Разработка праздника "День святого Николая"

Тема: День Святого Миколая

Мета: розкрити образ великої людини – Святого Миколая, який увійшов у народну свідомість як заступник, чудотворець, помічник, ознайомити зі святом Святого Миколая; сприяти розвитку мотивації до добрих вчинків, виховувати віру в силу добра; вчити бути слухняними і добрими.

Обладнання: ікона Святого Миколая, український рушник, музичний супровід, комп’ютерне забезпечення, картки зі словниковими словами, учнівські листи до Святого Миколая, картки із кросвордами, книжки, дитячий малюнок, ескіз ікони.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повторення вивченого.

Учитель. Наша подорож дорогою добра і милосердя продовжується. Які правила потрібно завжди пам’ятати і виконувати?

Відповіді дітей:

1. Твори добро, де тільки можеш.

2. Шануй своїх батьків.

3. Люби свою рідну землю.

1. Пригадаємо попередній урок і оповідання «Татове свято», яке ми читали. Що означають слова «Подарунок зігріває душу?»

2. 3а яких умов подарунок «зігріває душу» тому, кому його дарують?
3. Розкажіть, як треба дарувати подарунок. Яких правил етикету слід дотримуватись?
*Бесіда

- Не дарма ми сьогодні згадали про подарунки. Завтра у всіх християн велике свято. Чи знаєте ви, яке ?

- Що ви знаєте про Святого Миколая?

*Читання вчителем вірша.

Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай –

Це святий наш Миколай!

Діточок він всіх згадає,

Їм дарунки посилає.

*Читання учнями віршів про Святого Миколая.

Розгадування кросворда.

Робота в парі. Три слова заховалися.

Підказка: Як християни називають Святого Миколая?

ІІІ. Повідомлення теми та мети.

• Сьогодні ми дізнаємося, чому всі християни так шанобливо ставляться до Святого Миколая, чому його називають заступником, чудотворцем і помічником, познайомимося з традиціями українського народу, пов’язаними зі святом Святого Миколая, будемо вчитися брати з нього приклад.

І\/. Вивчення нового матеріалу.

*Розповідь учителя слайди №3-13

Миколай–угодник (той, діла якого угодні Богу) – один із найулюбленіших святих нашого народу, з іменем якого пов’язано безліч переказів. Купці, мореплавці та мандрівники бачили у Святому Миколаєві свого охоронця та заступника. Миколая шанували козаки війська Запорізького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Народився Святий Миколай у місті Патар, що в Південній Італії, біля 280 року (1729 років тому).

Після смерті батьків 17-річний Миколай роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям. Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: зцілював хворих, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Водночас Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам.

19 грудня 343 року Миколай помер і був похований у соборному храмі міста Міри. З того часу 19 грудня є днем Святого Миколая і великим святом для всіх християн.

Слайд 14-15

Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшанову-ють на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти - бо для них то означає веселе свято й подарунки.

У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Погодьмося, що справити нове вбрання у ті часи справді можна було вважати за привід для свята. Разом із вбранням діти отримували й солодощі - горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. Хто гідний пода-рунка, а хто ні, - вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. У старих церковних записах є такі слова:

"Напередодні СвятогоНіколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці: "Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!" Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

Слайд 16

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити пода-рунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин - адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника...

До святого з різними проханнями звертаються як діти, так і дорослі. Він і зараз допомагає бідним, знедоленим, подорожнім, береже від стихійних лих на морі, застерігає від небезпеки.

*Фізкультхвилинка

- Якщо ти знаєш, що треба бути чемним, вихованим, ввічливим, встань.

- Якщо ти стараєшся бути щедрим, надаєш допомогу іншим, охоче ділишся з товаришем чим-небудь своїм, сплесни в долоні.

- Якщо ти намагаєшся бути чесним, правдивим, тупни ногою.

- Якщо ти знаєш, що до людей потрібно ставитися доброзичливо, сплесни в долоні над головою.

- Якщо ти вважаєш, що кожен повинен піклуватися про інших, любити ближнього, простягни руки сусіду.

- Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

Робота з репродукцією ікони Святителя Чудотворця Миколая «Мокрого» зі Свято-Макаріївської церкви роботи народного художника України Івана Їжакевича, 1947 р.)

- Хто зображений на іконі?

- Чому ікона має таку назву? (Миколай «Мокрий»)

Оповідь «Чудо з немовлям»

Поверталася родина з немовлям додому. Пливли вони на човні по Дніпру. У дорозі жінка задрімала і випустила з рук у воду немовля. Батьки дитини у відчаї звернулися до Святого Миколая з проханням по допомогу, «велику віру до нього маючи».

Наступного ранку дитина була знайдена мокрою та неушкодженою в Софійському соборі під іконою Святого Миколая. Тому ця ікона одержала назву «Миколая Мокрого».

У Києві на Подолі, навпроти того місця, де дитина потонула і була врятована Святим Миколаєм, стоїть храм Миколая Набережного, побудований у 18 ст.

Про ці події видатний український поет Іван Франко написав вірш «Чудо з утопленим хлопцем ».

*Читання вчителем вірша.

Чудо з утопленим хлопцем

У Києві дзвони дзвонять, радість немалая,

Був то празник, день святого отця Миколая.

