Тема: Урок позакласного читання. Світле свято Великодня в українській літературі.
Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення свята Великодня;
розширити знання про символічне значення писанки;
установити зв’язок між літературою, християнською етикою, музикою, народознавством, образотворчим мистецтвом, поезією;
учити виразно і вдумливо читати твори;
удосконалювати навички їх художнього аналізу;
розвивати творчі здібності, мислення, фантазію;
виховувати інтерес та повагу до народних звичаїв та традицій.
Обладнання: проектор, екран, слайди, презентації учнів, писанки, крашанки, ілюстрації дітей, проект газети «Великодній дзвін».
Міжпредметні зв'язки: християнська етика, образотворче мистецтво, музика, народознавство.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент.
Звучить пісня «Великдень».
Учитель. Сонечко весняне у вікно нам сяє,
Квітень із весною всіх людей вітає.
Цей урок в промінні
Ми вам подаруєм.
Хай чудовий настрій
Всіх вас зачарує!
У всіх народів існує повір’я: той, хто забув звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми. Він никає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристанища, бо він загублений для свого народу…
Щоб не трапилося з нами такої біди, щоб не стали ми людьми без роду-племені, проводимо сьогодні наш урок, що пройде у формі літературно-народознавчого журналу.
Сьогодні на уроці ми маємо можливість заглибитися в чарівний світ літератури, образотворчого мистецтва, музики, народознавства, християнської етики, де своє почесне місце займає писанка як символ світлого Христового Воскресіння.
Тож запрошую вас до поетичної вітальні. Зверніть увагу на екран.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
(На екрані висвітлюються тема, мета і завдання уроку).
Учитель. Оскільки ми з вами християни, тож і вирішили ми більш детально дізнатися про Ісуса Христа як історичну особу та про витоки Великоднього свята.
Вам було запропоновано поділитися на групи за інтересами й дано випереджувальне диференційоване домашнє завдання дослідити цікаві сторінки історії, звичаї та традиції святкування Великодня.
Мені було цікаво спостерігати за тим, як ви працюєте, а робота й справді була велика і виявила справжні таланти: хтось уміє вдало відшукувати інформацію в Інтернеті, хтось створив цікаву презентацію, у когось справжній талант до написання віршів, а хтось виявився чудовим декламатором…
Тож результат цієї проектної діяльності ви сьогодні й презентуєте:
1 група – «Юні дослідники» (презентація «Історія виникнення свята Великдень»),
2 група – «Юні етнографи» (презентація «Звичаї, обряди і традиції свята Великдень»),
3 група – «Юні митці» (презентація «Великодні паски та яйця»),
4 група – «Юні літературознавці» ( презентація «Великодні обряди, звичаї, повір’я у творах українських письменників»).
Результатом нашої діяльності може стати складання власних віршів про писанку і Великдень, художнього опису писанки, оформлення Великодньої газети.
Кожна група обрала собі лідера, вони підіб’ють підсумки сьогоднішнього уроку.
Налаштуватися на позитивну плідну співпрацю нам допоможе вправа «Незакінчені речення». Увага на екран!
Вправа «Незакінчені речення»:
— На уроці я сподіваюся дізнатися ....
— Від цього уроку я очікую ....
(Метод «Мікрофон». Учні один за одним доповнюють речення.)
III. Сприймання і засвоєння нових знань.
Робота в группах – «Юні дослідники».
Учитель. Давайте завітаємо в гості до наших юних дослідників, які з’ясовували історичні передумови появи свята Великодня. Просимо розказати, над чим ви працювали, що досліджували.
Показ презентації «Історія виникнення свята Великдень».
Слайд 1.
Учень 1. Пропоную до вашої уваги короткий екскурс в історію виникнення свята Великодня. Найулюбленіше, найсвітліше християнське свято — Великдень — це
родинне свято, що збирає разом усю сім'ю.
Слайд 2.
Учень 2. Великдень – це тисячолітня назва, яка означає велике християнське свято Воскресіння Ісуса Христа.
Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям.
Відомості про святкування Великодня як найбільшого релігійного свята (ще до християнізації Русі) слід шукати аж у сивій давнині.
Слайд 3.
Учень 3. Великдень, Пасха, Христове воскресіння… Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства – подолання смерті. У словосполученні «Великий день» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов’ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця…
Слайд 4.
