Дослідження "Первоцвіти Приазов'я"

МАНГУШСЬКИЙ РАЙОН

ПОРТОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

МАНГУШСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПЕРВОЦВІТИ ПРИАЗОВ’Я

2019

Марченко Анастасія Володимирівна, учениця 11 класу Портовської ЗОШ

Керівник- Дегтяр Олена Павлівна, учитель Портовської ЗОШ

Рослини, опии сяких Ви знайдете в цьому дослідженні, об'єднує одне, а саме всі вони були знайдені у весняний час. Цвітуть вони зазвичай вже в квітні (в окремі теплі роки - з кінця березня) до середини травня. Таким чином, всі вони відносяться до ранньовесняної флори. Іноді такі рослини називають також первоцвітами. 

Ряст, або коридалис . Відомо близько 90 видів, що ростуть у помірному поясі Північної півкулі. Це переважно ефемероїдні бульбові або кореневищні багаторічні.

Висота рослин від 10 до 50 см. Листя сильно розсічені, ніжні, в основі стебла іноді є лускоподібний лист. Квітки дрібні, з шпорцем, за зовнішнім виглядом нагадують шолом, що і дало назву роду (від грец. «коріс» — шолом). Забарвлення квіток різноманітне — біле, рожеве, блакитне, малинове, пурпурно-фіолетове, жовте.

Вони зібрані в верхівкові суцвіття. Бульбові види цінуються за раннє (квітень-травень) цвітіння, яке настає при температурі грунту 3-4 °С. Цвітіння триває до 20 днів. Після цвітіння втрачають декоративність.

У культурі найчастіше вирощують такі види:

Ряст великоприквітниковий (бульбової ефемероїд). Стебла висотою 15-35 см, соковиті. Листя світло-зелені, нечисельні. Квітки золотисто-жовті, до 2 см в діаметрі, зібрані в гроновидному суцвітті по 15-20 штук. Цвіте рясно в квітні — на початку травня. Невимоглива до ґрунту і освітлення, але страждає при застої води. Дає рясний самосів, розмножується насінням і бульбами. Швидко розселяється, утворюючи в пору цвітіння гарні жовті плями.

Ряст щільний (бульбовий багаторічник) під час цвітіння досягає у висоту 10-25 см. Квітки рожево-лілові, 1-2 см в діаметрі, зібрані в щільне китице видне суцвіття. Цвіте в кінці квітня — травні. Добре розмножується самосівом, дочірніми бульбами.

Ряст благородний (клубненосний ефемероїд) від інших відрізняється великими розмірами — висота до 50 см. Листки складні, розсічені, ніжно-зелені. Пухке гроновидне суцвіття складається з жовто-помаранчевих квіток. Цінується за раннє цвітіння — у квітні. Вимогливий до грунтів — кращі добре удобрені, супіщані або суглинисті грунти. Краще росте в півтіні. Розмножується бульбами і насінням. Насіння висівають в грунт відразу після збору. Проростають вони тільки через рік. Бульби саджають у вересні на глибину 6-7 см, на відстані 10-15 см один від одного.

Мускарі, або мишачий гіацинт, або гадючий лук (родина лілійні). Батьківщина — Південна Європа, Кавказ. В Україні зустрічається рідкісний вид, який охороняється,мускарі блакитний.

У помірному кліматі мускарі зацвітають в кінці квітня, і в подальшому передають естафету весняного цвітіння гіацинтам, нарцисам і тюльпанам.

Існує близько 40 видів і сортів, що відрізняються забарвленням квіток, розмірами суцвіть і висотою квітконосів. Висота мускарі варіює від 15 до 40 см.

Квітки дрібні, бочкоподібні, перехоплені у зіву, зібрані в щільні багатоквіткові суцвіття висотою до 10 см. Забарвлення квіток включає всі відтінки синього — від світло-блакитного до фіолетово-чорного. Крім того, бувають білі, рожеві і навіть жовті мускарі. Квітки мають своєрідний терпкий аромат. Суцвіття підносяться над листям і вже на невеликій відстані зливаються в однорідну колірну пляму.

З кожним роком посадки стають все більш щільними за рахунок інтенсивного розмноження, але завдяки вузьким листям рослини не заважають один одному протягом багатьох років і не потребують пересадки. Листя тривалий час залишаються зеленими. Цибулини у мускарі дрібні, дозрівають вже на початку літа.

Висаджують цибулини восени на глибину до 7 см з інтервалом 5-10 см один від одного. Посаджені цибулини можуть утворювати листя вже до морозів. Всі мускарі, крім махрових форм, швидко розмножуються насінням, дають рясний самосів. Сіянці зацвітають уже на третій рік. Це невибагливі зимостійкі рослини, які не потребують підгодівлі і догляду.

У декоративних посадках частіше інших використовуються три види мускарі.

Мускарі вірменський має яскраво-сині квітки з білими зубчиками. Вони зібрані в щільні овальні суцвіття на досить високому квітконосі. Є махрова форма.

