Презентація на тему: НЕП. Соціально-економічне становище України та особливості НЕПу в Україні.

Соціально – економічне становище України на початку 20-х років. Впровадження непу в Україні та його особливості.

План

• 1)Соціально – економічне становище України на початку 1920-х років.
• 2)Голод 1921 – 1922рр.
• 3)Впровадження непу в Україні, його особливості та підсумки.
• 4)Зрушення в суспільно – політичному житті країни.

Проблемні запитання:

- Чи можна період непу назвати ”золотим віком“ радянської історії?

-Чому неп порівнювали з Брестським мирним договором?

-НЕП-вимушена чи цілеспрямована політика більшовиків?

Актуалізація опорних знань

• 1)Коли було запроваджено політику «воєнного комунізму»?
• 2)Які основні положення політики «воєнного комунізму»?
• 3)Що таке продрозкладка?

Основні поняття

• НЕП - нова економічна політика система заходів радянської влади, що полягала у відмові від спроб створити економіку, цілком позбавлену товарно-грошових відносин, з метою відродження економіки країни(тобто відступ від політики «воєнного комунізму»).
• «Воєнний комунізм» - система заходів запроваджених більшовиками в умовах громадянської війни спрямованих на впровадження прямого керування економікою з боку держави.

• Політична криза — це ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю...

• Продрозкладка - обов'язкова здача селянами державі за твердими цінами всіх надлишків (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба і ін. продуктів 
• Продподаток-   продовольчий податок  — натуральний податок з  селянських господарств , введений у країні замість  продрозкладки .
• Госпрозрахунок - cистема економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.

• «Ножиці цін» - дисбаланс  цін  між промисловими та   сільсько - господарськими   товарами .
• Криза збуту   —  це вид локальної кризи, яка формується внаслідок дії певних кризоутворювальних зовнішніх та внутрішніх факторів і впливає на підсистему збуту, що характеризується наявністю неліквідних запасів, втратою клієнтів, зменшенням загальних обсягів виробництва і прибутків, що може призвести до загальнокризового стану підприємства.
• Денаціоналізація - перехід майна з державної власності у приватну.
• Оренда-  –  це користування майном, що залучається для забезпечення підприємницької та іншої діяльності на визначені терміни та за умов виплати установленої плати .
• Артіль-   сільськогоспо́дарська — форма кооперативного об'єднання трудящих селян на основі добровільного членства для ведення великого сільськогосподарського виробництва.
• Комуна- ( громадська) — форма спільного життя людей, заснована на усуспільненні майна і праці всіх її членів
• Кооператив –  це самоврядне об’єднання осіб, які добровільно співпра-цюють для їх взаємного соціального, економічного і культурного розвитку.
• План ГОЕЛРО - план електрифікації Росії.

Події та дати

• Грудень 1920р. – затвердження плану ГОЕЛРО
• Березень 1921р. – X з’їзд РКП(б) взяв курс на проведення нової економічної політики(заміна продрозкладки продовольчим податком).
• 9 серпня 1921р. - постанова»Про запровадження в життя нової економічної політики».
• 1921-1928р.р. – запровадження непу.
• 1921-1923р.р.- голод в Україні.
• 1922р. – початок здійснення непу в Україні.
• 16липня 1924р. – призначення В.Я.Чубара головою Раднаркому УСРР.
• Грудень 1925р. – XIV з’їзд РКП(б) взяв курс на індустріалізацію.
• 1925р. – завершення відбудови господарства.

Внутрішнє становище УСРР

Разорение,

нужда,

обнищание.

В.И. Ленин

Господарська розруха

• Промисловість ( 1920р.):
• 10% довоєнної промислової продукції;
• Працювало 2,5 тис. підприємств з 11 тис.;
• Працювала одна домна з 57;
• Знищено 4 тис. км залізниць;
• Вціліло 40% паровозів

• Сільське господарство:
• Посівні площі зменшилися з 20,9 до 15,4 млн.дес.;
• Неврожай 1920р.;
• Політика «воєнного комунізму»

Загальна сума збитків, завданих Україні громадянською війною, становила 12 млрд крб

Причини

• Повна руйнація економіки внаслідок запровад-ження»воєнного комунізму»(економічний занепад і криза).

• Велика хвиля антибільшовицьких повстань.

(лютий 1921р. – в Україні 11 селянських повстань. Залпи повсталого Кронштадту, що були відлунням антоновщини, махновщини, широкого селянського руху, свідчили навесні 1921 р. про суспільно-політичну кризу).

