32 | Украинский дом. Обереги | 20.02 |
Конспект уроку української мови у 1 класі Баталовська М.Л.
Тема. Українська хата. Обереги.
Мета: 1) навчити розрізняти давню українську хату від будинків сьогодення;
2) розширити і поглибити знання дітей про особливості українського інтер’єру, значення оберегів;
3) розвивати мовленнєві уміння, збагачувати словниковий запас, засвоїти назви предметів українського побуту;
4)виховувати повагу до національних традицій українського народу.
Цели:
Метапредметные:
формирование умения осознанно и произвольно строить сообщения в устной форме;
формирование навыка чтения;
формирование умения контроля, оценки и самооценки деятельности;
формирование умения самостоятельного выделения и формулирования познавательной цели;
формирование умения формулирования собственного мнения и позиции
развитие процессов мышления, памяти, внимания.
Личностные: воспитание самостоятельности, организованности.
Предметные:
формирование представлений учащихся об украинской хате и современном жилище;
формирование умений характеризовать персонажи;
формирование умения соотносить главную мысль темы и загадку.
Тип урока: открытие новых знаний.
Хід уроку
І. Організація класу
Учитель:
¾ Привітаємось любесенько,
Усміхнімося радесенько.
І все в нас буде гаразд,
Урок принесе користь для нас.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності
Учитель:
На малюнку сучасний будинок.)
¾ Що ви бачите на малюнку? (На малюнку сучасне житло.)
¾Зверніть увагу. Який вигляд має цей будинок. (Він високий, багатоповерховий, цегляний, має багато вікон, балконів. В ньому проживає багато сімей.)
¾ А чи завжди люди жили в таких будинках?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
¾У народі говорять, що людина за життя повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину.
¾З чого будували наші предки свої хати?
¾ Сьогодні ми поговоримо про українську хату, українські обереги, вивчимо нові слова та вірші.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.Гра « Подорож у минуле»
¾ Завітаємо сьогодні до минулого для того, щоб краще зрозуміти сучасне і, можливо, передбачити майбутнє.
¾ Послухайте опис. Спробуйте уявити картину.
Українське давнє село. Ростуть верби. Біля дерев збудована біленька хата. Вона така чудова. Вкрита соломою, з маленькими вікнами. Освітлена сонячними променями вона ніби запрошує «Заходь, будь ласка, до мене.»
¾ Хто з вас уявляв саме таку хатку?
¾ А яку хату уявили ви собі?
¾ Чим відрізняється стародавня хата від сучасних будинків?
¾ До слова хата доберіть слова, близькі за значенням. ( Будинок, оселя)
Так, хата була дерев’яною чи глиняною.
2. Розповідь вчителя
¾ Перед вами українська хата. В давнину на будівництво цієї оселі йшло багато часу, більше року. І була хата не цегляною, а дерев’яною чи глиняною. Спочатку треба було навозити з лісу дерева. Потім усі рідні, близькі, сусіди допомагали будувати житло. Для будівництва хати вибирали дерева однакової висоти, які росли повільно. Найкращою порою для рубання вважалися три місяці.
¾ Як ви гадаєте, в які місяці рубали дерева для будівництва хати? (Грудень, січень, лютий, бо в цей час воно найтвердіше, найміцніше.)
¾ А чому не рубали влітку? (Зовсім не рубали дерев на будову в літні місяці, оскільки в цей час по дереву кружляють соки, які роблять його крихким.)
¾ Чим вона покрита?(Соломою) Покрівлю хати із соломи чи очерету називали стріхою. Така хата взимку зберігала тепло, а влітку рятувала від спеки.
¾ Якого кольору глиняні хати? ( Вони білі.)
¾ Біла хата. Це обов'язкова національна прикмета українців.
¾ Що уособлює в собі біла барва?
В народі казали, що біла барва — це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. Білі стіни добре гармоніювали з сірим солом’яним або дерев’яним дахом.
Фізкультхвилинка
Стоїть хата небагата, | | Руки на поясі і повертаються вліво – вправо. |
Солом’яна стріха, | | Долоні тримають над головою – наче стріха. |
Причілочки у китицях, | | Руки ставлять поличкою. |
Мальовані вікна, | | Розводять руки показуючи вікно. |
Обмазка підведена, | | Знову руки на поясі, повертаються вліво – вправо. |
А сама біленька. | | |
На подвір’ї, як барвінок, | | Виконують полу присідання. |
Трава зелененька. А.Молодченко | | |
3.Робота над віршем М. Ваврисевича. «Наша хатка»
¾ Сьогодні ми з вами побуваємо в українській оселі і дізнаємося, як народні традиції відображалися в інтер’єрі.
¾ Послухайте віршик Миколи Ваврисевича. «Наша хатка». Зверніть увагу на незнайомі слова.
