Дослідницька діяльність учнів молодших класів

Дослідницька діяльність учнів молодших класів

Актуальність

Освітній простір є багатовимірним і поліфункціональним утворенням, через яке проявляється вплив усіх чинників виховання і навчання на процес становлення, розвитку особистості школяра, його творчих здібностей, формування бажання і вміння вчитися. У зв'язку з цим постає питання про необхідність здійснення компетентнісного підходу в освіті. Сучасні підходи до визначення результатів освіти ставлять перед учителем завдання формування компетентностей учнів, як необхідної умови їх самореалізації. Це означає, що освітній процес в школі повинен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світоглядних проблем теоретичного і прикладного характеру. Важливе значення для досягнення цієї мети має організація навчальної діяльності дослідницького характеру.
Особливо актуальна ця проблема для учнів початкової школи, тому що саме на цьому етапі онтогенезу навчальна діяльність є провідною і визначає розвиток головних пізнавальних особливостей особистості, що розвивається. Нові підходи в освіті вимагають отримання універсальних результатів освіти, що виявляються, перш за все, в особистісному розвитку учнів. Учень, який володіє дослідницьким досвідом, вміє спостерігати, експериментувати, доводити і перевіряти гіпотези, співпрацювати з учителем і учнями, планувати.

Актуальним в педагогічному процесі сьогодні стає використання методів і методичних прийомів, які формують у школярів навички самостійного добування нових знань, збору необхідної інформації, вміння висувати гіпотези, робити висновки і будувати висновки. Завдання вчителя-допомогти учням освоїти такі способи дії, які будуть необхідними в їх майбутньому житті, допомогти учням цей вибір зробити усвідомлено, тобто об'єктивно оцінити свої сили і можливості, здібності, інтереси і схильності. Всі ці якості особистості формуються при виконанні науково-дослідницьких робіт.

.

ПОЛОЖЕННЯ

про шкільне наукове товариство «MIP»

1. Загальні положення

Шкільне наукове товариство учнів «MIP» - творче формування учнів 2-4 класів, які прагнуть поповнювати, удосконалювати свої знання, розвивати свій творчий, інтелектуальний, духовний потенціал, розширювати науковий кругозір, набувати вмінь і навичок науково-дослідницької діяльності під керівництвом педагогічних керівників.
Мета:

• виявлення найбільш обдарованих учнів, схильних до заняття дослідницькою діяльністю в різних областях науки і розвиток їх творчих здібностей;

• Створення сприятливих умов для розвитку творчої особистості;

• Навчання науковим методам роботи;

• Підвищення рівня знань і розширення кругозору учнів в області англійської мови;

• Оволодіння знаннями, що виходять за межі навчальної програми

• вдосконалення умінь і навичок самостійної роботи дітей і підвищення їх рівня знань та ерудиції;

• підтримання тісного контакту з батьками, взаємодія з ними в плані розширення кругозору учнів в галузі наукових досягнень.
  Завдання:

• Розвивати пізнавальну активність і творчі здібності;

• Вчити працювати з науковою літературою, відбирати, аналізувати, систематизувати інформацію;

• грамотно оформляти наукову роботу;

• сприяти оволодінню учнями мистецтвом дискусії, виступи перед аудиторією з доповідями;

• Формувати систему наукових поглядів учнів;

• Розвивати інтерес до дослідження навколишнього природного і соціального середовища;

• Знайомити з сучасними методами науково-дослідницької роботи;

• Брати участь зі своїми вихованцями у проведених в рамках школи, міста, області, конкурсах, олімпіадах, конференціях;

Навчити дітей працювати з науковою літературою.

2. Члени шкільного наукового товариства молодших школярів «MIP»

1.Членами товариства можуть бути учні 2-4 класів;

2. Прийом в товариство здійснюється на зборах класів з числа творчо обдарованих дітей;

3. Членами товариства також можуть бути дорослі із числа вчителів наставників, які беруть участь у заходах товариства, дотримуються вимог даного статуту. Наставники здійснюють координаційну, методичну роботу;

4.Усі члени шкільного наукового товариства мають право:

• Брати участь в заходах товариства;

• Входити до складу інших громадських і наукових об’єднань.

