Відкрите заняття "Ф. Дюрренматт - сумний паяц швейцарської літератури".

11

Фрідріх Дюрренматт – «сумний паяц» швейцарської літератури, найяскравіший представник театру гротеску.

Трагікомедія «Гостина старої дами».

ПЛАН.

1. Ф. Дюрренматт – швейцарський драматург, прозаїк, публіцист.

2. Театр гротеску – спосіб зображення і відтворення картин кризового стану світу.

3. Аналіз п`єси «Гостина старої дами»:

1. історія написання;

2. система образів, проблематика п`єси;

3. екзистенційні риси в творі;

1. «Гостина старої дами» як трагікомедія з рисами драми-притчі.

Мета: засвоїти знання щодо основних етапів життєвого і творчого шляху швейцарського драматурга - Ф. Дюрренматта, особливостей його художнього світу. Повторити і удосконалити поняття «гротеск», «драма-притча», «трагікомедія», «художня деталь». Проаналізувавши ключові епізоди твору і образну систему визначити проблематику твору і з ясувати ставлення студентів до основних проблем. Розвивати логічне мислення, зв язне мовлення, вміння учнів формулювати і висловлювати грамотно свої думки, пам`ять, увагу, образне мислення; виховувати любов театру і літератури, відчуття необхідності і потреби у читанні, розширення естетичного кругозору - для розвитку людини і вчителя зокрема.

Обладнання: текст п`єси «Гостина старої дами», портрет Ф. Дюрренматта, мультимедійне забезпечення.

Тип уроку: комбіноване заняття.

Форма проведення: практичне.

Тільки у драматичній формі комедії

можна втілити сучасну трагедію.

П`єса зла, відтак трактувати її слід якнайгуманніше.

І персонажі повинні викликати не гнів, а сум.

Фрідріх Дюрренматт

Проблемне питання: Чим можна виміряти ціну людського життя?

Хід заняття

І. Організаційний етап

ІІ. Мотиваційний етап

Слово викладача. Сьогодні ми будемо говорити про те, що у сучасному житті – суворому, хаотичному абсурдному і, як вважають екзистенціалісти, – ворожому людині, зовсім не залишилось місця людяності, бо її почали витісняти наввипередки гроші, егоїзм, байдужість.

Всі ми пам`ятаємо легенду про давньогрецького філософа Діогена, який серед білого дня, взявши ліхтар, ходив вулицями міста, і коли його спитали, навіщо ліхтар, він відповів: «Шукаю людину!»

Швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт, на мій погляд, з повним правом теж міг би сказати майже те ж саме, але вже у ХХ ст. - «Шукаю людяність». Чи ви погоджуєтесь із цією думкою після прочитання п`єси «Гостина старої дами»? Сьогодні на занятті ми над цим поміркуємо.

ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

Мета: забезпечити засвоєння засвоїти знання щодо основних етапів життєвого і творчого шляху швейцарського драматурга - Ф. Дюрренматта, особливостей його художнього світу. Повторити і удосконалити поняття «гротеск», «драма-притча», «трагікомедія», «художня деталь». Проаналізувавши ключові епізоди твору і образну систему визначити проблематику твору і з ясувати ставлення студентів до основних проблем. Розвивати логічне мислення, зв язне мовлення, вміння учнів формулювати і висловлювати грамотно свої думки, пам`ять, увагу, образне мислення; виховувати любов театру і літератури, відчуття необхідності і потреби у читанні, розширення естетичного кругозору - для розвитку людини і вчителя зокрема.

• Чи є слово у назві теми, яке вам незрозуміле? (паяц - клоун, шут)

Робота з епіграфами

Проблемне питання:

ІV. Перевірка домашнього завдання:

1. Повідомлення студентів з теми «Фрідріх Дюрренматт – швейцарський драматург, прозаїк, публіцист» у формі «Інтерв`ю з драматургом».

