Конспект урока украинской литературы в 5 классе Евгений Гуцало. "Лось"

МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «ТРУДОВСКАЯ СРЕДНЯЯ ШКОЛА»

САКСКОГО РАЙОНА РЕСПУБЛИКИ КРЫМ

КОНСПЕКТ УРОКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ В 5 КЛАССЕ

«Евгений Гуцало. «Лось»

УЧИТЕЛЬ: БАТАЛОВСКАЯ МАРИНА ЛЕОНТЬЕВНА

КОНСПЕКТ УРОКУ УКАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 5 КЛАСІ

«Євген Гуцало. «Лось»

Конспект урока украинской литературы в 5 классе Баталовская М.Л.

Тема. Є.Гуцало. Основні відомості про письменника.

Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось» Є.Гуцала.

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Є.Гуцала, зі змістом оповідання «Лось»; навчати учнів спостерігати за розвитком подій у творі, виокремлювати проблеми екологічного характеру, показати вічну бороть­бу добра і зла в мистецтві та в оповідан­ні; охарактеризувати образи хлопчиків у захисті гуманних переконань; за допомогою художнього слова розкрити красу та багатство довколишнього середовища; виховувати гуманні почуття по від­ношенню до навколишнього середовища, відразу до бездушного споживацького ставлення; розвивати вміння висловлюватися, критично мислити.

Очікувані результати.

Учні знатимуть:

• біографічні відомості про письменника;

• зміст, ідейно-художній аналіз та проблематику оповідан­ня.

Учні вмітимуть:

• спостерігати за розвитком подій у творі;

• виокремлюватимуть проблеми екологічного характеру;

• аналізувати оповідан­ня “Лось”;

• висловлювати й аргументувати свої думки щодо теми уроку;

• характеризувати головних героїв твору, розкрити їхню символіку, висловлювати власне ставлення до вчинків персонажів, як позитивних, так і негативних;

• бачити навколо красу й доброту та цінувати їх.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Є.Гуцала, ілюстрації до твору, підручники, аркуші паперу, маркери, тлумачні словники, Червона книга, аудіо запис, схеми, таблиці.

Види роботи: бесіда, робота в парах, групах, розповідь, робота зі словниками, гра, тестування.

Методи навчання: креативні («Асоціативний кущ», схеми), критичне мислення

(«Мозковий штурм», технологія «Спільний проект», прогнозування змісту, гра

«Спілкування», метод «Прес»), когнітивні (метод емпатії).

Ключові поняття: доброта, милосердя, співчуття, гуманність, людяність, толерантність, емпатія.

Теорія літератури: пейзаж, діалог, дійова особа, конфлікт.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, світова література, образотворче мистецтво.

Проблемне питання: Людина є господарем, паном чи захисником природи?

Кредо уроку: Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Л. Забашта

ХІД УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Формування емпатійної здатності (емоційного настрою)

Вправа «Усмішка по колу»

- Діти, перше, як ми розпочнемо урок, посміхніться один одному, щоб нам було приємно співпрацювати. Усі беруться за руки. Перший учень повертається до свого сусіда й усміхається йому і так по колу. Потім бажають один одному чогось доброго.

Розминка. Інтерактивний метод «Мозковий штурм»

* Народна мудрість стверджує : «Не роби зла Землі - …»

* Поміркуйте, як би ви закінчили цю фразу.

* Записування пропозицій на дошці.

Відповідь: Народна мудрість стверджує, що «Не роби зла Землі – будеш жити у добрі»

- Як ви розумієте ці слова?

- Що доброго зробили ви для довкілля?

2. Постановка проблеми. Мотивація навчальної діяльності

- Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і важливість слів «доброта», «чуйність», «порядність», «людяність».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

• Що таке мистецтво?

• Назвіть відомі вам види мистецтва (Живопис, кіно, музика, літера­тура).

• На уроках української та світової літератури під час вивчення тво­рів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують по­ети, і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них (Підвести дітей до думки, що тема добра і зла — одна з наскріз­них тем не тільки в літературі, а взагалі в мистецтві).

На уроках етики ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж є добро?

Добро - категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події.

