Підходи до вивчення природничо - математичних дисциплін

Рівненська спеціалізована школа І- ІІІ ступенів

”Центр надії”

Рівненської міської ради

Дидактичні ігри

з математики

із власного педагогічного досвіду

Баюн Н. В.

Предмет математики такий серйозний,

що корисно не нехтувати нагодою

робити його трохи цікавішим.

Блез Паскаль

Кожен учитель мріє, щоб його учні зацікавлено працювали, знали та любили його предмет. Активна розумова діяльність учня – це передумова для формування глибоких та міцних знань і розвитку творчого мислення. Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилася зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. Проблемною темою, над якою я працюю є „Розвиток математичного мислення засобами дидактичних ігор та ігрових ситуацій”. Завдання , які використовуються на уроках є тим містком, який поєднує вимоги вчителя з можливостями учнів.

Надзвичайно велике значення у розвитку творчих здібностей учнів має проблемна ситуація. В. В. Заботін зазначав, що бачити проблему – це означає усвідомити питання, яке випливає з поєднання несумісних на перший погляд, інформацій. Проблемні ситуації можуть мати різну мету та завдання. Я розширила поняття проблеми та розглянула його з точки зору гри – найближчого людині способу пізнання дійсності. Використання таких завдань спонукає до більш свідомого оволодіння учнями математичною теорією, формує в них навички самостійної роботи й уміння виділяти суттєві властивості математичних об’єктів.

Можливість і доцільність використання ігрових ситуацій на уроках математики в процесі вивчення та закріплення нового матеріалу різні залежно від мети уроку. На своїх уроках я використовую навчальні ігри як під час вивчення нового матеріалу, так і при перевірці домашнього завдання. Дидактична гра – вид перетворюючої творчої діяльності. Збільшення розумового навантаження на уроках математики змушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес до матеріалу, що вивчається, їх активність на протязі усього уроку. Новизна розроблених методичних задач полягає в тому, що вони є поєднанням кількох навчальних предметів, тобто, за допомогою математики діти знайомляться з історичними фактами, географічними поняттями, літературними творами. Тому я веду пошуки нових ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які активізували б думку школярів, стимулювали б їх самостійно набувати знання.

Саме ці причини вимагають від мене, як від учителя працювати над пошуком таких форм і методів роботи, які, по-перше, повинні підвищувати рівень математичного мислення, по-друге, сприяти виникненню інтересу у більшості учнів. Основним у дидактичній грі є навчання математиці.

В грі дитина сама прагне навчитися тому, що ще не вміє.

Дидактична задача–гра для мене та учнів це:

• Місток між корисним та цікавим. Математика виникла з практичних потреб людини. Але, як і в інших галузях мислення, закони, абстраговані від реального світу, на певному ступені розвитку відриваються від реального світу, протиставляються йому як щось самостійне. Дослідницьке пізнання реального світу стало базою для створення в учнів відповідного математичного апарату, а також його використання, наприклад, у фізиці, географії, біології, економіці. А гра – найпростіший і найближчий спосіб пізнання дійсності, тому вона повинна бути захоплюючою, розвиваючою та ненав’язливою.

• Млин, який переробляє співвідношення. Враховуючи потреби сьогодення, на своїх уроках я намагаюсь не лише навчити, а й довести навіщо, чому і де можна скористатися вивченим. Одним із важливих моментів навчання є формування в учнів творчого, евристичного мислення. Це справді млин, у якому переплавляються власні здобутки кожного учня з програмним матеріалом. Я даю не лише деякий комплект математичних фактів, які супроводжуються дедуктивними судженнями, але і розвиваю математичну інтуїцію, шукаю нові закономірності, знайомлю із загальними прийомами цілеспрямованого пошуку розв’язування задач. Розв’язуючи дидактичні задачі–ігри учень оголює свої інтелектуальні ресурси, підсвідомо зникають границі між можливим та неможливим.

• Пошук. У діяльності вибору сприятливих умов для формування творчих здібностей учнів шукаю засоби для створення цілісної системи знань. Керуюсь тим, що дидактична гра є засобом підвищення ефективності навчання. Шкільна практика підтверджує позитивну роль системи „ключових” задач. Ефективніше спочатку формувати навики розв’язання основних підготовчих завдань, а потім їх використовувати в процесі розв’язання складніших. Саме з такою метою я використовую дидактичні ігри на своїх уроках. Цікавими по своїй суті є складні задачі, які потребують глибокого усвідомлення, вибору шляху розв’язку, пошуку та аналізу. Дійти до досконалості можна враховуючи напрямки реалізації ігрових ситуацій:

• дидактичну мету ставити у формі ігрової задачі;

• навчальну діяльність підпорядковувати правилам гри;

• навчальний матеріал використовувати як засіб гри;

• успішність виконання дидактичного завдання пов’язувати з ігровим результатом.

