Конспект урока по родной (украинской) литературе 7 класс Тема. Іван Франко "Захар Беркут" (скорочено)

06.12.2024 г.

Конспект урока

по родной (украинской) литературе

7 класс

Тема. Іван Франко "Захар Беркут" (скорочено)

Мета: поглибити знання учнів про І.Франка, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння виразно читати, виховувати почуття поваги, любов до рідного краю, народу.

УНД:

Особистісні УНД: визначати мотив і смисл своєї діяльності.

Пізнавальні УНД: уміння визначати логічну послідовність дій.

Регулятивні УНД: оцінка результатів своєї діяльності.

Комунікативні УНД: взаємодіяти з учителем і однокласниками, поважати чужу думку.

Тип уроку:  комбінований

Обладнання: текст І. Франко «Захар Беркут», картки.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Бесіда

- що таке дієприслівник?

- чим схожі між собою дієприслівник та дієприкметник?

- у чому полягають відмінності між дієприслівником та дієприкметником?

- що таке дієприслівниковий зворот?

III.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда за питаннями
• Що вам відомо про життя І. Франка, зокрема про його дитячі роки?
• Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?
• Чому, на ваш погляд, І. Франка називають Каменярем? (На Личаківському кладовищі у Львові, де похований І. Франко, є надмогильний пам’ятник письменнику скульптора С. Литвиненка. Скульптор зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю. Він символізує боротьбу за людське щастя і волю та є уособленням самого І. Франка, якого народ прозвав Каменярем)
• Чим захоплювався малий Іван Франко?
• Як ушановують пам’ять Івана Яковича люди сьогодні?

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові. Вихований у твердій школі, я відмалку засвоїв собі дві заповіді. Перша — то було власне почуття того обов’язку, а друга — то потреба ненастанної праці.
І. Франко

Каменяр, чарівник слова.
Тарас Франко, син письменника

…Щира, ніколи не удавана скромність цього надзвичайного і найбільшого таланту серед нас усіх.
І. Труш про І. Франка

1. Відомості про І. Франка. (перегляд відео).
Робота над твором.

2. І. Франко. «Захар Беркут»

2.1. Історична основа твору.

2.1.1. Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883 р. повість «Захар Беркут» була вже опублікована у журналі.
Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Франка — ув’язнення в коломийській тюрмі. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи) писав твір.

2.1.2. Факти з історії у творі.
• У 40-х роках ХІІІ ст. монголо-татарські орди, очолювані внуком Чінгісхана Батиєм, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину. Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Горіли села і міста, залиті людською кров’ю. Але руський народ мужньо боронив рідну землю, знищити саму Русь завойовники не змогли.
• З Галицько-Волинського літопису І. Франко взяв скупі відомості про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати. Там, де бракувало історичних даних, письменник вдавався до легендарного матеріалу, поєднавши його з життєвими реаліями далекого минулого, внаслідок чого народився мистецький твір високого ґатунку.
• В перекладі, записаному від Михайла Гасинця із Закарпаття, розповідається про один із епізодів боротьби: «Русини підрубали дерева, наклали купи каміння і воду перегородили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тоди люди ті підрубали дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всього почало гучати, стріляти і вибило много татар…»

2.1.3. І. Франко, очевидно, недаремно обрав для свого твору Тухольщину. Прекрасні карпатські краєвиди, чарівна природа, народ, славний своєю героїчною історією, захопили митця.
Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Але події, описані в повісті, відбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджує сам автор, «…у стін могутнього Зелеменя» (гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота — 1177 м).

2.1.4. Дійові особи твору.
Монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді.
Тугар Вовк, Захар Беркут, Мирослава, Максим — створені письменником художні образи.

2.2. Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

2.3. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

2.4. Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

2.5. Жанр: історична повість.
(Теорія літератури.
Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу…) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

2.6. Проблематика твору:
• захист рідної землі;
• моральний вибір;
• єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;
• людина і природа;
• кохання, вірність, самопожертва;
• взаємовідносини батьків і дітей.