5.Усі члени наукового товариства зобов’язані:

• Дотримуватися вимог Статуту;

• Розвивати свої знання, вміння, навички та здібності;

• Приймати участь у інтелектуальних конкурсах, інтернет - проектах, олімпіадах, науково-дослідницькій роботі.

3. Форми реалізації положення:
Шкільне наукове товариство « MIP» здійснює свою діяльність у таких формах:
3.1. індивідуальні роботи учнів під супроводом і керівництвом викладачів іноземної мови;
3.2. конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів;
3.3. учнівська конференція, виставка науково-дослідницьких робіт учнів;
3.4. олімпіади;
3.5. проведення систематичної науково-пошукової роботи;
Напрямки роботи науково-дослідницького товариства «MIP»:
1. Індивідуальна робота, яка передбачає діяльність в двох аспектах:
а) окремі завдання (підготовка разових доповідей, повідомлень), надання допомоги молодшим школярам при підготовці доповідей, усних повідомлень, виготовлення наочних посібників;
б) робота з учнями за окремою програмою (розробка тем наукових досліджень, надання консультаційної допомоги);
2. Групова форма (включає в себе роботу над спільними дослідницькими проектами).
3. Масові форми (зустрічі з цікавими людьми, спільна підготовка з вчителями предметних тижнів, шкільних олімпіад).

Робота складається з наступних етапів:
1 етап - 1 клас.
Завдання збагачення дослідницького досвіду включають:
1) Підтримка дослідницької активності школярів на основі їх уявлень;
2) Формування первинних уявлень про діяльність дослідника;
3) Розвиток умінь ставити питання, висловлювати припущення, спостерігати, складати предметні моделі;
У 1 класі проводяться самостійні заняття з включенням завдань, спрямованих на оволодіння загальнологічних вмінь (порівняння, класифікація, узагальнення). Тому на уроках діти отримають уявлення про властивості і ознаки предмета, про порівняння і класифікацію, причини і наслідки. У 1 класі будуть практикуватися дослідницькі завдання: експрес-дослідження, гра - дослідження, міні-дослідження, міні-проект дослідницького характеру, спостереження, методика проведення дослідницької роботи з урахуванням вікової категорії. Робота проходить під керівництвом учителя. Тема пропонується поки загальна. Обсяг роботи невеликий.
2 етап - 2 клас.
Етап орієнтований:
- На придбання нових уявлень про особливості діяльності дослідника;
-На розвиток визначати тему дослідника; аналізувати; порівнювати; формулювати висновки, оформляти результати дослідження;
- На підтримку ініціативи, активності і самостійності учнів.
На даному етапі використовуються такі методи і способи діяльності як екскурсії, індивідуальне складання моделей і схем, міні-доповіді, повідомлення, рольові ігри, експерименти.
Поступальний розвиток дослідницького досвіду учнів забезпечується розширенням виконаних операційних дій при вирішенні навчально-дослідницьких завдань і ускладненням діяльності від фронтальної під керівництвом вчителя до індивідуальної самостійної діяльності. У 2 класі для організації дослідницької діяльності будуть застосовуватися ті ж дослідницькі завдання: експрес-дослідження, міні-дослідження, міні-проект. Робота проходить в основному під керівництвом учителя. Тема пропонується як колективна, так і самостійна. Обсяг роботи трохи збільшується. З 2 класу з дітьми організовуються тренувальні заняття і спеціальні заняття з відпрацюванням етапів дослідницької роботи.
3 етап - 3 і 4 клас.
На даному етапі навчання в центрі уваги має стати збагачення дослідницького досвіду школярів через подальше накопичення уявлень про дослідницьку діяльность, її засоби і способи, усвідомлення логіки досліджень та розвиток дослідницьких умінь.
У порівнянні з попередніми етапами навчання ускладнення діяльності полягає у збільшенні складності навчально-дослідницьких завдань, в переорієнтації процесу освіти на постановку і рішення самими школярами навчально-дослідницьких завдань, в розгорнення і усвідомленості міркувань, узагальнень і висновків.
Протягом усього етапу так само забезпечується збагачення дослідницького досвіду школярів на основі індивідуальних досягнень.
У четвертому класі робота з розвитку дослідницьких умінь дітей проводиться в основному у формі індивідуальної роботи з дітьми. При цьому дана робота складається з наступних етапів:
1 етап. Вибір теми майбутнього дослідження.
2 етап. Формулювання проблем, які необхідно вирішити в рамках майбутнього дослідження. Для цього проводяться спеціальні тренувальні заняття і вправи. На цьому ж етапі будується робота над формуванням у дітей уміння висувати гіпотези.
3 етап. Постановка цілей і завдань дослідження, визначення предмета та об'єкта дослідження.
4 етап. Організація безпосередньої роботи самої дитини над ​​темою.

