Галина Малик. "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії"

Відомості про Галину Малик

Галина Малик (1951) – українська дитяча письменниця, живе в Ужгороді, працювала коректором, головним редактором видавництва «Закарпаття».

Член Національної спілки письменників України з 1991 року. Видала 52 книжки для дітей — поезію, прозу, переклади, а також збірку сонетів, переклади з болгарської. Укладач кількох антологій закарпатської літератури ХХ ст. (зокрема, поезії та дитячої літератури).

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року в Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє, що на Ужгородщині.

Закінчивши школу, вона вступила на філологічний факультет Ужгородського університету, працювала коректором у міській друкарні, потім — у Закарпатській обласній науковій бібліотеці. 1991 року Г. Малик займає посаду головного редактора видавництва «Закарпаття».

З 1998 року вона видавець та редактор журналу для дітей «Віночок». Нині працює головним редактором Закарпатської філії видавництва «Знання» (м. Київ).

Нагороди.

Премія імені О. Копиленка (1988 р) за повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Премія імені Лесі Українки (2003) за повість «Злочинці з паралельного світу»

Премія ім. Ф. Потушняка (2007) за «Пригоди в зачарованому місті» та «Сміятись заборонено»

Характеристика казок Галини Малик

«Пантлик і Фузя» — казка про про двох клоунів, які роблять усе навпаки. Це незвичайна казка, її можна розмалювати, домальовувати різні лінії, що становлять елементи письма, або просто малювати разом з чоловічками і водночас запам’ятовувати, чого не можна робити. Ці книжки вчать логічно мислити, замислюватися, наприклад, що означає Пантлик? А «Пантлик» на закарпатському діалекті означає «стрічка».

Казка «Пригоди дівчинки Алі в країні сяк-таків» дуже цікава своїми подіями та героями. Є там вчителька Кефіра біла, бліда, як молоко, зморщена, худа. І Дир-Пир (Дирмидонт Пирмидонтович), який усе говорить, обіцяє, а нічого не робить, і престолонаслідники Сякусь і Такусь, хлопчики, які нічого не вміли, крім писати на когось ябеди, їхня матуся королева Сяк-Такева та її чоловік граф О’Ман. Вони збирали до країни Сяк-Таків таланти, які у людей зникали. Тут їх було дуже багато: Манжетник, Пекар, Конструктор, Електрик, Кухар, Листоноша, Кондитер, Художник та інші. Ця казка вчить шанувати свої таланти, які є в кожного.

«Чорний Маг і зачароване місто» — це книжка-комікс — смішна, пригодницька та яскраво ілюстрована. До вподоби стануть пригоди двох друзів Бібл-Бабла та Гравика, з якими трапляються надзвичайні історії. Вони намагаються врятувати ігри від Чорного Мага і в кінці їм це вдається. Комікси цікаво читати, тому що можна бачити, які події відбуваються.

«Вуйко Йой і Лишиня» — це дитяче фентезі. Письменниця населяє світ повісті казковими персонажами, і цей казковий світ бере свої витоки в народних казках і віруваннях (як, наприклад, вуйко Йой — добрий дух хати, своєрідний домовичок, чи Лишиня — відомий всім з байки легковажний цвіркун). Вуйко Йой із його дбайливим ставленням до рідної хатки та навколишніх лісових жителів нагадує Маленького принца, який з таким самим захопленням і любов’ю турбувався про свою малесеньку планету, виполював баобаби, щоби вони не знищили її, та раз-по-раз милувався заходом сонця, варто було лише пересунути трохи стільчик. Так само і Лишиня захоплюється зоряним небом, чудовим ранком, барвистим різнотрав’ям та рятує пуголовків, переносячи їх з калюжки, яка висихає, в озер-це, аби вони змогли таки стати жабками. Однак наш головний герой зважується покинути улюблений ліс, коли виявляється, що його стародавню хатку (увесь його мікровсесвіт!), у якій вже давно не мешкають люди, тільки сам вуйко Йой, Лишиня та Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости Великим, мають перевезти в загадковий сканзен.

Теорія літератури

Повість – жанр епічного роду, прозовий твір, середнього розміру, у якому зображено декілька подій з життя кількох персонажів протягом певного часу часу.

Анкета повісті-казки Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (1988)

Жанр: повість-казка.

Художній час. Події розгортаються упродовж одного дня

Художній простір. Місце дії: кімната Алі. Країна Недоладія, місто Недоград: палац Недороля; дім Недочеревика; в’язниця Недорадника; башта з годинником на центральній площі Недограда.

■ Розташування країни - на березі озера без води.

■На північ від Недоладії живуть абияки, на захід — якоськи, на півдні і сході – сяк-таки

■ Мешканці країни: не доведені до ладу справи.

■ Правитель - Недороль Десятий.

Головний герой: Аля

Другорядні герої: Недоладько, карлик Недочеревик, Недороль Десятий, Перший Недорадник, кат, Недопопелюшка, Недоштанько, гвардійці Недовус, Недоборода; Недотиждень

Елементи сюжету.

