СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Іван Карпенко-Карий . Комедія «Мартин Боруля».Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.

Категория: Литература

Нажмите, чтобы узнать подробности

Розкрити характери головних героїв п’єси; порівняти мрії головних героїв; формувати вміння осмислювати протилежне, порівнювати, робити висновки; виховувати  повагу до людських чеснот, намагання реально оцінювати себе і власну поведінку, неприйняття прагнення людей привласнити собі те, що тобі не належить, формування людської гідності і поваги до людей незалежно від їхнього соціального стану. 

Просмотр содержимого документа
«Іван Карпенко-Карий . Комедія «Мартин Боруля».Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.»

Українська література . 10 клас.

Тема. Іван Карпенко-Карий . Комедія «Мартин Боруля».Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.

Мета. Розкрити характери головних героїв п’єси; порівняти мрії головних героїв; формувати вміння осмислювати протилежне, порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до людських чеснот, намагання реально оцінювати себе і власну поведінку, неприйняття прагнення людей привласнити собі те, що тобі не належить, формування людської гідності і поваги до людей незалежно від їхнього соціального стану.

Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, кінофільм «Мартин Боруля»; мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф: Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднується трагічне і комічне одночасно. Руки долі міцно тримають нас за мотузки і смикають то в один, то в інший бік. О’Генрі .

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання: Чи завжди відмова від свого “Я” заради мрій про зміну соціального становища задовольняє духовні потреби людини? Оголошення теми, мети уроку.

  1. Словникова робота. Жанри драматичного твору: комедія, трагедія ,драма, міф, дворянство, цінності людського життя.


Комедія — це драматичний твір, у якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються негативні риси людей та соціальні вади.

Трагедія - драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, що провадить до поразки, часто й загибелі героя; виникла у Стародавній Греції; традиції античної т. розвивала класицистична т. XVII ст.


Трагікомедіядраматичний жанр, якому властиві риси одночасно і тра­гедії, і комедії. Це відрізняє її від драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга.


Драма – це один із 3 основних родів літератури (крім епосу та лірики), в якому явища життя та характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них.


Міф - символічна оповідь, що передає уявлення певної людської спільноти про виникнення божеств, світу, людини, інституцій, технік і обрядів; як складова вірувань людей на ранніх етапах розвитку був зразковою моделлю для людської поведінки, вчинків і сподівань на майбутнє.


Дворянство - суспільна верства, що сформувалася в Європі у пізньому середньовіччі (XIII-XV ст.), у становому суспільстві юридично, політично і економічно привілейована група; у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу, називалося шляхтою; наприкінці XVIII ст. укр. шляхта і козацька старшина влилися до рос. д.; в Зх. Європі політичне панування д. ліквідоване буржуазними революціями XVII-XIХ ст., в Росії - лютневою революцією 1917.


Цінності людського життя - це ємні емоційно-образні узагальнення провідних соціокультурних орієнтацій, що визначають всі сфери життя людини. Це цін­ності суспільного ладу, спілкування, діяльності, самозбереження, цінності особистих якостей, а також загальнолюдські цінності. Прекрасне і потворне, піднесене і нице, трагічне і комічне, добро і зло не існують в об'єктивному світі самі по собі. Вони відчуваються нами як оцінки. Особистісний смисл цінності визначається її відношенням до потреб людини. Акт оцінки передбачає порівняння двох реальностей — духовної і матеріальної. На мою думку, цінностями життя є честь, совість , повага до старших, милосердя, відвага…


2.Робота в групах: Літературний аналіз п’єси «Мартин Боруля».

Перша група: історія написання п’єси .

Одна з них — трагедія першого господаря будинку Карпа Адамовича, який вважав себе уродженим шляхтичем, дворянином другого розряду і затято домагався, щоб його прізвище визнали «шляхетним». Карпо Адамович довгі роки позивався в суді про повернення їхньому роду дворянства, і коли, здавалося, позов уже був виграний, хтось із канцеляристів виявив, що в старовинних паперах значиться прізвище ТобЕлевич. Через одну цю буквочку позивачеві у дворянстві відмовили, і він ледь не занедужав від горя. Усі документи, герб і грамоту Карпо Адамович заховав на дно скрині — геть із-перед очей. Ніхто з домочадців не смів згадати про це, щоб не засмучувати батька. Коли через багато років І.Карпенко-Карий написав на основі цієї сімейної історії знамениту п’єсу«Мартин Боруля», він наважився прочитати її батькові. Кажуть, старий заплакав, слухаючи п’єсу.

Прагнення батька домогтися дворянства передалося синові, хоча мало хто про це знає. Розповідає директор Музею І. Карпенка-Карого Є.Лисняк:
— Багато хто уявляє Івана Карповича Тобілевича полум’яним революціонером, засланцем, хоча почасти так воно і є. Однак не всі знають, що він 18 років пропрацював у поліцейському управлінні й активно рухався по службі. Ми знайшли в архівах так званий формулярний список — його особисту справу. З нього дізналися, що І.Тобілевич був нагороджений орденом Св. Станіслава III ступеня. Якби йому дали орден I ступеня, він би одержав дворянство, а так трохи не дотягнув. Стати дворянином йому, вочевидь, дуже хотілося. «Революційна» біографія драматурга почалася 1883 року, коли його звільнили зі служби, це теж одна з трагедій цього будинку…

Друга група: тема, ідея, проблематика твору .