Плинуть човни, люду повні, по Дніпру водою,

Аж де церква Миколая стоїть над рікою.

Помолилися прочани, радісно вертають,

Густо весла хвилі крають, а гребці співають,

В однім човні муж побожний, міщанин заможний,

Що святого Миколая чтитель був неложний.

Обік нього його жінка, гарна, як калина,

На руках своїх тримає одинака-сина.

Усміхається дитятко, ручки простягає,

У дніпрових чистих водах образ свій хапає.

Втім, нараз хитнувся човен із боку до боку,

Злякалась мати, і дитина бух в воду глибоку.

Стрепенувсь Дніпро, у хвилях щезла враз дитина!

Наче грім, прошибла батька нагла втрата сина.

Сам за ним би в воду скочив, та плавать не вміє,

Сам би згиб, щоб тільки син жив, та ніщо не вдіє.

Мчиться човен, кожна хвиля батька серце крає,

А ще дужче бідна мати плаче та ридає.

Далі мовить батько: «Годі! Більше не журімся!

До святого Миколая щиро помолімся.

Як на теє Божа воля, він на нас погляне,

Він дитині нашій бідній сам за батька стане» .

І молились довго, щиро, з рясними сльозами

В своїм домі опустілім перед образами.

І заснули по молитві. Почало світати,

Іде ключник від Софії церкву відмикати.

Наблизився, надслухує, що за дивне диво?

В церкві десь дитина плаче! Він вертає живо,

Кличе сторожа від церкви, двері відмикають

І на плач той на дитячий швидко поспішають.

І що ж бачать? На коверці дитина малая,

Мокра вся лежить, де образ отця Миколая.

Дали знати по всім місті, що така причина,

Щоб сходились пізнавати, чия се дитина.

А ті бідні батько й мати, що в сльозах поснули,

В сні узріли Миколая й ті слова почули:

«Ви не плачте, добрі люди, не тратьте надії,

А спішіть скоріше в церкву святої Софії!»

Пробудились батько й мати, сон оповідають…

Серце радісно в них б’ється, в церкву поспішають.

І вже з далека почули: плаче їх дитина!

О, як радісно до серця притис батько сина.

Але мати з тої втіхи стала мов німая,

Лиш радіє при іконі отця Миколая.

Рознеслося на весь Київ, на всю Русь святую,

Як Миколай з Дніпра витяг дитину малую.

*Демонстрація ілюстрацій ікон із зображенням Святого Миколая.

а) Ескіз для ікони Миколая «Мокрого» з церкви ікони Матері Божої «Цілительки» художника Олександра Гибала.

б) «Спаситель Миколай Чудотворець» - ікона початку 14 ст., Державний Російський музей.

в) Грецький образ Святителя Миколая

г) Фрагмент ікони, на якій зображено диво врятування моряків, які потопали під час бурі, за молитвами Святого Миколая.

* Бесіда про свято Святого Миколая в українській родині. Слайди 23-26

- Як святкують свято Святого Миколая в українській родині?

Насамперед прибирають у хаті, прикрашають ікону святителя, готують приємні несподіванки ближнім, подарунки. Наші предки розпочинали день спільною молитвою у храмі Божому.

Увечері майже в кожній оселі діти з нетерпінням чекають, коли завітає в гості Святий Миколай. Він неодмінно має принести подарунки.

Музичний супровід - пісня про Святого Миколая.

Святий Миколай знає про дітей усе. Упродовж року він стежить за їхніми вчинками. Якщо діти гарно вчаться, слухають батьків, не ображають менших, чемні зі старшими, Миколай дарує їм найкращі подарунки. Коли ж діти неслухняні, він дарує різку їм, щоб знали, як поводитися. Але Святий Миколай усе-таки вибачає дітям провини. Він дає їм змогу виправитися і навчає, як це зробити.

Трапляється, що Святий Миколай не встигає провідати родину ввечері, тоді він обов'язково завітає вночі.

Ось чому дітвора з таким нетерпінням щороку чекає доброго Миколая. Адже святий завжди на боці менших, скривджених, беззахисних. Він не тільки обдаровує гостинцями, допомагає в біді, але й навчає , як бути добрим, чемним і розумним.

1. Практична робота

Учитель. Традиційно до свята Святого Миколая господині пекли «миколайчики» і пригощали ними дітей, родичів, знайомих. Ми теж сьогодні пригостимо наших дорогих гостей миколайчиками

Музичний супровід:

звучить українська народна пісня «Ой , хто-хто Миколая любить»

Ознайомлення з виставкою учнівських листів до Святого Миколая.

Кілька листів учитель читає.

\/. Підбиття підсумків уроку.

- Що нового ви дізналися сьогодні про Святого Миколая ?

- Чи можемо ми брати з нього приклад? У чому?

- Як ми повинні брати приклад зі Святого Миколая?

(Бути добрими, милосердними, чуйними, вчитися прощати та допомагати усім, кому потрібна наша допомога )

- Чи є у вашій родині або серед знайомих вам людей Миколи?

Не забудьте їх завтра поздоровити.

Слайд 27. В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. У ту ніч високо-високо в небі можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай.

Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! Бо найбільше щастя в житті – це робити добро!

8