2. Робота над експресивною лексикою

- Прочитайте, записані на дошці слова: чуйний, жорстокий, злий, співчутливий, доброзичливий, байдужий, щирий, милосердний, сердечний, впертий, невихований.

- Поділіть їх на дві групи – слова з позитивним емоційним зображенням, які відповідають поняттю «добро», і слова з негативним емоційним зображенням, які відповідають поняттю «зло».

- Як ви гадаєте, чому зло роблять, а добро творять?

3. Робота в парах. Метод «Асоціативне мислення»

- З якими словами у вас асоціюється слово «добро»?

- Обговоріть їх з сусідом за партою.

- Впишіть власні асоціації у схему.

ІІІ. Операційно-пізнавальний етап

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учнів-літературознавців

1) Дитинство письменника.

Майбутній прозаїк, поет, кіносценарист Євген Пилипович Гуцало народився на Вiнниччинi в сім’ї сільських учителів. Любов до книжки та художнього слова він мав із раннього дитинства. Про свої перші проби пера майбутній письменник, жартуючи, згадував: «Здається, я писав завжди».

Промовистим із його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»

2) Шлях до письменництва.

У Євгена був свій «робочий кабінет»: за хатою, в кущах бузку, він сам змайстрував стола і писав там оповідання та вірші та посилав їх у Київ.

Згодом, ставши студентом Ніжинського педагогічного інституту, писав на лекціях, у гуртожитку, у старовинному саду і теж надсилав до столиці, але, на жаль, відповіді були однозначно негативні.

Однак творами Гуцала нарешті-таки зацікавилися. І запросили Євгена на роботу в газету «Літературна Україна».

Євген Гуцало пішов із життя в розквіті творчих сил 1995 року, але залишив по собі багату духовну спадщину.

2. Слово вчителя

- Є так звана Червона книга, до якої заносять назви тих тварин чи рослин, які потребують охорони, або яким загрожує вимирання.

- Що ви знаєте про заповідники, де охороняють тварин? Чи є заповідники на території Житомирської області? (Заповідник «Поліський» в Овруцькому та Олевському районах)

- Хто з відомих вам авторів писав художні твори про природу, про її захист? (Е. Сетон-Томсон, Дж.Р.Кіплінг, Л.Смілянський, Джек Лондон, Г.Тютюнник, Є. Гуцало)

- Яка наскрізна тема цих творів? (Вічне протистояння добра і зла).

3. Переказ найбільш цікавих епізодів оповідання

4. Осмислення твору в процесі обміну враженнями за питаннями:

- Про що йдеться в цьому оповіданні?

- Чи сподобалось воно вам? Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило?

- Які почуття викликав твір?

5. Індивідуальна робота

- Знайдіть у тексті опис зовнішнього вигляду лося. Прочитайте.

- З чого ми можемо зробити висновок, що автор милується красою лося? А які почуття цей опис викликав у вас?

6. Робота в групах (за технологією «Спільний проект»)

- Як називається літературний опис природи? (Пейзаж – опис, картина природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається подія)

- Знайдіть у тексті опис місцевості, яку проходив лось. Зверніть увагу на те, які звуки лунали в лісі (І група), який колір переважав (ІІ група) і які відчувалися запахи (ІІІ група).

( Прослуховування аудіо запису (спів пташок, шум лісу)

- В яку біду потрапив лісовий красень?

- В який момент ми розуміємо, що тривога тварини недаремна і щось має статися?

- Як лось боровся за своє життя?

- Схарактеризуйте дії лося за допомогою гронування.

7. Метод «Гронування»

очі все густіше насторожився захвилювався

набрякали

к ров’янистим смутком

горіли червоним знесилився

розпачем

відчував, що провалився

йому не вирватись

здригнувся тілом поводився вжахано

відчув, що занурюється

сили покидали пробуватиме, поки дихає

• Які художні засоби використав Є.Гуцало для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?

• Знайдіть у творі те місце, де ми вперше знайомимось з хлопчиками.

• Як їх називає автор? Про яке ставлення до героїв автора можна сказати?

• Зачитайте епізод, де хлопці рятують лося, розкажіть, що вони при цьому пережили?