5 етап. Відбір, структурування зібраного матеріалу, складання тексту виступу, підготовка презентації.
6 етап. Виступ в класі.
7 етап. Шкільна конференція науково - дослідних робіт молодших школярів.
В 4-му класу учні повинні навчитися:
- Приймати і зберігати мету пізнавальної діяльності;
- Планувати своїх дій відповідно до мети дослідження;
- Здійснювати підсумковий контроль своєї діяльності;
- Здійснювати пошук необхідної інформації, використовуючи підручник, ресурси бібліотеки, мережі Інтернет;
- Зіставляти інформацію, представлену в різних джерелах, порівнювати; узагальнювати;
- Будувати логічний ланцюжок міркувань на основі аналізу різних джерел;
- Встановлювати причинно-наслідковий зв'язок змін;
- Порівнювати і класифікувати об'єкти за самостійно обраною або заданою є

класифікацією;
- Узагальнювати спостереження, формулювати висновки;
- Систематизувати інформацію.

Технологія організації навчально-дослідницької діяльності учнів

 Виявлення протиріччя і постановка проблеми, що вимагає рішення
Вибір теми дослідження
Вибір мети дослідження
Визначення завдань по досягненню мети
Визначення методів дослідження
Збір власного матеріалу
Аналіз і узагальнення зібраного матеріалу
Власні висновки.

виникнення тем дослідження

• Теми і проблеми навчальних занять, питання, що виникають під час обговорення

• Доповіді та повідомлення учнів, найбільш цікаві твори і завдання, що вимагають подальшої розробки

• Рекомендований учителем список тем досліджень

• Власні питання і інтереси учнів
  
  Втілення дослідження
  
  

• Підбір наукового керівника

• Складання плану або проекту майбутньої роботи

• Безпосередня робота з матеріалом, спостереження, експеримент

• Написання роботи

• Аналіз отриманого матеріалу, систематизація, класифікація

• Синтез

• Узагальнення, висновки

• Перша оцінка роботи

• Перше читання роботи науковим керівником

• Консультації

• Презентація задуму дослідження

• Підготовка до презентації роботи

• Редагування остаточного варіанту роботи

• Складання тез

• Оформлення наочного матеріалу

• Презентація результатів дослідження
  
  
  Моделі організації навчально-дослідницької діяльності учнів молодших класів
  
  Модель 1. «Навчання дослідженню»
  
  Мета: освоєння процесу дослідження.
  
  Технологія: ставлення проблеми і стратегії та тактики її рішення.

Модель реалізується як форма організації індивідуальної діяльності учня в позаурочний час.
Крок 1. Зіткнення з проблемою.
Крок 2. Збір даних - «верифікація»
Крок 3. Збір даних - експериментування.
Крок 4. Побудова пояснення.
Крок 5. Аналіз ходу дослідження.

Модель 2. «Запрошення до дослідження»

Мета: розвиток проблемного бачення, стимулювання пошукового мислення.

Технологія: вчитель ставить проблему, але вже метод її вирішення учні шукають самостійно.

Модель реалізується як форма організації групової та колективної діяльності учня під час уроку.

Крок 1. Знайомство зі змістом майбутнього дослідження.
Крок 2. Побудова власного розуміння задуму дослідження.
Крок 3. Виділення труднощів навчального пізнання як проблеми дослідження
Крок 4. Реалізація власного способу побудови дослідницької процедури.

Модель 3. «Систематичне дослідження»

Мета: формування наукового мислення, синтез процесу дослідження і його результатів.
Технологія: постановка проблеми, пошук методів її дослідження та розробка рішення здійснюється учням самостійно.
Крок 1. Визначення проблеми.
Крок 2. Висування гіпотези.
Крок 3. Вибір джерел інформації.
Крок 4. Аналіз і синтез даних.
Крок 5. Організація даних для відповіді на поставлені питання і перевірки гіпотези.
Крок 6. Інтерпретація даних в співвідношенні з соціальними, економічними і політичними процесами.

