Тема уроку: Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Тема уроку: Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Мета: з’ясувати передумови Національно-визвольної війни; розповісти про Б. Хмельницького; охарактеризувати події початку війни; формувати вміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; розвивати історичне мислення учнів, ; виховувати у школярів кращі моральні якості.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького», атлас, ілюстрації.

Основні поняття і терміни: національна-визвольна війна, Українськакозацька держава.

Основні дати:

1648-1657рр. – національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

1651р. - Берестецька битва

1654р. - україно -московський договір

Назву уроку, план, дати та поняття - записати до зошита.

План.

1. Причини національно-визвольної війни.

2. Гетьман Богдан Хмельницький.

3. Початок війни.

4. Перебіг війни та її результати.

5. Переяславська Рада.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізувати знання допоможе гра «СПРИНТ». Учитель класу пропонується розшифрувати слово (написане окремо на аркушах питання для кожного), користуючись цифрово-буквенним кодом. Хто перший відгадає слово піднімає руку.

А – 187875164 – завойовники, яких приваблювали багаті міста та села працелюбного українського народу, які сповідували іншу віру - бусурмани.

Б – 867467051 – війна Туреччини проти Польщі, в якій брали участь українськи козаки – Хотинська війна.

В – 71214219611 – Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні? – Сагайдачний.

Історичний диктант

1. Представники різних народностей, проживаючих в Криму- татари

2.Вільні люди, які населяли південно-українські степи - козаки

3. До чого призвели турецько-татарські набіги – спустошення українських земель і зменшення населення

4. Організатор морських і сухопутніх походів на початку XVII ст. проти турків і татар – Петро Конашевич-Сагайдачний

5. В якому році відбувся похід на Кафу – 1616р.

6. Місто в Криму, де був розташований найбільший невільничий ринок – Кафа

7. Підсумок походу під керівництвом Сагайдачного на Кафу – перемога над туреччиною,визволення чимало полонених

8. Сучасна назва Кафи - Феодосія

9. Як ви зрозуміли, чому війну під Хотином уважають подією, котра уславила українських козаків як захисників Європи? – врятували Польщу від загибелі

10. У складі якої армії козаки брали участь у Хотинській війні – польській

11. Хто очолював козацьке військо в Хотинській війні – Сагайдачний

12. Чому гетьмана Сагайдачного поляки вважають своїм національним героєм – врятував Польщу

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогоднішній урок є початком подорожі в часи, коли відбувалася з найважливіших подій української історії – Національно-визвольна війна проти польського панування.

Робота з термінами та поняттями

Національно-визвольна війна (боротьба) — рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

Наприкінці уроку ми спробуємо з вами відповісти на запитання.

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії?

(запитання записати на дошці).

IV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Причини національно-визвольної війни.

(розповідь вчителя)

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала від лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (існують й інші думки щодо періодизації війни; деякі історики називають її революцією, що тривала до 1676 р.). Ця війна мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. Її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духовенство, частина дрібної української шляхти. Очолював їх Б. Хмельницький.

У житті українського суспільства відбулися важливі зміни. Польські пани, користуючись зростанням цін на хліб у Західній Європі, стали непомірно багатіти. Жадоба збагачення штовхала їх на підкорення українських земель, найкраших чорноземів Європи. Наступ польських панів супровождувався зростаннями визиску українських селян, які потрапили в повну залежність від них. Інтереси польських панів перетнулися з інтересами українських землевласників, які хотіли самостійно панувати на своій землі. Наступ відбувся також на права й володіння козаків.Невдоволені й скривджені селяни, землевласники, що могли тримати в руках зброю, стали тікати на Запоріжжя, поповнючи лави запорізького козацтва. Козацтво, що на той час являло силу, стало зі зброєю в руках обстоювати свої права та захищати православну віру й церкву. Наприкінці 16- у першій половині 17 ст. одне за одним спалахують козацькі повстання, які становляться дедалі могутнішими.

З моєї розмови ми з вами можемо вже виділити причини козацьких повстань.