• Загроза усунення більшовиків від влади.

Зубожіння насе-лення

Безробіття, Безпритульність

Голод

Причини непу

Політичні

Cоціальні

Економічні

Продрозкладка, Військовий комунізм

Спад виробництва,

Скорочення с/г виробництва

Поввстання селян

Повстання в армії

Тимчасовий відхід від соціалізму

Криза

21 березня 1921 р. X з’їзд РКП (б)

Заміна продрозкладки продподатком

• Ситуація в державі:
• 1) закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці;
• 2) кризовий стан економіки, що мав тенденцію до посилення негативних явищ, стимулював відхід від воєн-но-комуністичної доктрини;
• 3) невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади, зумовлювало зміну співвідношення класових сил у суспільстві і диктувало необхідність нового підходу до відносин міста і села. Зауважимо, що питання продроз-кладки — це не тільки соціально-економічна проблема, а й проблема військова, адже 77% особового складу Червоної армії цього періоду становили селяни;
• 4) спад світового революційного руху вичерпав надії на швидке здійснення світової революції і матеріально-технічну допомогу західного пролетаріату, що змусило більшовицький режим дотримуватися гнучкішої лінії в ставленні до селянства.

Політика воєнного комунізму

Розорення с/г за роки революції, громадянської війни

Посуха і неврожай 1921, 1922років

Незацікавленість селян

ПРИЧИНИ

?

Голод 1921 – 1923р.р.

НАСЛІДКИ

Померло від голоду 1,5 – 2 млн чоловік

Придушення селянського повстанського руху

Зміцнення влади більшовиків

Загальні демографічні втрати становили 5 млн чоловік

Радянські плакати

ГОЛОД 1921 р.

голодує армія, робітники міст Прагнення зібрати продрозкладку за всяку ціну = селянські повстання " width="640"

• Причини :
• Падіння продуктивності праці
• Міжнародна ізоляція країни
• Не збирається продрозкладка = голодує армія, робітники міст
• Прагнення зібрати продрозкладку за всяку ціну = селянські повстання

Голод 1921-1923р.р.

Надання допомоги голодуючим міжнародними організаціями

• Радянська влада не зверталася про допомогу до зарубіжних країн.
• У січні 1922р. ЦК КП(б)У дозволив повідомити про проблеми з продовольством на півдні України.
• Х.Раковський звернувся по допомогу до АРА ( Американської організації допомоги).
• Допомогу надавав Міжнародний комітет допомоги голодуючим радянської Росії.
• Роль іноземних організацій у наданні допомоги голодуючим була вирішальною.

Неприйняття народом політики «воєнного комунізму», особливо селянами

Діяльність повстанських формувань ( 40 тис. чол.)

Н. Махно

?

Політична криза початку 1921р .

Лютий 1921р.- 118 повстань проти більшовиків на Україні

Страйки робітників ( Харків, Одеса, Київ), політичні вимоги «Ради без більшовиків!»

Завдання непу

• 1)Подолання економічних труднощів.

• 2)Забезпечення досягнення кінцевої мети –

побудови соціалізму.

3)Зміцнення союзу робітників і селян.

нова економічна політика, яка спрямована на використання елементів ринкових відносин і різних форм власності.

запроваджений Х з’їздом РКП(б) у березні 1921р

Нова економічна політика

( НЕП )

ПРИЧИНИ

Спад революцій в Західній Європі та відкладення «світової революції»

Економічна та політична кризи

Масові повстання селян, робітників, в армії та на флоті

Намагання більшовиків утримати владу в своїх руках

Злам ідеї побудувати комунізм щляхом ліквідації ринкових відносин

Селянські повстання

• Повстання охопили Тамбовщину, Україну, Дон, Кубань, Поволжя і Сибір .
• Селяни вимагали зміни аграрної політики, ліквідації диктату РКП(б), скликання Засновницьких зборів на основі загального рівного виборчого права.
• 13 серпня 1920 року почався виступ селян під керівництвом Антонова (40 тисяч селян і робітників в Тамбовській губернії);

• 1 березня 1921 року моряки і червоноармійці Кронштадтського гарнізону під гаслом "За Ради без комуністів"! зажадали звільнення з ув'язнення усіх представників соціалістичних партій, проведення перевиборів Рад, виключення з них усіх комуністів, надання свободи слова, зборів і союзів усім партіям, забезпечення свободи торгівлі, дозволу селянам вільно користуватися своєю землею і розпоряджатися продуктами свого господарства.