Вступне слово викладача: Фрідріх Дюрренматт говорив про себе: «...Хоч я і найсумніший із драматургів, жарти мені дуже подобаються, я зовсім не безнадійно похмурий тип». Отже, варто познайомитись з цією непересічної і талановитою особистістю ближче.

1.Питання: Пане, Фрідріх, ви автор понад 23 п`єс, чисельних романів, есе, критичних статей, кіносценаріїв і радіоп`єс. Але в школі ви вчились ледь-ледь на трійки і говорили потім, що це був найгірший період у вашому житті. Як же так сталося, що з трієчника виріс швейцарський літературний класик?

Відповідь: Я не став би іменувати себе класиком, бо лише час може надати цей титул, а щодо моєї шкільної пори, то уже з дитинства я відчував певний потяг до усамітнення і творчості, а школа пропонувала прямо протилежне. Мені було нецікаво вчитися, бо приваблювали мене геть інші речі. Свобода і творчість – не є пріоритетами шкільної програми. Тому пізніше я спробував все це віднайти у вищій школі, університетах, і така стежка і привела мене до письменства, театру).

2.Питання: Пане Дюрренматт, що вплинуло на формування вашої особистості і створення художнього світу ваших творів?

Відповідь: Я ріс замкненим, бо весь час на моїх очах проходили вселенські дійства в мініатюрі – весь час когось ховали, відспівували – мій батько був священиком – тому усамітнення було моєю схованкою, я занурювався у свій власно створений світ. Крім того мій дід (відомий в минулому політичний діяч, що встиг навіть відсидіти 10 діб за своє вільнодумство, також захоплювався поезію, писав сатиричні вірші про владу. Це витоки з мого дитинства. А в дорослому житті живопис став моєю другою натурою і навчив мислити образами – І. Босх – ось художник, картини якого, на мій погляд, у повній мірі відображають стан речей сучасності. Творчість М. Гоголя, Кафки, Камю і Сартра (екзистенціалізм надзвичайно цікавить мене) стали провідниками для мене, а безмежний Космос і астрономія – народжують в душі мрії і фантазії. Все це і моє натхнення, все це і надає сили жити і творити.

І. Босх «Сад земних насолод»

3.Питання: Пане Фрідріх, нещодавно пройшла виставка ваших картин, і ваш близький друг заявив, що «Дюрренматта-художника переміг Дюрренматт-письменник». Ви поділяєте цю думку?

Відповідь: Не можу повністю погодитись з цим, бо живопис – дійсно для мене більше ніж просто хобі, але все ж таки саме слову я надаю перевагу у своїх спробах розкрити таємницю буття. Я завжди виступав проти того, щоб мене включали у перелік швейцарських художників. Так, я часто ілюструю свої твори особистими власними малюнками, навіть організував виставку своїх картин за наполяганнями друзів. Але пензлі і фарби допомагають грати з кольором, світлом, формою, допомагають там, де важливо показати речі, які не можна виразити словами . На моєму робочому столі завжди поряд з рукописом лежить аркуш картону, до якого я іноді довгий час навіть не торкаюсь, але одної миті беру перо і роблю ескіз нашвидкуруч: малюю фантастичних істот, що зійшлися у двобої, густіше штрихую небо, ..і мене охоплює відчуття наповненості від того, що я творю світ ніби з Нічого. Я малюю всю ніч, дві ночі і не відчуваю втоми.

Ф. Дюрренматт «Розлючені кентаври»

4.Питання: Ваша дружина, згадуючи знайомство з вами, розповідала, що так була вражена і зачарована ерудицією, вмінням бути душею компанії, що не могла піти з вечірки кілька годин поспіль. А широкому загалу ви відомі як відлюдник. Так де ж справжній Фрідріх Дюрренматт?

Відповідь: Я і є справжній у цих різних проявах, я шукаю в людях однодумців, з якими легко і зрозуміло, і можливо в той час моя майбутня дружина теж побачила в мені споріднену душу.

5.Питання: Ми вже зрозуміли, яку роль у вашому житті відіграє живопис. А от відомо, що у вашій оселі на почесному місці стоїть справжній телескоп та й зоряне небо часто присутнє у ваших творах, чому?