Учень 1. Церковні перекази нам говорять про те, що коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом.
Слайд 5.
Учень 2. Три роки присвятив мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжкохворих людей.
Слайд 6.
Учень 3. Усім нам відомо, що Ісус невинно ніс важкий хрест на гору Голгофу. Його було розп'ято. Божа Мати плакала ревними сльозами під хрестом. Після трьох годин важких мук Ісус помер. Його поховали учні в новому гробі під горою. Коло гробу було поставлено військову сторожу. Люди розійшлися. Лише Божа Мати ще довго стояла, поки землю накрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, але всю дорогу скропила гіркими гарячими сльозами. У неділю рано зібралися кілька жінок і пішли до гробу Ісуса. Але у гробі Господнього тіла не застали. Ангел, який у сліпучому сяйві з'явився, сказав їм, що Христос Воскрес. Жінки, втішені тією новиною, верталися щасливі до міста. На дорозі вони побачили прегарні писанки і почали їх збирати. Жінки зразу зрозуміли, що це — сльози Божої Матері, які перетворились на писанки. Зустрічаючи людей по дорозі, вони з радістю говорили: «Христос Воскрес», — і дарували їм гарні писанки. З тієї пори писанка означає радість, яку нам приносить Христове Воскресіння.
Слайд 7.
Учень 1. Воскреслий Ісус явився учням і послав їх рознести його вчення по всіх країнах і народах. Учнів-посланців називали апостолами. Шанувальники Ісуса називали його Христос, тобто обраний Богом, а себе – християнами.
Учень 2.
Катерина Перелісна
Співає жайворон з небес:
«Христос воскрес! Христос воскрес!»
У небо дзвін гуде з села:
«Христос воскрес! Йому хвала!».
Учень 3.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Іванна Савицька
Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн несеться до небес.
Хоч він помер — з любові до народа,
Із гробу встав, у величі воскрес.
Христос воскрес! Яка велична днина!
Яка любов, і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.
Христос воскрес! Радійте нині, діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить,
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Діти прослуховують запис звучання церковних дзвонів та великодніх наспівів.
Учень 1.
ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ
Григорій Чупринка
В небі, в зоряній безодні
Тонуть дзвони великодні
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б'ються, дзвонять тон у тон;
З ними думка в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьми заслон.
Слайд 8.
Учень 2. В нашому краї святкувати Великдень почали наприкінці першого тисячоліття, в Х столітті, з приходом християнства.
Слайд 9.
Учень 3. Символом Великодня, початком усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.
Слайд 10.
Учень 1. Спочатку побутували «крашанки», а потім з’явилися інші види розписаних яєць. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування. Вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя.
Пов’язуючи яйце з появою всього живого на Землі, наші предки з давніх – давен поклонялися йому як святині.
Учень 2. Звідки ж пішла традиція розписувати писанки, крашанки? Існує безліч легенд. І ми виготовили «Збірку легенд про виникнення писанок і крашанок»
(учень показує збірку).
Учень 3. А ще ми підготували для Великодньої газети статтю «Історія виникнення свята Великдень»
(прикріпляє статтю до газети «Великодній дзвін»).
Тестування.
Слайд 1.
1. Для православних Пасха це:
А перехід із рабства у вільне життя;
Б воскресіння Ісуса Христа;
В свято родючості.
2. Не були ворогами Ісуса:
А римляни;
Б жерці храму Яхве;
В апостоли.
3. Місце, де стратили Ісуса:
А Віфлієм;
Б Голгофа;
В Єрусалим.
4. На Україні Великдень почали святкувати:
А в IV ст.;
Б в ІХ ст.;
В в Х ст.
5. Символом Великодня стало
А яйце;
Б ковбаса;
В хрін.
Відповіді на тести:
Слайд 2.
В
Б
В
Б
А
Робота в группах – «Юні етнографи».
Учитель. Щиро дякуємо групі юних дослідників за цікавий матеріал і запрошуємо представити результат своєї роботи наступну групу, тобто наших юних етнографів.
Показ презентації «Звичаї, обряди і традиції свята Великдень».
Слайд 1.
Учень 4. Пропонуємо вашій увазі презентацію «Звичаї, обряди і традиції свята Великдень».
Слайд 2.
Учень 5. Вербний тиждень. Перед Вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязнені люди обов’язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу.
Слайд 3.
