Створення умов для формування ключових компетентностей учнів на уроці німецької мови як другої іноземної

Створення умов для формування ключових компетентностей учнів на уроці німецької мови як другої іноземної

Виступ на ІІ Всеукраїнський

науково- практичній

конференції «Сучасні тенденції викладання другої іноземної

мови в школах і вищих навчальних закладах» ГДПІІМ м. Горлівка

Бабцевої Н.В, учителя німецької мови

вища категорія, учитель - методист

м. Донецьк

Ніна Бабцева

Донецький навчально виховний комплекс «Гармонія»

Створення умов для формування

ключових компетентностей учнів

на уроці німецької мови, як другої іноземної мови

(з досвіду роботи)

Скільки мов ти знаєш,

Стільки разів ти людина.

Генріх IV

В останні роки ХХ та початку ХХІ століть значно активізувалися міжнародні зв’язки, посилився інтерес до нашої держави у світовому та європейському просторі . Нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії в усьому світі стали передумовою розширення функції іноземної мови як навчального предмета. Зросла освітня значимість іноземних мов, їхня професійна функція на ринку праці, що привело до посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування. Крім того іноземна мова дедалі активніше набуває статусу соціально-економічного і політичного механізму порозуміння між різними представниками світової спільноти у різноманітних сферах її життєдіяльності. Наше суспільство стало мобільнішим, відпочинок, навчання, працевлаштування за кордоном стають реальністю.

У школах за кордоном діти вивчають дві і три іноземні мови .Німецька мова як іноземна мова вивчається у багатьох країнах ЄС .тому державна політика освіти у цьому напрямку є цілеспрямованою і сучасною.

Наприкінці 60х рр. ХХ ст. у методичній літературі існувало припущення, що взаємодія двох іноземних мов має лише негативні наслідки. Але впродовж останніх років науковці дедалі більше схиляються до думки, що контакт двох мов вносить і позитивні моменти. З цим не можна не погодитися.

Наш навчально-виховний комплекс «Гармонія» працює в умовах трилінгвізму вже багато років, а тому вже набуто певний досвід з викладання другої іноземної мови.

Головна мета навчання іноземній мові (першій або другій) у школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві. Розвиток і рівень комунікативної компетентності залежить насамперед від рівня сформованості і розвитку інших компетентностей, які відокремлені у матеріалах Ради Європи у сфері вивчення іноземної мови: загальні компетенції та комунікативна мовна компетенція, яка має власні компоненти:

• лінгвістична компетенція,

• соціолінгвістична компетенція,

• мовленнєва компетенція,

• соціокультурна компетенція,

• стратегічна компетенція.

Крім того, офіційний освітянський документ «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти», Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі, Державний стандарт базової загальної освіти з іноземної мови поклали в основу оновленого змісту освіти ключові компетентності, які закликають подолати прірву між освітою і життям, допомогти учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самореалізації, саморегуляції, самоконтролю, саморозвитку, самопізнання, інтеграції в соціокультурний простір:

• пізнавальна компетентність,

• особистісна компетентність,

• самоосвітня компетентність,

• соціальна компетентність,

• компетентнісне ставлення до власного здоров'я.

Цим пояснюється актуальність обраної теми.

Мета, яку я переслідую, - створити систему в роботі з учнями основної та старшої школи з формування ключових компетентностей, спрямованих на розвиток особистості учня, на забезпечення входження особистості в інший соціум і сприяти її соціалізації в новому для неї суспільстві. Створити комфортні умови щодо вивчення німецької мови як другої іноземної мови.

Суть досвіду полягає в реалізації моделі стимуляції розумового, особистісного й духовного зростання учнів засобами активізації творчої, пізнавальної діяльності учнів, у досягненні рівня володіння другою іноземною мовою згідно з державними вимогами.

У своїй діяльності застосовую такий алгоритм педагогічного супроводу формування ключових компетентностей:

1. Формування мети на навчальний рік (поглибити знання з предмету, вдосконалювати вміння і навички мовної і мовленнєвої діяльності, систематизувати, узагальнювати мовний, мовленнєвий та комунікативний досвід учнів, організація продуктивної творчої діяльності тощо).

2. Ознайомлення учнів з методами самоосвіти. Підготовка пам'яток «Вчись навчатися».

3. Оцінювання результатів самоосвіти.

4. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів (за результатами контрольних робіт з аудіювання, читання, письма, мовлення) та організація корекційної роботи з метою з'ясування мовних прогалин у знаннях.

5. Створення програми індивідуального розвитку учнів, котрі мають здібності до вивчення іноземних мов.

6. Організація роботи консультаций, позакласної роботи.

7. Рефлексія власної навчальної діяльності учнем і учителем.

Таким чином, ми можемо давати якісну оцінку досягненням учня з предмету. Звичайно, рівень володіння вміннями і навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів вивчення основної іноземної мови (на вивчення другої іноземної мови відводиться менша кількість годин) [4,7].