Відповідь: Зоряне небо, Всесвіт нагадує мені, який прекрасний і безмежний світ а людина маленька піщинка, якій випало щастя його побачити. Це відчуття в деякій мірі робить мене щасливим, надихає.

6.Питання: Літературні критики вже назвали вас «майстром гротеску» чому ви обрали саме цей вид художньої образності як провідний?

Відповідь: Гротеск – найкращий спосіб бути точним у зображенні абсурдності навколишнього світу, я якому поєднується химерним чином краса і потворність, бруд і чистота, сміх і сльози. Гострота цього художнього прийому – дуже вдалий спосіб привернути увагу до проблем сучасності.

7.Питання: Пан Дюрренматт, тематика ваших творів досить різноманітна і серйозна: зрада і вірність, справедливість і свобода, злочин і покарання, злочинець і суддя, злочинець і кат. А обрали Ви для їх змалювання дещо несподіваний і дещо «залегкий» жанр - детектив. Чому?

Відповідь: Література повинна стати легкою, щоб не потонути у критичних аналізах вчених, щоб привертати увагу до проблем якомога більшої кількості людей і можливо колись таки подолати їх.

8.Питання: Пане Фрідріх, чому у ваших творах ви завжди обираєте з усіх можливих найгірший фінал і при цьому не зовсім зрозуміло, яку мораль винести читачеві, все «добре» чи навпаки, герой все ж «герой» чи «антигерой»? Поясніть, будь ласка.

Відповідь: Найгірший фінал – спосіб привернути увагу до проблеми, її глибини, може й дістатися її дна. А щодо моралі, то я вважаю, що…всі мої п`єси – притчі, хоч і далекий від думки, що людину треба повчати, я лише намагаюсь зрозуміти світ, а лише притчі допомагають це зробити.

9.Питання: Пане Дюрренматт, відомо, що ви дуже тепло і з повагою ставитесь до творчості класика української поезії, її символу - Тараса Григоровича Шевченка.

Відповідь: Я з великою повагою ставлюся до творчості Т. Г. Шевченка. Ця шана до Кобзаря спонукала мене у 1964 р. відвідати Україну. Мої враження від перебування на гостинній українській землі перевершили всі очікування. З почуттям безмежної радості ходив я по землі, яка подарувала світові великого Шевченка. Я підкорений повагою і любов ю українського народу до свого великого поета! Творчість Миколи Васильовича Гоголя викликають у мене справжній захват. «Вечори на хуторі біля Диканьки» - безперечно літературний шедевр. У Гоголя я вчився мистецтву гротеску, вмінню поєднувати трагічне і комічне, виявляти абсурдність навколишнього світу.)

1. Виступи студентів, які називають по 5 фактів з життя Дюрренматта, що видались їм найбільш цікавими.

Висновок: отже, про що ми одразу ж пригадаємо, коли почуємо ім`я видатного швейцарського драматурга Ф. Дюрренматта?

1. Ф. Дюрренматт (1921-1990) - драматург, прозаїк, автор радіоп`єс, кіносценаріїв, критик, талановитий художник-експресіоніст. 2) Вивів швейцарську драму (разом із М. Фрішем) на світову арену. 3) Став основоположником театру гротеску і трагікомедії. 4) Вперше поєднав риси серйозного жанру і розважального (детектив і філософські роздуми). 5) Серед особистостей, що вплинули на його світогляд і творчість називав Достоєвського, Кафку, Гоголя, письменників-екзистенціалістів – А. Камю, Ж.-П. Сартра, художника епохи Відродження – Ієроніма Босха. 6) Художній світ митця це -

• апокаліптичні настрої (кризи, катастрофи);

• моральний суд над людством: провина, відповідальність, справедливість;

• ствердження цінності життя людини;

• схрещення комічного і трагічного;

• широке використання : гротеску, пародії, іронії, чорного гумору;

• насиченість дії, динаміка сюжету, найгірший фінал.