Нова економічна політика ( НЕП )

Відновлення приватної торгівлі і товарно – грошових відносин

Введення продподатку

Відновлення дрібного підприємництва, кооперації та оренди

Децентралізація і денаціоналізація

Введення госпрозрахунку

Введення стійкої валюти

Дозвіл іноземних концесій

Реорганізація управління господарством

Створення ринку робочої сили

Заходи непу

• 1. Заміна продрозкладки продподатком (у 2 рази менше і призначався заздалегідь).
• 2. Вільна торгівлі.
• 3. Денаціоналізація промисловості.
• 4. Залучення іноземного капіталу.
• 5. Відміна загальної трудової повинності
• 6. Створення ринку робочої сили.
• 7. Запровадження тарифної системи оплати праці.
• 8. Проведення грошової реформи.
• 9. Створення нової структури і статуту державних промислових заходів.

Фінанси епохи НЕПу

• У 1921‑1924 рр. була проведена фінансова реформа. Створена банківська система: Державний банк, мережа кооперативних банків, Торговельно‑промисловий банк, Банк для зовнішньої торгівлі, мережа місцевих комунальних банків.
• Введені прямі і непрямі податки, плата за послуги (транспорт, зв'язок, комунальне господарство та ін.).
• У кінці 1922 р. до обігу була запроваджена стійка валюта - радянський червінець, що використовувався для короткострокового кредитування в промисловості і торгівлі. Червінець забезпечувався золотом і іншими цінностями, що легко реалізовувалися, і товарами. Один червінець прирівнювався до 10 дореволюційних золотих рублів, а на світовому ринку він коштував близько 6 доларів.

Фінанси епохи НЕПу

Збір продподатку.

Суть непу

• Замість зрівнялівки в оплаті праці – система відрядної оплати(за кількістю і якістю).
• Реорганізація апарату державного управління господарством(замість главків – трести що працювали на господарсько – розрахункових засадах).
• Залучення іноземного капіталу та дозвіл на іноземні концесії.
• Роширення торгівлі з іншими країнами.

Характерні риси «Військового комунізму»

Характерні риси непу

1. Продрозкладка

2. Загальна трудова повинність.

1. Заміна продрозкладки продподатком (у 2 рази менше та оголошувався заздалегідь).

2. Відміна загальної трудової повинності.

3. Продуктообмін, зрівняльність в розподілі.

4. Загальна націоналізація промисловості.

3. Тарифна система оплати праці.

5. Заборона найманої праці.

4. Денаціоналізація промисловості.

6. Заборона торгівлі.

5. Ринок робочої сили.

6. Вільна торгівля.

7. Безкоштовні комунальні послуги.

8. Проведення грошової реформи.

8. Відміна грошей.

9. Створення нової структури державних промислових заходів. Залучення іноземного капіталу.

9. Ліквідація приватній власності, монополія державної власності.

• (с лета 1918 – начало 1921 года)
• ( начало 1921 – конец 20 годов XX века)

Особливості непу в Україні

Введено пізніше .

Продподаток був вищий, ніж в Росії.

Введення співпало з

голодом 1921-23рр .

У керівництві КП(б)У було багато противників непу

Особливості НЕПу в Україні

Високі темпи розвитку

Зростання життєвого рівня населення

Відбудова господарства

Досвід ринкових відносин

до 1929р.

• Перехід до  НЕПу  ускладнювався рядом обставин:
• -  політичними.  Значна частина радянського і партійного керівництва не розуміла суті НЕПу і вимагала повернення до звичних „воєнно-комуністичних” методів керівництва. Це породжувало численні дискусії в партії та суспільстві, що супроводжувались боротьбою за владу, в якій врешті решт переміг Й.Сталін;
• -  політико-економічними.  Влітку 1921 р. південь України, як і російське Поволжя, охопила посуха. Оскільки мешканці цього регіону були в опозиції до радянської влади і, за даними  ЧК,  готові підтримати плани підпільно-партизанського штабу Юрія Тютюнника щодо визвольного походу проти більшовиків, проти них були вжиті заходи: в селян забрали той невеличкий врожай, який їм вдалося зібрати. Наслідок – восени 1921 р. виник голод, від якого померло біля 1,5 млн. селян.
• -  економічними.  Підприємства, отримавши самостійність та перейшовши на госпрозрахунок, щоб швидше відновити виробництво і збільшити свої прибутки, різко підняли ціни на промислову продукцію. Оскільки ціни на сільськогосподарську  продукцію, через зубожіння населення, не могли так швидко зростати, виникла криза збуту, яка отримала назву „ножиці цін”. Зазначимо, що вона була подолана економічними методами.

