Презентація на тему "Талановитий художник Т. Г. Шевченко"

Обдарований від природи Тарас Шевченко рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях.

Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському”

Довго те діялось. Ще в школі, Таки в учителя – дяка, Гарненько вкраду п’ятака – Бо я було трохи не голе. Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або “Три царіє со дари”

Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” датований самим автором ще 1830році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням

його творчого духу.

Він став одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник ом критичного реалізму в українському мистецтві .

Селянська родина. 1843р. Полотно, олія.

Тема українського, простого народу та жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці.

Сліпа з дочкою. 1842р. Папір, олівець, сепія.

Циганка-ворожка.1841р. Папір, акварель.

Катерина. 1842р. Полотно, олія.

Свої пейзажі Шевченко - художник не компонував, а змальовував краєвиди, які бачив перед собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків дерев, бур’янів, хат, церков.

Хата батьків у Кирилівці. 1843. Папір,олівець.

Тополя.1839-1840р. Папір, олівець.

Пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки.

В Решетилівці.1845. папір, туш, сепія, акварель.

Воздвиженський монастир у Полтаві . 1845. Папір, сепія, акварель, туш.

Почаївська лавра з півдня. 1846. Папір, акварель.

Костел св. Олександра у Києві. 1846. Папір, акварель.

Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка.

У Києві. 1844. Папір, офорт.

Видубицький монастир.1844. Папір, офорт.

• Офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Судня рада. 1844. Папір, офорт.

Його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Старости. 1844р. Папір, офорт.

Жінка на колінах перед монахинею. 1840-1842р.

Казка.1844. Папір, офорт

Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів.

Автопортрети Тараса Шевченка — власні зображення, що їх створював Тарас Шевченко протягом усього життя

Кількість автопортретів Шевченка важко піддається обліку.

Багато з них не дійшли до нашого часу і відомі лише з листування художника чи спогадів його сучасників.

Навіть всупереч царській забороні під час заслання у Казахстан Шевченко багато малював, і став першим живописцем цього краю. З великою симпатією і теплотою малював він побут казахів, і через це користується величезною повагою казахів аж до сьогодні.

Укріплення Іргизкала 1848-1850

Пожежа в степу. 1848. Папір, акварель.

Гористий берег острова Ніколая 1848-1849. Папір, акварель .

Дерева Мангишлаку 1851-1852. Папір, сепія, туш, білило

Киргизеня, 1856-1857. Папір, сепія

Хлопчик розпалює грубку 1848-1849. Папір, сепія

Серед творчої спадщини Шевченка є ряд робіт на релігійну тематику.

Покарання колодкою. 1856-57. (малюнок із серії «Притча про блудного сина»)

Визволення апостола Петра з темниці 1836. Папір, сепія, олівець

Розп'яття 1850

Дослідники спадщини Кобзаря підкреслюють, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.