Екологія, практичні роботи

Зміст

1. Завдання для практичної роботи з теми №1 «Природа і людина: системний підхід»…………………………………………………………………4

1.1. Практична робота №1 „Аналіз особливостей історичних етапів взаємодії суспільства і природи”……………………………………………………4

2. Завдання для практичної роботи з теми №2 «Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень»…………………………………………………………….………….5

2.1. Практична робота № 2 „Порівняння обсягів і структури забруднення міст України”……………………………………………………...………….………5

3. Завдання для практичної роботи з теми №3 «Проблема деградації природних компонентів»…………………………………………………………..6

3.1. Практична робота № 3 „Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву”……………………………………………………………6

4. Завдання для практичної роботи з теми № 4 «Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії»………………………………………………..……7

4.1. Практична робота № 4 „Аналіз схем колообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю”……………7

5. Завдання для практичної роботи з теми № 4 «Проблема збалансованого природокористування» ……………...…………………………8

5.1. Практична робота № 5 „Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні”……………………………………………………8

6. Завдання для практичної роботи з теми № 6 «Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть»…………………………......................9

6.1. Практична робота № 6 „Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України”………………………………………………………………...……9

7. Завдання для практичної роботи з теми № 7 «Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території»……………………………....10

7.1. Практична робота №7 „Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками”………………………………………………………10

8. Довідниковий матеріал……………………………………………………..11

8.1. Додаток А «Історичні етапи взаємодії суспільства й природи та їх екологічні особливості»……………………………………………….………......11

8.2. Додаток Б «Обсяги забруднення міст України»…………………………..14

8.3. Додаток В «Ерозійні процеси грунтів»…………………………………….15

8.4. Додаток Г «Колообіг Нітрогену, Карбону та Оксигену в природі»……...16

8.5. Додаток Д «Структура природокористування в Україні»………………..19

8.6. Додаток Е «Особливості розвитку заповідної мережі України»…………20

8.7. Додаток Є «Рівень розораності сільськогосподарських угідь світу та України»…………………………………………………………………………..23

9. Список використаних джерел………………………………………...….24

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Тема. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІСТОРИЧНИХ ЕТАПІВ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ

Мета. Навчитись аналізувати особливості історичних етапів взаємодії суспільства та природи.

1. Прочитайте текст підручника або додатковий теоретичний матеріал за темою «Історичні етапи взаємодії суспільства й природи та їх екологічні особливості».

2. Заповніть таблицю.

3. Сформулюйте висновок. Дайте відповіді на запитання:

а) Який історичний етап відзначився значним впливом людини на природу? Із чим це пов'язано?_________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Б) Як ви розумієте слова В. Вернадського: «У геологічній історії біосфери перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде застосовувати свій розум для самознищення»? Наведіть приклади використання людством свого розуму для самознищення. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка_____________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема. ПОРІВНЯННЯ ОБСЯГІВ І СТРУКТУРИ ЗАБРУДНЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ

Мета. Навчитись порівнювати обсяги та структуру забруднення міст України.

1. Ознайомтеся з інформацією, яка міститься в звіті Державного комітету статистики «Навколишнє середовище України» за 2009 р. Порівняйте обсяги забруднення міст України.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Ознайомтеся з картосхемою «Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря». Визначте рівень забруднення вашої області та порівняйте із сусідніми.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Як ви гадаєте, чому відбулося зниження кількості викидів шкідливих речовин?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

4. За допомогою таблиці визначте найтиповіші екологічні проблеми, характерні для більшості населених пунктів України, напишіть їх.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Зробити висновок про рівень забруднення свого міста._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Тема. ВПЛИВ ІНТЕНСИВНОСТІ ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ

Мета. Визначити типи ерозійних процесів. Визначити вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан грунтового покриву

1. Прочитайте теоретичний матеріал та заповніть таблицю:

1. Напишіть висновок у якому запропонуйте заходи, які можуть зменшити ерозійні процеси ґрунтів в Україні.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема. АНАЛІЗ СХЕМ КОЛООБІГУ ОСНОВНИХ РЕЧОВИН У ПРИРОДІ НА ПРЕДМЕТ ЗМІНЕНОСТІ ЇХ ЛАНОК АНТРОПОГЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Мета. Навчитись аналізувати схеми колообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю.