Учень 6. Того, хто проспить цю процедуру, по поверненні з церкви легенько б’ють освяченими гілками: «Не я б’ю – верба б’є,
Недалечко красне яєчко,
За тиждень – Великдень!
Не вмирай, не вмирай,
Великодня дожидай!».
Слайд 4.
Учень 4. Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Кожен його день наближає нас до урочистої події – Світлого Христового Воскресіння.
Це – тиждень найсуворішого посту. Не можна не тільки вживати скоромного, а й навіть співати й танцювати.
Слайд 5.
Учень 5. Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, а тих, хто в ній мешкає – від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно, не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.
Слайд 6.
Учень 6. Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових великодніх страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками.
Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися». Багатий великодній стіл є символом небесної радості.
Учень 4. Приходячи з церкви, господарі тричі обходять усі будівлі та посипають їх свяченою сіллю, «щоб нечисту силу відігнати».
Великоднє снідання починається поділом свяченого яйця поміж членами всієї родини. Й досі зберігся звичай «христосатися» - тричі цілуватися з близькими.
Пообідавши, усі виходять з хати, щоб невидимо увійшли до неї померлі родичі й теж покуштували великодніх страв.
Слайд 7.
Учень 5. Оскільки Великоднє свято приходить до нас навесні, воно обов’язково супроводжується виконанням веснянок, гаївок. У минулі часи на Великдень у нашому краї всі відпочивали, віддаючи шану світлому святові. А діти й молодь розважалися, гралися в народні ігри, співаючи веселі пісні-веснянки. Давайте і ми зараз пограємо в таку народну гру – «А ми просо сіяли» .
Народна гра «А ми просо сіяли».
Гравців об’єднують у два рівні гурти, які стають один проти одного на відстані десяти кроків, узявшись за руки і вирівнявшись. Під спів перший гурт то наближається до другого, то знову відходить на своє місце. Другий гурт робить те саме. Обидва гурти учнів по черзі співають:
— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой Дід Ладо …
— А ми просо витопчем, витопчем,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А чим же вам витоптать, витоптать?
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми коні випустим, випустим,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми коні переймем, переймем,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— Та чим же вам перейнять, перейнять?
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— Ой шовковим неводом, неводом,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми коні викупим, викупим,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— Ой чим же вам викупить, викупить?
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми дамо сто рублів, сто рублів,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— Не треба нам тисячі, тисячі,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми дамо дівчину, дівчину,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
— А ми дівчину візьмемо, візьмемо,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
Перший гурт кричить:
— Нашого полку убуде, убуде.
Другий відповідає:
— Нашого — прибуде, прибуде.
Після цих слів одна дівчинка перебігає з першого ряду в другий. Гра повторюється, доки всі дівчатка не перейдуть в один ряд.
Учень 6.
ПІД ЗОРЯМИ ВЕСНА ЩЕ БУДЕ СПАТИ…
Роман Завадович
Під зорями весна ще буде спати,
Ще місто мла вкриватиме густа,
А ми до церкви підем привітати
Воскреслого Христа.
А в церкві так велично, світло буде,
Заграють дзвони із церковних веж,
і разом з ними заспівають люди:
"Христос воскрес!"
Учень 4.
У поле, в ліс, де сніг останній тане,
У досвіток покотиться луна,
А там зі сну прокинеться і встане
Дзвінка весна.
І зійде сонце, наче кругла паска,
Мов писанка, розквітне вся земля -
Радіймо, друзі! Великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!
Учень 5.
Співаймо, друзі, в великоднім колі
І Господа воскреслого молім,
Щоб обновивсь весною щастя й долі
Наш Рідний край, наш Дім.
Учень 6. А ще ми підготували для Великодньої газети статтю «Звичаї, обряди і традиції свята Великдень»
(прикріпляє статтю до газети «Великодній дзвін»).
Бесіда.
• Яку подію ми відзначаємо на Великоднє свято? (Христове Воскресіння).
• Які епітети ви дібрали б, характеризуючи свято Великодня? (Весняне, традиційне, християнське, православне, радісне, світле, обрядове...).
• Якими словами за традицією вітають одне одного на Великдень? («Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»).
• Чи відзначають Великдень у вашій родині? Розкажіть, як само. (Накривають святковий стіл, проказують слова молитов, згадують померлих родичів, вітають усіх, цілують близьких — «христосаються»).
