Особливостi будови клiтини людини

особливості будови клітин організму людини

Будова мембрани

Клітинна мембрана оточує клітину, визначає її розміри, форму та виконує такі функції :

— бар’єрну (захисну) — забезпечує асиметричний розподіл речовин між внутрішньоклітинним і позаклітинним середовищами;

— транспортну — визначає вибіркове надходження молекул до клітини та з клітини;

— рецепторну — уловлює й підсилює сигнали, закодовані в хімічній структурі гормонів, медіаторів;

— комунікативну — здійснює контакт сусідніх клітин між собою та з позаклітинною речовиною.

Основні функції цитоплазми:

• комунікативна — забезпечує зв’язок різних частин клітини (компартментів) між собою;

•    гомеостатична — підтримує сталість хімічного складу та фізичних властивостей усередині клітини;

•    транспортна — забезпечує перенесення біомолекул між органелами.

Будова ядра

Ядро

органела, що несе спадкову інформацію, закладену в молекулі ДНК. Рідкий вміст ядра — «ядерний сік» (або нуклеоплазма) відокремлений від цитоплазми ядерною оболонкою. Ядерна оболонка утворена двома мембранами — зовнішньою та внутрішньою, і пронизана ядерними порами. Зовнішня мембрана з одного боку переходить у мембрани ендоплаз-матичної сітки, а з іншого (по краях ядерних пор) — у внутрішню мембрану. Через ядерну мембрану відбувається обмін різними органічними молекулами (наприклад білками). У нуклеоплазмі містяться одне або кілька тілець — ядерець. Вони беруть участь в утворенні рибосом.

Будова мітохондрії

Мітохондрії — органели, основна функція яких полягає в забезпеченні клітин енергією. Кількість мітохондрій у клітині варіює від однієї до десятків тисяч.

  Мітохондрія складається із зовнішньої та внутрішньої мембран, між якими є міжмембранний простір, і внутрішнього вмісту — мітохондріального матриксу.

Зовнішня мембрана мітохондрій гладка. Вона має високу проникність для багатьох молекул, що містяться в цитоплазмі (зокрема для невеликих білків), тому за хімічним складом міжмембранний простір не відрізняється від цитоплазматичного.

Внутрішня мембрана мітохондрій утворює численні складки, або заглиблення — кристи, що значно збільшують площу її поверхні. Мембрана практично непроникна для білків, полісахаридів і багатьох іонів. У внутрішню мембрану вбудовані ферменти дихального ланцюга, що забезпечують синтез АТФ.

• Ендоплазматична сітка — система канальців, трубочок, порожнин, сполучених одна з одною і відмежованих однією мембраною та пронизують усю клiтину.

• Мембрана ендоплазматичної сітки має численні складки, вигини та створює одну безперервну поверхню, яка оточує єдину замкнену порожнину — порожнину ендоплазматичної сітки.
• Мембрана ендоплазматичної сітки переходить у зовнішню ядерну мембрану, складаючи з нею одне ціле.
• Розрізняють шорсткий (гранулярний) і гладкий (агранулярний) види ендоплазматичної сітки.
• Шорстка ендоплазматична сітка вкрита рибосомами, розташованими на оберненому до цитоплазми боці мембрани. Її основна функція — участь у синтезі білка. Окрім цього, шорстка ендоплазматична сітка необхідна для транспорту макромолекул у різні ділянки клітини (лізосоми, апарат Гольджі).

• Гладка (агранулярна) і шорстка (гранулярна) ендоплазматичні сітки своїми мембранами і вмістом (матриксом) виконують чотири спільні функції:
•    1) розмежувальну, структуруючу, яка забезпечує упорядкований розподіл цитоплазми, не допускає її змішування та потрапляння в органелу випадкових речовин;
•    2) трансмембранний транспорт, завдяки якому здійснюється перенесення через стінку мембрани необхідних речовин;
•    3) синтез мембранних ліпідів ферментами, які містяться в самій мембрані і забезпечують репродукцію ендоплазматичної сітки;
•    4) вважають, що різниця потенціалів, яка виникає між двома поверхнями мембран органели можливо забезпечує проведення імпульсів збудження.