Мускарі гроздеподібний має висоту до 20 см, вузькоцилиндрічне суцвіття, складається з безлічі димчастосиніх пониклих квіток. Існує форма з дуже красивими чисто-білими квітками.

Пролісок, або сцилла, або пролісок блакитний, відноситься до сімейства лілійних. У природі зустрічається на Кавказі, в Сибіру, Середній Азії, Європі.

У садах найбільш часто вирощують проліску сибірську. Це цибулинний ефемероїд з 3-4 широколинійним листям. Цвіте навесні, починаючи з середини квітня.

Яскраво-сині дзвонові квітки діаметром до 2-2,5 см зібрані по 4-6 штук в злегка пониклу китицю. Рідше зустрічаються біла і рожева форми цієї проліски. Цибулини дрібні (до 1,5 см в діаметрі), щільні, яйцевидної форми, покриті буро-фіолетовою плівчастою лускою, визрівають на початку літа. Для посадки пролісок потрібно забезпечити помірно вологі, не занадто легкі грунти. Місце вибирають напівтіньове — під чагарниками і кронами дерев. Цибулини висаджують восени на глибину 5-7 см, відстань між цибулинами до 10 см, так як на одному місці вони можуть перебувати 7— 10 років. Добре зав'язує насіння, так що можна розмножувати і посівом свіжозібраних насінин. Характерний рясний самосів.

Пролісок найбільш декоративна в групових посадках на тлі газону, квітучих кущів, серед дерев, добре поєднується з білими пролісками і жовтими крокусами, надранніми тюльпанами Кауфмана і першими нарцисами. Як і всі невисокі квіти, підходить для гірок і рокаріїв. Використовують для вигонки. Проліска дволиста — найбільш квітуча представниця виду.

На кожному квітконосі 10-15 (іноді до 20) зірчастих дрібних квіток, спрямованих вгору, з сильним медовим запахом. Забарвлення лілово-рожеве, блідо-рожеве, рідше чисто-біле. Висота квітконосу до 20 см, але так як він у верхній частині зігнутий, висота рослини не перевищує 12 см. Зацвітає раніше проліски сибірської. Цвітіння буває настільки рясним, що групові посадки утворюють суцільний килим. Цибулина біла, близько 1,5 см в діаметрі. Розмножується дочірніми цибулинами і насінням, дає рясний самосів.

Мабуть, найкрасивіша з пролісок — проліска Розена. Досить велика цибулина, до 3 см в діаметрі, утворює 2-3 квітконоса, на яких по 1-2 великі квітки з сильно відігнутими світло-блакитними пелюстками.

Мабуть, найкрасивіша з пролісок — проліска Розена. Досить велика цибулина, до 3 см в діаметрі, утворює 2-3 квітконоса, на яких по 1-2 великі квітки з сильно відігнутими світло-блакитними пелюстками.

Діаметр квітки до 3,5 см. Висота квітучої рослини близько 25 см. Дочірніх цибулин утворює мало, зав'язує насіння слабо. Цим пояснюється її мале поширення в культурі. Ефектна в невеликих групах в рокарії і на альпійських гірках на тлі ґрунтопокривних вічнозелених рослин, таких як очитки, ломикамені.

Підсніжник білосніжний (галантус) (сімейство амариллісові). Саме з фото і опису цих квітів первоцвітів, як правило, починаються всі ботанічні довідники про перші весняні рослини. У природі зустрічається 18 видів підсніжників, які ростуть в Євразії на луках, лісових галявинах, в широколистяних лісах, на вологих кам'янистих схилах.

Назва цих перших весняних квітів відома всім з дитинства – досить згадати казку «12 місяців».

Це багаторічна цибулинна рослина з лінійними листками, з'являються одночасно або пізніше квіток. Квітки у всіх видів галантуса матово-білі, поодинокі, пониклі, довжиною 2-3 см, за формою нагадують готову впасти краплю. Квітка складається з 6 часток оцвітини, розташованих у два яруси. Внутрішні листочки коротше зовнішніх і, як правило, мають зеленуваті плями. Дуже приваблива махрова форма підсніжника білосніжного. Квітконоси заввишки 10-25 см. Пролісок відрізняється дуже раннім цвітінням, виправдовуючи свою назву. Квітки, що визирають з-під іскристого на сонці снігу, справляють незабутнє враження. Цибулини видовжені, до 1,5 см в діаметрі, з білими лусками, дозрівають на початку літа.

Первоцвіти – це перші квіти в снігу, вони добре ростуть на рихлому, помірно-вологому, родючому грунті з нейтральною реакцією. Цибулини висаджують у кінці літа або восени, бажано відразу ж після викопування, на глибину 5-7 см і на відстані 5-10 см один від одного. На одному місці можна вирощувати 5-6 років, поки рослини не стануть пригнічувати один одного. Розмножуються не тільки цибулинами, але і самосівом. Сіянці зацвітають на третій-четвертий рік. Галантуси прекрасно обходяться без підживлень та догляду.

То вигляда з проталин цвіт –Розвідник весняного шуму.

З полону сніжного і суму Відважно дивиться на світ.