Завдання для першої групи

1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Карбону в біосфері.

2. Розгляньте схему колообігу Карбону, вивчіть його особливості та внесіть зміни, які виникають у результаті антропогенного впливу, в схему (див. с. 132).

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропогенний вплив на колообігКарбону?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для другої групи

1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Нітрогену в біосфері.

2. Розгляньте схему колообігу Нітрогену, вивчіть його особливості та внесіть зміни, які виникають у результаті антропогенного впливу, в схему.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропогенний вплив на колообіг Нітрогену?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема. ІСНУЮЧА Й ОПТИМАЛЬНА СТРУКТУРА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Мета. Навчитись порівнювати існуючу та оптимальну структури природокористування в Україні.

1. Прочитайте теоретичний матеріал.

2. Дайте відповіді на запитання:

• Який тип природокористування характерний для України? Відповідь обґрунтуйте.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які причини панування цього типу природокористування?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• На основі статистичних даних проаналізуйте структуру природокористування в Україні та визначте ступінь її збалансованості й оптимальності.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Зробіть висновок.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Тема. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЗАПОВІДНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

Мета. Навчитися аналізувати та порівнювати особливості розвитку заповідної мережі України.

1. Прочитайте теоретичний матеріал.

2. Розгляньте таблиці «Природні заповідники України» та «Біосферні заповідники України», визначте особливості розвитку мережі заповідних територій нашої країни з 1921 до 2009 року.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Проаналізуйте стан заповідної мережі в Україні на сучасному етапі та визначте її відповідність європейським показникам.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чим можна пояснити зниження темпів зростання площі природно-заповідного фонду України?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Зробіть висновок.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

Тема. АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕНЬ ПРИРОДНИХ І АНТРОПОГЕННИХ УГІДЬ СВОЄЇ ОБЛАСТІ, АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ І ПОРІВНЯННЯ ЇХ З ОПТИМАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

Мета. Навчитись аналізувати співвідношення природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району; вміти порівнювати їх із оптимальними показниками.

1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал.

2. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн світу», визначте країни з найбільшою та найменшою розораністю сільськогосподарських угідь.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь областей України» та визначте області України з найвищою розораністю території.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Згідно з чинними нормами, розораність земель сільськогосподарських угідь на рівні 60-80 % уважається несприятливою, 25-60 % — умовно сприятливою і менше 25 % — сприятливою. Виходячи з цього, дайте відповіді на запитання:

• Для яких областей України характерна оптимальна оцінка розораності земель?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Проаналізуйте свою область (район), порівняйте її показники з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних і антропогенних угідь характерне для вашої області (району)?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Зробіть висновки:

• Чому така розораність території небажана? (З екологічного і економічного поглядів.)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Який шлях виходу із цієї ситуації ви можете порекомендувати?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка__________

Додаток А (до практичної роботи №1)

Історичні етапи взаємодії суспільства й природи та їх екологічні особливості

Вченими виділено чотири етапи (періоди) становлення взаємовідносин між суспільством і природою:

1. Етап мисливсько-збиральницької культури.

2. Етап аграрної культури.

3. Етап індустріального суспільства.

4. Постіндустріальна епоха.