Слово вчителя. В. Сєдельник так сказав про художній світ Дюрренматта: «Жахливі картини Апокаліпсису, всесвітнього краху митець змальовує не заради бажання зображувати катастрофи, а заради СПАСІННЯ людства, що невблаганно сповзає у безодню самознищення». Звідси відчувається приховане повчання митця, притчевість його творів. Наше завдання дослідити це на занятті.

1. Актуалізація опорних знань.

• Що таке трагікомедія?

• Що таке гротеск?

• Що таке драма – притча?

• Які основні тези екзистенціалізму, домінуючого у ХХ ст. філософського напряму, ви знаєте?

Отже, з`ясувавши зміст основних понять, що їх митець використовує у своїй творчості, наше завдання протягом заняття дослідити це на прикладі п`єси «Гостина старої дами», а саме: ознаки трагікомедії, гротеску, драми-притчі, екзистенційні риси у творі.

1. Вивчення нового матеріалу

1. Історія створення. Індивідуальне повідомлення студента.

Сюжет драми виріс із незакінченої повісті «Місячне затемнення». За задумом автора, ця повість мала розповідати про уродженця одного швейцарського села, який через півстоліття повернувся на батьківщину мультимільйонером. Метою подорожі багатія до рідного села була помста землякові, який колись звабив його кохану. За допомогою грубого підкупу головний герой змушує селян мовчки розправитися з давнім ворогом. У п'єсі «Гостина старої дами» «блудний син», що через десятки років повернувся додому, перетворився на «блудну доньку», але основні складові драматичної інтриги збереглися: скривджене кохання як мотив помсти, підкуп і вбивство як шляхи її здійснення.

Завдання: записати в зошиті нову інформацію.

Слово викладача. Отже, автор переосмислив сюжет незакінченої повісті, надавши їй нового ідейного змісту; з`ясувати його – наше завдання.

1. Робота над сюжетом, образами, проблематикою твору. Визначення рис трагікомедії, гротеску.

• Робота з епіграфом. Як ви розумієте сенс епіграфу?

• Образи. Сюжет. Проблематика.

• Назвіть головних героїв п`єси?

Клер Цаханасян – мільярдерка, колишня мешканка міста Гюлен, гюленці, Альфред Іль – крамар, колишній коханий Клер.

• Сюжет п`єси (зав`язка, розвиток дії, кульмінація, розв`язка)

• Назвіть сцени, в яких автор зобразив поряд потворне і красиве, трагічне і комічне, величне і жалюгідне. Це ознаки чого?

Отже, ми довели що «Гостина старої дами» за жанром трагікомедія, а гротеск – провідний художній прийом у творі.

• Образи твору.

Слово викладача. З`ясуємо, які проблеми, ідейне значення мають у творі основні дійові особи.

Образ Гюлену і гюленців

Автор про персонажів

«..Що стосується гюленців, вони такі ж люди як і всі ми. Їх не треба зображувати злодіями. Жодним чином. Спочатку вони сповнені рішучості відкинути пропозицію мільярдерки. Так, вони роблять борги, але не тому, що вирішили вбити Іля – вони просто люди легковажні. І вони щиро вірять, що врешті решт все перемелеться і Клер відступиться. Тільки під час сцени в Петеровом сараї відбувається фатальний злам. Від долі не втечеш. З цієї хвилини гюленці поступово починають готуватись до вбивства, обурюватись провиною Іля. Все місто, як ми бачимо на прикладі Учителя, повільно піддається спокусі, тому що «спокуса велика, а бідність безмежна».

• Описати містечко, яким ми бачимо його на початку твору.

с. 457. Гюлен – містечко зруйноване, занепале. Будинок станції теж занепалий, розклад наддертий, семафор заіржавілий, надпис «Вхід забороне-но»;дорога до станції розбита,ледь позначена; будка: гола, без вікон, висять пошарпані плакати. Навіть п ятий чоловік, що сидить на лавці, викладає занедбаним. На цій залізничній станції навіть не зупиняються пасажирські потяги.

