Єльвіра Аблякімова
3 курс
Група АУ-4-13
Тарас Шевченко в російській критиці
Дана робота простежує судження і оцінку творчості Т.Г.Шевченка в російській критиці в контексті з російською літературою . Взято до уваги високу оцінку поезії Шевченка як правильну ,так і несправедливу ,огульну поряд із запереченням самої рідної мови, якою він писав.
Проблема творчості Шевченка і її гуманітарного резонансу була предметом уваги шевченкознавства протягом усього XX ст. Критичний відгук російської думки про Шевченка має широкий спектр : від повної негоції до захоплення і високих оцінок його поезії . Однак варто наголосити , що під прицілом критиків від початку були не лише поетичні достоїнства , а й ціла низка гуманітарних проблем , пов’язаних із творчістю Шевченка і яскраво виражених в його творах. Із небуття виходив на сцену тодішньої історії народ зі своїм неповторним обличчям , гірким і великим минулим, зі своєю мовою , що до цього жила лише в народній пісні, водевільних народних драмах та сміховинах Котляревського . Від початків російська критика у розмові про поезію Тараса Шевченка виявила зацікавленість трьома основними темами. Поряд з визнанням таланту поета увагу критиків привернула питання ставлення до української мови , а також порівняльного підходу до поезій Шевченка і спроби зіставного аналізу її з визначними явищами перш за все російської літератури (Пушкіним, Лермонтовим) і видатними представниками світової літератури ( Гете, Байроном, Міцкевічем, Шекспіром) [1,с.8]. Російська критика не була одностайною у своєму баченні та оцінках поезії Шевченка , що пояснюється двома факторами . З одного боку , ідеологічним, спрямуванням часописів,а з іншого – етнічним походженням критиків : вихідці з України , як правило, більш прихильного ставилися до поезії Шевченка й високо поцінували її достоїнства. Перші російські рецензенти «Кобзаря» відзначили оригінальність і неповторність поезії Шевченка «У віршах п. Шевченка багато вогню , багато почуття глибокого: скрізь дихає в них палка любов до Вітчизни. Його картини точні щодо натури і сяють яскравими ,живими барвами. Взагалі, в авторів цих малоросійських віршів видно талант непідробний», [писав М.Михайлов]. Навіть тоді ,коли критик високо оцінює вірші Шевченка , які вражають своєю простотою, і почуттям», він не втримується від поради «розповідати про свої почуття російською мовою» .
Вже перші критики (вперше ім’я Тараса Шевченка з’явилося у пресі в 1839р.) наголошують на зв’язку його лірики з народною поезією, «народним» піснеспівом», його вірші сприймаються як народні пісні й легенди малоросіян». І цей вектор рецепції приводить до думки , яка виправдовує й підтримує звернення поета до рідної мови: «…а якщо Шевченко виріс у Малоросії і якщо його поставили доля в таке ставлення до мови , якою ми пишемо і спілкуємося, хіба не може висловити нею своїх почуттів?Якщо з дитинства його уявлення вбиралися у форми південного наріччя , то невже для цього треба закопувати талант у землю? Невже?» разом з тим критик вказує певність ,що вірші Шевченка зрозумілі «кожному малоросіянину, безсумнівно, принесуть найбільшу користь південноросійським простолюдинам-читачам »[2,с.23].
Хвилю критики викликала російськомовна поезія Шевченка зокрема поема «Тризна». Оглядач «Современника» писав , що у цих віршах » …самі малоросіяни не знайшли і ознаки того таланту Шевченка ставлять його малоросійську поезію вище поезії Пушкіна ».
Іронічним був і відгук «Литературной газети» а оглядач «Отечественных записок» подивувався, чому «Тризна» не з’явилися на сторінках альманаху «Молодик», бо вірші ці – саме українські . В той же час негативні ,несправедливі рецензії на твори поета надрукувала «Северная пчела» (29.04.1844 і 22.06.1844).
У той час коли поет був на засланні , критика не згадувала його імені,обмежившись поодинокими покликами ( напр. П.Куліш в епілозі до «Чорної ради».
Російська критика звернула увагу і на перші переклади творів Шевченка. Перша рецензія на переклад О. Плющєєвим «Наймички» з’явилася на сторінках «Санк-Петербурзьких ведомостей». Високо оцінивши російський переклад , рецензент навіть зауважив, що той іноді вивищується над оригіналом.
Таким чином , коротко оглянувши відгуки про творчість Шевченка можна сказати , що в цілому вона була дуже високою авторами,відзначається великий талант поета, зв’язок його віршів з народною творчістю як героями, так і засобами вираження .
Правда були і несправедливі судження окремих авторів ,але вони є незначні і несуттєві. Російська критика по праву справедливо вважала Шевченка не лише українським , а й своїм російським поетом, невіддільним від російського літературного процесу.
Список використаної літератури
Недзвіндський А. Шевченко і Чернишевський/А.Недзвідський.-К.:Радянська література ,1941. с.8-9
Самчук У.Тарас Шевченко / О.Самчук.-К.: // Слово і час .-1999. -№3.с.22-23
Скуратівський В.Шевченко в контексті світової літератури/В.Скуратівський .-К.: Дивослово, 2003.с.68-72
449
91 215 
