Григір Тютюнник. Повість "Климко". Морально-етичні уроки. Художні особливості твору

Тема : Григір Тютюнник. Повість "Климко". Морально-етичні уроки. Художні особливості твору 

Мета: навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, вміння грамотно висловлювати свої думки; навички аналізу епічного твору; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

а) - визначити жанр та вид епічного твору;

- розповісти про життя дітей і дорослих на окупованій ворогом території;

- переказати зміст повісті;

- виділяти й виразно читати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір;

- проводити паралелі між життям автора і сюжетом твору;

- висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;

- знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;

- проводити власні спостереження про уроки моральності у своїй родині, описувати їх та аналізувати;

- виховати почуття відповідальності, здатність до співпереживання, до самопожертви, до виявів милосердя;

- розвивати творчі здібності, естетичні смаки;

- зв’язно висловлювати свої думки.

Тип уроку: комбінований урок (відпрацювання навичок та вмінь, узагальнення та систематизація вивченого).

Методи, прийоми та форми роботи:

1. організаційно – психологічний етап (бесіда) – 2 хв.;

2. оголошення теми та мети уроку (слово вчителя) – 2 хв.

3. актуалізація опорних знань (слово вчителя, гра "Інтелектуальний пінг-понг") – 5 хв.

4. основний зміст уроку (робота з текстом, презентація, спостереження над прочитаним, проведення асоціацій) – 26 хв.;

5. етап закріплення знань (саморефлексія – продовж речення) – 5 хв.;

6. етап оцінювання умінь і навичок - 3 хв.;

7. домашнє завдання – 2 хв.;

ХІД УРОКУ

«Найвища наука життя – мудрість,

а найвища мудрість - бути добрим»

Григір Тютюнник.

І. Організаційно – психологічний етап.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. 

Слово вчителя: тема нашого уроку «Григір Тютюнник. Повість "Климко". Морально-етичні уроки. Художні особливості твору». Працюючи над змістом повісті Григора Тютюнника «Климко», ми через художнє слово спробуємо осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних, пригадаємо поняття з теорії літератури, «художні прийми, засоби» та їхня роль у повісті.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (слово вчителя, гра "Літературний пінг-понг"). 

Слово вчителя: Діти, спробуємо зануритися в епоху, яку описав Григір Тютюнник у повісті «Климко». Зіграємо в «Літературний пінг-понг». Я задаю вам питання, ви відповідаєте на них коротко.

1. Які історичні події змальовано у повісті? (Велика Вітчизняна війна)

2. Який харч герої твору вважали найціннішим?(Сіль)

3. Місто до якого подорожує Климко? (Слов’янськ)

4. Як звали найближчого друга Климка? (Зульфат)

5. Чим пригостив Чех головного героя повісті Климка? (галетами – печивом)

6. Де проживав Климко із своїм дядьком? ( у бараці на станції)

7. Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (фашисти)

8. Що сталося зі станцією, де мешкав Климко з дідом Кирилом? (разбомбили)

9. Чим харчувався Климко під час подорожі? (картоплею та галетами)

Дякую, ви показали прекрасні знання тексту.

ІV. Основний зміст уроку (робота з текстом, спостереження над прочитаним, проведення асоціацій).

Слово вчителя.

Пригадаємо, як називається переміщення героя в часі та просторі в літературному творі. Це - «ЕКСКУРС». 

Екскурс – це відхід від основної сюжетної лінії з метою висвітлення якихось додаткових питань.

Ми спробуємо з вами переміститися в минуле – в епоху Великої Вітчизняної війни.  Бесіда: Перед вашими очима постають реальні картини того часу.

• Як ви вважаєте, в яких умовах опинилися діти під час війни? (Діти опинилися в дуже тяжких умовах: голод, холод, жах, смерть, небезпека)

• Чому увагу Григора Тютюнника привернув саме цей час – час ВВв? (Григір Тютюнник сам пережив ці часи).

• Який період свого життя взяв за основу письменник, створюючи повість «Климко»? (Подорож із Донеччини на Полтавщину через окуповану Україну).

Висновок учителя: а екскурси в минуле головного героя Климка дають можливість нам зрозуміти, що хлопчик був завжди відповідальним, самостійним у прийнятті рішень.

Пояснення вчителя: коли ви читали текст, то звертали увагу на певні подробиці, художні штрихи, емоції які переживали герої повісті. Вони нібито не впливали на розгортання сюжету, але водночас без них повість втратила б свою яскравість і неповторність. 