Тому, щоб досягти вагомих успіхів у викладанні другої іноземної мови, треба використовувати, на мою думку, такі методи і технології, які сприятимуть підвищенню ефективності уроку німецької мови, будуть цікаві дітям, і проводитимуться в рівноправній співпраці, активному пошуку, в створенні ситуації успіху особистості тощо.

За багато років педагогічної діяльності була унікальна можливість випробувати різні методики і виробити власний підхід до того, що пропонують. На мою думку, варті найбільшої уваги технології, засновані на особистісно-орієнтованому, діяльнісному та комунікативно-когнітивному навчанні:

• Технологія інтерактивного навчання. Інтерактивне навчання – навчальний процес, який відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і учитель, рівноправні суб'єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

• Проектна технологія. Проект – це самостійно спланована і виконана учнем робота, в якій мовне спілкування вплетене в інтелектуально-емоційний контекст іншої діяльності (гри, подорожі тощо). Три «кити», на яких тримається ця технологія, це самостійність, діяльність, результативність. При виконанні проектної роботи, яка може виконуватися як в усній, так і в письмовій формі, важливо не дуже суворо контролювати і регламентувати школярів, бажано заохочувати їх самостійність [6]. Проект, ми вважаємо, буде максимально творчим, якщо він виконується в групах. Групи можуть змагатися одна з одною. Як правило, створюється колаж. Метою роботи над колажем є розширення лексичного запасу і потенціальних можливостей учнів в самостійному пошуку продуктивних лінгвістичних рішень.

• Технологія інтенсифікації навчання на основі схематичних і знакових моделей навчального матеріалу А.В. Чеботаря поліпшує мовні знання, сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті, культури мислення, передбачає вплив на зоровий та слуховий канали сприйняття інформації. Розвиває асоціативну пам'ять.

• Тренінгові технології (організаційні вправи, комунікативні вправи, креативні вправи) сприяють формуванню самоосвітньої компетентності учнів.

• Ситуативно-рольові ігри. Великий знавець Д.Б. Ельконін наділяє гру чотирма найважливішими для людини функціями: засіб розвитку сфери мотиваційних потреб, засіб пізнання, засіб розвитку розумових дій, засіб розвитку невимушеної поведінки. Рольові ігри доцільно проводити в рамках заключного заняття з теми. Наприклад, «Рукавичка», «Шкільний портфель», «Інтерв'ю» тощо.

• Дидактичні ігри.

• Комунікативні вправи (репродуктивні, ситуативні, респонсивні, описові, композиційні, ініціативні).

• Використання комп'ютерних технологій.

• Проведення бінарних, нетрадиційних уроків.

• Цікава позакласна робота (щорічно працює гурток «Alles Gute»).

За допомогою цих технологій, методів та інших методичних прийомів ми можемо успішно формувати ключові компетентності учнів. Їх застосування зобов’язує нас детально планувати урок, його мету, зміст, структуру, методи та прийоми, хронометраж. Тому, що за словами видатного філософа Сенеки «Якщо людина не знає, до якої мети вона рухається, для неї жодний вітер не буде попутним». Сучасний учитель іноземних мов має бути митцем, бо він працює в умовах, далеких від мовного середовища, але його завдання – наблизити навчальну ситуацію на уроці до умов сучасного життя. Це викликає використання таланту і творчості.

В практиці педагогічної діяльності створений і систематизований предметний арсенал формування ключових компетентностей учнів на уроках німецької мови як другої іноземної. Див. Додаток 1.

Технологічний підхід до навчання можна надати у вигляді схеми: загальні цілі і зміст навчання → навчальні цілі → навчання → оцінка.

Також кожна конкретна тема курсу німецької мови дозволяє проводити цілеспрямовану ефективну роботу з формування основних груп компетентностей учнів. Як приклад можна розглянути тему «Natur. Umweltschutz» 10, 11 клас (друга іноземна мова). Див. Додаток 2.

Системний підхід до організації НВП дає певні позитивні результати. Моніторинг степеню навченості та якості навчання учнів з німецької мови свідчить про те, що 65% учнів 5-11 кл. мають достатній і високий рівень навчальних досягнень з німецької мови. Неодноразово учні вибирали німецьку мову як свою професійну діяльність у майбутньому. Простежується результативність участі учнів в учнівських олімпіадах з німецької мови I – II- III етапів: Брозголь Ольга, Кириченко Євгенія, Куришева Ольга, Нестеренко Ольга, Мохова Анастасія, Курочкин Олексій, Левикина Лілія, Бессонова Тетяна та інші– переможці ІІ етапу та учасники ІІІ етапу. Щорічно випускники нашого НВК отримають запрошення продовжувати вивчення німецької мови у ДонНУ, на факультеті «Німецька філологія». Колишні випускники проходять педагогічну практику в стінах рідної школи.

Таким чином, учні ДНВК «Гармонія» мають можливість отримання мовної освіти у галузі «Друга іноземна мова».

Хоч це вимагає великої підготовки, але воно варте того. Для того, щоб мати результат, треба в нього вкласти свою душу. Найбільша нагорода для вчителя, а саме для мене, коли діти виходять з уроку і дякують за нього, а їх очі сяють. Це буває не так часто, як нам хотілося б, але й за такі короткі «телеграми» треба дякувати долі. Тому треба робити все, щоб підтримати дитячу зацікавленість уже с перших уроку.