• У чому краса їхніх дій і почуттів?

• Знайдіть у тексті й зіставте описи зовнішності хлопчиків та Шпичака.

8. Характеристика хлопчиків та дядька Шпичака

- Чому в братів, на вашу думку, немає імен? Чому автор називає їх братами – підберезниками, а дядька по прізвищу? (Тому що таких співчутливих хлопчиків є багато, а злих людей, таких, як Шпичак – одиниці. Письменник, називаючи дядька на прізвище, виявляє свою авторську позицію).

- Які асоціації виникають у вас із прізвищем Шпичак?

- Згадайте, що називається діалогом? (Діалог – розмова двох-трьох осіб).

9. Робота над виразним читанням

- Прочитайте за особами діалог хлопчиків і дядька-браконьєра, проаналізуйте їхній внутрішній світ, моральні принципи маленьких рятівників лося і вбивці.

Під час виразного читання передавайте напруженість подій, глибокі переживання хлопчиків інтонацією, темпом читання і тембром голосу.

10. Словникова робота

Браконьєр – людина, що займається браконьєрством.

Браконьєрство – полювання в недозволених місцях або в заборонений час.

11. Метод «Прес»

- Кого, на вашу думку, в творі можна назвати браконьєром?

- Які почуття викликав у вас вчинок Шпичака?

- Яким ви бачите Шпичака біля вбитого ним лося?

- Як ви думаєте, чи покаявся він перед людьми?

- Згадайте, як різні люди ставилися до лося. Зіставте вчинки працівників заповідника, мисливців із вчинком Шпичака.

- Чи правильно вчинили хлопці, не спокусившись обіцянками «рідного дядька»?

- Як би ви вчинили на їхньому місці?

12. Слово вчителя. Читач має надію, що закон покарає Шпичака. Також ми точно знаємо, що хлопчики і надалі будуть такими ж чуйними до тварин, не будуть боятися виступити проти тих, хто нівечить лоно нашої природи.

Твір ніби закликає: «Люди, зупиніться! Природа чекає від вас добра, а вам вона віддячить сторицею».

13. Прогнозування змісту (заміна ходу подій у творі)

- Поміркуйте, яку кінцівку мало б оповідання, якби ані дітей, ані Шпичака не було б в лісі.

- Як, на вашу думку, могла розвиватися далі подія, зображена в оповіданні? Чим вона закінчилася б? Ваша власна версія подальшого розвитку подій.

 14. Словникова робота

 Гуманність – людяність у своїх діях і ставленні до інших.

- Чи передав письменник в оповіданні відчуття страху? Як і де саме?

- На які морально-етичні проблеми Є. Гуцало звертає увагу своїх читачів?

(Людська доброта і жорстокість, справжня турбота про природу).

Слово вчителя. У творі Є. Гуцала порушено дві проблеми:

- взаємозв’язок людини і природи;

- боротьба добра і зла.

- Хто з героїв уособлює добро, а хто зло?

- Чи перемогло зло в оповіданні «Лось»? Доведіть свою думку.

15. Робота з тлумачним словником

- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів «співчуття», «милосердя», «людяність», «доброта».

Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось переживань.

Милосердя – співчуття, жалість, жаль.

Людяність – доброзичливе ставлення до інших; уважність до чужих потреб.

Доброта – чутливе , дружнє ставлення до людей.

• Запам’ятайте, діти, ці слова, їх тлумачення і намагайтеся бути в житті такими, бо

саме такими постають перед нами персонажі багатьох оповідань, зокрема хлопчики – підберезники.

ІV. Закріплення навчального матеріалу

  - Я бачу, що ви сприйняли твір не тільки розумом, а й серцем, що він схвилював вас, знайшов відгук у вашій душі, ви співпереживаєте, співчуваєте головному героєві.

Гра «Спілкування»

Візьміться за руки, створивши коло (сидячи). Подивіться один на одного і посміхніться. Відчуйте тепло долонь свого сусіда (сусідки) і намагайтеся передати по колу тепло своїх рук, свого серця.

Німецький поет Гете сказав:

Перед великим розумом я схиляю голову,

Перед великим серцем я стаю на коліна.