Етап мисливсько-збиральницької культури. В епоху палеоліту (40-15 тис. рр.. тому) основою існування первісного суспільства було полювання на крупних тварин, яке супроводжувалося збиранням комах, молюсків, рослинної їжі тощо. Первісна людина брала від природи рівно стільки, скільки їй було необхідно для забезпечення харчування. Важливим чинником відділення людини від еволюції тваринного світу став перехід до виготовлення й постійного використання знарядь мисливства й праці. Це були ножі, пилки, свердла, скребла, рубила, молотки. Для їх виготовлення використовували кремінь, кварц, гірський кришталь, застиглу вулканічну лаву. Техніка виготовлення цих знарядь праці поступово вдосконалювалася. Важливою відмінністю людей від інших видів тварин було використання вогню. Близько 300 тис. рр. Тому людина почала використовувати природний вогонь (блискавки), а близько 150 тис. рр. Тому вона навчилася його добувати. Використання вогню зробило людину менш залежною від кліматичних змін. Відходи життєдіяльності первісних мисливців швидко утилізувались природою. Первісна людина могла істотно регулювати чисельність окремих видів тварин, рослин, забруднювати продуктами життєдіяльності місця свого розселення. Однак загалом її взаємовідносини з природою були гармонійними. Первісна людина сприймала світ, відчуваючи себе частиною природи.

Етап аграрної культури. Аграрна культура охоплює період, коли основою матеріального виробництва було землеробство і скотарство, з моменту появи сільського господарства (близько 8 тис. рр.. тому) до виникнення повноцінного промислового виробництва (середина 18 ст. н.е.). Приручення тварин, перехід від мисливського до сільського господарства й осілого способу життя отримало назву неолітичної революції. З появою перших сільськогосподарських культур (гарбуза, гороху, квасолі, льону) можна говорити про перші цивілізації, які виникли на Сході і змінили епоху варварства. Розвиток землеробства і скотарства зумовив істотні зміни в ландшафтах. За оцінками демографів, в епоху землеробства значно зросла чисельність населення, його густота. Зросла і тривалість життя людей. Основним регулятором тривалості життя були хвороби, які людині діставалися від тварин і через погані санітарно-гігієнічні умови проживання. Навколо поселень накопичувалися відходи, нечистоти, забруднювалися ґрунти й водойми, що сприяло поширенню збудників інфекцій. Істотної шкодо природному середовищу завдавало скотарство. Розведення свійських тварин, їхнє скупчення в околицях населених пунктів, випас на обмежених ділянках призвели до деградації трав’яного покриву, лісово-чагарникових угрупувань, розвитку процесів спустелення в різних регіонах світу. Виникнення міських поселень у 4-3 тисячолітті до н. Е. Сприяло концентрації населення, розвитку системи комунікацій, що істотно змінювало навколишню природу. Розпочався процес окультурення ландшафтів, який виявлявся у зміні їхньої структури, збідненні видової різноманітності, забрудненні ґрунтів, водойм, повітряного середовища. Останнім етапом у розвитку аграрної культури стала епоха феодалізму (5-6 ст. н.е.). ЇЇ характерною особливістю було широке використання у виробничих процесах природних енергетичних ресурсів - вітрових і водних. Вітрові і водні двигуни вперше були використані в млинах, на мануфактурах. Роль тяглової сили в господарських процесах виконують воли, коні, інші свійські тварини. У цей період істотно змінюється сприйняття людиною світу, розуміння її місця й ролі в природному середовищі. Так, в епоху середньовіччя стали з’являтися перші законодавчі акти природоохоронного спрямування, які регулювали мисливство, оберігали водно-болотяні угіддя, озера, ліси.

Етап індустріального суспільства. Атрибутами нової індустріальної епохи спеціалісти вважають зародження машинного виробництва, яке спричинило різке зростання обсягів продукції, нових форм його організацій (фабрик, заводів) і зростання рівня життя та чисельності населення. Свій відлік епоха індустріалізації веде з другої половини 18 ст. У цей період зростають обсяги видобутку корисних копалин (вугілля, залізної руди, кольорових металів, нафти й газу). У місцях промислових розробок виникають фабричні поселення, формуються промислові центри, транспортні комунікації і транспортні засоби, що зрештою призводить до формування на місці природних ландшафтів їхніх модифікацій – антропогенних ландшафтів. Широке залучення сільськогосподарських машин і механізмів сприяло інтенсифікації процесів сільськогосподарського виробництва. Це зумовило зростання обсягів виробництва продовольства і його здешевлення. Концентрація населення в міських поселеннях призвела до розвитку масових епідемічних захворювань (грипу, черевного тифу, туберкульозу та ін..). Причиною цього є погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання людей унаслідок різноманітних забруднень природного середовища, а також зростаюча ймовірність поширення захворювань за рахунок частіших контактів між людьми. У 20 ст. винайдено різноманітні антибактеріальні та противірусні препарати, розроблено способи запобігання багатьом інфекціям. Водночас з’явились нові інфекційні захворювання, які є наслідком забруднення навколишнього середовища.