• Які деталі свідчать про колишнє багатство міста і теперішній занепад?

с. 460. 5 років тому в місті зупинялись усі важливі потяги світового значення; працювала фабрика Вагнера, Бокмана, пансіонат, місто було осередком культури (іронія), бо там ночував сам Гете, зупинявся Брамс, винахідник Шварц. Зараз гюленці живуть з допомоги по безробіттю: «животіємо, здихаємо».

• На який порятунок сподіваються мешканці?

Мешканці сподіваються на приїзд і допомогу своєї колишньої землячки Клер Цаханасян, мільярдерки.

• Як до жінки ставляться гюленці, чи можна вважати їхню радість щирою?

Зневажають, називають «торбою з грішми», і водночас підлещуються.

• Як поводить себе Бургомістр, на кого всі надії щодо вмовляння Клер?

Бургомістр промовляє на адресу Іля пишні промови, покладає на нього надії щодо вмовляння Клер дати місту гроші, пророкує Ілеві місце свого наступни-ка.

• Хто не поділяє радості від приїзду Клер, кому моторошно від її вигляду, він порівнює її з Паркою?

С. 460. Учительне поділяє радості від приїзду Клер, йому моторошно від її вигляду: «..що таке страхіття, я довідався щойно годину тому. Мені аж мороз пішов по спині, як та стара дама в чорному вбранні вийшля з потяга. Наче Парка, грецька богиня долі. Вона повинна була б зватися Клото, а не Клер, бо якраз про неї можна подумати, що вона пряде нитку життя».

Літературознавча довідка. Хто такі Парки?

Па́рки — три богині долі у давньоримській міфлогії, три сестри. Старша – пряла нитку життя, наймолодша - перерізала її, коли приходив той час, який визначала середня сестра.

• Яку ж пропозицію отримують жителі від мільярдерки в обмін на грошову допомогу? - Один мільярд за вбивство Іля.

• Як вони реагують на пропозицію?

Спочатку обурюються і відкидають пропозицію. «Ми стоїмо за вас, за нашого Іля. Непохитно».

• Чому згодом ситуація стає дивною? В чому саме? Як поводять себе гюленці?

Згодом їхня поведінка стає дивною, вони набирають товарів в кредит, продовжуючи запевняти Іля у своїй непохитності щодо пропозиції Клер. Іль бачить і розуміє, до чого все йде, бо навіть у Бургомістра в кабінеті на стіні з явився план нової ратуші, на церкві лунаю новий дзвін тощо. Люди ходять озброєними, бо буцімто втік чорний леопард Клер.

• Порівняйте розмови Іля з Бургомістром і Священиком. В чому різниця?

С. 466 Якщо при першій розмові Бургомістр називав Іля своїм наступником, то тепер вважає, що той не має морального права ним бути, а тим паче вимагати арешту Клер за підштовхування людей до злочину. Б: «Коли ми засуджуємо пропозицію дами, то це не означає, що ми схвалюємо злочини, які довели до цієї пропозиції» (лицемірство, бо на стіні висить новий план ратуші). Бургомістр робить вигляд, що не розуміє стурбованості Іля і ситуації загалом. с. 467. Священик, який теж придбав новий дзвін , прямо говорить Ілю тікати звідси, бо «Ми всі слабкі… Дзвін гуде в Гюлені, дзвін зради. Тіка свою присутністю, не вводь нас у спокусу». Священик прямо говорить, що кожен може піти на вбивство Іля.

• Хто наважується сказати вголос про те, що коїться в місті?

с. 468-469. Учитель: «Я хочу проголосити правду, навіть якби наші злидні мали тривати вічно…У Гюлені затіваються жахливі речі.

"Ох, Ілю, що ми за люди! Ганебний мільярд пече нам серця. Візьміть себе в руки. Боріться за своє життя, зв’яжіться з пресою, вам більше не можна гаяти часу".

