Тема. Робота з текстом оповідання С.Васильченка «Свекор». Переклад російською мовою уривка (7 клас) Мета: ознайомлення з особою письменника та змістом оповідання, з мовними засобами вираження гумору ;розвиток зв’язного мовлення, порівняння використаних прийменників в обох мовах; формування навичок роботи в групах; виховання любові та пошани до батьків. Почуття обов’язку, відповідальність. Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу Обладнання: текст оповідання «Свекор», «Українсько - російський словник», картки із завданням. Очікувані результати: Метапредметні зв’язки: деякі особливості вживання прийменників в українській мові в зіставленні з російською. Хід уроку Організаційний момент. Створення психологічного настрою та ситуації успіху.
Вступне слово вчителя.
Сьогодні, діти, у нас інтегрований урок української мови і літератури, тобто ми поєднаємо літературну і мовну тему ( будемо працювати з літературним текстом, термінами з теорії літератури, перекладати уривок російською мовою і порівнювати прийменники в обох мовах). Запишіть тему уроку, визначте мету і завдання (діти визначають)
II. Актуалізація опорних знань
1.Інтерактивна гра «Пазл»
-Дайте визначення гумору.
-З якою метою письменники використовують його у власних творах?
-Наведіть приклади доброзичливого гумору, посилаючись на досвід та вивчені літературні твори.
-Які твори художньої літератури про дітей ви знаєте?
- Чи мають вони будь-який зв’язок між собою?
III. Мотивація навчальної діяльності.
1. «Мікрофон»
-Як ви ставитеся до своїх батьків?
-Чого вони навчають вас?
-Чим ми зобов’язані своїм батькам?
Чи бувають у вас з ними деякі непорозуміння? - Через що?
2.Запис і пояснення епіграфів: (метод «Займи позицію»)
Кращий шлях зробити дітей гарними — це зробити їх щасливими.
О. Уайльд
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.
Народне прислів’я
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя про С. Васильченка як дитячого письменника,
Ім’я Степана Васильченка досить популярне, найкращі його твори з учительського життя, про селян та їхніх дітей здобули визнання серед широких читацьких кіл. С. Васильченко, письменник і вчитель, завжди любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів, у яких подав цілу галерею дитячих образів.
Вболіваючи за долю дітей з народу, Васильченко вважав, «за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами… Не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість, життя…» Діти — герої Васильченкових оповідань — жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. Життя бідняцьких дітей — безхлібне й невеселе, від недоїдання вони худі аж світяться, стають сумними й зажуреними, але досить їм ласкаве слово сказати, приголубити, і вони щиро, по - дитячому втішаються. Та це лише початок шляху, де на них чекатимуть розчарування, зіткнення з соціальною кривдою і боротьба за людську гідність. Дитячий світ маленьких героїв, немов крапля чистої джерельної води, вбирає в себе і віддзеркалює промені сонця і хмари життєві.
2. Робота з оповіданням С. Васильченка «Свекор»
2.1. Виразне читання твору;
2.2. Бесіла за змістом:
- Чи чули ви в розмові дорослих слово «свекор». Кого воно стосується?
-Чому Василько завжди викликав усмішку в дорослих?
-У чому виявляється «старування» Василька?
-Якою улюбленою справою захопився хлопець?
-Як «свекор» ставився до навчання?
-Чим пояснити те, що Василько дав згоду на одруження?
-Що ми дізналися про родину, в якій жив хлопець?
-Якою уявляв «свекор» свою дружину?
-Чим заслужила на велику увагу Василька чорноброва Ганна?
-Які обов’язки були в батька хлопця як господаря?
-Чому Василько відмовився одружуватися?
-Як хлопець сприйняв жарт відносно себе?
-Який висновок зробив «свекор» щодо власного одруження?
-Що комічного у творі?
- Чого вчить нас це оповідання?
-Чому оповідання носить таку назву?
3.6. Робота в групах за картками (диференційоване завдання)
Картка № 1
1. Який сміх використовує С. Васильченко, зображуючи головного героя оповідання? Доведіть це, посилаючись на зміст твору.
2.Перекладіть російською мовою уривок з твору, випишіть попарно прийменники в обох мовах.
Картка № 2
1. З якою метою, на ваш погляд, С. Васильченко у творі «Свекор» намагається висміяти бажання хлопця одружитися? Дайте власну оцінку цьому, посилаючись на зміст оповідання.
2.Перекладіть російською мовою уривок з твору , випишіть попарно прийменники в обох мовах.
Картка № 3
1. Що, на ваш погляд, не дало можливості хлопцю самоствердитися в родині, взяти відповідальність за господарство? Особисті міркування обґрунтуйте.
2.Перекладіть російською мовою уривок з твору, випишіть попарно прийменники в обох мовах.
Картка № 4
1. Як у творі зображено приготування до обряду сватання. Через що, на вашу думку, хлопець дійшов висновку, що одруження — це «така морока»?
2.Перекладіть російською мовою уривок з твору , випишіть попарно прийменники в обох мовах.
3.7.Захист групових завдань .
Самооцінювання.
V. Закріплення вивченого матеріалу:
- Дайте визначення прийменника як частини мови.
- Порівняйте використані прийменники в обох мовах , назвіть їх попарно.
- Що ви можете сказати про особливості їх вживання в українській та російській мовах?
VІ. Рефлексія.
- Вмотивуйте, використовуючи власні знання і зміст твору, чи складно бути батьками.
- Що вам відомо про обов’язки ваших батьків?
- Обґрунтуйте, кого ми можемо назвати справжнім господарем?
- Які обов’язки були в батька Василька?
- Чи справдилися ваші очікування?
VII .Підсумок уроку. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання.
Додаток до уроку
Уривок для перекладу з оповідання С.Васильченка «Свекор»
Тими сiрими великими очима, що суворо оглядали всякого з-пiд великого чола, тiєю поважною ходою Василько завжди викликав усмiшку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне вiн улiтку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тiльки цiєї весни пошили штани.
Дома Василько часом як почне "старувати", то всi тiльки дивуються!
За обiдом нехай тiльки хто накришить хлiбом на столi або розiллє борщ з ложки, - Василько так i гукне, чи то буде свiй, чи чужий: "А нащо так накришувати та наляпувати!" Або забуде хто шапку в хатi зняти, - вiн зразу видереться на лаву або на ослiн, пiдбереться, скине шапку й пучкою на образи покаже, мовлячи суворо: "Он бач,
що там таке!"
Довідка. З- під- из –под; в- у; за- ; на- на; з – с;