• Знаряддя для розвитку. Формування математичних здібностей передбачає успішне творче оволодіння математичними поняттями, їх вміле використання у будь – якій галузі. Ігрові форми навчання дозволяють використовувати всі рівні засвоєння знань: від відтворюючої до творчо – пошукової, що є надзвичайно важливим при роботі з учнями гуманітарними. Математика є системою міркувань, що вимагає творчого мислення. Цікаво сформульоване питання, незвична постановка задачі привертають увагу учнів. Але найцікавішою є навчальна гра, у якій діти здобувають нові навички та знання. Збірка вправ для п’ятого класу містить прислів’я, загадки, цікаві факти з життя; для шостого та сьомого класів – основні поняття з біології, географії, історії та літератури. Таким чином, ігрові моменти на уроках необхідні для розвитку інтересу до предмета. І, що, найважливіше, якщо учень бачить перед собою приклади творчого підходу до справи своїх вчителів, то в нього самого виникає потреба до розвитку.

• Прекрасні далі, повні привабливих таємниць.

Гадаю, що досягти таких таємниць допомагає саме необтяжлива математика, в тому числі реалізація зв’язків з курсами фізики, географії, літератури, широке використання комп’ютерної техніки. Діти, які вільно почувають себе у середовищі гуманітарних дисциплін, повинні відшукати себе у більшій чи меншій мірі і на уроках природничо – математичного циклу. У грі діти не бояться помилитись, не соромляться запитувати. Ігровий мотив є діючим підкріпленням пізнавальному мотиву, сприяє активності розумової діяльності, підвищує концентрацію уваги, наполегливість, працездатність, а також почуття відповідальності за успіхи в навчанні. Велике значення для успішного вивчення математики має інтерес, що в свою чергу є наслідком зацікавленості самою математикою, її ідеями, логічною побудовою, практичними застосуваннями.

Ігрові ситуації, що полягають в організації змагання на швидкість і правильність розв’язання, легко створити з використанням задач-малюнків, задач-ребусів. Це вид розвиваючої та соціальної діяльності, форма освоєння соціального досвіду. У більшості випадків я їх застосовую для збудження пізнавального інтересу учнів. Дидактичні ігри вимагають від школяра уміння працювати швидко та правильно. Для створення таких ситуацій на уроках математики я використовую історичні, або життєво важливі факти, цікаві задачі, уривки з літературних творів, взятих безпосередньо зі шкільних підручників та науково – популярних статей. Це стає в нагоді при вивченні історичних дат, географічних назв, літературних оповідань. Усі структурні елементи дидактичної гри взаємопов’язані між собою: без ігрового задуму та відповідних дій гра втрачає свою специфічну форму, перетворюється в звичайне виконання дій.

• Розкриває впорядкований зв’язок ідей.

Використання прикладів з оточуючого життя - суттєвий резерв підвищення інтересу до навчання.

Для першого етапу закріплення матеріалу я обираю прості задачі з чіткою закономірністю, про яку йдеться в теоретичному матеріалі. Коли планую для закріплення матеріалу відвести весь урок, то дотримуюсь принципу поступового та послідовного переходу від простого до складного. Під час роботи з задачами-малюнками легко визначити рівень засвоєння матеріалу учнями, виявити прогалини в знаннях.

Підведення учнів до необхідності виведення загальної формули, створення математичної моделі реальних явищ і процесів на основі індуктивних роздумів також проводжу у вигляді ігрових ситуацій, так розв’язавши низку вправ з теми ”Квадрат і куб числа”, учні шостого класу можуть зробити висновок про степінь з натуральним показником взагалі.

• Гімнастика розуму.

Лише творчі та посильні завдання найдовше утримують увагу дітей. При цьому інтерес і задоволення, які дістають учні від зроблених на уроці відкриттів, а головне – відкриттів власних можливостей, сприяють створенню мотивації до навчання.

Гра називається навчальною, якщо учні здобувають нові навички і знання. Саме цим ми і займаємось. Хіба не відпрацюється техніка додавання десяткових чисел у п’ятому класі при розв’язанні двадцяти типових прикладів? Та ще й дізнаємось цікавий момент з історії, який так важко запам’ятати безпосередньо на уроці! Ігри можна використовувати на різних етапах: при опитуванні, при перевірці домашнього завдання, при закріпленні матеріалу. Захопившись, учні не зауважують, що вони навчаються: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях. Бувають моменти, коли інтелектуально розвинена дитина, отримує відповідь на поставлене у дидактичній грі питання раніше, ніж виконає низку математичних прикладів. Це ж чудово! Ми вчимося!. Але не математиці, а математикою. Школяр мислить, шукає шляхи до відповіді і знаходить, найкоротшим для себе способом. І цим самим, ми виконуємо завдання сучасної школи – навчити дитину думати.