   Крім того, кожна з різновидностей сітки виконує свої спеціальні функції.

• Рибосоми — органели, що забезпечують синтез білка.

• Рибосоми складаються з двох субодиниць: великої та малої. У цитоплазмі клітини рибосоми можуть розташовуватися вільно або бути прикріпленими до зовнішньої поверхні мембрани шорсткої ендоплазматичної сітки. Вони можуть об’єднуватися в комплекси — полірибосоми (полісоми). Окрім цитоплазми, рибосоми містяться також у мітохондріях.

Лізосоми — округлі одномембранні мішечки, наповнені травними ферментами, які здійснюють розщеплення білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, ліпідів на амінокислоти, моносахариди, нуклеотиди, гліцерин і жирні кислоти.

Лізосомальні ферменти синтезуються на шорсткій ендоплазматичній сітці й транспортуються його каналами до комплексу Гольджі. Пізніше від комплексу Гольджі відгалужуються пухирці, які перетворюються на лізосоми.

Лізосоми перетравлюють не тільки речовини, які потрапляють до клітини, а й відмерлі частинки власних органел клітини. Саме завдяки такому процесу відбувається руйнування старих органел і подальша заміна їх на нові.

Крім того, лізосоми виконують у клітині видільну, захисну функції.

Клітинний центр

Комплекс (апарат) Гольджі — це група мембранних мішечків-цистерн, зв’язаних із системою пухирців (пухирців Гольджі), локалізованих біля клітинного ядра.

Основна функція комплексу Гольджі — накопичення, виведення й хімічна заміна синтезованих клітиною речовин.

Із ЕПС в комплекс Гольджі транспортуються речовини, призначені для секреції. Тут вони модифікуються й виводяться з пухирцями Гольджі.

Іноді комплекс Гольджі бере участь у транспорті ліпідів. Під час травлення ліпіди розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти, які всмоктуються в тонкому кишечнику. Після цього в гладкій ендоплазматичній сітці ліпіди ресинтезуються з їхніх попередників. Далі вони вкриваються білковою оболонкою й через комплекс Гольджі залишають клітину.

Комплекс Гольджі також виконує такі функції: депонування речовин і їх перерозподіл між різними ділянками клітини; формування лізосом, у яких неактивні травні ферменти перетворюються на активні.

Клітинний центр — органела клітини, що міститься переважно біля ядра й складається з двох, а іноді більше центріолей, оточених щільним шаром цитоплазми.

Клітинний центр бере участь у процесі поділу клітини, визначаючи полюси клітин і розходження до них хромосом .

Тестові завдання на встановлення однієї правильної відповіді.

1. Органела, шо забезпечує збереження, передачу і реалізацію спадкової інформації:

А  ядерце                      

Б  ядро                          

В  рибосома

Г  комплекс Гольджі

2. До органогенних елементів належать:

А  Оксиген, Нітроген, Натрій, Гідроген

Б  Оксиген, Нітроген, Карбон, Гідроген

В  Оксиген, Хлор, Карбон, Гідроген

Г  Оксиген, Хлор, Натрій, Карбон

3 . Назвіть найважливіші органічні сполуки людського організму :

А  білки, вуглеводи, вода, ліпіди

Б  білки, вуглеводи, вода, ліпіди, нуклеїнові кислоти

В  білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти

Г  білки, вуглеводи, вода, нуклеїнові кислоти

4 . Рибосоми беруть участь у:

А  розщепленні й перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина

Б  біосинтезі білка

В  накопиченні, виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин

Г  збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і поділу клітини на відсіки

5. Апарат Гольджі бере участь у:

А  розщепленні й перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина

Б  біосинтезі білка

В  накопиченні, виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин

Г  збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і поділу клітини на відсіки

6. Мітохондрії беруть участь у:

А  розщепленні й перетворенні енергії хімічних зв’язків органічних речовин на таку її форму, яку може використовувати клітина

Б   біосинтезі білка

В  накопиченні, виведенні і хімічній модифікації синтезованих клітиною речовин

Г  збільшенні площі внутрішньої поверхні клітини і поділу клітини на відсіки

Дякую за роботу!!!