Завдання на ДПА з літературного читання у 4класі

ЯКБИ ВСЕ БУЛО ІНАКШЕ...

Каченятко Умчик має хорошого друга— кошеня Мурчика. Одного разу грілися вони удвох на весняному сонечку. Каченя було дуже сумне. Мурчик ще ніколи його таким не ба­чив.

— Якби все було інакше, — важко зітхнуло каченя.

— Що ти маєш на увазі? — запитав Умчика Мурчик.

— От якби я вмів вправно й високо літати, якби мої тато й мама ніколи не від’їжджали надовго, якби вони гралися зі мною, якби ніколи не сварились і ще багато таких «якби»... Тоді друг відповів:

— Умчику, життя — це темні й світлі смуги. Ти, чомусь, бачиш тільки темні. Тобі обов’язково потрібно навчитися бачити і світлі, відчувати у всьому щось приємне, тоді ти почуватимешся чудово. Запам’ятай, що коли бачити тільки темні смуги, то завжди все буде погано. Навчися вибирати.

— Я хочу, щоб мені було добре, але не знаю, як це зробити, — розгублено сказав Ум­чик, — Навчи мене, будь ласка, Мурчику. Умчик здивувався, коли почув, що неприємні думки можна відігнати, якщо захотіти. Йому дуже захотілося дізнатись, як це можна зробити. З нетерпінням чекав Умчик, коли ж вірний товариш його цьому навчить.

— Ти, Умчику, кажеш: «Якби я вмів літати, якби тато й мама не від’їжджали надовго, якби вони більше гралися зі мною, якби не сварились». Це все — темні смуги у твоєму жит­ ті, тому що ти починаєш свою думку зі слова «якби». Спробуй подумати інакше.

— Це як? — запитав Умчик.

— Дуже просто. Ти збирав коли-небудь солодкі ягоди? — поцікавилося кошеня.

— Так.

— І, мабуть, клав до кошика найкращі, соковиті плоди. А зів’ялі, почорнілі, гнилі або зелені оминав, так? — пояснював Мурчик.

— Як же інакше? Так і треба.

— От і думки мають бути тільки приємними, тоді тобі завжди буде весело. Колись моя мама дала мені добру пораду: замість «якби» говорити треба слова «навіть якщо», або «в будь-якому випадку». От і ти так спробуй. Гадаю, це тобі допоможе. Інколи доводиться по­вторювати ці слова багато-багато разів, доки твій настрій не покращиться. Умчик став повторювати — і повеселішав, і все навкруги для нього стало затишним, приємним, милим.

— Я, здається, зрозумів! — весело сказав він,— Навіть якщо я не вмію літати, зате в мене є надійний друг, з яким я можу гратися! Навіть якщо мама і тато довго на роботі пра­цюють, вони все одно пам’ятають про мене і люблять мене.

— Молодець, Умчику! Ти здібний учень! — задоволено сказав Мурчик.

— А ти дуже хороший товариш, — мовив Умчик. Лариса Козіна, 372 слова

Познач правильні відповіді. Виконай завдання.

1. Познач, про що цей твір

А) про культуру спілкування б) про вміння збирати ягоди

в) про те, як навчитися радіти життю

2. Познач, чому Умчик сумував

А) бо було дуже спекотно б) бо хотів, щоб усе було інакше в) бо у нього не було вірного друга

3. Доповни речення

За порадою друга Умчик мав навчатися …..

4. Віднови послідовність подій у творі.

Одного разу грілись друзі вдвох на сонечку.

Мурчик запропонував подумати інакше.

Все навкруги для Умчика стало затишним, приємним, милим.

Каченя засумувало.

Умчик назвав Мурчика хорошим товаришем

З нетерпінням чекав Умчик, коли ж вірний товариш його навчить.

5. Поміркуй, чи можна назвати Умчика і Мурчика справжніми друзями.