• Прокоментуйте вислови Учителя (в якій сцені говорить, у якому стані)

с. 470. 1) «Вас уб’ють. Я знаю це від самого початку, та й ви давно це знаєте. Хоч більше ніхто в Ґюллені не хоче цього признати. Спокуса надто велика, а наша біда надто тяжка. ... Колись і до нас прийде стара дама, і тоді з нами станеться те, що оце з вами». (Це означає, що раз не покладено край злочину за допомоги доброї волі, людяності, прощення, то він може скоїтись знову. Коло зла не розірвано, а значить воно може повторитись).

• Що натомість пропонує Бургомістр Ілеві?

с. 470-471. Б. пропонує Ілеві накласти на себе руки, щоб позбавити гріха інших і очиститися самому. «...це ваш обов язок – відібрати собі життя, як людині честі зробити для себе висновки….вже хоч би з почуття солідарності, з любові до рідного міста..»

• Чи справджується думка Вчителя?

с. 472 Так, гюленці збираються на міських зборах, де Клер нібито має подарувати місту мільярд, а насправді вбити Іля за загальної згоди.

• Що означають останні слова Іля «моліться за Гюлен»?

Ці слова означають, що місцяни скоюють злочин вдруге – 45 років назад вони підтримали злочин Іля і несправедливо вчинили із Клер, а тепер таку ж несправедливість вчиняють з Ілем – продають його життя без суда і слідства. Це гріх, який треба відмолити,спокутувати. Цей злочин видають під виглядом встановлення справедливості і отримують за це гроші (гротеск – високе і нице поряд) :

с. 473 2) «Не задля грошей, а задля справедливості. І через муки сумління, бо ми не можемо жити й дивитися, як між нами гніздиться злочинство, яке ми повинні викорчувати».

• Автор дав назву місту таку, що у перекладі зі швейцарського діалекту означає «ГНІЙ», це випадковість? Ні. Гнилі і хворі душі, ідеали, життя.

• Отже, ідея, що її уособлюють гюленці:

Словникова робота.

Образ Клер Цаханасян

Автор про героїню

«Клер Цаханасян не уособлює ані справедливості, ані плана Маршалла,а ні тим більше Апокаліпсису, вона лише те, що вона є – найбагатша в світі жінка, яка завдяки своїм статкам отримала можливість діяти як героїня давньогрецької міфології – Медея…І не треба забувати , що у цієї старої дами є почуття гумору, …для неї люди – товар, який вона купує. Але і на себе вона дивиться зі сторони, що надає їй певної грації і злої принадності. Клара стоїть ніби поза суспільством, тому вона перетворюється у щось непорушне, закостеніле. Ніяких змін в ній не відбувається, якщо не рахувати …, остаточного перетворення на мертвого ідола. Клер – образ статичний. Вона героїня – від початку».

• Хто така Клер Цаханасян? Коротка історія її життя.

(с. 461 Мільярдерка , яка в юності зазнала горя завдяки зраді свого коханого Іля. Її вигнали з міста, оббрехали, вона втратила дитину і потрапила до будинку розпусти, де невдовзі і зустріла нафтового мільярдера Цаханасяна і стала його дружиною. Її портрет с. 459: 62 роки, руда, намисто з перлин, широченні золоті браслети…)

• Навіщо автор вводить в експозицію епізод із зупинкою потяга?

(Демонструє можливості Клер, її майже безмежну владу, а також, щоб показати занедбаність Гюлена – всі здивовані несподіваною зупинкою потяга такого рівня).

• Як героїня сприймає гостинність гюленців?

(Клер схильно ставиться до такого пишного і урочистого прийому своїх співвітчизників, трохи зверхньо, іронічно).

• Чим зумовлена жорстока умова «благодійного внеску» мільярдерки?

(Жорстока умова Клер зумовлена зрадою Іля 45 років тому, він відмовився від неї і дитини, оббрехав дівчину на суді, підкупив свідків і одружився з заможною: "Там ти залишишся назавжди. Мертвий коло кам’яного ідола. Твоя любов померла багато років тому. Моя любов не могла вмерти. Але й жити не могла. ...Твоє життя... належить мені. Назавжди. Незабаром нічого вже не залишиться, тільки мертвий коханий у моїм спомині...")

