Розвиток творчих здібностей молодших школярів

Для щастя зовсім небагато треба,

Лише навколо себе подивись.

Поглянь на синє та бездонне небо

І на дерева, що у небо потяглись.

У кожній квіточці своя краса,

А на травичці виграє роса.

Захоплюйся, дивуйся, усміхнись

І бачити красу навколо вчись.

І пізнавай цей світ щоднини,

Бо ти живеш! Ти на землі – людина!

В життя із усмішкою йди,

І стане всім світліше.

Ти сонечко в душі знайди

І йди з ним сміливіше.

Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію та практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності і творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід'ємною умовою змісту усіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

У дитячому віці людина схильна до творчості більше, ніж у зрілому. На дитину не впливають стереотипи. Природа наділяє маленьку людину багатими можливостями розвитку, але вони не залишаються незмінними. Чим раніше пробуджуються творчі здібності, тим вищого рівня розвитку вони досягають; чим пізніше – тим важче їх розвивати.

У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини окремо. Посилюється увага до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявити їх.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується давно, багато питань залишається не вирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має також відтворювальний характер. Тому актуальним на сьогодні є використання в практиці роботи школи «Технології формування творчої особистості», ґрунтуючись на основні положення даної технології, на теоретичні розробки вчених-педагогів В.І.Андрєєва, Ю.К.Богоявленської, Р.М.Грабовської, Н.В.Кузьміної,

Я.О. Пономарьова, Н.Ф.Тализіної та ін., які досліджували проблему творчості, я намагаюся впроваджувати дану технологію в своїй роботі.

Основне завдання даної технології – створити максимально сприятливі умови для творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Мета технології – забезпечення умов для того, щоб кожен школяр міг реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.

Концептуальні положення:

Творчість це завжди творення, тобто побудова нового та оригінального, нестандартне бачення в звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини в нову систему.

У творчій діяльності недопустимі такі фактори:

- копіювання;

- діяльність за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом;

- наслідування.

Творчість має на меті внутрішню досконалість, тобто, створюючи нове, людина творить саму себе.

Прагнення людини до творчості викликане різними її потребами:

• фізіологічними;
• в особистій безпеці;
• у показі довколишніх, адекватному самооцінюванні;
• прихильності та любові;
• у спілкуванні;
• у самостійності, в успіхові.

Творчі можливості молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Як творчість я сприймаю не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється. Не орієнтую учнів на традиційне засвоєння знань, оскільки такий підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Та й самі по собі знання не гарантують появи нових оригінальних ідей. Тому велику увагу приділяю розвитку таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. Я переконана, що потрібно розвивати в межах можливого творчі здібності кожної дитини, а не лише особливо обдарованих. Здатність до творчості не є винятковим явищем, властивим лише одиницям. Певною мірою творчість властива всім людям, тому намагаюсь створити для кожного оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявляти творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Засоби розвитку творчих здібностей учнів

• діалог «учитель → учень»
• діалог «учень ↔ учень»
• діалог «учень → учитель»

Розвиваючи творчі здібності учнів молодшого шкільного віку, дотримуюсь певних принципів в організації навчання:

• принцип зв'язку з практикою життя;
• принцип саморозвитку;
• принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності;
• принцип інформативності;
• принцип віри в сили і можливості дитини.

У психолого-педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання.

За компонентним складом творчі здібності поділяються на такі групи:

• інтелектуальні - багатство ідей;
• нетрадиційне мислення;
• гнучкість розуму;
• хороша пам'ять;
• допитливість;
• самостійність, наполегливість;
• здатність вирішувати та ставити проблеми.

Творчі здібності пов'язані зі створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток:

• умови, у яких формується дитина;
• середовище, що її оточує;
• характер її навчальної діяльності.

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховується сукупність взаємопов'язаних між собою сторін.

Зміст технології

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети.

Технології сприяння формуванню творчої особистості

• технологія проектування;
• технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери;
• технологія використання на уроці навчальних і навчально-творчих завдань;
• технологія створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності;
• технологія навчально-виховного процесу як моделювання його змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети.

Технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери основана на творчій діяльності, яка починається з проблеми або запитання, з подиву, здивування, із суперечності. Основою творчості є пошукова активність, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню дитини. Коли першокласник приходить до школи, в нього сяють очі, виникає безліч запитань. Головне, щоб цей вогник в очах та інтерес до знань не згасав, а навпаки посилювався.

