Метод синектики на уроках зарубежной литературы

Метод синектики на уроках зарубіжної літератури

Впроваджуючи ідеї особистісно зорієнтованого навчання, звернула увагу на дітей, що відзначилися успіхами у вивченні предметів математичного чи природничого циклу, але мають значно нижчий рівень знань з гуманітарних дисциплін, вивчення яких, зі слів таких учнів, дається їм важче. Зробити вивчення таких предметів для них легшим, на мій погляд, можна шляхом зацікавлення. Тому, застосовуючи у викладанні зарубіжної літератури метод проектів, я звернулася до створення синектичних груп.

В основі методу синектики У. Гордона лежить ідея «групового мислення», поєднання окремих творців, різних за своїми здібностями, інтересами, емоційним типом, в єдину групу для вирішення спільних проблем. Синектика є модифікацією технології мозкового штурму. Для цієї методики знімається заборона на обговорення в руслі однієї теми, однієї проблеми. Пошук шляхів розв'язання проблеми здійснюється часом за принципом «від зворотного».

У нашому випадку для роботи над проектом я об’єдную в одну групу учнів з різними здібностями, характерами і інтересами. Тобто, до роботи над літературним проектом залучаю не лише літературно обдарованих дітей, а й учнів з математичними чи природничими здібностями, різних за емоційним типом, світобаченням, захопленнями. При цьому вибираю завдання, які могли б зацікавити «математиків» чи «природознавців»: створення графіків, таблиць, пошук та аналіз фактів, пов’язаних із вивченням їх улюблених предметів. Наприклад, працюючи над проектом «Життєвий шлях М.Ю. Лермонтова», група учнів 9 класу отримала завдання скласти графік за біфуркаційними точками життя поета. Точкою біфуркації у житті людини ми називаємо стан (подію), з якого починають виникати нові вектори розвитку життя особистості, що впливає на її подальшу долю. Цікавим був сам підхід до вибору точок біфуркації, більш раціоналістичний у «математиків» і більш філософський у «літераторів». Після деяких дискусій дійшли до спільної згоди, обравши для роботи декілька точок біфуркації: вступ до Благородного пансіону, виключення з Московського університету, вступ до Школи юнкерів, написання вірша «На смерть поета», заслання на Кавказ, дуель з Мартиновим. Складання графіків примусило учнів більш глибоко вивчити біографію поета, звернутись до додаткових джерел інформації, підшукуючи їх самостійно. А розбіжність побудованих ними графіків дала можливість провести дискусії під час обговорення результатів цієї роботи у групі і під час презентації проекту на уроці. Узагальнений графік мав такий вигляд:

+

-

1 2 3 4 5 6

1- вступ до Благородного пансіону;

2 - виключення з Московського університету;

3 - вступ до Школи юнкерів;

4 - написання вірша «На смерть поета»;

5 - заслання на Кавказ;

6 - дуель з Мартиновим.

«літератори» ; «математики»

Таким чином, вивчення біографії поета пройшло плідно, викликавши зацікавлення як у тих, хто працював над проектом, так і у тих, хто слухав його на уроці.

Синектичний підхід з боку вчителя базується на заохоченні учнів до нестандартних рішень проблеми, підтримці самостійного мислення, сміливості і незалежності у судженнях.