Наша хатка невеличка
Лиш комірка та світличка
Та вона нам веселенька,
Бо в ній господарить ненька.
¾ Хто така ненька? ( Це матуся.)
¾ Що означає слово господарить?( Хазяйнує.)
¾ Чи зустрілися в цьому вірші нові для вас слова?
¾ Звичайно, зараз слів комора, світлиця, хата ми не використовуємо так часто у наших розмовах, бо це стародавні слова.
4. Словникова робота
¾ А як можна пояснити значення слова хата?
¾ Що таке хата?
Хата – сільський одноповерховий будинок.
¾ Як ви гадаєте, скільки кімнат було в хаті? (Магічне число три використовувалося у плануванні. В хаті було три кімнати.)
Давня українська хата складалася з сіней, світлиці і комори.
Сіни – вхідна кімната.
Світлиця – парадна кімната.
¾Чому так називали цю кімнату? ( Бо вона була світла.)
¾Так, вона була світла, мала вікна. І знову наше магічне число – три. У світлиці було три вікна.
¾Третю кімнату називали коморою. А що таке комора? Для чого її використовували?
Комора – кімната для продуктів.
¾ Отже, ми заходимо в хату і потрапляємо в сіни.
5. Бесіда «Екскурсія до української хати»
¾ Якщо з сіней увійти до світлиці, що ми бачимо на малюнку з лівого боку?(Піч)
¾ Чи бачили ви колись справжню піч?
¾ Як її використовували?
¾ Піч служить українському селянинові тричі:
Піч – головна берегиня, бо хліб народжує. До неї ставилися як до священного предмета. В народі кажуть, яка піч така й господиня. Тому кожна жінка тримали її в чистоті: обмазувала глиною, білила, розмальовувала квітами.
¾ Що ви бачите за піччю?( Це ліжко?)
¾За піччю – ліжко. Або як ще його називали дерев’яний поміст ( піл) для спання. Під ним зберігалися хатні речі.
¾А що висить над помостом? ( Колиска)
¾ Над полом вішали колиску – невеличке ліжко для спання і колисання дитини.
¾ Там ще були жердка, горизонтально підвішена чи прилаштована перекладина.
¾Як її використовували ? (На неї вішали одяг.)
¾А що вибачите з другого боку. ( Шафа з посудом.)
¾З другого боку входу до світлиці висять на стіни відкриті полиці для святкового посуду Це - мисник.
¾А що ми бачимо напроти полу?
¾Навпроти полу є лавка. А друга лавка напроти входу. В куті, де сходяться лавки, найпочесніше місце – покуть. Дерев’яні лави прикрашали килимами.
¾А що ще стоїть в покуті?
¾Там стояли стіл, ослін (переносна лавка) У покуті вішали ікони. Прикрашали рушниками.
¾Земляну підлога мазали глиною. Її називали долівкою. Зверху посипали різними травами.
Фізкультхвилинка
Хтось старався притомився,
Я прошу, щоб він підвівся
З рук струсили слабкість, втому,
Побілили стіни дому.
Постругали ми дошки,
Забивали в них цвяшки,
Фарбували ми підлогу,
Брудні руки в нас від того,
Їх ми добре вимиваєм
І за парти всі сідаєм.
¾ А що таке оберіг?
Оберіг – це річ, що була покликана захистити від злих сил, натомість забезпечити здоров'я, добробут і спокій у родині.
¾ А які ви знаєте обереги хати?
¾ Оберегам хати були рушники, підкова, калина, різні трави. За охоронців хати вважали ластівку або лелеку.
¾ З давніх-давен важливою річчю в хаті була скриня. Що в ній зберігалось?
¾ Родинні реліквії, тобто пам’ятні речі, що залишились на згадку від батьків, святковий одяг, прикраси.
VІ. Узагальнення та систематизація знань
1.Ігровий момент.
. Кожна група повинна відгадати слово.
Рушник. Як називається вишитий шматок тканини для оздоблення житла в українських оселях.
Оберіг. - Як називається річ, що була покликана захистити від злих сил, забезпечувала здоров'я, добробут і спокій у родині.
Долівка. Земляна підлога, мазана глиною.
Три. Яке магічне число використовували при будівництві хати?
Вікно. Поле скляне, а межі дерев’яні.
Хата. Як називається сільський одноповерховий будинок?
Діти називають слова, які з’являються по черзі.
¾ Хто ж проживає у хаті? ( Родина)
Батьківська хата входить у життя кожної людини як щось найсвітліше, найтепліше. І в ній завжди панує любов, тепло, злагода і українська пісня.
VIІ. Підсумок уроку. Рефлексія
– А вам що найбільше запам’яталося?
– Які відкриття ви зробили для себе?
– Які нові слова зацікавили й запам’ятали?
7