Розвиваючи пізнавальну активність, ставлю таку мету:

• розвивати образне й логічне мислення, уяву;
• формувати навички планування, аналізу, самоконтролю;
• знайти шлях до серця кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у дитині природою;
• викликати бажання самостійно займатися навчальною діяльністю;
• виховувати наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;
• розширити їхній світогляд для того, щоб вчити спостерігати, думати, аналізувати, розмірковувати;
• підвищити рівень розвитку дітей.

Практика показує, що більш продуктивними, міцними, усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для самостійного здобуття знань на уроках сприяють проблемні ситуації. Перед дітьми ставлю певне пізнавальне запитання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

При вивченні нового матеріалу можна запропонувати школярам вирішити завдання, для розв'язання якого необхідні нові знання, що й стають предметом вивчення на уроці. Саме так створюються проблемні ситуації, ситуації утруднення.

Наприклад, при вивченні в 2 класі з предмету «Я і Україна» теми «Пори року. Зима» дітям можна запропонувати таку ситуацію: «Ми зовсім не чуємо, як падають сніжинки. Вони безшумно опускаються на гілля, землю, дахи. А чому ж, будучи такими легенькими вони риплять під ногами?»

Діти після деяких роздумів висловлюють свою думку, міркування. А вчитель підсумовує їхні відповіді.

Як один з прийомів створення проблемної ситуації можна використовувати «хвилинки міркування», що сприяють розвиткові мислення, як логічного, так і образного.

Творчість, у будь-яких виявленнях – це складний сплав усвідомлених дій, чіткого розрахунку та інтуїтивних прозрінь.

Етапи творчості:

• підготовчий етап (створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз);
• процес вирішення проблеми;
• інсайт (осяяння);
• упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.

Із розвитком творчої особистості тісно пов'язано технологію використання на уроці навчальних і навчально-творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань учні створюють певний творчий продукт. Творчий продукт розуміється як оформлений результат діяльності учня, наприклад, написання оповідань, казок, віршів, створення малюнків, виробів. У кожному циклі шкільних предметів види творчих завдань відрізняються, оскільки це зумовлено особливостями певного предмета: їх змістом, засобами, які використовуються під час виконання творчих завдань, але всі подібні завдання стимулюють творчість.

У роботі можна використовувати такі методи стимулювання творчості:

Метод евристичної загадки

Розгадування загадок реалізується через:

• персоніфікацію (сидить баба на городі у сто хустинок закутана – капуста).
• Упредметнення ( стоїть посеред хати: чотири ноги, одна голова – стіл).
• Протиставлення (біле, а не сніг, солодке, а не мед – цукор).

Метод комбінованих запитань

Дитині пропонується сукупність питань, за допомогою яких вона дає певну інформацію. Наприклад: хто? Куди? Коли? Навіщо? З ким? Як довго? Скільки? Тощо.

Метод ліквідації безвихідних ситуацій

Наприклад, як заставити ледаря робити ранкову зарядку, як привчити не розкидати сміття, тощо.

Метод «Техніки сили розуму»

Вправи «Універсальність предмета» (придумати приклади, де б можна використовувати даний предмет)

«Світ у взаємозв'язку» (ким чи чим даний предмет був раніше чи стане потім)

«Ігри на пропажу» (що було б, якби зникли батьки? Учителі? Цукор? ) тощо.

Унікальною лабораторією розуму є уява і фантазія. Без них діти не сприймали б казок, не змогли б гратися, творити. Вони є невід'ємною складовою процесу навчання, вищою і найнеобхіднішою здібністю дитини.

Саме уява і фантазія допомагають розпочати розвиток творчих здібностей школярів із казки.

Перед учнями ставлю завдання – зробiть припущення: якi змiни можуть вiдбутися, якщо змiнити сюжет казки, до яких це приведе вчинкiв героїв, якi новi проблеми виникнуть перед ними, якi в них з'являться можливостi. Часто змiнюємо риси характеру героя на протилежнi: хто був добрим, став злив, а персонаж з негативним характером стає добрим, ласковим, чуйним. Вводимо в казку зовсiм нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цiлком змiнить сюжет, а як – це придумають дiти. Краще для цiєї роботи брати лiтературнi казки. Тодi змiнюється весь сюжет, дiти починають придумувати новi цiкавi ситуацiї, у яких можуть опинитися герої.

Особливою популярнiстю в дiтей користуються наступнi завдання:

- Написання сценарiю до кiнофiльму по данiй казцi, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, iнший кiнець, iнше столiття i т.д.

- Придумати казку за словами, наприклад: дiвчина, лiс, метелик, камiнчик, рiка.

- Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора чи прочитаних на канiкулах, вiдомих узагалi.

- Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.

- Придумати питання для iнтерв'ю з героєм.

- Придумати новий сучасний костюм герою.

Ознайомлюючи із казкою, необхідно навчати школярів подумки виконувати разом із героєм ті чи інші завдання, тим самим готуючи розум дітей до майбутньої творчої діяльності. Для того, щоб діти навчилися перетворювати казку, характер її героїв, спосіб їхнього мислення, дії, зовнішність необхідно навчати дітей робити сміливі припущення, абстрагувати, фантазувати, задаючи в такий спосіб основу для творчого мислення.

Роботу з перетворення казки слід проводити за певною схемою. Спочатку діти коротко відновлюють зміст казки, визначають основні риси характеру персонажів, особистісні якості, суттєві події в перебігові сюжету, спосіб дії. Потім учні роблять припущення: які події можуть статися внаслідок тих чи інших змін, як може змінитися сюжет казки, які нові проблеми постануть перед персонажами, які нові можливості з'являться у героїв аби змінити ситуацію на краще, знайти вихід із скрутного становища.

Дітям подобаються вправи, в яких вони змінюють риси характеру (вдачу) героїв на протилежні: герой, який був у казці добрим, стає за якихось умов злим, поганим, лютим; а персонаж із негативними характеристиками перебирає на себе позитивні якості. Тоді і сюжет змінюється: діти вигадують нові цікаві ситуації, в яких опиняються створені герої.

«Салат із казок»

Шалений подарунок для Діда Мороза

Зiбрались якось разом Буратіно, Попелюшка, Кiт у чоботях та Омелько-дурник, щоб вирiшити, який подарунок пiдготувати Дiдовi Морозові.

Кiт у чоботях запропонував подарувати Чарiвний горщик, який готував би тiстечка та цукерки до Свят нескiнченно. Попелюшка – новий транспорт Дiдовi – килим-лiтак. Буратiно – чарiвну паличку, щоб виконувати всi бажання вiдразу. А Омелько-дурник – безлiмiтний iнтернет – довiчно, щоб дiтлахи спiлкувалися з Дiдом Морозом on-line.

Довго вагалися, який саме з подарункiв буде до вподоби Дiдовi Морозовi. Кожен з них по-своєму цiкавий. Але раптом пролунав грiм, i до кiмнати завiтала найбiльша шанувальниця Дiда – Баба Яга. Довiдалась, що до вибору подарунку її не погукали. Вирiшила негайно зiпсувати свято. Була у своєму репертуарi. Ударом блискавки швидко знищила Килим-лiтак та Чарiвний горщик, обезструмила Всесвiтню мережу i зламала Чарiвну палицю. Баба Яга сказала, що її раптова поява буде тепер найкращим подарунком. Засмутилися присутнi герої. Та робити нiчого, подарунок готувати треба.

Вирiшили вони, що найкращий подарунок для Дiда Мороза – це i є веселi, кмiтливi та дотепнi дiтлахи, зi своєю дитячою безпосереднiстю, щирiстю i вiдданiстю та вiрою у чудеса. Зiбрали вони дiтей видимо-невидимо i влаштували таке шоу-вiтання, що навiть Дiд Мороз, який бачив багато виступiв, був вражений. Не потрiбен йому нi комп'ютер, нi лiтак, словом, нiщо не замiнить щиростi i радостi, яку дарують ДIТИ!

Який народ розповідав ці казки? Учитель називає групу слів, діти доказово пояснюють, чому вони дійшли

такого висновку.

Хата, свитка, піч, цар, царівна, князь, пан, змій, Баба Яга, лісовик, домовик.

Хижа, мантія, вогнище, король, принцеса, принц, маркіз, відьма, людоїд,

троль, ельф.

Діти спроможні самостійно складати такі набори слів, які будуть характеризувати казки народів півночі, сходу, Індії.

Творча робота над казкою сприяє:

• створенню ситуації вибору;
• звільненню дітей від звичайного мислення;
• розвитку самостійності.

Все це разом сприяє розвитку всебічно розвинутої творчої особистості.

Основні вимоги до уроку:

— використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

— створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

— стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

— використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

— оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

— заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;

— створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;

— створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

Спонукають учнів до активного мислення на уроках різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, чайнворди.

“Давайте поміркуємо!” – ці слова, вважаю мають звучати на кожному уроці. Бо ж завдання вчителя – розбудити творчу уяву школяра, дати поштовх його думці, вчити дитину логічно і самостійно мислити. Тому практикую і вправи з логічним навантаженням, і цікавий матеріал, і завдання підвищеної складності.