Конспект урока по Родной (украинской) литературе 5 класс Тема. Т. Шевченко. Стихотворения «За солнцем тучка плывет», «Садик вишневый вокруг дома».

20.11.2023 г.

Конспект урока

по Родной (украинской) литературе

5 класс

Тема. Т. Шевченко. Стихотворения «За сонцем хмаронька пливе» («За солнцем тучка плывет»), «Садок вишневий коло хати» («Садик вишневый вокруг дома»).

Мета:

• навчальна: продовжувати роботу над творами Т. Шевченка, ознайомити школярів із творами, у яких майстер слова відтворює красу довколишнього світу, оспівує велич української природи, подати відомості про особливості ліричних творів та про такий художній засіб, як персоніфікація;

• розвивальна: розвивати вміння виразно читати поезії, знаходити в них порівняння, епітети, персоніфікацію, відтворювати настрої пейзажних подій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, розвивати творчі здібності, уміння грамот-но висловлювати власні думки;

• виховна: виховувати почуття прекрасного, спонукати до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Результати навчальної діяльності.

Особистісні УНД: визначати мотив і смисл своєї діяльності.

Пізнавальні УНД: уміння визначати логічну послідовність дій.

Регулятивні УНД: оцінка результатів своєї діяльності.

Комунікативні УНД: взаємодіяти з учителем і однокласниками, поважати чужу думку

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Оборудование: учебник, карточки, картинки, презентация.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота з презентацією.

За своє життя Тарас Шевченко написав збірку віршів «Кобзар». Переважна більшість поезій у ній є ліричними, тобто такими, у яких життя передається через думки, почуття, настрої героя. Основна увага в ліричному творі кон-центрується навкруги змалювання внутрішнього світу. Зазвичай героя ліричного твору називають ліричним. Це образ, вигаданий автором, однак цей образ є своєрідною маскою, за якою ховається сам письменник.

У ліричних творах автор часто використовує тропи — слова, що вживаються в переносному, образному значенні. До тропів належать порівняння, епітети, метафори, гіперболи, а також персоніфікація. Персоніфікація — це худож-ній засіб, який полягає в перенесенні якостей живих осіб на неживий предмет або явище: вітер дихає, душа радіє.

Диктант-дублювання. Робота в групах

За допомогою запропонованих випадків використання тропів доберіть по три власні приклади на явище.

Група 1. Хмаронька заплакала дощем. 

Група 2. Коники, неначе іскри, стрибають. 

Робота з художніми засобами

Установіть відповідність між образними висловами та їхніми тлумаченнями

Творчість Тараса Григоровича Шевченка для дітей

Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. За спогадами сучасників, він частував малят гостинцями, віддаючи іноді за це останні гроші, дарував їм іграшки, книжечки. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах. Поезії «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати» та інші входять у дитячі душі змалку.

Не дивно, що своєю простотою, прозорістю поезії Шевченка привернула увагу багатьох композиторів (К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового та ін.). Лише М. Лисенко присвятив творчості поета понад 80 композицій, а пісні на слова Тараса Григоровича «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора» та інші стали воістину народними.

Виразне читання поезії Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…» напам'ять

«Анкета» ліричного твору

Бесіда з учнями

1. Які почуття навіяла вам ця поезія? 2. Що переважає у вірші: опис природи чи змалювання внутрішніх почуттів? 3. З яким настроєм ви почали читати вірш? А з яким закінчили? Чим це пояснити? 4. Назвіть кольори, які описує автор. Про що це свідчить? 5. Чому туман названий ворогом і протиставляється хмарі, сонцю?

Гра «Хто швидше?». Робота в групах

1. Випишіть усі порівняння, які наявні в тексті поезії. 2. Випишіть усі персоніфікації, наявні в тексті твору. 3. Випишіть усі епітети з твору.

Сприйняття матеріалу на уроці. «Садок вишневий коло хати»

Виразне читання поезії

Бесіда:

_ Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

( Метод «Незакінчене речення» :На мій погляд, вірш…..)

- Яку музику ви б підібрали до цього твору?

Бесіда.

— Яку пору року описано у творі? Чому?

Чому, на вашу думку, поет описує саме весняну і літню природу? Чому не осінь і зиму? (Навесні оживає природа; картини весняної і літньої природи чарують своєю красою).

— Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях?

— Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?

— Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)

— Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.

("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

Хрущ - великий жук родини пластинчастовусих, завдовжки 23 -32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом.

Плугатарі, орачі - люди , які орали на полі, ходять за плугом.

Ідейно-художній аналіз твору . Бесіда за питаннями.

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Робота з витинанками «Мій сад» (поетична хвилинка)

• Вчитися образно мислити. Доберемо власні поетичні образи замість авторських(основа – переносне значення).

• Використання епітетів, порівнянь.

(роздаються картки)

І група

ІІ група

• Назвіть найяскравіший образ поезії «Садок вишневий коло хати»(мати)

• Доберіть епітети до образу матері?

• Матуся: безпомічна , бідна, благословенна, блаженна, близька, бліда, весела, виснажена, висока, втомлена, гарна, молода, голодна, горда, дбайлива, добра, досвідчена, зажурена, заклопотана, заплакана, засмучена, кохана, ласкава, мила, мовчазна, молода, нещасна, ніжна, печальна, праведна, рідна, сердечна, сивоволоса, смаглява, стомлена, стривожена,сувора, сумна, тиха, турботлива, усміхнена, чепурна,чорнобрива, чуйна, щаслива,ясноока.

Усе життя Тарас Григорович був подумки там, де так рідко мав можливість бути - у рідному краї . Знаючи нелегке життя поета, та декілька творів, подумайте і підберіть до слова край епітети та порівняння.

• Край : батьківський, рідний, далекий, древній, кревний, любий, милий, могутній, радісний,сонячний, споконвічний, стародавній, багатий, бажаний, благодатний, благословенний, вишневий, вільний, дивний, золотий, квітучий, милий, мирний, прекрасний, розкішний, рясний, теплий, тихий, чарівний, чудовий,щасливий, щедрий, віддалений, далекий, забутий, чужий, гірський,лісовий, озерній.

 Визначення основної ідеї твору

 Що ви відчули у поетичних рядках Т.Шевченка: радість чи смуток? Які почуття висловив поет у творі? (У вірші відчувається тиха радість, ніжність, любов поета до того, що він описує).

Запис у зошити.

Ідея: уславлення людини-праці, чарівності природи рідного краю.

Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

Фізкультхвилинка

V. Закріплення знань, умінь та навичок. Ланцюжком від одного до другого задають діти

- Що росло біля хати?

-Хто гуде над вишнями?

-Хто повертається з поля?

-Що роблять дівчата ідучи?

-Хто жде вдома вечеряти?

-Де вечеряє родина?

-Хто подає вечерять?

- Хто заважає матері це зробити?

- Як він це робить?

-Де поклала мати своїх діточок?

-А де сама лягла відпочивати?

1. Проблемне питання.

«Коло вражень»

Метод « Сенкан». Створити сенкани до слів :І гр. родина, Іігр. садок,хата.

Приклад:

1.Родина. 1. Хата

2.Велика,дружня. 2. Затишна, батьківська

3.Піклується, допомагає.Виховує. 3. Зігріває, захищає, притягає

4.Сподівається на щасливе майбутнє. 4. Переносить у дитинство

5.Сім’я. 5. Оберіг

VI. Підсумок уроку.

Вправа «Мікрофон»

1. Чи сподобався вам наш урок?

2. Що особливо запам’яталося на ньому?

V. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» напам’ять.