Пошук інформації

Пошук інформації займає найбільшу частину роботи над будь-якою темою. Успіх такої дослідницької діяльності безпосередньо залежить від того, чи вміє школяр шукати й обробляти знайдену інформацію. У зв'язку з цим на вчителя лягає дуже важливе завдання: познайомити учнів з системою зберігання інформації і навчити школярів прискореного пошуку та обробки інформації.

Альтернативні джерела інформації:

- Бази даних бібліотек,
- Навчальна і наукова література,
- Художня література,
- Бази даних мережі Інтернет.


Вимоги до захисту науково-дослідницьких робіт в школі:

1. Автори повинні захищати свою роботу перед комісією, до складу якої входять учні (можуть бути учні старших класів), обрані самими учнями для цієї мети, вчителі.
2. В ході захисту повинна даватися змістовна оцінка роботи учня, яка багатофункціональна і не зводиться до виставлення оцінки і може бути представлена ​​учневі в кінці захисту у формі «пакета оцінок учня»:

• характеристика самого учня про виконану роботу (розповідь про зміни, відкриття, самооцінка своєї творчості);

• характеристика вчителя про проходження учням всіх етапів виконання творчої роботи, представлення динаміки руху, відображеної в планах, і опис відповідності роботи учнів даним планам;

• оцінка змісту творчої роботи (відповідність роботи обраному жанру, опис завдання, способів її вирішення та отриманих результатів);

• оцінка якості тексту (відповідність плану, оформлення роботи, грамотність по темі викладу, наявність додатка);

оцінка підготовленості та ерудованості автора (підлітка) і рівня презентації роботи.

Основні критерії оцінювання презентації
творчої роботи учня
1. Предметна компетентність
1.1. Презентація змісту роботи самим учням:
• характеристика самим учням власної творчої діяльності («історія моєї творчості»);
• постановка завдання, опис способів її вирішення, отриманих результатів, критична оцінка самим учням роботи та отриманих результатів.
1.2. Якість захисту роботи:
• чіткість і ясність викладу;
• переконливість міркувань;
• послідовність в аргументації;
• логічність і оригінальність.
1.3. Якість наочного подання роботи:
• використання малюнків, схем, графіків, моделей та інших засобів наочної презентації.
2. Комунікативна компетентність
2.1. Аналіз самим учням поставлених перед ним питань з боку інших учнів, вчителі, інших членів комісії, виявлення учням проблем у власному розумінні й розумінні учасників обговорення.
2.2. Уміння активно брати участь в дискусії: вислуховування і розуміння чужої точки зору, підтримування діалогу уточнюючими питаннями, аргументація власної точки зору, розвиток теми обговорення, оформлення висновків дискусії.

Устав шкільного наукового товариства «MIP»

У шкільне наукове товариство учнів «MIP» може вступити кожен учень, що має інтерес до дослідницької діяльності.
Вік можливого вступу в шкільне наукове товариство «MIP» - з 7 років.
Учень, який бере участь в роботі наукового товариства, має право:
1)  вибрати форму виконання дослідницької роботи (дослідний реферат, проектно-дослідницька робота, доповідь);
2) отримати необхідну консультацію у свого керівника;
3)  звертатися до шкільної бібліотеки для замовлення необхідної для дослідження літератури, користуватися Інтернет-ресурсами школи;
 4) мати індивідуальний графік консультацій в процесі створення дослідної роботи;
 5)   виступити з остаточним варіантом дослідної роботи на науково-практичній конференції у своєму навчальному закладі;

Учень, який бере участь в роботі НОУ, зобов'язаний:
1) регулярно і активно брати участь у засіданнях «MIP»;

  2) періодично повідомляти про проміжні результати своїх досліджень на засіданні;

   3) активно брати участь у внутрішкільних та позашкільних науково-практичних конференціях;
 4)  суворо дотримуватися термінів виконання дослідницьких робіт;
 5)  суворо виконувати вимоги до оформлення дослідної роботи