Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Урок №

Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: поглибити знання учня про прикметник як частину мови; формувати вміння відрізняти прикметники від інших частин мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалювати навички правильного й

доречного використання прикметників в усному та писемному мовленні; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, творчі уміння, уміння аналізувати і робити висновки; виховувати патріотичні почуття. любові до рідного слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами повторення.

Обладнання: підручник, картки.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учня

1. Організаційний момент.

Нумо, дитино, підведися!

І приємно посміхнися.

Продзвенів уже дзвінок –

Починаємо урок.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя

Ще на один урок покликав нас шкільний дзвінок. Урок у нас незвичайний. Сьогодні ми починаємо вивчення наступної частини мови, яка називається ……… прикметник.

Записуємо число, класна робота, тема уроку ( на дошці).

Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Я, твій учитель, хочу, щоб ти навчився серед самостійних частин мови знаходити прикметники, правильно використовувати їх в усному та писемному мовленні, і твоє власне мовлення стало ще багатшим, виразнішим; знав та правильно визначав морфологічні ознаки прикметника, його синтаксичну роль, правильно писав прикметники за вивченими орфограмами.

А чого ти чекаєш від уроку, вивчення теми?

Прогнозування очікуваних результатів

На цьому уроці я дізнаюся…

На уроці я вивчу…

На уроці мене чекає…

Від уроку я очікую…

Запиши у зошиті своє очікування.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

Який розділ науки про мову ми почали вивчати? (морфологію, орфографію)

Що вивчає морфологія? Орфографія?

- Чому шість частин мови називають самостійними?

- Яке завдання мають службові частини мови?

Проблемне запитання:

Як ти думаєш, чому одразу після іменника ми вивчаємо прикметник, а не іншу частину мови?

Молодець. Добре повторили основні терміни.

У кожного свої прикмети є,

І їх Прикметник нам назве,

Бо тільки він сказати може всім,

Високий чи низький цей дім,

Що птах літає в синіх ясних небесах,

І падолист гуляє тихий по лісах.

Цей пан Прикметник всі прикмети знає.

От запитай його Яке? Яка? Який?

На всі питання відповіді має,

Про всі ознаки всім розповідає.

Хочу зазначити, що ти вже знайомий з прикметником ще з початкових класів, тому ми сьогодні повторюємо вивчене і поглиблюємо твої знання про цю частину мови.

Гра – аукціон «Я знаю, що…»

Твоє завдання: назвати усі відомості про прикметник.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Чи знаєш ти… що назва прикметник вперше з’явилася в підручнику Я.Головацького «Граматика руского язика» (Львів, 1849 рік). Отже, їй 163 роки.

2.Формулювання визначення

Прикметник – це повнозначна (самостійна) змінна частина мови, що виражає ознаку або властивість предмета і відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї?

Материнська ласка, батькова порада

2.Самостійна робота з підручником ( С.147)

3. Гра «Розумне перо»

Запиши текст, додаючи прикметники, які б точно характеризували той чи інший предмет. Визнач рід, число, відмінок прикметників та його синтаксичну роль.

Мова об’єднує в собі народну мудрість. Прилучення дитини до краси рідної мови розпочинається з бабусиних милих казок і материнської колискової пісні. Поетові могутнє слово джерельцем струмує в мені. У скарбниці людських почуттів найкращий скарб – повага до своєї мови.

4. Гра «Четверте зайве» (усно).

Завдання: визначити в кожній групі «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір, із «зайвими» словами скласти словосполучення.

1)         Залізний, дерев’яний, широкий, золотий:

2)         Високому, високий, високі, високочолий;

3)         Білий, біленький, білизна, білуватий.

5. Фізкультхвилинка

Дихай…

Не дихай…

Все в порядку, спочивай.

Дружно руки підіймай –

Все прекрасно, опускай.

Нахилися, розігнися, нахилися, розігнися…

Стань прямо, усміхнися.

6. Вправа

Прочитай вірш Г. Фальковича. Випиши прикметники. Усно добери до них синоніми.

Щира, кльова, щедро слова,

Хай живе дитяча мова!

А дорослу, перерослу,

Не люблю я, бо вона –

Перелякана й нудна.

Та – дитяча, не ледача,

Хоч, буває, і заплаче –

Суперкласна, пречудова,

Дзвінко – різно – кольорова.

7. Творче завдання

Віднови текст, уживаючи замість крапок прикметники з довідки. Визнач їх роль у реченнях. Запиши відновлений текст.

Сонце пригрівало, понад…лугом слався…димок…випарів. Навколо все було таке…, таке…, …й… . … …сережки так ніжно тремтіли на …вільхах, що здавалося, прислухайся трохи і відразу почуєш… …дзвін.(За Григорієм Тютюнником)

Довідка: зеленим, синеньким, весняних; зелене, урочисте, свіже й пахуче; минулорічні, чорні; старих; тихий, хрустальний.

ІV. Підсумок уроку. Оцінювання.

«Незакінчене речення»

На уроці я навчився…

Найважче мені було,,,

Мені найбільше сподобалося…

Я б хотів(ла) …

V. Домашнє завдання

Вивчити правило на с.147, виписати прикметники.