- Які ваші міркування щодо висловлювання Гете?

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Рефлексія

- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

- Чи дізналися ви про щось нове?

- Якими вміннями та навичками оволоділи?

Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня)

* Інформація достатня (Так, ні).

* Мені вдалося висловитися (Так, ні).

* Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у спілкуванні та навчанні.

(Так, ні).

* Мене зацікавила така форма роботи (_________).

VІ. Оцінювання знань учнів відповідно до результатів засвоєння. Аргументація оцінок

VІІ. Домашнє завдання

Метод «Вибери сам»

А) Конкурс «Лінгвістичний»: підбери слова, які починаються на добро чи зло.

Б) Скласти кросворд (ребус, чайнворд), де ключове слово «добро» або підготувати усний переказ уривка, який вас найбільше вразив.

В) Скласти «Монолог добра» за алгоритмом:

Я - добро…

Я живу…

Я роблю…

Я знаю…

Я допоміг (допомогла)…

Я бажаю...

 “Лось” характеристика братів Брати: добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі. – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схо­жі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до­помогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стег­нах та по боках»; – «Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запри­мітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Стар­ший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захис­тити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсне­ним. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що люди­на — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог.

“Лось” характеристика дядька Шпичака Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та чер­ствий, Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м’ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти пові­домлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності. Риси характеру дядька Шпичака: жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.

“Лось” цитатна характеристика дядька Шпичака – «Вони й не помітили, як підійшов до них рідний дядько Шпи­чак. Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випе­ченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми»; – «Мабуть, також був здивований, що оцей могутній звір лежить на землі. Дядько тримав у руці рушницю, але з таким вигля­дом, ніби збирався від когось захищатись. На губах у нього запеклась біла смага,— мабуть, од якогось раптового, скороминущого переживання»; – «Шпичак, обійшов навколо вбитого звіра й носаком ткнув між роги»; – «Ану замовчіть мені,— ще дужче розгнівався дядько,— бо діс­танеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то ма­тимете й собі м’яса, не скривджу»; – «…треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався»; – «Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе. Так, як ще недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підвів голо­ву, звівся на стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як іще недавно біг, поки дорогу йому не перетнула куля». – «Шпичак давно вистежував того лося,— він помітив його одно­часно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли взялися визволяти його з ополонки. Не вірив, що то їм вдасться, він думав, що лось таки знесилиться і його раніше чи пізніше затягне під лід».

“Лось” характеристика ЛОСЯ Лось – великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось жив у заповіднику, де оберігали тварин. Тварина відчувала, що поза межами заповідника вона не захищена від браконьєрів. Лось потрапив до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його підгодовують. Тоді його врятували мисливці, вони якраз наїхали з міста і, нічого не вполювавши, сіли вечеряти. Почули погоню, посхоплювались і, пропустивши мимо себе загнаного лося, зняли безладну стрілянину по вовчій зграї… Опинившись в небезпеці, провалившись під воду, лось відчував розпач, він розумів, що сам він не врятується. Він конвульсивно здригнувся, укладаючи весь відчай, очі набрякли смутком, горіли червоним розпачем, розуміючи це, почав поводитись обачно. Брати незважаючи на ризик кинулися на порятунок лося. Та лось так і не врятувався, його вбив мисливець. Характеристика лося: красень тайги, полюбляв галяву, обізнаний, стурбований, обережний, спостережливий, чутливий, наполегливий, цілеспрямований, вдячний людям, що його годують; розумів довкілля; вміло бореться з небезпекою

Цитатна характеристика ЛОСЯ: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя;” “Лось був старий і бувалий самець;” “Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава. Що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини” “Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно;” “Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний.” “Лось” Євген Гуцало порівняння героїв Герої Хлопчики-підберезники Дядько Шпичак Що уособлюють Добро, милосердя, справедливість Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво Дії Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі Дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотів його позбавитися Портрет Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами Характер Кмітливі, сміливі, добрі, милосердні, справедливі, невідступні в захисті своїх гуманних переконань Підлий, підступний, жорстокий, несправедливий, жадібний, боягузливий; навіть прізвище має неприємне

11