Перспективи діяльності: предмет «Німецька мова» як друга іноземна мова є предметом шкільного курсу, він динамічно розвивається, як розширюється безпосередні зв'язки між українськими і зарубіжними школами, вищими навчальними закладами, розробляються «Austauschprogramme» тощо. Тому реалізацію своєї педагогічної діяльності я бачу у створенні іншомовного середовища, яке допоможе особистості адаптуватися в іншому соціумі. Засобами іноземної мови сприяю вихованню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і засобу життя, бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою.

Література

1. Закон «Про освіту». – К.: Генеза, 1996.

2. Державна національна програма «Освіта» . – К.: Райдуга, 1994.

3. Державний стандарт базової і загальної середньої освіти.

4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 2-12 класи, 5-12 класи (друга іноземна мова). – К.: «Перун», - Ірпінь, 2005.

5. Регіональна програма впровадження компетентісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк, ГУОН, ДОІППО, 2004 – 32 с.

6. Коваленко О. Формування компетентнісного підходу до вивчення іноземних мов. // Deutsch, 2008, - № 22 (150).

7. Настольная книга преподавателя иностранного язика: Справочное пособие/ Е.А. Масленко. Н.К. Бабинская и др. – 6-е издание, стереотип.- МН.: Вісшая школа, 2000. – с.256-269.

8. Родигіна І.В. Компетентісно-орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

Додаток 1.

Предметний арсенал щодо формування компетентностей на уроках іноземної мови

Соціальна компетентність

Проведення годин у формі дискусії, залучення дітей до роботи в групах, використання самооцінки та взаємооцінки учнів, залучення учнів до виконання доручень. Це співпраця, толерантність при спілкуванні співрозмовників, творчі завдання життєвого напрямку тощо.

Полікультурна компетентність

Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних німців.

Проведення інтегрованих уроків.

Знайомство учнів з діяльністю німецьких діячів культури, науки, мистецтва; знайомство з видатними спортсменами, музичними групами тощо.

Використання досягнень культури країни, мова якої вивчається (прослуховування музичних фрагментів, демонстрація слайдів, відеофільмів, творів живопису тощо). Проведення політичних оглядів, наприклад, події у Німеччині.

Виховання толерантного ставлення учнів до представників різних культурних, соціальних груп.

Ознайомлення учнів з національними і культурними особливостями, традиціями, економічним станом країни, мова якої вивчається.

Комунікативна компетентність

Стимулювання вміння учнів висловлювати власну думку.

Проведення захистів творчих робіт, усних журналів з метою популяризації знань мови.

Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроках та в позакласних заходах.

Використання комунікативних прийомів-реклами, усних журналів.

Проведення нестандартних уроків.

Застосування взаємного опитування, взаємоперевірки.

Забезпечення розвитку монологічного мовлення через проведення усного опитування, захистів ТР, проектів, рефератів, доповідей тощо.

Забезпечення розвитку писемного мовлення (вправи, ТР, реферати, казки).

Забезпечення розвитку діалогічного мовлення (рольова гра, діалог-інтерв'ю, бесіда тощо).

Стимулювання вміння слухати.

Використання загадок, приказок, віршів.

Спілкування з носіями мови.

Використання технічних засобів навчання для формування правильного мовлення.

Інформаційна компетентність

Створення в кабінеті відео-аудіотеки.

Активна співпраця з кабінетами інформатики, зі шкільною бібліотекою.

Використання малюнків, таблиць, схем, як джерел інформації та передбачення складання опорних конспектів, схем, таблиць як результат роботи учнів з інформацією.

Випуск шкільної газети, стінних газет, створення інформаційних сторінок у класних куточках.

Стимулювання використання додаткової літератури, словників, преси, навчальної літератури.

Компетентність самоосвіти і саморозвитку

Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну роботу учнів.

Консультування учнів з питань самоосвіти.

Залучення учнів до роботи консультантами.

Стимулювання активної пізнавальної діяльності.

Підготовка пам'яток «Як опрацьовувати текст» тощо.

Створення індивідуальних програм для обдарованих дітей.

Здійснення зворотного зв'язку у процесі самоосвіти через проведення бесід, ігор, проектів тощо.

Компетентність продуктивної творчості людини

Залучення учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, заходах, предметних тижнів творчого характеру і ігор.

Використання нетрадиційних домашніх завдань.

Проведення нестандартних уроків.

Залучення учнів для складання підсумкових питань з теми, опорних конспектів, кросвордів, загадок, прислів'їв, календаря знаменних дат.

Заохочення ініціативи учнів, творчої діяльності.

Використання в процесі викладання іноземної мови особливих творчих здібностей учнів: уміння співати, малювати, танцювати тощо.

Додаток 2.

Дидактичні можливості конкретних тем шкільного курсу німецької мови дозволяють проводити цілеспрямовану ефективну роботу з формування всіх основних груп компетентностей учнів. Як приклад можна розглянути тему «Природа навколо нас»