Методична модель уроку в особистісно-орієнтованому навчанні

Методична модель уроку в особистісно орієнтованому навчанні

Урок у системі особистісно орієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей якого ця ціль має бути особистісно значущою.

        На уроці мають бути створені позитивний настрой, відповідна мотивація, ситуація успіху, взаємопідтримка, переважання діалогічной форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

        Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи, вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації, варіантів завдань, оцінювання результатів.

        Повідомляються й запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь і навичок.

        Обов`язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей.

        Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.

В умовах особистісно орієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання), рівень научуваності (навчальні можливості ), рівень особистісного зростання.

Процес оцінювання включає:

     визначення критеріїв оцінювання;

     ознайомлення школярів з видами самооцінки (адекватна\неадекватна, загальна  детальна тощо);

     вироблення вміння оцінювати й самооцінювати завдяки  вправлянню в цьому  видові діяльності.

Для вироблення навичок оцінювання доцільно використовувати взаємоперевірку домашніх завдань,рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників. Зрештою учень переходить до самооцінки власної відповіді, розказаного напам`ять вірша тощо.

При організації особистісно зорієнтованого уроку професійна позиція вчителя повинна полягати в тому, щоб знати та з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня за змістом обговорюваної теми. Треба подумати не тільки який матеріал він буде повідомляти, але й які змістовні характеристики із приводу цього матеріалу можливі в суб`єктивному досвіді учнів;що варто зробити, щоб обговорити дитячі «версії» не в оцінній ситуації (правильно - неправильно ), а в рівноправному діалозі.

За цих умов учні будуть прагнути бути «почутими», стануть висловлюватися, з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти її  змістовного обговорення. Якщо на традиційному уроці основна увага вчителя приділяється колективним (фронтальним) методом роботи, то на особ. орієнтованому він повинен перебрати на себе роль координатора, організаторасамостійної роботи класу, гнучко розподіляючи дітей за групами з урахуванням їхніх особистісних особливостей, з метою створення максимально сприятливих умов для їхнього прояву.

На уроці доцільно:

1.    використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб`єктивного досвіду із запропонованої теми.

2.    продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів.

3.   заохочувати учнів до висловлювання  оригінальних ідей і гіпотез.

4.   прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце посідають інтерактивні („inter”- взаємний, „act”- діяти) технології. Відмінність між ними і звичними нам організаційними формами полягає у спрямованості  навчальної діяльності первинної групи (пари) на досягнення спільної мети. Залежність загального успіху від внеску кожного усуває конкуренцію всередині групи, змушує  її учасників слухати один одного, доводити, сперечатися, враховувати різні думки  і пропозиції  щодо розв`язання проблеми, навчатись самому й навчати інших, логічно висловлюватися, опонувати тощо.

Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших(«Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій - засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з дитини  почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:

       визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

       провести достатню попередню підготовку;

       забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

       дати учням інструктивні матеріали. 

1.4 Практичні матеріали

5 клас

Фрагмент №1

Тема:     Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення.

Мета :   Узагальнити й систематизувати знання про словотвір як розділ науки; вчити послідовно  викладати думки; збагачувати активний словниковий запас учнів; удосконалити навички роботи учнів  у групах.

                    Робота у групах з індивідуальними завданнями ( 6 груп)

1-ша група.    Гра „ П`яте зайве”

                        Знайти „ зайве” слово за способом словотвору

2-га група.  Лінгвістичне обґрунтування.

          У кожній мові є багато слів  на зразок : запорожець, „ Запорожець”; берізка, „Берізка”.Пояснити, чи однакові за значенням ці слова . Чи одним і тим же способом вони утворилися? Записати приклади подібних слів  і скласти речення.

3-тя група. Проблемне питання.

запал            Доведіть, що ці слова  утворені не префіксальним способом, хоч у

завал            них є префікс за-

зажин

4-та група.  Пошукова робота.

Установити  родовід поданих слів, добираючи до них твірні аж до непохідного.

                       Перечитувати, по-учительському

Відповідь:  Перечитувати         перечитати       читати

                     Учительський         учитель          учити

5-та група. Гра „ Аукціон”

Утворити від слова   писати як найбільше нових слів за допомогою різних префіксів. Чи змінюється при цьому лексичне значення слова? Як саме? Дайте визначення префікса.

6-та група.   Записати слово, виконати розбір  за будовою, утворити спільнокореневі слова, використовуючи різні способи словотвору.

 Зразок.   ­­­­­­­­­­­­­Писати  - записати, писар, писання, прописка, запис, підпис, підписати.

