Розробка уроку "Місце хімії серед наук про природу"

Місце хімії серед наук про природу,

її значення для розумін­ня наукової картини світу

Мета:

• дати уявлення про місце хімії серед наук про природу;

• розкрити внесок хімії у формуванні наукової картини світу;

• показати взаємозв`язок між природничими науками;

• продовжити формувати вміння грамотне застосовувати знання з хімії у трудовій діяльності, спілкуванні з природою, побуті, використовуючи приклади з реального життя;

• продовжити формування в учнів діалектичного світогляду.

Обладнання, реактиви: комп`ютерна презентація, таблиці, довідковий матеріал; хімічний посуд. алюміній сульфат, натрій гідроксид, нітратна кислота.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап. Психологічний настрій.

Добрий день! Я рада вітати вас на уроці. Сподіваюся, що час, який проведено разом, допоможе вам піднятися на ще один щабель у вивченні дивовижної науки хімії, про яку М.Горький писав так: « Її гострий сміливий погляд проникає й у вогненну масу сонця, і в пітьму земної кори, у невидимі частинки вашого серця, у таємниці будови каменю й у безмовне життя дерева».

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

1. Перевірка ДЗ.

2. Розв`язування задач екологічного змісту.

Задача 1. Порівняйте в екологічному відношенні кабінети хімії і біології вашої школи. Об`єм повітря кожного кабінету 500 м³ . Визначте масу Карбону в повітрі кабінетів, ураховуючи, що вміст вуглекислого газу в повітрі кабінету хімії 0,06%. а в кабінеті біології – 0, 03%. Як це пояснити?

Задача 2. Згідно з дослідженнями членів екологічного гуртка ЗОШ № 4

міста Красний Лиман, загальна кількість автомобілів, що проїжджають за добу по вулиці Чапаєва, що поблизу школи, складає 1519. При цьому на 1 км. шляху вони витрачають приблизно 210 л бензину, збагачено Плюмбумом (до 0,36 г/л). Яка кількість Плюмбуму потрапляє за добу в атмосферу міста разом з відпрацьованими газами автомобілів? Як впливають сполуки Плюмбуму на організм людини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Хочу прочитати вам вірш «Перша розмова».

• Видите камень вот тот, придорожный?

• Камень как камень… Обычный…

• Возможно.

• Как бы о нём поточнее узнать?

• Надо науку на помощь призвать.

Как пишется «камень», научит грамматика.

Размеры и форму найдёт математика.

Физика массу отыщет и вес.

Минералогия взглянет на срез.

«Это кремень», - она скажет ребятам, -

И называют его силикатом.

Археология скажет: « Находка!

Справа на камне видна обработка!»

«Жил в этой местности древний народ…» -

Дальше история слово берёт.

Камень в овраге лежит придорожном…

Камень простой? Или, может быть сложный?

О камне ты всё ли узнал, человек?

Наука поможет! Не каменный век!

Ось так. Камінь – об`єкт оточуючого світу. І то, його вивчають багато наук, і кожна зі свого боку. А оскільки світ, природа єдині, то існують закони. які є спільними для них. Ось чому найцікавіші відкриття часто народжуються на стиках наук. Сьогодні на уроці ми мусимо з вами прокласти містки між розрізненими знаннями, які отримали ви, вивчаючи основні науки про природу – фізику, хімію, біологію, предметом вивчення яких є матерія. Ми маємо відшукати те спільне, що поєднує всі форми матеріального руху: більш просту фізичну. складнішу хімічну, ще складнішу біологічну й найскладнішу, що притаманна суспільству. І ми з вами маємо відшукати те спільне, що поєднує всі ці форми матеріального руху. Ми повинні розглянути наукову картину світу, та визначити місце хімії серед наук про природу.

IV. Узагальнення і систематизація знань.

1. Робота з підручником (§ 21)

Завдання: Відповісти на питання, скласти діаграму Вена, схему.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що вивчає хімія, фізика, біологія? Що є спільним у вивченні цих наук? Складіть діаграму Вена.

Хімія

Вивчає хімічні реакції (хімічну форму руху матерії)

Біологія

Вивчає життя (органічну форму руху матерії)

Фізика

Вивчає механічний рух та фізичні явища

2.Знайдіть в підручнику визначення наукової картини світу. Як ви розумієте

це поняття?

3. Розгляньте наукову картину світу, якав представлена на екрані,

прокоментуйте бачене (Додаток 1)

4. Для чого людству необхідні хімічні знання? Запропонуйте приклади з реального життя.

1. Групова робота.

Учні поділені на три групи, яким запропоновано простежити дію законів діалектики:

Закону єдності і боротьби протилежностей (1 група);

Закону переходу кількісних змін у якісні (2 група);

Закону заперечення заперечення (3 група).

Завдання:

1 група:

Скориставшись виданими речовинами, одержите алюміній гідроксид та доведіть його амфотерність. Поясніть прояв першого закону діалектики.

2 група:

Хімію можна назвати наукою про якісні зміни тіл, які відбуваються під впливом змін кількісного складу. Чи можете ви навести подібні приклади? (Учні пропонують розглянути алотропи кисню та озону, схеми будови атомів. елементів ІІ – ІІІ періодів)

3-я група.

На екрані схема «Будова електронних оболонок атомів елементів ІІ – ІІІ періодів». Розгляньте схему. Що ви спостерігаєте? Як простежується прояв третього закону діалектики?

Обговорення результатів роботи, корекція відповідей.

V. Підсумки уроку. Висновки.

Бліц – опитування:

1. Яке місце займає хімія серед природничих наук?

2. Розкрийте зміст поняття «Наукова картина світу».

3. Як ви розумієте висловлювання М.В.Ломоносова «Широко простягає хімія руки свої в справи людські»?

4. Як ви розумієте висловлювання одного з персонажів п`єси М.Горького «Діти сонця» про те, що «хімія, відкриваючи гармонію, наполегливо шукає начало життя»?

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці. Рефлексія.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити §.

Підготуватися до контрольної роботи з теми. Для цього:

1. Повторити основні поняття теми (див. опорний конспект).

2. Написати рівняння хімічних ре­акцій, з допомогою яких можна одержати:

• з целюлози — поліетилен і оцтову кислоту;

• з вапняку — поліхлорвініл;

• з метану — амінооцтову кислоту;

• з вугілля — фенол і ацетальдегід.

3. Навести два-три приклади хіміч­них виробництв, де як сировину
використовують:

• повітря і воду;

• деревину;

• вугілля;

• вапняк.

Підтвердити ці приклади рівняння­ми реакцій.