Тема: Пізнаємо невидимку.
Інтегрований урок з рідної мови і мовлення, читання, музика, образотворче мистецтво, самостійні тривалі спостереження за довкіллям.
Мета: розширення уявлень про сполучуваність іменників, прикметників, дієслів. Збагачення словника дітей фразеологізмами. Складання імпровізованих розповідей, міркувань. Розвивати вміння зіставляти, узагальнювати мистецькі, природні, мовні явища, аргументувати своє твердження, добирати виразні мовні засоби з огляду на мету висловлювання. Удосконалювати навички грамотного письма. Вчити спостерігати за довкіллям; передавати фантастичний образ словом. Викликати бажання творити радість, добро людям.
Обладнання: картини художника І. Айвазовського «Шторм», фонограма Ванесса Мей «Шторм», малюнки квітучої яблуневої гілочки, пшеничного поля, тварин, лісу, таблиці.
Хід уроку
Організація класу.
Формування задуму висловлювань
Читання загадки з дошки
Він реве, неначе лев,
Він шапки зрива з людей.
Теплий влітку, злий узимку,
Як пізнати невидимку?
Що це?
Хто з вас, діти, бачив вітер?
А як же ми довідаємося про його існування?
Які частини мови вжито в загадці?
Каліграфічна хвилинка.
Вв Вітер
(Читання з довідника тлумачення слова «вітер»)
вітер-вітерець, вітрюган, вітряк, вітрила, вітряний
Вітер – слабкий, помірний, південний, північний.
Вітерець – легенький, теплий, весняний, веселий,
грайливий, пустотливий, ласкавий.
Вітрюган – сердитий, лютий, шалений, шквальний.
реве, свище, ламає, дме, повіває, віє, летить, гуляє,
наганяє, здіймає, руйнує.
Поетеса Ліна Костенко так гадає:
Якщо не можна вітер змалювати,
Прозорий вітер на ясному тлі,-
Змалюй дуби, могутні і крилаті,
Котрі од вітру гнуться до землі.
Розгляд картин. І. А. Айвазовський «Шторм».
А. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»
Прослухування мелодії у виконанні В. Мей «Шторм».
Якій з картин відповідає мелодія?
Чому?
Яке враження справила на вас ця музика?
А тепер прослухайте, як описав бурю письменний М.В.Гоголь.
«Я стояв перед штормом сам на – сам – жалюгідна пилинка,
що втрачає останнє людське тепло, а він гримів, ніс стрімкі
залізного кольору вали, жбурляв їх у темні безодні, кидаючи
в набрякле небо виверження бризків холодної пари; накочу-
вався тисячотонними горами…»
Знайомство з легендою давньоукраїнської міфології «Стриба»
(Виразне читання легенди в особах)
Співається:
Без вітру не родить жито,
Без вітру вода не шумить…
А в цьому вам допоможуть малюнки.
(хмаринки, розквітла гілочка, пшеничне поле, ліс, тварини лісу, парусник)
(Зв’язні висловлювання учнів.)
Доповнення вчителя.
люди б мусили щоразу переходити з помешкання в інші місця.
-Ми так похвалили вітерець. Невже він приносить тільки користь?
людські жертви. У 1969 році в Київській обл. смерчем
зруйновано ферму завдовжки 100 метрів, 50 річне грушеве
дерево вирвано з корінням і перенесено на відстань 700 м.
країні страшенні збитки ті великі людські жертви.
Ви, діти, не перші, хто замислився над силою вітру. Споконвіку це явище природи було супутником життя і творчості людей. Про нього складено багато казок, пісень, легенд, загадок. Слово – «вітер» увійшло у мовлення людей, як порівняння: як вітер налетів, як буря?
Установлені звороти.
Шукати вітру в полі – марно шукати те, що втрачено.
Кидати слова на вітер – обіцяти і не виконувати.
Яким вітром занесло? – несподівана поява когось.
Складання і запис творів за варіантами.
Самостійна робота учнів.
Підсумок уроку.
Зачитування дитячих робіт.