Постіндустріальне суспільство. Сучасну епоху характеризують як ядерну, космічну, електронну, як етап переходу до індустріалізаційної цивілізації. Це епоха домінування знань, інформації й переходу до гармонізації суспільства і природи. Фундаментальною основою нового світогляду є концепція ноосфери як нової еволюційної стадії розвитку біосфери й людського суспільства. У ноосферну епоху людство має знайти спосіб, як відновити екологічну рівновагу на планеті, реалізувати стратегію без кризового розвитку суспільства і природи, а людина мусить узяти на себе всю повноту відповідальності за подальший збалансований розвиток.

З другої половини 20 ст. Науковий світ розробляє низку підходів до гармонійного співіснування суспільства з природою: стратегію меж росту, стратегію збалансованого розвитку, стратегію сталого розвитку.

Додаток Б (до практичної роботи №2)

Забруднення атмосферного повітря

(викиди шкідливих речовин) в Україні

Забруднення атмосферного повітря в Україні

Додаток В (до практичної роботи №3)

ЕРОЗІЯ ҐРУНТІВ

Ерозія ґрунтів (від лат. Eros — роз'їдання) — руйнування і знос повер­хневих, найбільш родючих, горизонтів і підстиляючих їх порід вітром (ві­трова ерозія) або потоками води (водна ерозія). Землі, що зазнали руйну­вання у процесі ерозії, називають еродованими. До ерозійних процесів відносять також промислову ерозію (руйнування сільськогосподарських земель внаслідок будівництва і розробки кар'єрів), військову ерозію (воронки, траншеї), пасовищну ерозію (внаслідок інтенсивного випасу ху­доби), іригаційну (руйнування ґрунтів при будівництві каналів і пору­шенні норм подивів) тощо. Однак справжнім лихом для землеробства залишаються водна ерозія (до неї схильний 31 % суходолу) і вітрова еро­зія (дефляція), що активно діє на 34 % поверхні суходолу. У США еродовано 40 % усіх сільськогосподарських земель, а у посушливих районах світу навіть більше — 60 % від загальної площі. Ерозія негативним чином впливає на стан ґрунтового покриву, а в багатьох випадках руйнує його повністю. Зменшується біологічна продуктивність рослин, знижуються урожаї та якість зернових культур, бавовни, чаю тощо.

Вітрова ерозія (дефляція) ґрунтів. Під вітровою ерозією розуміють ви­дування, перенесення і відкладення найдрібніших фунтових часток віт­ром. Інтенсивність вітрової ерозії залежить від швидкості вітру, стійкості фунту, наявності рослинного покриву, особливостей рельєфу і від інших чинників. Значно впливають на її розвиток антропогенні чинники. Акти­візують ерозійні процеси знищення рослинності, нерегульований випас худоби, неправильне застосування агротехнічних заходів.