• Що відбувається в православних храмах цього дня? (Проходить урочиста церковна служба, дзвонять дзвони, святять паски й крашанки).
• Як мають поводитися люди у Великоднє свято? Чи можна в цей день бути сердитим, злитися, гніватись на кого-небудь? (Ні, потрібно бути добрими, милостивими, великодушними, чуйними до всіх).
• На нашому столі — традиційні великодні страви. Хто може назвати їх? (Це паска, писанки й крашанки).
• Які великодні паски? Доберіть епітети. (Смачні, пишні, духмяні, пухкі, білі...).
• Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. У них був такий звичай: дівчата вмивалися водою, в яку клали розфарбовані яйця, щоб бути гарними. Ще писанку приорювали в полі, щоб краще родили жито, пшениця і всяка пашниця.
А які ви знаєте народні звичаї та традиції про писанки-обереги?
(- Писанки не лише захищають людину віл зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.
- Шкаралупки від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки.
- Коли садять часник, то шкаралупи прикріпляють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.
- Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало сильним і здоровим.
- Будуючи нову хату, в кожному куточку замуровували по одній писанці, щоб оберігати оселю від усього злого.)
Робота в группах – «Юні митці».
Учитель. У давнину жодне свято не обходилося без певних речей, що брали активну участь у святкових обрядових дійствах.
Навіть сьогодні ми не уявляємо собі Великодня без писанки та паски. Тому слово вам, юні митці – майстри випікання пасок та писанкарства.
Учень 7. Відгадайте загадку:
Із найкращого борошна
Мене матінка спекла,
Яєць, масла в мене клала,
Щоб пишніша виростала.
У Великоднім кошику,
Погляньте, будь ласка,
Завжди величаюся і зовуся…
Всі: ПАСКА.
Показ презентації «Великодні паски та яйця».
Слайд 1.
Учень 8. Пропонуємо вашій увазі презентацію «Великодні паски та яйця».
Слайд 2.
Учень 9. Рум’яна паска – голова на святі.
Свій рід веде красуня з давнини.
Тоді і день Великий наступає,
Як господиня паска на столі.
В ній сонця промінь і тепло духовне,
Молитва чиста та оновлення душі.
І славлять нею Воскресіння Світле
В країні нашій люди щовесни.
Слайд 3.
Учень 7. У четвер господині пекли так звані «золоті» паски – для Бога. Суботньої ночі їх відносили до церкви. А ранком п’ятниці та суботи пекли «білі» паски, для
людей. Ними слід було пригощати одне одного.
Слайд 4.
Учень 8. Пекти пасочки – нелегка праця. Адже в неї треба вкласти душу. У господині під час випікання пасок у світлиці чисто, помисли чисті та безмірна любов до тих, кому вона їх випікає. Це клопітка справа, а скільки продуктів потрібно, терпіння. Не кожна господарка вміє та хоче цим займатися.
Слайд 5.
Учень 9. Платон Воронько
На столі духмяна паска,
А круг неї крашанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
Учень 7. Відгадайте ще одну загадку:
Як уродилась, була біла-біла,
Тепер подивіться: рябенька я, ціла.
Мені змалювала Оксаночка бочки
У жовті, червоні і білі квіточки.
Лежу на столі біля круглої Паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся,
Ану, відгадайте-но, як же я звуся?
Всі: Писанка.
Слайд 6.
Учень 8.
Писанкарство - стародавнє народне мистецтво, пов’язане з дохристиянськими обрядами зустрічі весни й початку нового року.
Писанкарство - це вид декоративно-ужиткового мистецтва, творці якого створюють писанки.
Писанка - символ Сонця, любові, краси, радості, відродження нового життя.
Кожен елемент писанки символізує стародавні космогонічні уявлення наших предків, що збереглися з часів Трипільської культури.
Слайд 7.
Учень 9. Писанки.
Яйце декороване традиційними символами, які написані за допомогою воску й барвників. Кожний регіон має певну особливість у розписуванні великодніх яєць. В нашій місцевості писанкарство збереглося завдяки майстрам старшого покоління.
Учень 7. Писанка така барвиста,
Гарна, красна, промениста.
Фарби всі неначе грають,
Бога славлять, величають.
Учень 8. Писанка – це Дивосвіт!
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.
Бо ж вони цвітуть, як квіти,
Люблять їх дорослі й діти.
Слайд 8.
Учень 9. Крашанки або галунки.