2.7. Словник до твору. Тлумачення слів.
Бегетіти — тривожно ревіти.
Бовдури — густі клуби диму.
Боєва хоругов — бойовий прапор.
Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.
Голосити — повідомити.
Дідицтво — володіння, маєток.
Дорічне — щорічне.
Засіка — штучна перешкода з повалених дров.
Збурення — зруйнування.
Зелемень — назва гори.
Золота Орда — отримала назву завдяки прикрашеній золотом юрті хана в столиці держави.
Кармазиновий — малинового кольору.
Котловина — котловина.
Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.
Ломи — повалені вітром дерева.
Лучник — стрілець з лука.
Шилевий знак — стовп, що показує милі.
Обалити — повалити.
Опір — назва річки.
Орда — у тюркомовних народів — військо; місцезнаходження ставки хана; столиця; згодом — назва всього державного утворення.
Перхати — пурхати.
Прецінь — одначе, все ж таки.
Пристати — погодитися.
Ратище — спис.
Скиміти — щеміти, боліти.
Смерди — селяни.
«Сторож» — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.
Стрій — одяг.
Тама — грабля, загата.
Трафити — потрапити.
Трембіта — музичний духовий інструмент.

2.8. Робота над І розділом твору. (робота в парах)

2.8.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

2.8.2. Тема: відтворення краси природи Тухольщини; зображення полювання бояр на ведмедів, під час якого Максим зберіг життя Мирославі.

2.8.3. Ідея: уславлення краси природи Карпат; мужності, винахідливості, кмітливості, спритності (Мирослава, Максим); засудження жаги до збагачення, користі (Тугар Вовк, бояри).

2.8.4. Основна думка: винахідливість, порядність, чемність — риси, які переважають над жадністю, підступністю, хитрістю у скрутній ситуації.

2.8.5. Композиція.
У розділі влучно переплітаються описи краси природи з прагненням людей підкорити її, навіть якщо для цього необхідно було ризикувати життям.
Твір починається вступом, в якому говориться про тяжке життя людей у минулому.
Експозиція: розповідь про злиденне життя мешканців Тухлі; Тугар Вовк — тухольський боярин за наказом князя Данила.
Зав’язка: початок полювання Т. Вовка з боярами на ведмедя.
Розвиток дії: опис подій, що відбулися під час полювання.
Кульмінація: боротьба Мирослави з ведмедицею, в результаті якої вона залишилася живою завдяки Максиму.
Розв’язка: закінчення полювання; подяка Т. Вовка Максиму за його героїчний вчинок.

2.9. Робота над ІІ розділом твору.

2.9.1. Виразне читання деяких окремих цікавих епізодів розділу.

2.9.2. Тема: відтворення картини життя тухольців: побут, вірування, звичаї; зображення ненависті Т. Вовка до простого люду.

2.9.3. Ідея: возвеличення синівської любові до свого народу, рідного краю; краси кохання (Максим, Мирослава); засудження підступності, жадності, заздрості, користі (Т. Вовк).

2.9.4. Основна думка: «доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути».

2.9.5. Композиція.
Експозиція: знайомство Т. Вовка з умовами життя тухольців.
Зав’язка: запрошення Т. Вовка тухольською громадою на копу (громадську раду) та ставлення боярина до цього.
Кульмінація: прохання Максима у Т. Вовка дозволу на одруження з Мирославою.
Розв’язка: гнів боярина і щирість Мирослави до Максима.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

І розділ твору

1. Події у повісті І. Франка відбуваються:
а) в Карпатах;
б) на Волині;
в) на Херсонщині.

2. Бабуся розповідала онукам про давню давнину. Про:
а) різноманітних міфологічних істот, які жили в лісі;
б) напади монголів-песиголовців;
в) мужнього старця-чаклуна.

3. Діти називали розповідь бабусі:
а) міфом;
б) легендою;
в) байкою.

4. Тугар Вовк — це:
а) сільський староста;
б) боярин;
в) воєвода.

5. Мирослава, перебуваючи разом з батьком і гостями на полюванні, була схожою на:
а) берізку;
б) тополю;
в) калину.

6. Пізнайте героя за його портретом: «Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»:
а) Тугар Вовк;
б) Максим Беркут;
в) Захар Беркут.

7. Найнебезпечнішим під час лову на лісових тварин було полювання на:
а) оленя-рогача;
б) чорногривого тура;
в) ведмедя.

8. Максим, вперше побачивши Мирославу, назвав її:
а) лісовою красунею;
б) дивною дівчиною;
в) смарагдовим чудом.