Причини козацьких повстань:

1. Утиски козацтва, наступ на його права.

2. Нищення української православної церкви, спроба покатоличення українців.

3. Посилення утисків українського селянства з боку польських панів.

Які ж особливості мали ці козацькі повстання:

1. Масове позакозачення та участь селян і мещан у повстаннях.

2. Боротьба проти панського поневолення та встановлення козацьких порядків.

3. Боротьба за національне визволення й захист православної віри.

Результати повстань:

Не зважаючи на те, що повстання були придушені, вони сприяли

• поширенню серед населення ідей національного визволення,

• набуттю досвіду збройної визвольної боротьби,

• козацтво остаточно сформувалося як окремий стан суспільства зі своїми правами, привілеями та інтересами.

Після придушення козацько-селянських повстань 20-30-х років 17 ст. польські пани і король вважали, що вони нарешті приборкали козацтво і всю Україну. Із більшим завзяттям вони посилали тиск на українство. Запроваджувалися нові заборони й обмеження. Тих, хто не корився, корали. Україна стогнала під гнітом поневолювачів. Під загрозою опинились православна віра, звичаї та традиції українського народу. Українці постали перед вибором: або скоритися поневолювачам і зникнути як окремий народ, або вибороти свободу зі зброєю в руках. Для початку повстання потрібні були привід і керівник, який би спрямував цю боротьбу. Керівником повстання став Богдан Хмельницький. Історики називають цю війну Національно-визвольна - від слів «національна», тобто всенародна, «визвольна» - поскількі її мета була визвольнити Україну від господства чужоземців.

Запитання

1. Який характер мала Національно Визвольна війна українського народу? Національно – визвольний, релігійний та соціальний

2. Хто очолив Національно - визвольну війну? Богдан Хмельницький.

Робота з документом

Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни

Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

Запитання до документа

1) У чому Б. Хмельницький вбачав основну причину війни українців із поляками?

2) Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.

2.Гетьман Богдан Хмельницький.

Давайте в підручнику на стор. 91 розглянемо гравюру майстра Гондіуса – Богдан Хмельницький. Зважаючи на те, що до сьогодні збереглося понад півсотні портретів Хмельницького, інколи важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Однак можна стверджувати, що найточніше її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус, адже створив він її за життя Богдана Хмельницького. Таким чином, можемо уявити собі зовнішній вигляд нашого видатного співвітчизника. (Портрет Б.Хмельницького на дошці)

Робота з історичним документом

Опис Б.Хмельницького:

Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса,

міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. До цього можна додати свідчення сучасників, які відзначали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав міцну будову тіла – був «широкий у кістках».Поведінка гетьмана засвідчувала холеричний темперамент, який досить виявлявся в рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчинки та дії. Ті кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики зазначають, що Богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м’якістю і привітністю, дотепність – із мовчазністю, простота і щирість – з лукавством і мстивістю, доброта – з суворою вимогливостю і навіть жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з упертістю, й готовність до компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але водночас суперечлива натура.

Запитання для учнів:

• Скажіть будь ласка, як на вашу думку така постать могла очолити Національну –визвольну війну? (відповідь учнів)

Зараз ми з вами послухаємо учня яка нам підготували розповідь про Богдана-Зиновія Михайловича Хмельницького.

Біографія Б.Хмельницького.

Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 року в родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. 27 грудня – це день святого Теодора Начертаного, і хлопчики, народжені у цей день, одержували ім’я Богдан. Місцем народження був Суботів. Помітивши в сина великі здібності до навчання, Михайло Хмельницький вирішив дати йому освіту. Навчався Богдан в одній з монастирських шкіл Києва, а згодом у Львівському єзуїтському колегіумі. Здобувши грунтовну освіту, оволодівши польською та латинською мовами. Б.Хмельницький став освіченою людиною того часу. Та не в науку повела його доля.