Пофарбовані в однин колір яйця. Використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір.
Слайд 9.
Учень 7. Крапанки.
Техніка схожа із розписом писанки, тільки замість нанесення писачком візерунків закрапуються воском місця на шкаралупі, що повинні залишитися незафарбованими.
Слайд 10.
Учень 8. Дряпанки або скробанки.
Яйця з видряпаними візерунками. Подібна техніка популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі, Угорщині, Чехії.
Слайд 11.
Учень 9. Яйця з малюнками (мальованки).
Великодні яйця з нанесеними на шкаралупу малюнками. Відомі в Німеччині, США, Угорщині, Хорватії та інших країнах.
Останнім часом для швидкого приготування великодніх яєць широко використовуються наліпки з різноманітними візерунками і малюнками.
Слайд 12.
Учень 7. Витравлені яйця.
Візерунки зроблені за допомогою техніки травлення.
Слайд 13.
Учень 8. Cламенки.
Великодні яйця, візерунки яких роблять із соломи. Цю традицію започатковано в Чехії та Словаччині, останнім часом опановують в інших країнах
Східної Європи.
Слайд 14.
Учень 9. Яйця, обплетені дротом.
Яйця, вкриті сіточкою-візерунком, сплетеним з дроту. Техніка поширена в Чехії, Словаччині та Угорщині, які зараз змагаються за звання батьківщини цього методу.
Слайд 15.
Учень 7. Яйця, розмальовані кольоровим воском.
З'явились у деяких європейських країнах на початку ХХ ст. Техніка близька до традиційної, але віск залишається на шкаралупі. Малюнок виходить рельєфний й
різнокольоровий. Румуни вважають цей стиль власним винаходом.
Слайд 16.
Учень 8. Бісерні яйця.
Яйця оздоблені бісером, який клеїться до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння.
Слайд 17.
Учень 9. Скляні яйця.
Виготовлені зі скла великодні яйця.
Поширені у США, Західній Європі.
У Венеції виготовляються з муранського скла.
Слайд 18.
Учень 7. Яйця-вишивки.
Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Спочатку майстри вишивали на канві, в яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою.
Слайд 19.
Учень 8. Перфоровані яйця.
Візерунки висвердлені за допомогою бормашини. Техніка з'явилась у Німеччині. Поширена також в Чехії. Серед майстрів, які працюють у цій техніці, найвідомішими є Франц Ґром зі Словенії і Горст Опіола з Німеччини.
Слайд 20.
Учень 9. Ювелірні яйця.
Яйця виготовлені з золота, срібла, коштовного каміння. До їх числа відносяться ювелірні яйця Карла Фаберже.
Слайд 21.
Учень 7. Писанка від GUCCI.
Слайд 22.
Учень 8. Великоднє яйце в техніці квілінг.
Звучить пісня «Писанка».
Слайд 23.
Учень 9. Дерево життя.
Культ «дерева життя» був розповсюджений в усі часи. Він може мати вигляд троїстої гілочки, квітки з листям або квітучої гілки у вазоні
Дерево життя – як космічне дерево – було символом стрижня, що з’єднує землю і небо, символом безперервного відродження природи і відновлення життя, емблемою невичерпної життєвої сили, гармонії, безсмертя.
Слайд 24.
Учень 7. Берегиня.
Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у трихристиянізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері.
Слайд 25.
Учень 8. Символи, що сприяють багатому врожаю: символ зерна, грабельки, блискавка, символ води, символ землі, безконечник, баранячі ріжки.
Слайд 26.
Учень 9. Символи здоров'я та довголіття: сонечко, ружа, риба, олень.
Слайд 27.
Учень 7. Символи, що лікують: сосна, верба, соняшник.
Слайд 28.
Учень 8. Символи, які сприяють народженню дітей: повна ружа, квітка, дзвіночок.
Слайд 29.
Учень 9. Символи кохання: зозуля, смерека, квітка.
Слайд 30.
Учень 7. Символи-обереги: божа рука, півень, берегиня, сигма-вуж.
Слайд 31.
Учень 8. Символи-попередження: заячі вуха, ведмежі лапи, зуби вовка, вовчі ребра, дзьоб крука.
Слайд 32.
Учень 9. Символи сили і витривалості: вербова гілка, лист, калиновий лист.
Слайд 33.