Експозиція. Рушник для бабусі;

Зав’язка. Зустріч із Недочеревиком. Аля потрапляє у Недоладію

Розвиток дій: а) знайомство з Недоладьком; б) пригоди в палаці Недороля; в) пошуки інструкції з повернення додому; в) ув’язнення та знайомство з гвардійцем Недобородою.

Кульмінація. Ремонт годинника; допомога недоладянам;

Розв’язка. Повернення Алі додому.

Проблематика: добро і зло, благородство та жорстокість, відповідальність за свої вчинки, подолання перешкод на шляху до мети.

Тема: пригоди дівчинки Алі, яка через те, що не доробляла свої справи до кінця, потрапляє у чарівну країну Недоладію

Ідея: засудження лінощів, жорстокості і неробства, спонукання до праці та завершення усіх розпочатих справ

Основна думка: кожна розпочата справа має бути завершена.

Повість вчить бути відповідальним, товариським, працьовитим, допомагати іншим, не бути боягузом; завжди треба доробляти розпочаті справи, а не полишати їх незавершеними; потрібно боротися з власними лінощами та пам’ятати, що найкраща справа та, яка має результат.

Символічні образи

Країна Недоладія - безлад і недороблені справи

Недоладько - працьовитість і відданість

Недопопелюшка - дружелюбність і безкорисливість

Недокватирка - людська недбалість

Недочеревик - справедливість, колекціонування недороблених справ

Недороль Десятий - бездіяльність і боягузтво

Перший Недорадник - жорстокість і лють

Анкета-характеристика Алі

Ім’я. Аля (Галя)

Вік. Молодша школярка

Стать. Жіноча

Національність. Українка

Склад сім’ї. Мама, тато, бабуся

Особливості характеру: не вміла доробляти розпочаті справи до кінця

Улюблені заняття: малювання, вишивання

Риси характеру, що виявилися в дівчинки під час перебування в казковій країні: допитливість, доброта, відповідальність, сміливість, наполегливість, товариськість

Вчинки Алі та наслідки цих вчинків

Висновок. На початку казки письменниця змальовує Алю як ледачу дівчинку, яка жодної справи до кінця не доводить. Тому вона отримує по заслузі і потрапляє у Недоладію. Поспілкувавшись в мешканцями та зрозумівши, чому вона потрапила туди, Аля робить усе, щоб повернутись додому. Але для цього їй треба багато чого зробити! На допомогу дівчинці приходять нові друзі і разом їм вдається усе виправити. Тому наприкінці казки Аля стає працьовитою та усвідомлює, що кожна справа має не лише початок, але й кінець.

Характеристика другорядних персонажів

Перший Недорадник — головний негативний персонаж казки. Він опинився в Недоладії через те, що Аля не домалювала йому голову. А без голови він не міг стати королем. Заздрість до Недороля зробила Недорадника жорстоким — він відрубав людям голови лише задля того, щоб знайти таку, на яку потім можна надіти корону. Жага влади стала метою його існування. Коли Аля повернулась додому і домалювала йому голову, він назавжди зник з Недоладії, але залишився намальованим на портреті в її кімнаті.

Недороль Десятий — правитель Недоладії. Він не поганий, але занадто м’який, як для короля, тому й не має потрібного авторитету. Саме тому Перший Недорадник робить що хоче, а Недороль йому не забороняє (навіть убивати людей!), бо дуже боїться, що той відбере в нього корону. Але він допомагає Алі, тому що розуміє, що вона — його єдиний шанс позбавитись суперника.

Недочеревик — спритний, магічний, дивний. Недочеревик — персонаж нейтральний, тому що він не підтримує ні Алю, ні Недорадника. Він лише робить свою справу — стежить за тими, хто чогось не доробляє і притягує їх та їхні «вироби» в Недоладію. Усі герої потрапляють у цю країну завдяки йому.

Недолацько - негарний, доброзичливий, привітний. Недоладька не домалював один хлопчик, тому він мав дивну зовнішність. Голову прикрашав шкіряний капелюшок з півнячою пір'їною збоку, капелюшок сидів криво, лівого вуха зовсім не було, очі на місці, зате одне більше, а друге — менше, ніс набік скривлений, губи перекошені, навіть ямочка на підборідді не на своєму місці, а майже біля вуха, губи весело всміхалися, очі дивилися лагідно, а обличчя було відкритим і добродушним , кремезний, широкоплечий хлопчина, стояв він, нахилившись набік, бо ліва нога в нього була коротша від правої. Його ім’я відповідало його дивній зовнішності, яким його зобразив хлопчик. Проте він був люб’язним, товариським, добрим, допоміг Алі. Недоладько — людина, яка любить свою країну, бажає їй кращої долі: «Доробимо все, що в нас ще не дороблено. І заживемо на славу! Адже це наша Батьківщина»

Недоштанник - незадоволений, роздратований, товстий.

Недопопелюшка - недомальована роботяща та добра дівчинка з відомої казки; ризикована, доброзичлива, має добре серце, співчутлива

Інші персонажі, на кшталт годинникаря Недожденя, гвардійця Недобороди та інших Недоладян, допомагають Алі на шляху до пошуків дороги додому.

4

http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/5_klas_ukr_lit/g_malik_nezvichajni_prigodi_ali_v_krajini_nedoladiji_dopomoga_uchnju/56-1-0-803