• Як гадаєте, чому Клер не переконує категорична відмова гюленців виконати її умову?

(Клер говорить: «Я знаю світ, бо він мені належить». Люди цінують гроші понад будь-які духовні цінності, вони часто-густо їх просто не мають, а лише видають, що мають. Клер про це знає і тому говорить після відмови гюленців: «Я почекаю!»)

Робота над поняттям «художня деталь».

• Що ви бачите на фото?

• Чому ці деталі зовнішності Клер видаються символічними? Що означає цей предмет у для розкриття образу Клер, яка його мета? (протез – це штучна заміна того органу , який втрачено. Це алегоричний образ душі протез тіла - протез душі).

• Цей авторський прийом називається «художня деталь» - це

• Які ще у трагікомедії присутні художні деталі? (чорний леопард, якого вбивають, труна, яку весь час носять по місту перед очима Іля таким чином доводячи людину до усвідомлення своєї провини, безвиході і трагічності ситуації).

• Чому можна стверджувати , що мета Клер не тільки помста Ілю, але й громаді міста?

Прокоментуйте:

1.«Я знаю світ, бо він мені належить»

2.«Світ зробив з мене повію, тепер я зроблю з нього бордель».

3.«Людяність створено на біржі мільйонерів.

4. «Гюлен – за вбивство. Розквіт – за трупа». Клер непохитна у досягненні своєї мети . вона подарує гюленцям безбідне життя навзаєм смерті одного гюленця)

(Клер демонструє свою силу, принижуючи гюленців тим, що тисне на їхнє зубожіння і відсутність принципів там, де йдеться про гроші. Вона доводить, що люди не мають ані ідеалів, ані гідності. Ними можна маніпулювати , керувати – і зрештою зробити з них навіть злочинців. Гроші вирішують все).

• Чи можна зрозуміти дії Клер? А підтримати?

• Отже, яку ідею уособлює Клер?

Образ Альфреда Іля

Автор про героя

«На відміну від Клер її колишній коханий перетворюється на героя лише поступово. Цей жалюгідний крамар, сам того не розуміючи, одразу ж стає її жертвою. Будучи винуватим, він впевнений,що час списав всі його гріхи. І лише у ході п єси страх і відчай пробуджують у цій пересічній людині щось індивідуальне, особливе. Усвідомивши свою провину, він починає розуміти, що таке справедливість, а неминуча загибель надає йому величі».

• Яким ми бачимо героя на перших сторінках п єси?

(Спочатку Іль збентежений приїздом Клер, своєї колишньої коханої. Потім веде себе зухвало:»Вважайте, що вона в мене в кулаці», улесливо називає її «моя дика кішечко», «моя відьмочко».)

• Чого він очікує від зустрічі з Клер? (Благодійності задля порятунку міста від загибелі, грошей, відновлення фабрик тощо. А за це Іль отримає посаду наступника бургомістра).

• Як можна охарактеризувати стан душі Іля у цей час? Чому?

(Стан душі Іля у цей час – «сон совісті». Він не згадує свій ганебний вчинок по відношенню до Клер у їхні юні роки, не вбачає своєї провини перед нею.)

• Коли Іль починає «прокидатись» від сну совісті? Наведіть цитату з твору. (Іль бачить, що гюленці набирають кредитів, купують коштовні речі, у Бургомістра з являється план нової ратуші, а у священика – новий дзвін.)

• Що він починає розуміти і відчувати? (Іль відчуває спочатку страх, потім розпач, глибоку самотність, зрештою - каяття, пробудження совісті від сну, людяність).

• Яку роль відіграє другорядна сюжетна лінія про пошуки і вбивство леопарда Клер?