Учень 7. Християнські символи: церква, хрест – символ очищення, церква-вічність, свята трійця, боже око.
Слайд 34.
Учень 8. Християнські символи на великодніх яйцях виконують різними техніками.
Слайд 35.
Учень 9. Символічне значення кольорів в писанці та крашанці:
червоний означає радість, життя, любов, надію;
червоний з чорним символізує земні божества;
жовтий – місяць, зірки, гарний урожай;
голубий колір уособлює небо, повітря, здоров’я, силу;
зелений символізує весну, відродження природи, багатство рослинного й тваринного світу;
коричневий - колір родючої землі.
Слайд 36.
Учень 7. Найбільші у світі писанки.
У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році.
Щороку в липні у цьому містечку відбувається Фестиваль писанки.
Слайд 37.
Учень 8. В Канаді нещодавно спорудили ще один пам′ятник Писанці: семиметрове яйце за допомогою металевої опори парить в кількох метрах над землею.
Слайд 38.
Учень 9. Музей писанки в Коломиї.
Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.
Слайд 39.
Учень 7. На Хортиці відкрили пам’ятник писанці.
Слайд 40.
Учень 8. Даруючи писанку, людина мов би каже: «Ось, я бажаю тобі щастя та здоров’я».
Учень 9. Я для нашої великодньої газети склав художній опис писанки.
Писанка – це світло сонця і світ душі, подих неба і дух землі, це геній нашого народу.
Цей дивовижний заповіт наших далеких пращурів вражає своєю художньою довершеністю, багатством сюжетних композицій, неповторністю кольорових гам. Життєдайна сила писанки, її неповторна краса, багатство орнаментів і звичаї та обряди, пов’язані з нею, завжди приваблювали мене.
Невеличка за розміром, але глибока за змістом, писанка несе прадавні символи світорозуміння, поєднує минуле і сучасне, язичницьку віру у відновлення природи і християнську ідею воскресіння Людини-Духу. Мереживо на наших писанках – це не просто набір знаків і прикрас, а символічна мова, якою спілкувалися наші пращури зі Всесвітом.
На писанках оживають гривасті коні, чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба й різнобарвні квіти, що символізують мудрість, красу, елегантність, подих любові і ніжності. Все зображено найрізноманітнішими фарбами. Кожен штрих точно передає почуття любові до рідної природи.
Чарівний світ писанки приваблює самобутністю, чистотою кольорів, складністю малюнків.
Доки пишуть писанки, світ буде існувати. Отже, пишіть писанки!
( прикріплюють опис до газети).
Учень 7. А ще ми намалювали малюнки.
(прикріплюють малюнки до газети).
Учень 8. А зараз ми хочемо заспівати вам пісню.
Виконання пісні «Розмалюю писанку».
1 куплет.
| Розмалюю писанку, розмалюю, Коника гривастого намалюю. Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю. Приспів (двічі): Писанка, писанка – Мій веселий дзвін. Писанка, писанка – Мій дитячий світ. |
|
| 2 куплет. |
| Розмалюю писанку, розмалюю, Сопілочку різьблену намалюю. А моя сопілочка буде грати, Буде коник весело танцювати. Приспів (двічі): Писанка, писанка – Мій веселий дзвін. Писанка, писанка – Мій дитячий світ. |
|
Проблемне запитання.
— Чим писанка відрізняється від крашанки? (Писанки розписуються за допомогою воску, часто у два кольори. Писанки ніколи не варять, їх не їдять, а дарують і зберігають як талісман. Крашанки фарбують природними барвниками в один колір, їх варять, їдять).
Робота в группах – «Юні літературознавці».
Учитель. Шановні друзі! Великодні обряди та звичаї знайшли своє відображення в українській літературі. Думаю, що всім цікаво буде дізнатися, у творах яких авторів використовується ця тема. Тож, дійшла черга послухати наших юних літературознавців.
Показ презентації «Великодні обряди, звичаї, повір’я у творах
українських письменників».
Слайд 1.
Учень 10. До вашої уваги ми приготували презентацію «Великодні обряди, звичаї, повір’я у творах українських письменників».
Слайд 2.
Учень 11. Тарас Григорович Шевченко. Поезія «На Великдень на соломі».
На Великдень на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками…
Слайд 3.
Учень 12. Леонід Глібов. Поезія «Великдень – весняне свято».
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок…
Слайд 4.
Учень 10. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість «Маруся».
Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною…
Слайд 5.
Учень 11. Леонід Полтава. Поезія «Найкраща писанка».
Мати і донька почали
Малювати писанки…
Слайд 6.
Учень 12. Юрій Федькович. Поезія «Писанки».
…А Божая мати,
Та бідна нещаслива мати
За Русалимом, в крайній хаті…
Слайд 7.
Учень 10. Улас Самчук. Роман-хроніка «Марія».
Це не значить, що вона не бачила неба й землі…
Слайд 8.
Учень 11. Богдан Стельмах. Вірш «Писанка».
Як нарешті панна-писанка
Написалася…
Слайд 9.
Учень 12. Леся Храплива. Поезії: «Писанка», «Великдень», «Великодні дзвони», «Що кажуть ці взори? Скажи мені, мила…», «Ішла Ганнуся у церкву ранком, в синій хустині писаночки…».
Слайд 10.
Учень 10. Ігор Калинець. Поезія «Писанки».
Виводить мати дивним писачком
По білому яйці воскові взори…
Декламування учнем поезії І. Калинця «Писанки».
Учень 11. Писанки.
Ігор Калинець.
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі —
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвонить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білій колисковій оболоні...
Котились писанками із гори
Ясні сонця у мамині долоні.
Декламування учнем поезії Л.Глібова «Великдень – весняне свято».
Учень 12. Великдень – весняне свято.
Леонід Глібов.
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий Хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, ну ж співати:
Христос воскрес! Христос воскрес!
Учитель. Можливо, серед вас є юні автори, які можуть зачитати свої власні вірші про Великдень та писанку?
Декламування учнями власних віршів про Великдень та писанки.
(Учні зачитують власні вірші та прикріплюють їх до великодньої газети).
Вікторина.
Учитель. А зараз до вашої уваги пропонується вікторина. Побачимо, наскільки добре ви знаєте зміст прочитаних удома поезій та їх авторів.
1) Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн несеться до небес.
(Іванна Савицька «Христос воскрес!»).
2) Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори…
(Ігор Калинець «Писанки»).
3) В небі, в зоряній безодні
Тонуть дзвони великодні…
(Григорій Чупринка «Великодні дзвони»).
4) Під зорями весна ще буде спати,
Ще місто мла вкриватиме густа…
(Роман Завадович «Під зорями весна ще буде спати»).
5) Христос воскрес! Радійте люди,
Біжіть у поле, у садок…
(Леонід Глібов «Христос Воскрес!»).
6) На столі духмяна паска,
А круг неї крашанки.
(Платон Воронько «На столі духмяна паска»).
Заключне слово
Учень 1. В. Крищенко
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Учень 2. І ми сьогодні хочемо свої писанки та крашанки подарувати вам, дорогі учителі!
(Діти дарують свої витвори педагогам).
Учень 3.
Писанки святкові, різнокольорові,
Ми їх розписали, вам подарували.
Хай вони приносять мир у ваші хати.
Разом з вами будем Пасху святкувати.
Радісна новина – скоро Пасхи днина –
Будем святкувати, Пасху величати.
Битись крашанками будемо з братами,
Пасху святкувати, Пасху прославляти!
Учитель.
Любіть і веселіться, добрі люди!
Він вистраждав нам вічність. І тому
Між нами вже гріхи нехай не блудять —
Христос Воскрес! І вся хвала Йому!
Почнімо путь в годину цю священну
До мудрості, до згоди, до небес.
Щоб в наших думах і ділах щоденних
Христос Воскрес!
Всі: Воістину Воскрес!
Учитель. Наш урок добігає кінця. Хочу ще раз сьогодні звернутися до вас, добрі друзі: шануйте свою історію, свої обряди, звичаї, традиції. Адже, повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми доторкаємося до забутих джерел, що живили його дух, оберігали чистоту душі, допомагали пояснити незрозуміле, відповідно діяти й жити.
Сподіваюсь, що та величезна робота, яку виконала кожна група, допоможе вам глибше вивчити історію і культуру своєї Батьківщини.
ІV. Домашнє завдання.
Описати крашанку або писанку, яку хотіли б ви отримати в подарунок на Великдень.
V. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Бесіда.
— Чи досягли ми поставленої мети уроку?
— Як можна використовувати отримані на уроці знання в майбутньому?
— Чи сподобався вам урок?
27
189
163 109 