Повернувшись зі Львова, Богдан був записаний до козацького реєстру. Разом із батьком узяв участь у війні з турками 1620-1621рр. (Хотинська війна). У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив у полон, де пробув 2 роки. Там він оволодів турецькою мовою. Повернувшись до дому, знову вступив на службу, брав участь у війнах із Московсьвою державою, Туреччиноюю. Та вірна служба польському королю не вберегла його від свавілля польських панів. Чигиринський підстароста Чаплинський зазіхався на маєток Хмельницького. Навіть грамота від короля не спинила Чаплинського. За відсутності Богдана він напав на Суботів, вигнав родину Хмельницького, а його молодшого сина забив до смерті. Так на власній долі Хмельницький зрозумів, що захистити українців від панського свавілля ніхто не зможе, крім козаків. Після цього випадку він взявся за зброю проти Польщі: «Невже залишимо в біді наших братів? Я всюди бачив страшні утиски. Нещасний народ просить допомоги…»,- із такими словами звернувся він до своїх соратників, із вірними козаками рушив Б.Хмельницький на Січ, де козаки обрали його гетьманом і стали готуватися до війни з Польщею.

Навесні 1648р. козацьке вісько виступило в похід на чолі з Хмельницьким.

У роки війни Богдан Хмельницький виявив талант полководця і державного діяча. Жодний з історичних діячів нашого народу не може зрівнятися з Богданом Хмельницьким за кількістю створених праць про нього. У повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання.

Гетьманський палац у Чигирині не відзначався якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захоплення були голуби. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люлюку, міг зіграти на бандурі. Богдан не мислив свого життя поза Богом. «Усе на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», - говорив гетьман. Важливе місце у житті Богдана посідала сім’я.

Помер Богдан Хмельницький 27 липня 1657 року у Чигирині. Смерть його настала, як важають деякі летописці від отруєння якимось молодим шляхтичем, що начебто підсипав під час вечері отруту у склянку Хмельницького. Є думка, що у нього скоівся крововилив, у нього до цього протягом тривалого часу боліла голова, що спричинило у 1656 році інсульт, який згодом прикував його до ліжка. Згідно з волею гетьмана, поховання відбулося в його рідному хуторі Суботові 25 серпня 1657 року, тобто через чотири тижні після кончини. Це було зроблено для того, щоб на похороні могли бути присутніми представники всього Війська запорозького. При величезному напливі народу відбулося офіційне поховання тіла Б.Хмельницького у місцевій Ільїнській церкві.

• (висновок зроблений учням) Образ гетьмана став джерелом натхнення для багатьох письменників і композиторів, художників і кінематографів. Богдан Хмельницький стояв біля витоків творення українським народом незалежної держави, і в цьому полягає великий сенс його буття, це визначило його місце в історії…

1. Початок війни.

Розповідь учителя

Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Б. Хмельницького Суботів, забрав його дружину та жорстоко побив малолітнього сина.

Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднався до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їхньою підтримкою.

Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та своїх друзів і подався на Запорожжя.

На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються початком Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.

Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм III. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.

Запитання

1. Яка була причина Національно-визвольної війни?

2. Чому Б. Хмильницький приєднався до козаків?

Робота з документом

Із листа коронного гетьмана М. Потоцького до короля Владислава IV
про ситуацію в Україні (березень 1648 р.)

Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів… Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тисяч. Але боронь Боже, щоб він [Хмельницький] пішов із ними в Україну. Тоді б ці 3 тисячі швидко зросли до 100 тисяч і нам вистачило б діла з ними.

Запитання до документа

1) Які факти наводить автор документа?

2) Яку інформацію можна отримати на підставі їх аналізу?

3) Чи можна стверджувати, що козаки, розпочавши повстання, відігравали роль національної еліти, яка відображала настрої більшої частини українського народу?

1. Перебіг війни та її результати.

Робота з картою, показати на карті основні походи та перемоги війська Б.Хмельницького(Жовті Води, Пілявці)

(розповідь вчителя)

На визволених територіях вводились козацькі порядки, що свідчить про утвердження Української козацької держави, вона називались Військом Запорізьким. Війна тривала майже 10 років. Звісно, польські моновладці не збиралися зрікатися без бою своїх українських володінь. Тож війна була жорстокою та запеклою. Які випробування випадали на долю козаків-повстанців. Одним із таких випробувань стала Берестецька битва.