9. Максим-мисливець сполучав у собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника, таку оцінку йому надавано:
а) Т. Вовком;
б) багатим боярином;
в) Мирославою.

10. За що була вдячна Мирослава Максиму, перебуваючи на полюванні? Він:
а) допоміг їй у боротьбі з ведмедицею;
б) витягнув її з провалля;
в) захистив її від зграї вепрів.

11. Яка риса характеру виявилася у Максима тоді, коли Тугар Вовк при людях подякував йому за допомогу своїй дочці Мирославі?
а) Гордість;
б) скромність;
в) улесливість.

12. І. Франко зазначив, що у Максима серце було, як:
а) щире золото;
б) міцна скеля;
в) яскрава зірка.

ІІ розділ твору

1. У селі Тухлі жило приблизно душ:
а) сімсот;
б) півтори тисячі;
в) двісті п’ятдесят.

2. Мешканці села мали можливість отримати урожай, обробляючи землі долини:
а) Запалої;
б) Зелемені;
в) Підгірної.

3. Основним заняттям тухольців було:
а) полювання;
б) риболовство;
в) скотарство.

4. Що перешкоджало мешканцям Тухлі тримати багато худоби?
а) Гориста скалиста місцевість;
б) вологий клімат;
в) хижі лісові звірі.

5. Чим пишалися тухольці?
а) Вмінням виробляти глиняний посуд;
б) великим водоспадом;
в) гірським проходом.

6. І. Франко називає Максима дитям:
а) полонини;
б) гір;
в) тухольських лісів.

7. Коли народ Тухлі працював на полях, старі діди:
а) курили люльки біля своїх хат;
б) плели сіті на звіра та рибу;
в) випасали овець.

8. Кому з героїв твору належать слова: «…тухольська громада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися»?
а) Закличникам;
б) Максиму;
в) Т. Вовку.

9. При вході до кожного дворища тухольців стояли:
а) два стовпа;
б) дві липи;
в) лави.

10. Знаками духів-опікунів дому мешканців Тухлі вважалася:
а) гілка, прикрашена різнокольоровими стрічками;
б) прибита над воротами на жерді якась хижа птиця;
в) біла хустка, прив’язана до дверей хати.

11. Для Мирослави «кам’яна бримка», яку зробили тухольці, вважалася:
а) граціозною;
б) страшною;
в) дивовижною.

12. Т. Вовк, побачивши Сторожа біля входу до «кам’яної брами», відчув:
а) радість на душі;
б) холод за плечима;
в) тепло біля серця.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Доведіть, посилаючись на текст твору, що Максим Беркут — мужній, винахідливий хлопець і майстер своєї справи.
2. Як у творі описано мисливську справу? Це розвага чи серйозна справа? Висловіть власну думку щодо цього з відповідною аргументацією.
3. Максим Беркут — це молодий:
а) вівчар;
б) гірняк;
в) лікар.

Картка № 2
1. Дослідіть, як І. Франко ставиться до Максима. Що про це свідчить? Свої думки обґрунтуйте.
2. Чим, на ваш погляд, Максима приваблювала Мирослава? Власні спостереження вмотивуйте.
3. Чим Мирослава боронилася від ведмедиці при першій зустрічі з нею?
а) каменем;
б) ратищем;
в) вогнепальною зброєю.

Картка № 3
1. Що, на вашу думку, свідчить про протиставлення людини і природи в повісті? Наведіть переконливі факти з твору.
2. Вмотивуйте, що мав на увазі Максим, говорячи: «Ми над усе любимо свій кутик». У чому це виявляється? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.
3. Полювання на Тухольщині відбувалося навесні:
а) 1142 р.;
б) 1421 р.;
в) 1241 р.

3. Асоціативний диктант.

Завдання: записати слова, що асоціюються з героями твору.

Палка натура, хоробрість, доброта, сміливість, гордість, чарівність, сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія і оцінювання.

А)Чи справдились ваші передбачення щодо твору «Захар Беркут»?

«Мікрофон».

Б) Рефлексія настрою.

В) Самооцінка та взаємооцінка.

VIІІ. Домашнє завдання
Читать разделы ІІІ, ІV; подготовить рисунок на тему «Краєвиди Тухольщини».