Підсумки непу

Позитивні підсумки

Негатівні підсумки

Позитивні підсумки непу

• Розвиток економічних зв'язків міста і села
• Розвиток промисловості на базі електрифікації
• Розвиток ринкових стосунків
• Досягнутий довоєнний рівень в промисловості
• Покращилось матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників складала 93,7% довоєнного рівня)
• Відновлені дореволюційні посівні площі.
• Досягнутий довоєнний рівень в тваринництві
• Зростання середняцьких господарств (60%)

Наслідки непу

• Швидке відродження економіки:
• -5 тис.дрібних і середніх підприємств передано в оренду;
• -виробництво промислової продукції зросло вдвічі;
• -розпочато реконструкцію старих та будівництво нових підприємств;
• -створено 78 трестів;
• -65 підприємств передано на правах концесій іноземцям.
• Виробництво предметів народного споживання у 1927р.

досягло довоєнного рівня.

• Нормалізувалася фінансова система,відновлено банки, кредитні установи,зупинено інфляцію.
• Cформувалася єдина кооперативна система.

Головним наслідком НЕПу було швидке відродження економіки. На 1926 р. було вироблено 68 % довоєнного видобутку вугілля, а в 1928 р. у вугільна промисловості України було перевершено довоєнний рівень виробництва. В цілому в 1925-1926 pp. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 90 % довоєнного рівня. Україна давала 23,8 % загальносоюзного

Видобуток вугілля в Донбасі,тис.т

Наслідки непу

• Відбудові та піднесенню економіки на індустріаль-ній основі сприяв план ГОЕЛРО, за яким на Україні передбачалося будівництво Штерівської, Лисичан-ської, Білоцерківської та найбільшої в Європі Дніпровської ГЕС.
• Неп сприяв зрушенням у суспільно-політичному житті:
• -припинилися масові розстріли;
• -було оголошено амністію повстанцям;
• -політичним емігрантам гарантувалося вільне повернення в Україну.
• В суспільстві було досягнуто політичної стабільності.

«Здравствуй!

Здесь всюду рестораны,

Пляшут и жрут икру под скрипачей…

Зачем сдавали мы наганы?

Не знаю, кто, а я бы взяла на мушку сволочей!

Здравствуй!

Москва разъела ряшки…

В шляпах и фильдекосах нэпмана,

А я хожу в своей тельняшке и не сниму, покуда

У нас не кончится война!»

Негативні підсумки непу

1. Не вистачало промислових товарів

2. Перенаселення міст

3. Соціальна і майнова диференціація селянства.

4. До 1928 року безробіття – більше 2 млн. чел.

5. "Ножиці цін" заважали налагодити міцний товарообмін між містом і селом.

6. Боротьба з інакомисленням

7. Зростання цін, інфляція другої половини 20-х років

8. Великий бюрократичний аппарат.

Криза збуту - «ножиці цін», 1923 рік .

• 1913р. – 1 пуд жита – 5,7 аршин ситцю
• 1923р. – 1 пуд жита – 1,5 аршина ситцю
• 1913р. – 6 пудів пшениці – 1 плуг
• 1923р. – 24 пуди пшениці – 1 плуг
• 1913р. – 125 пудів пшениці – 1 сінокосилка
• 1923р. – 520 пудів пшениці – 1 сінокосилка

« Но́жниці цін»  — це дисбаланс цін між промисловими та сільськогосподарськими   товарами , що виник в радянській економіці восени1923 рокуна другий рік НЕПу.

Промислові товари, якщо розрахувати їх вартість в  пудах   пшениці, вийшли в

декілька разів дорожчі, ніж до війни, недивлячись на більш низку якість. До жовтня1923 року ціни на промислові товари становили 276 % від рівня  1913 року, в той час як ціни на сільськогосподарські товари — тільки 89 %. Утворилося лось явище, яке з легкої руки  Троцького  почали називати «ножницями цін».

Селяни не перестали продавати зерно понад те , що їм було потрібно для сплати податків. Країна, ще не повністю оправилася від наслідків   голоду 1921—1922 роках , опинилася перед загрозою нової продовольої кризи.

Криза непу.

1923 р.