Берестéцька б́итва — велика битва, що відбулась біля містечка Берестечко (сучасна Волинська область) 1651 року між військами польського короля Яна Казимира II і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками (хан Іслам-Гірей III) і тривала протягом 28 червня — 10 липня.Битва закінчилась перемогою польського війська.Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького.Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.

1. Переяславська Рада.

(розповідь учня) – Розтерзана, знесилена Україна шукала порятунку. Воюючи проти Польщі, Хмельницький постійно шукав союзників. На татар покластися він не міг, оскільки вони постійно зраджували козаків. З 1651 року гетьман почав вести переговори з московським царем про можливий союз. І аж в січні 1654 року до Переяслава прибули російські посли. Богдан Хмельницький змушений був укласти угоду з Московським царством. Тривала війна з могутньою Річчю Посполитою вкрай виснажила сили молодої української держави. Поляки не бажали миритися з втратою України. У пошуках союзників у боротьбі Б. Хмельницький вирішив звернутися до Московської держави. Після тривалих роздумів московський цар погодився взяти «під свою руку» Україну. Для розгляду питання протекціїї московського царя 8 січня 1654р. у Переяславі відбулась козацька рада, яка підтримала пропозицію Хмельницького. Після Переяславської ради відбулись тривалі переговори, які завершились укладенням Березневих статей 1654р., за якими Українська держава зберігала свою територію, засади політичного і державного устрою, станові права і привілеї населення. Але українці ставали залежними від царя, що виражалось у сплаті данини, часткових обмеженнях у відносинах з сусідними державами; у Києві й Чигирині розміщувались московські війська. До того ж у грудні 1656р. Московська держава й Польща уклали між собою перемир’я, поділивши українські землі. Це

було грубе порушення положень Березневих статей. Б.Хмельницький зрозумів, що союз із Москвою нічого доброго не несе для України. Але смерть гетьмана не дозволила реалізувати плани позбутися цього союзу.

Так Б.Хмельницький надіявся, що знайде союзника в Московській державі але помилився. 27 липня Богдан Хмельницький помер.

Давайте відкриємо підручник на стор, та прочитаємо, як описав цей сумний день козацький літописець Григорій Граб янка.(читання статті в підручнику)

V. Закріплення нових знань учнів.

Закріпити нові знання учням допоможуть тестові завдання.

Запитання:

1. Коли розпочалася Національно-визвольна війна?

А. 1610р. Б. 1630р. В. 1648р.

2. Скільки років тривала Національно-визвольна війна?

А.Два роки Б. П’ять років В. Десять років

3. Проти чийого панування була спрямована Національно-визвольна війна?

А. Проти литовського

Б. Проти турецького

В. Проти польського

4. Національно-визвольну війну проти польського панування очолив

А. Петро Сагайдачний

Б. Дмитро Вишневецький

В. Богдан Хмельницький

5. Чому одна з битв 1651р. увійшла в історію під назвою Берестецької?

А. Бо відбувалася біля міста Берестя

Б. Бо відбувалася біля містечка Берестечка

6. Чим закінчилася Берестецька битва?

А. Жодна зі сторон не здобула перемоги

Б. Перемогли козаки

В. Перемогли поляки

VI. Підсумки уроку

1. Наприкінці уроку вчитель повертається до запитання на дошці:

Чому Національно-визвольну війну визначають як одну з найважливіших подій української історії? (відповіді учнів)

Коментоване оцінювання

Якщо залишився час можна в зошити записати тему, та дати, поняття (дивиться по залишившемуся часу)

VII. Домашнє завдання (можна записати у щоденники на початку урока)

1. Опрацювати матеріал підручника стор. 89-96, читати, переказувати.

2. Спираючись на отриманні знання, поміркуйте, чи виправдалися сумніви Б.Хмельницького.

8