Позаурочна діяльність : звичаї та традиції українців (про український віночок)

До нащадків

Про український віночок

Напередодні весняних свят українці радо вітають теплі, сонячні дні, з ніжним ароматом квітів. До зустрічі з красунею-весною готується ансамбль народного танцю «Перлина Криму». Вони повторюють концертний номер, відпрацьовують танцювальні па.
І ось день виступу настав. На сцені Палацу Культури кружляють пари в красивих українських національних костюмах. Під час танку «Гопак» юнаки виконують складні козацькі трюки. Дівчата з хвилюванням стежать за рухами партнерів та із завзяттям вміло демонструють свою майстерність. Грайливо мерехтить біла сорочка, вишита червоними та чорними нитками. Кольоровим дощем надії й віри то здіймаються вгору, то падають вниз різнобарвні стрічки українського віночка.
Український віночок… З давніх-давен він був книгою душі молодої дівчини: мовою квітів вона висловлювала свої почуття, виражала душевний стан і «розповідала» про події, що відбулися у її житті.

Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабутки, чорнобривців, любистку, волошки, ромашки.

Найпоширеніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку , її моя бабуся називає деревцем:

• Коли квіти відцвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до віночка як символ нескореності й довголіття.

Український віночок складається не більш ніж з 12-ти квітів. Наприклад, мак є символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; ружа, мальва й півонія — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; лілея — дівочі чари, чистота, цнота; див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я; цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.
Невід'ємною частиною віночка завжди були різнокольорові стрічки, які теж мають своє значення. Вони, як правило, були трохи нижче дівочої коси, щоб закрити її від людських очей. Саму першу світло-коричневу стрічку чіпляли посередині. Це був символ землі–годувальниці. Далі пообіч цієї стрічки чіплялись жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Іноді вплітали білу, кінці якої були розшиті сріблом і золотом: на лівому — сонце, на правому — місяць. Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.
У дитинстві бабуся вчила мене плести український віночок. Ми йшли з нею за село, зривали ніжні білі ромашки , тендітні незабутки, красень-мак… деревій… любисток… З дитячою цікавістю стежила за вправними бабусиними рухами, як в її руках з’являвся віночок. Вдома перед цікавими поглядами сусідів красувалася у віночку з квітів, до якого пізніше матуся вміло приладнала стрічки: жовту, як сонце золоте; синю, чисте глибоке небо…. І я закружляла в танку. Грайливо мерехтіла моя біла сорочка, вишита червоними та чорними нитками. Кольоровим дощем надії й віри то здіймалися вгору, то падали вниз різнобарвні стрічки українського віночка…

Загребельна Аліна Антонівна, 15 років
Ленінський р-н , село Октябрське, вулиця Шкільна , буд. 47,

учениця 9-Б класу ДБОУ РК «КНВКІ ЛМ», тел.+79782220754,

ел. Адреса:oooivanovich88