Презентація "Інтерактивні методи навчання в початковій школі

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Підготувала

Рожко Олена Валеріївна

Учитель початкових класів

Портовської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Як зробити, щоб дитина хотіла вчитися?

Як зробити, щоб дитина могла вчитися?

Те що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Конфуцій

Кредо інтерактивного

навчання

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром

Застосування інтерактивних технологій

мотивація

оголошення, представлення теми та очікуваних результатів

актуалізація знань, надання необхідної інформації

усвідомлення

рефлексія

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів можна розподілити їх на 4 групи

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Інтерактивні технології колективно-групового навчання

Технології ситуативного моделювання.

Технології опрацювання дискусійних питань

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Робота в парах

• 1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії, поясніть його, дайте учням 1-2 хв для обдумування можливих відповідей або індивідуальних рішень.

• 2. Визначте, хто з учнів висловлюватиметься першим, запропонуйте обгово­рити свої ідеї один з одним. Щоб привчити дітей до чіткої організації роботи в парах, ліпше одразу визначити час на спільне обговорення. Учні повинні дійти згоди щодо відповіді або рішення.

• 3. Після того як час буде вичерпано, дайте можливість кожній парі представити свої результати роботи.

Ротаційні (змінні) трійки

• 1. Розробіть запитання на допомогу учням з метою обговорення нового матеріалу . Запитання повинні передбачати неоднозначну відповідь.

• 2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть їх так, щоб кожна з них бачила трій­ку ліворуч і трійку праворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

• 3. Поставте кожній трійці відкрите запитання (однакове для всіх членів трій­ки). Кожен за порядком повинен на нього відповісти.

• 4. Після короткого обговорення запропонуйте учасникам розрахуватися на перший, другий, третій". Учні з номером "один" переходять до наступної трій­ки за годинниковою стрілкою, а учні з номером "два" переходять через дві трій­ки проти годинникової стрілки. Учні з номером "три" залишаються на місці і є постійними членами своєї трійки. У результаті утвориться нова трійка.
• 5. Змінюйте трійки стільки разів, скільки є запитань.
•  

Технології колективно-групового навчання  

"Навчаючи-вчуся"

"Мозковий штурм"

"Мікрофон"

"Ажур-пилка"

"Незакінчені речення"

"Дерево рішень".

Мікрофон

• Організація роботи
• 1. Повідомте проблему класові.
• 2. Запропонуйте уявний "мікрофон" (будь-який предмет).
• 3. Надавайте учням слово почергово, передаючи "мікрофон".
• Говорити має право лише той, у кого знаходиться "мікрофон".
• 4. Повідомлені відповіді не коментують і не оцінюють.
• 5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити .
•  

Мозковий штурм

Організація роботи

1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити.

2. Приготуйте папір для занотовування ідей, запишіть проблему у вигляді питання.

3. Оберіть ведучого та секретаря, який записуватиме всі ідеї.

4. Нагадайте правила першого етапу:

- мета - зібрати якомога більше ідей;

- кожен має право висловитись;

- пропозиції мають висловлюватися почергово, конкретно, стисло;

- приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні;

- висловлювання інших не критикують і не обговорюють;

- розширення запропонованої ідеї заохочуються;

- ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її запропонував.

5. Висловте свої ідеї.

6. Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в ідею жодних виправлень.

7. Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10-15 хв).

8. На закінчення обговоріть і оцініть запропоновані ідеї.

Навчаючи - вчуся

Організація роботи

• 1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній для кожного учня.
• 2. Роздайте їх кожному.
• 3. Запропонуйте учням:
• - упродовж декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;
• - після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, нехай учні оз­найомлять зі своєю інформацією однокласників і одержать інформацію від них. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою;
• - уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше. Якщо потрібно, робити записи;
• - коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, нехай вони розкажуть у класі, про що дізналися від інших.

Ажурна пилка

Організація роботи

1. Доберіть індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня

(ма­теріали підручника, додаткові матеріали тощо).

2. Об'єднайте учнів у групи (домашні) і видайте їм матеріали із завданням.

3. У групі учні обговорюють запропонований матеріал, вивчають. Проте необхідно обрати головуючого, щоб стежив за часом, та особу, яка ставить за­питання, щоб переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу.

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонувати учням долучитися до інших груп, у яких вони виступатимуть експертами з окремої теми. У кож­ній новоутвореній групі має бути представник із кожної домашньої групи.

5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визна­чений час (урок).

6. Після завершення роботи учні повертаються у свої домашні групи. Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із чле­нами домашньої групи. Інформацію варто донести якісно і в повному обсязі за визначений час.

Незакінчені речення

Організація роботи

Учитель чітко називає тему, з якої учні будуть висловлюватися (можна використати і уявний "мікрофон"), формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із заропонованої формули. Наприклад: "На сьогоднішньому уроці я удосконалив свої вміння...",

"На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було...", " Це оповідання навчило мене..." тощо.

Дерево рішень

Організація роботи

1. Виберіть проблему, яка не має однозначного вирішення. Викласти її мож­на у вигляді цікавої історії, ситуації з життя, епізоду з літературного твору.

2. Запропонуйте учням необхідну інформацію для розв'язання проблеми, яка виникла під час домашнього читання.

3. Підготуйте на дошці (окремому плакаті) чи роздайте кожному учасникові взірець "дерева рішень".

4. Чітко сформулюйте проблему, її суть, запишіть на дошці, заповнюючи схему.

5. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми.

6. Запитайте в учнів про актуальність проблеми, з'ясуйте, чому саме сторо­ни прагнуть її розв'язання.

7. Шляхи і варіанти розв'язання проблеми можна визначити проведенням "мозкового штурму". На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправиль­ним. Важливо набрати якнайбільше ідей.

8. Обговоріть кожен із варіантів вирішення. З'ясуйте, що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить. Таким чином, частину ідей можна відхилити і залишити три-чотири.

9. Об'єднайте учнів у малі групи і запропонуйте заповнити схему. Група шляхом обговорення повинна дійти до одного варіанту рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.

Дерево рішень