Презентація з історії України."Культурне життя України у другій половині XIX ст. (архітектура, живопис, скульптура, меценати)".

Культурне життя України у другій половині XIX ст. (архітектура, живопис, скульптура, меценати).

Архітектура

Готель "Континенталь" по вул. Миколаївській.

Стиль барокко

Найкращим в Києві в кінці XIX століття вважався готель «Континенталь» - зразок ошатної забудови, що виникла поблизу Хрещатика на місці колишньої садиби професора медицини Федора Мерінга. Чотириповерховий корпус з усією обстановкою обійшовся майже в мільйон рублів, збудували його архітектори Георгій Шлейфер, Едуард Брадтман і Владислав Городецький. Реклама запевняла: «Готель Континенталь » за розташуванням приміщень, зручностей і красі обробки змагається з кращими готелями Європи!

Готель "Континенталь" по вул. Миколаївській.

Володимирський кафедральний собор

Архітектор Олександр Беретті

Володимирський собор у Києві. 1862–1896 рр.

Політехнічний інститут. Архітектор О.Кобелєв.

  З2016р - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».(КПІ)

Національний банк України Архітектор О.Кобелєв.

Водогінна вежа в Козятині

Архітектор Олександр Кобелєв.

Київський вокзал

Олександр Вербицький

Будівля театру в Одесі. 1883–1887 рр.

Д раматичний театр імені Максима Горького в Сімферополі.

Олексій Бекетов

Військово-історичний музей Чорноморського флоту. Севастополь.

За проектом академіка А. Кочетова.

Львівський політехнічний інститут

Юліян Захаревич

Будинок Галицької ощадної каси

Юліян Захаревич

Визначне місце в українському мистецтві належало живопису. Розвиток побутового мистецтва пов’язаний з творчістю послідовників Т.Шевченка-Лева Жемчужникова(1828-1912), Івана Соколова(1823-1910), Костянтина Трутовського(1826-1893).

Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко . Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів », «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.

• Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко . Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів », «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.
• Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко . Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів », «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.
• Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко . Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів », «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.

Чималий вклад у розвиток побутового жанру зробили:

Киріа́к Костянти́нович Костанді́ — український маляр грецького походження. Академік Петербурзької академії мистецтв (1907). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902—1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922—1929) це було товариства імені Костанді. Костанді створив картини побутового жанру, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі, здебільшого Одеси та її околиць, малював пейзажі, писав також портрети :«У хворого товариша» (1884).

• Киріа́к Костянти́нович Костанді́ — український маляр грецького походження. Академік Петербурзької академії мистецтв (1907). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902—1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922—1929) це було товариства імені Костанді. Костанді створив картини побутового жанру, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі, здебільшого Одеси та її околиць, малював пейзажі, писав також портрети :«У хворого товариша» (1884).
• Киріа́к Костянти́нович Костанді́ — український маляр грецького походження. Академік Петербурзької академії мистецтв (1907). Член товариства передвижників від 1897. Член-засновник Товариства південноросійських художників, 1902—1921 — його голова. Після його смерті деякий час (1922—1929) це було товариства імені Костанді. Костанді створив картини побутового жанру, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі, здебільшого Одеси та її околиць, малював пейзажі, писав також портрети :«У хворого товариша» (1884).

• «В люди» (1885). «Старенькі» (1891).
• «В люди» (1885). «Старенькі» (1891).
• «В люди» (1885).
• «Старенькі» (1891).

• Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Найвизначніші твори: «Березовий гай», «Чумацький шлях».
• Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Найвизначніші твори: «Березовий гай», «Чумацький шлях».
• Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Найвизначніші твори: «Березовий гай», «Чумацький шлях».
• Архи́п Іва́нович Куї́нджі — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Найвизначніші твори:
• «Березовий гай», «Чумацький шлях».

Архи́п Іва́нович Куї́нджі

«Березовий гай» «Чумацький шлях».

Архи́п Іва́нович Куї́нджі

” Рання весна“

• ” Місячна ніч на Дніпрі“

Киріа́к Костянти́нович Костанді́

” Рання весна“ ” Бузок “

” В люди“ ” У хворого товариша “

Киріа́к Костянти́нович Костанді́

Ліричністю і глибиною зображення вирізнялися картини Корнила Устияновича

• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.
• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.
• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.
• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.
• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич— український маляр представник класицизму й академізму в Галичині, письменник і публіцист, син о. Миколи Устияновича. Устиянович створив близько 40 портретів; низку картин на історичні теми («Василько Теребовельський», «Шевченко на засланні», «Літописець Нестор», тощо). У селі Вовків на території музею–садиби нині встановлено пам’ятник Корнилу Устияновичу.

“ Шевченко на засланні”

«Мазепа на переправі через Дніпро».

• Корни́ло Микола́йович Устияно́вич

«Бойковська пара»

• «Нестор-літописець»

Загальновизначним майстром пензля був Микола Ярошенко

• Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. генерал-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».
• Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. генерал-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».
• Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. генерал-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».
• Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. генерал-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».
• Мико́ла Олекса́ндрович Яроше́нко — український маляр-жанрист, за званням військ. генерал-майор. Ярошенко — активний член і один з визначніших представників товариства «Передвижників», постійний учасник (з 1878) його пересувних виставок. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерію портретів визначних людей культури, в тому числі М. Ґе, В. Короленка, В. Соловйова. Визначніші твори Ярошенка: «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі».

” Сестра милосердя”

” Курсистка”

Микола Ярошенко

Микола Ярошенко

«Мати»

«Студент»

«Портрет художника Миколи Миколайовича Ге» «На гойдалці»

М. Пимоненко, «Святочне Ворожіння» 1888р.

С. Васильківський, «Козаки в степу» 1890р.

Картина «Дівчина в червоному капелюсі» 1902-1903р.р. О.Мурашко

Скульптура

Нові риси з'явилися у скульптурному мистецтві.

• Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.
• Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.
• Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.
• Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.
• Леонід Володимирович Позен — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року). Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника.

На вічну пам ’ ять Івану Котляревському

Пам'ятник Івану Котляревському у Полтаві Пам'ятник Миколі Гоголю у Полтаві

«Пам'ятник Богданові Хмельницькому»

• Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую ( проект Михайла Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.
• Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую ( проект Михайла Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.
• Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую ( проект Михайла Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.
• Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую ( проект Михайла Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.
• Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькому заводі Берда було відлито статую ( проект Михайла Микешина у металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.

Пам’ятник Б.Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888 р.

Фото початку ХХ ст. Сучасний вигляд пам'ятника

Скульптор Мартос Іван Петрович. Пам'ятник дюку Рішельє в Одесі, 1828 р.

Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах.