Релігія стародавніх греків
Очікувані результати
Ви зможете:
- Розповідати про релігійні уявлення стародавніх греків;
- Розпізнавати грецьких богів за зображеннями;
- Пояснювати зв’язок між релігійними уявленнями стародавніх
греків і навколишнім світом;
- Розкривати роль релігії у житті еллінів.
приєднуйся до нашого проекту
Пантеон
Богів
Олімпу
Греки вірили, що всім світом і життям людей керують боги. Їх називали олімпійськими, бо вважали, що вони живуть на горі Олімп. Богів було багато. Крім олімпійських, були ще лісові боги-сатири у вигляді козлоногих людей, вкритих шерстю. Богинь джерел і тінистих гаїв уявляли у вигляді гарних дівчат і називали німфами. Своїх богів греки вважали дужими і красивими, вони приносили їм жертви. Греки поклонялися богам, які уособлювали сили природи і безпосередньо опікувалися земними долями людей. Така релігія називається язичницькою.
Кожний народ на ранньому етапі розвитку проходив через язичницькі вірування. Це стосується й українців, які в давнину також були язичниками.
А зараз ми дізнаємося про те, як греки уявляли собі історію створення світу, появу Богів і життя на Олімпі.
Міф про створення Світу та появу Богів
Спочатку існував тільки вічний, безмежний, темний Хаос. У ньому було джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу – весь світ і безсмертні боги. З Хаосу походить і богиня Землі – Гея. Широко розкинулася вона, могутня, і дає життя всьому, що живе й росте на ній. А далеко під Землею, так далеко, як далеко від нас неосяжне ясне небо, в незмірній глибині народився похмурий Тартар – жахлива безодня, сповнена вічної пітьми. З хаосу народилася і могутня сила, все оживляюча Любов – Ерос. Почав творитися світ.
Могутня благодатна Земля породила безмежне блакитне Небо – Уран, і розкинулось Небо над Землею. Гордо піднялись до нього високі гори, народжені Землею, і широко розлилося вічно шумливе море. Уран – Небо запанував у світі. Шість синів і шість дочок – могутніх грізних титанів – мали Уран і Гея. Зненавидів Уран своїх дітей, замкнув він їх у глибокій темряві і не дозволив виходити на світ.
Страждала Земля, їхня мати. Вона переконувала дітей повстати проти батька Урана. Ніхто не насмілився, тільки наймолодший Крон хитрощами відняв у батька владу.
Легенда про народження Зевса
Крон не був певен, що влада назавжди залишиться в його руках. Він боявся своїх власних дітей. І наказав Крон дружині своїй Реї приносити йому народжених нею дітей, після чого безжалісно ковтав їх. Жахалася Рея, бачачи долю дітей. Уже п’ятьох проковтнув Крон: Гестію, Деметру, Геру, Аїда і Посейдона. Рея не захотіла втратити і останню свою дитину, вона усамітнилася на далекому острові Крит і там, у глибокій печері народила наймолодшого сина Зевса. У цій печері заховала Рея свого сина від жорстокого батька, а йому дала проковтнути замість дитини камінь, загорнений у пелюшки.
Виріс і змужнів прекрасний і могутній бог Зевс. Він повстав проти свого батька і примусив його повернути на світ поглинутих ним дітей.
Почали вони боротьбу з Кроном і титанами за владу над світом. Жахливою і затятою була ця боротьба. Вогонь охопив усю землю, моря кипіли, дим і сморід закривали все густою пеленою. Нарешті сила титанів була зломлена. Їх скинули у похмурий Тартар, у віковічну пітьму. Діти Крона оселилися на вершині Олімпу.
Царював там Зевс. Три прекрасні гори охороняють вхід на світлий Олімп і піднімають густу хмару, що закриває ворота, коли боги спускаються на землю. Ні дощу, ні снігу не буває в царстві Зевса; вічно там панує ясне радісне літо. А нижче клубочаться хмари, які часом закривають далеку землю. Там, на землі, весну і літо змінюють осінь і зима, радість і веселощі чергуються з нещастям і горем. Правда, і боги зазнають смутку, але він швидко минає, і знову настає радість на Олімпі.
Ознайомтеся з міфами про головних грецьких Богів
Хто швидше збере найповнішу інформацію про цих Богів.
Картка І
Зевс – володар неба і грому, блискавок і дощів.
Картка ІІ
Гера – верховна олімпійська богиня, її ім’я означає “охоронниця”, “володарка”.
Картка ІІІ
Посейдон – володар морів.
Картка ІV
Аїд – володар підземного царства мертвих.
Картка V Аполлон – бог світла, покровитель мистецтва, поезії, музики.
Картка V І
Артеміда – богиня полювання.
Картка V ІІ
Афродіта – богиня кохання і краси.
Картка VІІІ
Арес – бог війни.
Картка ІХ
Афіна – богиня мудрості та війни.
Картка Х
Гефест – бог вогню і ковальства.
Картка ХІ
Гермес – вісник богів, покровитель подорожніх і торгівлі.
Діоніс – бог рослинності, виноградарства, виноробства.
Відгадайте! Хто вони?
Вірші-загадки про богів
Він – бог розбурханих морів
На кораблі він насилає гнів.
І мореплавства покровитель,
Стихійних сил він повелитель.
Вона – богиня полювання,
Тварин та птахів царювання.
Летить, мов вихор через хащі –
Так швидко, ніби камінь з пращі.
Її супутники – звірята
Та німфи – юнії дівчата.
Це винахідниця – богиня.
Звитяги й мудрості доктрина.
В руці грізний спис тримає.
Небесну владу й силу має,
Мирне життя захищає.
Зевса й Посейдона брат.
Мав дуже цінний скарб –
Підземним світом володів.
Грішні душі страхом заполонив.
Я там, де битви шум, де брязкіт зброї,
Я бог – борець, могутній грецький воїн.
Пожежею і кров'ю грунт проорю,
Й овію землю металом колісниць.
З піни морської, легка й пустотлива,
Діва з′явилась осяйно вродлива.
Очі – як небо, вії – як хмара,
Смертному й богу солодкая кара.
Громи і блискавки він має.
І неслухняних він карає.
А ще він, бог усіх богів
І цар людей земних.
Бог сну, син Ночі
І бога смерті родич.
Мак із рогу висипає
І морок на всіх насилає.
Він – напів-бог, напів-людина,
І Зевса і Алкмени він дитина.
Дванадцять подвигів здійснив.
А справжнє ім'я його – Алкід.
І нелегкий він шлях пройшов
Та все ж безсмертя він знайшов.
Гінець він від богів – літає.
Бо на сандалях крильця має.
Мандрівників він повелитель,
Купців і злодіїв покровитель.
У Аполлона корів украв
Та богу ліру подарував.
І богом пастухів він став.
Ареса меч він сподобав
І на Олімпі його вкрав.
Пояс зник у Афродіти,
І нічого не можливо було зробити.
І Посейдон, й Гефест ображені були,
Та все ж поблажливі боги.
Чарівну паличку він має
І сварки вмить він зупиняє.
Бог музики, поезії, гармонії
І сонячного світла й церемонії.
Уміє хвороби проганяти
Й майбутнє провіщати.
Супутниць муз він завжди має,
І до митців він завітає.
Бог вогню та ковальства.
Роботи ніколи не цурався.
Із золота рабинь зробив
І з нами навіть говорив.
Богам будував палаци і трони.
Виготовив зброю та скриню Пандори.
На Олімпі Кузню мав,
Зрадливу дружину в тенета спіймав.
Вінок пшеничний на голові,
І кошик фруктів у руці.
Богиня шлюбу і сім'ї,
Та покровителька родючої землі.
Поклоніння богам
На всій території Греції існували священні місця, де на честь богів зводились святилища, у яких служили оракули, що передавали волю богів. Щоб задобрити богів греки споруджували їм храми, ставили статуї, приносили жертви.
Територія храму вважалася священною і недоторканою. Тому в храмах іноді ховалися втікачі або злочинці, яких не можна було там зачіпати, часто в храмах зберігалася скарбниця міста. Особливо відомі храми Зевса в Олімпії і Аполлона в Дельфах.
Місцем жертвоприношень слугував вівтар, установлений просто неба або всередині храму. На вівтарі розводили священний вогонь. Жертовними дарами були плоди, їжа, вино, пахощі, тварини. Греки знали вподобання богів і приносили в жертву різних тварин. Посейдонові – биків, Афіні – корів. Після того як жрець проказував молитву, голову тварини окропляли водою, щоб її очистити. Зібрану кров лили на вівтар. Тушу смажили на вогні і роздавали як частування.
Підсумки
Ви ознайомились з релігійними уявленнями давніх греків;
Розпізнали грецьких богів та відгадали загадки про них;
Розкрили роль релігії у житті еллінів.