Писати – записати – запис

Писати – писар – писання

Писати – прописати – прописка

Писати – підписати – підписка

Писати –підписати  - підписаний 

6 клас.

Фрагмент № 2

Тема:     Рід іменників (повторення) . Іменники спільного роду.    

Мета:  повторити засвоєне про категорію роду іменників, дати поняття про іменники спільного роду  та визначення роду незмінних іменників; удосконалювати вміння визначити рід іменників ; розвивати увагу, мислення, спостережливість, культуру мовлення.

„ Мозковий штурм”

    Виписати із  запропонованих рішень і розділити у три стовпчики  іменники жіночого, чоловічого  та середнього роду

1.Роззявивши рота, ми слухали розповідь  археологів про Запорізьку Січ.

2.Того ж дня експедиція почала розкопувати могилу, що була в степу за два кілометри від села.

3. “От знайдибіда, вилазь зараз же, бо такого втру маку – тиждень чухатимешся.”

4.Чудило, можна ж було щось вигадати!

5.Ми чомусь були певні, що Книш та Бурмило пішли в метро.

6.Вперше в житті наші прізвища назвали назвало по радіо.

7.Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів Ява.

8.„ Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю”

9.Мить-і ночви вдарили ззаду по ногах „кіно – зірку”

10.Головних  героїв фільму режисер не лає.

                                „Мікрофон”

     Учні називають іменники , рід яких визначили.

  Учні називають іменники, рід яких була визначити складно чи неможливо, записують їх на дошці.

     З`ясовують, чого бракує  шестикласникам для визначення роду цих іменників.

     Робота з підручником ( стор. 79) : самостійне опрацювання відомостей про особливості визначення роду незмінних іменників.

Після опрацювання правил -  робота в парах.

1 пара.     Із  запропонованих слів виписує іменники чоловічого роду.                 Листоноша, берізка, архітектор, нездара, суддя, професор, педагог ,немовля.

2 пара.     Отримує ті ж слова, але визначає іменники спільного роду.

3пара.       Серед названих знаходить іменники середнього роду.

                   Журі, таксі, шимпанзе, бюро, поні, кенгуру, фламінго, кашне.

4пара.     Працює з тими ж словами, тільки виписує іменники чоловічого  роду.

5пара.     Знаходить слова, рід яких визначити неможливо.

                  Канікули, окуляри, весни, дороги, коні, штани, іменини.

6пара.     Виписує іменники, які мають дві числові форми.

Колективна робота: складання таблиці – опори „ Рід іменників”

Далі групи об`єднуються в четвірки.

                              „ Акваріум”

            Учні обговорюють результати  в групі

            Аргументують спільне рішення

            Доповідають результати.

    Вчитель ставить до класу такі запитання:

      Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

     Чи була думка достатньо аргументованою, доведеною?

Плануючи урок літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання, вчитель теж орієнтується на активні форми і методи роботи.

Вивчаючи в 7 класі тему „Євген Гуцало” оповідання «Сім`я  дикої  качки», вчитель використовує  такі  з них : 1. Випереджувальні завдання.

  Чи знають у вашій родині твори Євгена Гуцала? Які? Чи люблять їх? За що? Підготуй розповідь.

  Які твори письменника  тобі вже відомі? Поділись враженнями про них  ( оповідання „Лось”, „Олень Август”) із членами сім`ї і запиши їх.

     Підготуйте  повідомлення про життєвий і творчій  шлях  Євгена Гуцула.

     Підготуйте повідомлення про дику качку ( індивідуальні завдання)

2. Колективна роботи під керівництвом учителя  над ідейно – художнім змістом твору.

3. Самостійний аналіз вибраного епізоду:

        Виразне читання або переказ близько до тексту ;

        Аналіз художніх засобів;

        Місце і роль вибраного епізоду розкрити теми та основної думки оповідання, характеру дійових осіб.

4.Робота за інтерактивною технологією „ Мозаїка”. Порядок роботи:

1)                                        Клас  поділяється на три групи ,  кожна з яких удома досліджує свою проблему:

А.                                                          ( 1-ша) – тему та ідею твору, проблематику;

Б.                                                          (2-га) - сюжет  оповідання;

В.                                                          (3-тя) – особливості оповідання;

2)  На уроці  домашні групи переформовуються  так, щоб до кожної з трьох новостворених груп увійшли представники з усіх домашніх. Скажімо, якщо в домашні групах було 9 учнів, то в складі класної групи працюватимуть три представники  з групи А, три представники з групи Б, три з групи В.