Водна ерозія ґрунтів (земель). Під водною ерозією розуміють руйну­вання ґрунтів тимчасовими водними потоками. Розрізнюють такі форми водної ерозії: площинну, струменисту, яружну, берегову. Умови для про­яву водної ерозії створюють природні чинники, а основною причиною її розвитку є виробнича діяльність людини. Зокрема, поява нової важкої ґрунтооброблювальної техніки, що руйнує структуру ґрунту, є одною з причин активізації водної ерозії в останні десятиріччя. Інші негативні антропогенні чинники: знищення рослинності і лісів, надмірний випас худоби, відвальна обробка фунтів тощо. Серед різних форм прояву водної ерозії знач ну шкоду навколишньо­му природному середовищу і насамперед фунтам завдає яружна ерозія. Екологічні збитки від ярів величезні. Яри знищують цінні сільськогоспо­дарські землі, сприяють інтенсивному змиву ґрунтового покриву, заму­люють малі річки і водосховища, створюють густо розчленований рель­єф. Так, площа ярів тільки на території Руської рівнини становить 5 млн. га і продовжує збільшуватися. Підраховано, що щоденні втрати ґрунтів через збільшення ярів досягають 100—200 га.

Додаток Г (до практичної роботи №4)

Кругообіг Нітрогену в пироді

Хімічні елементи, як і вся природа, перебувають у постійному русі. Процеси відбуваються в усіх трьох оболонках Землі — літосфері, гідросфері, атмосфері. Значну роль у процесах,  що відбуваються у природі, обирає біосфера — зона існування живих організмів. Так, вам відомо, що Нітроген входить до складу білків і, отже, зумовлює існування рослин, тварин, взагалі життя на 3eмлі.

У природі Нітроген зустрічається як у вільному стані, так і у зв'язаному. У вільному стані Нітроген у вигляді азоту входить до складу повітря (об'ємна частка N₂ становить 78 %, масова — 75,6 %). Оскільки азот з повітря витрачається мало, його запаси в атмосфері залишаються сталими. У вигляді неорганічних сполук Нітроген у невеликих кількостях є в ґрунті. Проте у вигляді складних органічних сполук — білків — він увіходить до складу всіх живих організмів, беручи участь у їх життєдіяльності.

З Нітрогену складається азот N₂, його багато в повітрі. Проте безпосередньо з повітря Нітроген у вигляді азоту засвоюють лише деякі бактерії, а всі інші організми здатні засвоювати Нітроген тільки у складі сполук.

Рослини засвоюють Нітроген неорганічних сполук, які у ґрунті, у вигляді йонів NH₄ і NO₃. У рослинах здійснюється синтез білків. Рослини частково поїдаються травоїдними тваринами, і білкові речовини потрапляють до організму тварин. Під час гниття залишків рослин і тварин під впливом спеціальних бактерій відбуваються складні біохімічні процеси, внаслідок яких органічні сполуки, що містять Нітроген, перетворюються на неорганічні сполуки Нітрогену, які повертаються в ґрунт. Ці сполуки знову засвоюються рослинами, і цикл перетворень замикається.

Кругообіг Карбону в природі

Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазнають змін, внаслідок яких здійснюється кругообіг Карбону.

Важлива роль у кругообігу Карбону належить оксиду карбону(IV), що входить до складу атмосфери Землі. Цей газ надходить в атмосферу внаслідок багатьох процесів-виверження вулканів, горіння палива, розкладання вапняку, дихання людини,  тварин  і  рослин, процесів бродіння  і гниття.

З повітря С0₂ у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинання С0₂відбувається тільки на світлі — фотосинтез, внаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон. Внаслідок фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень 0₂:
nС0₂ + mН₂0 _hv ------------ С_n(Н₂0)_m + n0₂↑ _{хлорофіл}

Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить у тваринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекислого газу під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнисти, окиснюватись і частково перетворюватись на С0₂, що повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та тваринні рештки у ґрунті перетворюються на горючі копалини — кам'яне вугілля, нафту, природний газ. Горючі копалини використовують як паливо, внаслідок згоряння якого С0₂ знову повертається в атмосферу.

Вуглекислий газ із атмосфери поглинається також водою Світового океану й реагує з гірськими породами під час їх руйнування. Відтак утворюються вапняки, доломіти та інші карбонати. Така різноманітність процесів забезпечує постійний кругообіг Карбону в природі.