1.Тема твору . Бездумна гонитва за багатством Максима Борулі.

2. Ідея . Висміювання шляхтича Мартина Борулі, який протягом довгого часу добивався дворянського звання, доклавши стільки зусиль, коштів, часу, потріпавши удосталь нерви домашніх, він не отримує нічого. Карпенко-Карий утвердив здорову народну мораль щодо родинних традицій, ставлення людини до своєї рідної землі, свого родоводу, прадідівських коренів, праці, народних звичаїв. Головне — не титул, а вміння залишатися порядною, високоморальною людиною у всіх життєвих ситуаціях.

Проблеми, які порушуються у творі.

1.Проблема людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді.

2.Проблема праці як духовної потреби і джерела матеріального достатку.

3.Проблема батьків і дітей.

4.Проблема кохання і сімейного щастя.

Третя група: сюжет і композиція п’єси . Фрагменти фільму « Мартин Боруля».

Трагікомедія складається із 5 дій.

Зав'язка - Мартин Боруля подає в суд на Красовського, котрий його, «уродзоного шляхтича», назвав бидлом, а сина — телям.

Розвиток дії - гумористичні сцени з життя заможного хлібороба Мартина Борулі, який домагається втрачених дворянських прав.

Кульмінація - із Сенату надійшла відмова, бо в одному з документів написано не «Боруля», а «Беруля».

Розв'язка - Нарештi, одна лiтера в прiзвищi (Боруля — Беруля) кладе край його змаганням за дворянське звання: рiд Мартина не визна-ли дворянським.

  1. Рольова гра.

Мартин Боруля . Я — Мартин Боруля , багатий шляхтич, чиншовик, бо плачу за оренду землі іншому власникові – Красовському. Я попросив повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що «Дворянскоє депутатскоє собраніє» зачисляє мене, Борулю, до дворянського роду і подає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий мене, «уродзоного шляхтича», назвав бидлом, а сина — телям. Я не пожалію ніяких грошей, щоб посадити Красовського в острог. Хочу завести у своєму домі «дворянські порядки»: Члени родини повинні довго спати; планую розвести собак і їздити на полювання; донька Марися повинна вийти заміж за чиновника; син також повинен працювати на «благородній» посаді ; мій син не повинен спілкуватися із Миколою ,другом дитинства, бо він нам не рівня. Та хто ж думав, що воно так все складеться : тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, а я залишився ні з чим.
Палажка . Я — Палажка ,дружина Мартина Борулі. Я не завжди розумію свого чоловіка, навіть спочатку заперечувала одруження Марисі та Націєвського, адже дочка любить Миколу. Але потім погодилась, може, Марися й справді буде щаслива за паном. А потрібно було настояти на своєму, не було б такого сорому, як із «благородним» женихом. Це добре, що Гервасій Гуляницький порядна людина.

Степан. Я — Степан Боруля, працюю на службіу земському суді, я вивчаю напам'ять «бумаги», часто із друзями розважаємося, п'ючи «трьохпробну» (горілку) й співаючи «крамбамбулі» (романси). Я вирішив послухати батька і не спілкуватися із Миколою, бо тепер, коли ми майже дворяни, простий хлопець йо мені не товариш, у нього інша дорога. Хто ж думав, що залишуся без роботи і про дворянство треба забути. Та й Націєвський «свиню підложив» - утік із заручин.

Марися. Я – Марися. Я зовсім не розумію свого батька ,особливо щодо одруження, адже я люблю Миколу. Це добре, що все так склалося : Націєвський утік, а ми з Миколою одружуємося.

3.Аналіз фото із кінофільм «Мартин Боруля». (слайд 16-19)

4. Дослідження « Спільне та відмінне у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» та у трагікомедії « Мартин Боруля».

  • Історія написання «Міщанин-шляхтич» . У 1669 році Париж відвідав турецький посол Солиманага. Він недостатньо захоплено відгукнувся про королівський палац, а також дозволив собі некоректні слова на адресу самого короля. Король-Сонце такого стерпіти не міг. Він вислав неугодну персону з Франції, а своєму комедіографу Мольєру та композитору Люлі доручив висміяти турецькі церемонії в наступній комедії. Так створювався «Міщанин-шляхтич». Прем’єра відбулася 14 жовтня 1670 року.

  • Оточення Мартина Борулі та пана Журдена.

  • робота в групах : 1 група – скласти анкету Мартина Борулі.



Анкета

  1. Прізвище, ім’я героя – Мартин Боруля

  2. Вік (приблизно) - 50

  3. Сімейний стан одружений, має сина та доньку.