Збільшення закупівель-них цін на хліб.

1925 — 26рр.

Відновлення хлібо-заготівлі, розширен-ня непу.

Збільшення закупівель-них цін на хліб.

1928—1929 рр.

Відновлення воєннокому-ністичних методів,

Відновлення хлібо-заготівлі.

насильницька експро-пріація хліба у селян, початок колективізації.

Згортання непу, початок суцільної колективізації .

• НЕП не міг остаточно стабілізувати економічний розвиток. До того ж реформаційні пошуки призводили й до появи кризових явищ (товарний голод, інфляція, фінансова криза та ін.). Та все ж завдяки «відбудовчому ефекту» (завантажувалося наявне обладнання, використовувалися староорні землі та ін.), відбувалося зростання економіч-них показників. Коли наприкінці 20-х років ці резерви бу-ло вичерпано, країна опинилася на порозі гострої кризи, в основі якої лежала нестача капіталів для реконструкції промисловості. Перед СРСР стояла альтернатива: або низькі темпи розвитку всього господарства на базі НЕПу і прогресуюче відставання від провідних капіталістичних країн, або ж відмова від ринку, повернення до адміністративних методів, концентрація наявних ресурсів і форсований ривок головної ланки господарства — важкої індустрії.

• Криза непу.   Незабаром протиріччя, які поєднував у собі неп, призвели до ряду криз. Першою стала  криза цін .  Після скасування жорстокого контролю держави ціни на продовольство різко підвищилися і стрімко зростали у порівнянні з цінами на промислову продукцію.
• Влітку 1922 р. країну охопило  безробіття .  На деяких підприємствах заробітна плата продовжувала видава-тися продуктовими пайками, але в перерахунку на ринкові ціни. Інколи платня не видавалася через те, що підприємство не могло знайти готівки.

• Крім економічних протиріч, поглиблення непу дедалі більше виявляло серйозні політичні та соціальні протиріччя. Зокрема, економічний плюралізм, що набирав сили, диктував необхідність появи плюралізму політичного, адже приватний сектор прагнув мати допуск до політичних та юридичних важелів, щоб надійно гарантувати захист власних економічних інтересів.

Обмеженість непу

“ НЭП – всерьез и надолго, но не навсегда.”

В.І.Ленін

У руках держави залишалися велика промисловість, зовнішня торгівля і право контролю над приватним капіталом.

1) Пояснить, як поставились до непу різні верстви населення

Робітники

Частково згодні з положеннями непу, але зберігалося безробіття, низький життєвий рівень, відсутність житла.

Селяни

Невдоволені обмеженнями в розвитку господарства .

Інтелігенція

Невдоволені недоліком політичної свободи.

Комуністи

Неп - капітуляція, зрада ідеалів Жовтня.

Міські і сільські підприємці

Невдоволені економічними санкціями і відсутністю гарантій.

2) Визначіть, які із зазначених нижче рис характеризують військовий комунізм, а які – неп?

А) Мета політики - утримати владу шляхом економічних поступок, що припускають обмежене використання ринкових відносин.

Б) Створення трудових армій, запровадження централізованого планування, відміна оплати комунальних послуг.

В) Проведення фінансової реформи, пригнічення інфляції.

Г) Скорочення Червоної Армії з одночасним збільшення фінансової підтримки світової революції.

Д) Конфіскація підприємств на користь держави.

Е) Заборона торгівлі.

3) Укажіть терміни, які відповідають наступним визначенням

а) договір на здачу іноземним фірмам підприємств або ділянок землі з правом продуктивної діяльності;

б) наймання за обумовлену плату на певний термін землі, підприємств, приміщень і тому подібного для самостійного використання;

в) повернення державою націоналізованого майна колишнім власникам;

г) обов'язкова здача селянами державі усіх надлишків с/г продукції;

д) встановлена державою обов'язкова плата, що стягується з селянських господарств.

1) Аренда, 2) денаціоналізація, 3) концесія, 4)продподаток, 5) продрозкладка.

4)Значні темпи економічного зростання країни період непу пояснювалися:

а) широким залученням іноземного капіталу;

б) успіхами приватно-капіталістичного сектору;

в) використанням дореволюційного промислового і сільськогосподарського потенціалу.

5) У роки непу приватний капітал переважав в:

а) важкій промисловості;

б) легкій промисловості;

в) торгівлі.

6) В період непу в селі позначилося зростання

господарств:

а) куркульських;

б) середняцьких;

в) бідняцьких.