Проте через різке збільшення спалювання різних видів палива вміст вуглекислого газу в атмосфері дедалі збільшується, а вміст кисню зменшується. Порушення рівноваги між вмістом кисню й вуглекислого газу в атмосфері може призвести до так званого «парникового ефекту» (шар С0₂ відіграє таку саму роль, як скло в теплиці). Це доволі загрозливе явище. Річ у тім, що вуглекислий газ вільно пропускає на Землю випромінювання Сонця, але сильно затримує теплове випромінювання Землі. Порушується нормальна тепловіддача Землі у космічний простір, а це спричинює потепління клімату.
Масова частка елемента Карбону на Землі порівняно незначна, становить 0,1 %. Проте його значення в житті природи виключно велике. На відміну від Силіцію він зустрічається в природі як у вільному стані у вигляді простих речовин (алмаз, графіт), так і у зв'язаному — у вигляді численних мінералів: карбонатів, нафти, торфу, природного газу, сланців, вугілля тощо. Карбон міститься в атмосферному повітрі у вигляді вуглекислого газу (об'ємна частка С0₂ 0,03 %). Окрім того, всі рослинні й тваринні організми складаються з речовин, в утворенні яких головна роль належить Карбону. У гідросфері оксид карбону(IV) С0₂ у розчинному вигляді міститься в деяких мінеральних водах (Свалява, Лужанська, Єсентуки, Боржомі). Отже, цей елемент — один із найпоширеніших на Землі — в літосфері, атмосфері, гідросфері, хоча загальний вміст його й невеликий.

Додаток Д (до практичної роботи №5)

Сучасний етап природокористування в Україні розпочався у 80-х рр. ХХ століття і пов’язаний з необхідністю економічної оцінки природних ресурсів.
На цьому етапі природокористування було розроблено кадастри природних ресурсів, обґрунтовується необхідність економічної оцінки природних ресурсів за критерієм ренти. 
Рента відображає диференціацію об’єктивних умов використання природних ресурсів. Вона становить прибуток, обумовлений не зусиллями працівників, а тільки якістю ресурсів, їх вичерпністю чи обмеженістю та близькістю до ринку збуту. Тому вона використовується для створення рівних умов функціонування підприємств і служить об’єктивним критерієм економічної оцінки природних ресурсів.
Цей етап природокористування відзначається намаганням створити господарський механізм управління процесом природокористування адміністративними, правовими, економічними і екологічними методами. На початку 80-х років запроваджуються платежі за природні ресурси і забруднення навколишнього середовища. І хоча вони мали здебільшого символічний характер, порівняно з попередніми етапами це був крок уперед до раціонального природокористування.
На третьому етапі природокористування особливі зміни відбулися в наукових підходах до раціонального використання природного середовища.

Економічна наука вперше розробляє нові поняття, насамперед суспільні витрати, пов’язані з проблемами навколишнього середовища, куди входять і затрати на додаткову компенсацію негативних наслідків забруднення довкілля і затрати на відвернення і боротьбу із його забрудненням. Вперше обґрунтовується поняття екологічних і соціальних збитків, які завдаються забрудненням середовища, обґрунтовуються і роз-робляються методики визначення їх обсягів. На сьогодні в Україні в основному сформовано правову базу природокористування. Вона виходить із визнання вартості та ціни різного роду природних ресурсів, регулює платність природокористування на основі рентних відносин. Поряд з диференційованими платежами за користування ресурсами вона передбачає платежі за забруднення навколишнього природного середовища за принципом «забруднювач платить», штрафи та інші санкції за порушення лімітів природокористування тощо. Але існуюча правова база, що регулює природокористування, потребує подальшого удосконалення. Не менш важливим є суворе дотримання чинного законодавства в цій сфері

Додаток Е (до практичної роботи №6)