  4. Соціальний статус - шляхтич

  5. Рід занять – землероб, арендує землю

  6. Заповітна мрія – стати дворянином

  7. Що робить герой для її здійснення – через суд хоче довести ,що він дворянин; доньку хоче видати заміж за чиновника, наслідує стиль життя чиновників.

2 група - скласти анкету пана Журдена.

Анкета

  1. Прізвище, ім’я героя – Журден

  2. Вік (приблизно) - 45

  3. Сімейний стан одружений, має доньку.

  4. Соціальний статус - міщанин

  5. Рід занять – землероб, орендує землю.

  6. Заповітна мрія – стати аристократом (маркізом або герцогом)

  7. Що робить герой для її здійснення – хоче, щоб свідки засвідчили, що його батько був шляхтичем, наслідує стиль життя аристократів; доньку хоче видати заміж за сина турецького султана

3 група – спільні риси Мартина Борулі та Журдена. (слайд 28)

Спільне : прагнення бути паном, пиха, марнославство, не цінять уже зароблене;

Хочуть бачити в зятях панів; наслідування життя панів; смішні вчинки, не дослухаються до думки рідних.

Відмінне: пан Журден кохає маркізу ,а не дружину. Боруля працює,щоб заробити гроші, а Журден займається з вчителями. Журдена легко обдурити (карнавал),вражає його манера одягатися без смаку. Боруля визнав, що помилявся; у кінці твору він благословляє доньку на шлюб із коханим, на відміну від Журдена, який так і залишився посміховиськом.

5.Висновки на основі проведеного дослідження.

-Образи головних героїв обох п’єс дуже схожі між собою тим, що прагнули лише до задоволення власних потреб і амбіцій. Комедії І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» та Мольєра «Міщанин-шляхтич» уже більше ніж сто років не сходять зі сцени. Секрет їх довголіття не лише в неперевершених комічних епізодах, а в тому, що драматурги порушили одну з вічних людських проблем — підміну особистісних етичних цінностей (чесність, порядність, працьовитість, кохання) становою приналежністю (повагою за чином).

-Від свого прагнення стати «за паперами» дворянином постраждав і сам Боруля, і його сім'я. Марисю ледь не віддали заміж за дворянина Націєвського. Степан займався чужою йому справою, їх мало не вигнали з орендованої землі. І сам малограмотний Мартин, і його рідні не розуміють суті вищого класу.Кожен має займатися тою справою, до якої він має нахили та здібності.

6.Психологічне дослідження: «Скільки в кожного з нас від Мартина Борулі?» (розв’язання ситуативних завдань). Свій вибір обґрунтуйте.

  1. Ви батьки . У вас є донька, яка хоче вийти заміж за кохану людину. Але хлопець із незаможної родини ,і до того ж не має вищої освіти. Ви пропонуєте доньці а) зачекати ,поки він здобуде освіту й почне заробляти гроші; б) відправите її навчатися за кордон , хоч і дорого, а може забуде його; в) дозволите доньці самій зробити свій вибір,зауваживши,що позбавите спадку. (слайд 30).

  2. Ви підприємець. Завтра тендер, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але увечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви: а) посилено лікуєтесь самотужки і їдете на тендер, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення; б) звертаєтеся до лікаря і лікуєтеся. Угода зривається; в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.

  3. Обговорення результатів дослідження.


ІV. Підбиття підсумків уроку

-Тестування ( так, ні),

  1. У Мартина Борулі було троє дітей. -

  2. Марися була закохана в Миколу.+

  3. Найбільшим ворогом для Борулі був Красовський.+

  4. У місті в Омелька вкрали лише чоботи.-

  5. Націєвський не прийняв пропозиції Мартина приїхати в гості.-

  6. Батько змушує Марисю грати на фортепіано.-

  7. Незмінним атрибутом Націєвського була гітара.+

  8. Мартин і Палажка сваряться, бо не можуть дійти згоди, хто буде хрещеними батьками їх онуків.+

  9. Степан на службі зробив собі непогану кар'єру.-

  10. Мартин Боруля захворів, бо застудився, доглядаючи господарство.-

  11. М. Боруля погоджується на шлюб Миколи та Марисі й благословляє їх.+

  12. М. Боруля так і не усвідомив, що дворянство - не головне в житті.-

-Коментар епіграфа уроку та проблемного питання

-Закінчити речення

  1. На цьому уроці я дізнався(лася)…

  2. Наша група дослідила…

  3. Найцікавішим у п'єсі мені здалося те, що …

  4. Я думаю ,що справа не в тому, до яко-го соціального стану належиш, а в …

  5. З другорядних героїв твору мені найбільше запам'ятався…

  6. Для мене важливо було згадати, що …

  7. Ми дійшли висновку, що…

  8. Я отримаю гарну оцінку, тому що…

-Оцінювання роботи учнів на уроці.

V. Домашнє завдання (диференційоване) .

1. Написати твір-есе або твір-мініатюру на тему «Скільки в кожного з нас від Мартина Борулі?»

2. Скласти тестові завдання до твору.

3. Характеристика другорядних образів.




Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!