• Знання та почуття.

Проводячи свої уроки, я підкреслюю, що знання без почуттів жорстокі, а почуття без знань не ефективні. Чиста математика займається абстракціями і всі абстракції, доведені до крайності, перетворюються в безглуздя або у свою протилежність. „Освіжити” такі думки можна вдалим комбінуванням математики із зовсім несумісними на перший погляд науками. Англійська приказка, українська загадка назва вимерлої тварини прекрасно „лягають” на ноти математики.

Розвивально – дидактична гра має свої мотиви і свої способи дії. Завдяки тому, що є активною, осмисленою для дитини, в яку вона охоче включається, новий досвід, набутий в ній, стає її особистим надбанням, тому що його можна застосовувати в інших умовах. Крім того, ігри навчають „діяти в умі”, мислити, що розкріпачує їх уяву. . Розвивально – дидактична гра є достатньо ефективним засобом формування таких якостей, як організованість та самоконтроль.

• Метод проб та помилок.

Ігрові завдання є навчальними, творчими, розвиваючими та пізнавальними. Вони зацікавлюють учнів математикою, розширюють їх знання, а також активізують мислення. Інтелектуальні ігри, побудовані на змаганні, показують школярам рівень їх підготовленості, підказують шляхи самовдосконалення, розвивають їхню пізнавальну активність. Саме за таким принципом проводиться система роботи із невстигаючими учнями. Робота в парах, індивідуальна робота на картках, пізніше – робота у групах з лідером – все це покращує результат, тому що діти прагнуть не лише правильно виконати завдання, а й спонукати до цього своїх товаришів, тобто визріває виховна мета: виховання почуття колективізму. Активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь – головний напрям учительського пошуку.

На відміну від тренувальних вправ задачі-ігри не мають готового матеріалу. Його потрібно знайти, придумати, створити.

Умовний поділ фронтальних методів на гру, тренінги підкреслює характер інтерактивного навчання, тобто, створює комфортні умови, за яких учень відчуває свою успішність, свої інтелектуальні досягнення, що робить продуктивним сам процес набуття знань. Збільшується інформаційна завантаженість уроку за рахунок організації синхронних дій учнів і вчителя.

Ігрові технології та тренінги допомагають забезпечити навчальний процес елементами, що сприяють покращенню розумової діяльності учнів. Активізується розумова активність, а саме :широта, глибина та гнучкість розуму, вміння конкретно і різносторонньо підходити до поставленої задачі. Великий рівень інформації розвиває в учнів мислення, пам’ять, формує навички пошукової роботи. Включаючи в систему роботи дидактичні ігри та тренінги ще раз зорієнтовую математику на широке розкриття зв’язків з навколишнім середовищем.

Варто пам’ятати, що

Гра – це творчість і труд, і дебати..

З найбільшою енергією і завзятістю опанує предмет учень, розумові сили якого були найбільш інтенсивно збуджені завдяки способу викладання предмета чи методу.

Ф. А. В. Дистервег

Слова відомого німецького педагога сьогодні актуальні, як ніколи.

Створення будь-якого уроку починається з усвідомлення його мети. Саме вона визначає систему дій вчителя. Ефективним є навчальний процес тоді, коли вдало, без примусу з будь-якого боку, поєднується процес навчання і виховання. Велика кількість задач ніколи не приведе до якості знань, якщо вони одноманітні та нецікаві учням. Математика – наука абстрактна. А будь-які абстракції доведені до крайності перетворюються у безглуздя, або у свою протилежність. Тому не можна вчити математику задля самої ж математики. Вона є прекрасним обчислювальним та дослідницьким апаратом у руках історика та географа, літератора та біолога. Ми, дорослі, це розуміємо. Давайте навчимо і дітей це розуміти. І самі собою зникнуть учнівські запитання типу „навіщо?” , „для чого?”.

І я як вчитель ставлю перед собою завдання

• Як побудувати гармонічний навчально – виховний процес, у якому б відповідно використані форми, методи, засоби навчання, його зміст створювали ситуацію емоційного, дієво пізнавального, творчого переосмислення отриманих знань;

• Як досягти гармонії на уроці математики, коли в класі є і лірики, чуттєвий досвід яких не перетинається з числами і формулами, і логіки, в яких важливо виховувати уміння емоційно реагувати на життя.

Система вправ, які я хочу запропонувати, відноситься до теми” Звичайні дроби”. Це перші уроки. І як піде робота далі залежить саме від перших кроків. Учні із задоволенням розв’язують такі завдання, використовуючи при цьому набуті знання на уроках географії, історії тощо. У процесі роботи вдосконалюються вміння. Варто скористатись можливістю поєднання навчання з грою.

Такі вправи вирішують ряд проблем. А саме:

• Розширюють кругозір та формують інтерес учнів до математики;

• Організовують на уроці обмін думками, ідеями;

• Створюють можливості для самовияву учнів;

• Домагаються глибоких та міцних знань;

• Збуджують і підтримують інтерес до предмета;

• Показують застосування отриманих знань у життєдіяльності людини.

Спробуйте і вам неодмінно сподобається!

Вашій увазі пропонується декілька типів вправ.

Виконай додавання натуральних чисел та прочитай ім’я видатного українського письменника, відомого у Європі свого часу вченого, громадського діяча.

6345325 + 1257349 В 9356478 + 1876245 Р

4564321 + 4876102 Л 3056070 + 2015023 У

8263541 + 5764823 А 1034001 + 5002003 К

6780456 + 2876123 И 1000000 + 2000354 Н

3456789 + 1456789 О 2431567 + 2654234 Б

34567 + 2765345 + 1002004 І

567456 + 1234876 + 2007009 М

13009789 + 34521 + 7685087 Ф

--------- -------- -------- --------

3801916 7602674 14028364 3000354

-------- -------- -------- -------- -------- -------- .

20729397 11232723 14028364 3000354 6036004 4913578

Спрости вирази та прочитай ім’я вченого, який після тридцяти років тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам довів, що Земля не є центром Всесвіту.

3(а+5в) + 4(5в+а) +5(а+в) О

2(2а+3в) +5(3а+в) + (а-в)2 М

6(2а+5в) + 3(2а+4в) + (а-3в)2 Е

3(3а-2в) + (3а+6в) + 2(2а+в) Н

4(3а+3в) + (5а-в) + 5(4в+а) К

(а+в)5 + (а+в) + (а+4в)5 Р

7(3а+4в) + 6(5а-в) + 9(а+в) И

(4а+в)5 + (3а+7в) + 3(6а-4в) С

10(а+в) + 5(3а+в) + 2(а-2в) А

2(а+в) + 5(а+5в) + 3(2а-в) Л

8(4а+в) + 4(2а+8в) + 4(а-3в) П

-------- -------- -------- -------- --------- -------

17а+9в 60а+24в 22а+31в 12а+40в 13а+24в 27а+11в

-------- -------- -------- -------- -------- -------- -------- -------- .

22а+31в 12а+40в 44а+28в 20а+36в 11а+26в 16а+2в 60а+24в 22а+31в

Виконай дії та скажи, як називаються записані у хронологічній послідовності історичні події.

------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ .

1 2 3 4 5 6 7 8

Розв’яжи рівняння – це допоможе тобі пригадати одне з семи чудес світу.

+ = 3 Я - = 0 А

- = 2 С + = 0 Е

+ = 0 З + = 2 Т

+ = 0 У + = 10 В

----- ----- ----- ----- ----- -----

1 -

----- ----- ----- ----- -----.

-1,6 2,25 1 -

Виділи квадрат двочлена та скажи, як називають українці сузір’я Великої Ведмедиці.

1). а²+2ав + в²

2). а² + 4ав + 4в²

3). а² – 12а + 36

4). 4а² + 12а + 9

5). 9а² + 6а + 1

6). 25а² – 10а + 1

7). 4а² + 12ав + 9в²

8). 36а² – 60ав + 25в²

9). 49а² – 28ав + 4в²

10). 81а² – 72ав + 16в²

Розв’жи системи рівнянь і зможеш дізнатись назву гірської породи, з якої виплавляють алюміній.

3х-у=10

х+5у= -2

х+у=3

х-у=1

3х+2у=0

х+5у=13

4х-2у=-30

2х+7у=9

х-5у=22

2х+3у= -8

4х+5у=7

2х+5у=1

2х-у=3

х+у=3

2х-4у= -16

3х+5у=9

х+3у= -34

2х-у=2

3х-2у=14

2х+2у= -4

3х+у= -15

х-2у= -12

3х-у= -2

-3х-4у=22

--------- -------- --------- --------- --------- -------- .

(-6;3) (2;-4) (2;1) (-4;-10) (-2;3) (3;-1)