(Ця лінія має значення для пояснення читачу подальшої долі Іля. Леопардом називала його колись в юні роки Клер. Зараз за ним йде полювання, його вбивають. Це ж чекає й на Іля).

• Як змінюється самооцінка і які зрушення у свідомості Іля відбуваються? Наведіть цитату з твору.

С. 470. «Я зрозумів, що не маю вже права..я сам винен. Я зробив з Клари те, чим вона є, а себе самого те, чим я є, нікчемного, задрипаного крамаря».

С. 471 «Я пройшов крізь пекло…Я бачив, як ви робите борги, відчував, як із кожною ознакою добробуту до мене все ближче підкрадається смерть…Т тепер я переміг свій страх. Було важко, але все вже позаду. Вороття немає. Тепер ви мусите бути моїми суддями. Я скоряюся вашій ухвалі, …Для мене вона буде справедливістю, а чим для вас, не знаю. Дай, Боже, щоб ви вистояли під вашим вироком. Ви можете мене вбити, я не нарікаю, не протестую, не боронюсь, але вашого вчинку не можу у вас відібрати».

• Що має на увазі Іль – чим ця «справедливість» буде для гюленців?

Ця «справедливість» для гюленців, на думку Іля буде справжнім злочином.

• Чим, на вашу думку спричинена покора героя щодо вироку гюленців – слабкодухістю чи моральною силою?

• Чому смерть Іля водночас безглузда і піднесена?

Смерть Іля безглузда, тому що ціна її – гроші, мільярд, а піднесена – бо герой спокутував вину тим, що скорився і прийняв цей вирок, усвідомивши свою провину. Людину вбили, хоч вона і розкаялась. Іль проходить шлях від морального занепалу до морального очищення від бруду.

• Отже, яку ідею символізує Альфред Іль? Запис в зошит

• Отже, які проблеми порушує автор?

1. ці)

• –Розкрити символіку назви твору у зв язку зі словами Учителя: «Колись і до нас прийде стара дама, і тоді з нами станеться те, що оце з вами»?

1. Творче завдання – скласти сенкани до образів Клер Цаханасян, Альфреда Іля, гюленців.

1. Узагальнення, систематизація вивченого на занятті.

1. Підсумкова бесіда.

• Дюрренматт говорив, що всі його твори – це драми-притчі, чи можна «Гостину…» вважати драмою -притчею? Які уроки мудрості ми винесемо з цієї історії?

• Який головний урок подав нам Ф.Дюрренматт, сформулюйте його використовуючи слово «людяність» (легенда про Діогена)?

• Яка ж відповідь на проблемне питання заняття

«Чим виміряти ціну людського життя?»

1. Слово вчителя: чим його виміряла Клер? Помстою. Гюленці? Грошима. Альфред Іль? Спокутою і очищенням.

• А ви яку відповідь дасте на це складне питання?

Очевидно, що в житті немає однозначних відповідей на складні питання буття. Філософи, митці, ми з вами - всі шукають на них відповіді іноді так і не знаходячи їх. Тому, підводячи підсумок заняттю, пересторогою прозвучать слова нашої уславленої поетеси Ліни Костенко: (відео В.Горянський читає вірш «Шукайте цензора в собі» 0.36 хв.)

Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас - із вас.
Залишиться одна лиш оболонка.

Слово вчителя:

• Як ви зрозуміли вислів «І непомітно вийме вас - із вас»?
  Не занапастіть в собі Людину, бо лише ми самі робимо вибір несемо відповідальність за свої вчинки. Не втрачаймо ж честі, людяності, доброти, словом всього того, що робить нас людьми; щоб жити і не чекати і не боятися приїзду чергової «дами».

VIII. Рефлексія.

• Чи сподобався твір? Чим саме?

• Чи можна уявити Гюлен 40 років потому? Яким? Що має змінитися і чи зміниться взагалі?

1. Оцінювання.

2. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на одну із запропонованих тем за трагікомедією Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами»:

• Слово на захист Клер Цаханасян.

• Слово на захист Альфреда Іля.

• Чим виміряти ціну людського життя.