Бесіда з елементами аналізу тексту твору:

• «І тут Климко побачив Наталю Миколаївну……………..і дві сльозинки покотилися їй з очей» (стор 171-172). За чим плакала Наталя Миколаївна? (Трояндова сукня – негаснучий спогад про довоєнне дитинство

• «Перед дядьком двома рівними рядочками стояли прорезинені тапочки……….. Порадив швець» (стор 178-179) Цей епізод про що нам нагадує? (Тапочки – на той час для босоногого Климка були дуже важливі) 

• Пропоную вам самим знайти таку художню деталь. (Чорнобривці в руках дівчини під час війни – дитяча наївність і тонке розуміння прекрасного).

Створення «асоціативного куща»

Босий

Голодний

Знедолений

Зляканий

Хворий

Проблемне питання: Чому дитина, позбавлена в житті всього, поспішає творити добро? 

Повернімося до епіграфу нашого уроку: «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість бути добрим», - це слова Григора Тютюнника.

Ми з вами не повинні забувати, що прототипом образу головного героя, Климка – є сам автор Григір Тютюнник, він написав цей твір на основі своїх власних спогадів про те, як він у 1942 році, в той час, коли наш край був під окупацією, ішов з Донбасу до себе до дому в Полтаву. ( ішов цілих два тижні). Запишіть до своїх словничків поняття «прототип»

Словник! Т.Л. ПРОТОТИП (прообраз)- реальна людина, зовнішність, характер, життєві події, вчинки якої автор описав, створюючи літературний образ.

Висновок учителя: повість «Климко» - історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років.

Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко".

Система людських взаємин у повісті Григора Тютюнника «Климко»  Усі ми розуміємо, що які б ситуації у житті людини не траплялися, потрібно підійти до неї обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію, порядність, людяність, доброту. Турботу за іншу людину.

Недарма і Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе.

Як же ж ці дорогоцінні людські якості. Доброта, чуйність, турбота за іншу людину, самовідданість розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко». Ці високі моральні людські якості розкрито у системі людських взаємин, які можна схематично зобразити у вигляді потягу.

УЧИТЕЛЬ: Тому й сьогодні на нашому ток-шоу присутні літературні герої повісті: Климко, д. Кирило, аптекар, Зульфат, Наталія Миколаївна, швець, тітка Марина.
Вони нам розкажуть, як їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття? Можна задати питання героям. До слова запрошується Климко.

Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у свому дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображають за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.
(Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?)

Дядько Кирило. Климко був мені за сина. Допомагав в усьому. Справжній господар: і наварить, і прибере. Та й розумний до наук вдався. Мені завжди хотілося йому гостинчика принести. Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи: чи вранці я приходжу, чи ввечері. На свята старався Климкові купити солодощі: морозива, цукерок. Люди, будьте милосердними. Виховуйте в собі і в своїх дітей хороші моральні якості. Допомагайте усім і завжди.
(Запитання: Що найбільше ви цінуєте в людях?)

Бочонок, аптекар: Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою. Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дв життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч, поки життя налагодиться. Хочу сказати усім людям. Будьте уважними, співчутливими один до одного, тримайтеся купи, умійте вибачати.
(Запитання - Скільком людям у житті ви допомоги. Чому?) 

Зудьфат. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його виходжували. 
Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності.
(Запитання. Що найбільше ти цінуєш в дружбі)

Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним.
(Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)

Швець. Дивлюсь на цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя тобі випало, хлопчино?», - та й подарував йому взуванку. Хотілося ще й нагодувати його, але грошей у мене не було, бо й сам бідував. Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої була сіль. Думаю, може підсобить йому, харч дасть який – небудь. А може, Климко ще й залишиться в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по сирій холодній землі. Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про свого ближнього.

Тітка Марина. Думала собі:» Що людині треба для щасті». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.

Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд.

Робота з таблицею 

- Діти, у вас на партах лежать таблиці з цитатами до образу головного героя повісті Климка. Ваше завдання визначити і дописати риси характеру цього персонажа.

Продовжимо роботу над створенням «асоціативного куща». Запишіть риси характеру Климка, які підтверджують його високі моральні якості.

Босий добрий

Голодний турботливий

Знедолений чуйний

Зляканий відповідальний

Хворий милосердний

V. Етап закріплення набутих знань.

Висновок. Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.

Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником.

«Продовж думку» (рефлексія)

- Мені найбільше сподобався (вказати розділ повісті)….., тому що……

- Чому б я хотів(ла) мати такого друга, як Климко…..

- А якщо б доля героя склалася інакше, то….

Слово вчителя:  Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах….

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.

Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

VІ. Етап оцінювання учнів – підраховуємо кількість балів.

VІІ. Домашнє завдання:  написати твір-роздум на одну з тем:

«Мої враження від прочитаної повісті» або «Чи можлива поява такої людини, як Климко, у сучасному житті?».

6