Кабінет міністрів України планує припинити виконання державної програми формування національної екомережі, яка є мало не єдиною інноваційною програмою збереження природи України. Доручення щодо розробки законопроекту про припинення виконання цієї державної програми було прописане у постанові Кабміну №704 «Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових Програм» від 22 червня 2011.
Екологічні організації виступили із критикою такого документу. Зокрема, свою заяву з цього приводу поширив Національний екологічний центр України (НЕЦУ). «Рішення про припинення виконання цієї інноваційної і дешевої програми – це діагноз цьому складу уряду і його секретаріату, який нездатний ані зрозуміти сенсу чинних документів, суголосних з сучасними світовими, ані оцінити свої дії чи їх наслідки. «Ламати – не будувати» - таке рішення КМУ є посяганням на здоров’я нації, на знищення останніх «островів» природи, остаточне руйнування іміджу України як європейської держави», - йдеться у заяві НЕЦУ.
Зазначена програма – одна з небагатьох, яка не потребує значних коштів і яка задовільно виконується, про що свідчать як дії та документи закордонних партнерів, так і висновки Рахункової палати ВРУ, КРУ чи ГПУ. Виконання програми має неоціненний в перспективі синергетичний ефект, підтримку громадян і міжнародної спільноти.
Прийняття рішення про скасування Програми стало неприємним кроком назад у той час, коли Україна всіляко старається демонструвати поступ до європейських стандартів. Природоохоронці налаштовані на відновлення та продовження дії Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, з приводу чого будуть направлені відповідні звернення до екологічної громадськості, ВРУ та керівництва держави.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки була прийнята у 2000 році, а Закон про екологічну мережу у 2004. На думку екологів, прийняття та виконання(?) цих актів зробило Україну одним із лідерів інноваційної екодіяльності у Європі, на рівні з Нідерландами, Швейцарією, Словаччиною.
На Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. Особливо актуально це для України, територія якої зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження. На сьогодні збереглося близько ЗО % природної рослин¬ності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан збереження генофонду рідкісних і перебуваючих під за¬грозою зникнення рослин та тварин, унікальних і типових природних комплексів (ландшафтів). Багаторазові ретельні еколого-економічні розрахунки, виконані вченими різних країн, свідчать, що більш-менш нормальне функціонування й самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за умови наявності в ньому не менше 10-15 % площі, зайнятої заповідниками.
Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми - повітря, грунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури.
Створення заповідних територій - одна з найважливіших ланок природоохоронної діяльності України. Заповідники є формою збереження генофонду нашої планети. Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони країни. Найголовнішою є вимога, щоб території заповідників мали достатні площі, аби забезпечити саморегуляцію всіх природних процесів, які відбуваються, без негативного впливу сусідніх районів, де наявний антропогенний тиск.
В Україні заповідними є близько 300 тисяч гектарів найбільш цінних болотних масивів, 150 тисяч гектарів місць зростання лікарських рослин, майже дві тисячі гектарів земель, що є місцем розміщення цінної ентомофауни. Мережа природно-заповідного фонду в Україні є значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де цей показник сягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків. В умовах економічної та екологічної кризи при переході до ринкових відносин і різних форм власності без ефективних заходів з боку держа¬ви процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів, екосистеми та ландшафтів стане незворотним.
Екстенсивне природокористування, зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва призвели до знищення майже 70 % цінних природних комплексів і ландшафтів України. Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 % території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'я та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2-0,7 % територій. Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.

Природні заповідники України

Біосферні заповідники України

Додаток Є (до практичної роботи №7)

Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн світу

Рівень розораності сільськогосподарських угідь областей України

Список використаних джерел:

1. Білявський, Г.О. Основи екології: теорія та практикум : навчальний посібник / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко. - 2-е вид., перероб. та доп. - К. : Лібра, 2004. - 368 с.

2. Екологія. 11 клас:Розробки уроків. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011.

3. Екологія : підручник / Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2005. - 371 с.

4. Основи екології: навчально-методичний посібник / ; сост.: Б. О. Дадашев, В. П. Гордієнко; УАБС НБУ.- Суми: УАБС НБУ, 2006. – 122 с.

25