Всеукраїнська науково-практична конференція "Нова початкова школа: від теорії - до практики"

• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
• формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
• здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
• формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

• Конкретизація загальної мети (цілі) уроку. (Визначення предметної та ключової (ключових) компетентностей до конкретного уроку).
• Поділ змісту виучуваної теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.
• Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.
• Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний).
• Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально- самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи.
• При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).

МОДУЛЬ ВСТУПНОГО ПОВТОРЕННЯ

Мета: Визначити рівень попередньої підготовленості учнів, що стосується теми.

Актуалізувати знання, що потрібні для введення нового матеріалу.

Активізувати мислення учнів.

Методи: фронтальна бесіда, усне опитування, робота зі схемами, рисунками, метод прогнозування, робота з текстом підручника, самоперевірка за зразком тощо.

Прийоми :«Інтрига», «Дивуй!», «Фантастична добавка», «Відстрочена

загадка», заповнення кросвордів, «Альтернатива», «Світлофор», «Мозковий штурм», «Асоціація», «Зайве слово», «Назви відповідь», «Пошук загального», «Групування слів», «Лото», «Зашифровки», «Незакінчені речення» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.

Засоби: диктанти, тести, ТЗН, навчальні та наочні посібники, підручник, таблиці, моделі тощо.

Метод графічних асоціацій

Цей метод передбачає використання вчителем малюн­ка, що нагадує букву, яку потрібно запам’ятати. Трішечки уяви та фантазії — і буква перетворюється на якусь тва­ринку або інший предмет навколишнього світу.

Метод графічних асоціацій можна застосовувати й по - іншому. Діти (або вчитель) зображують на своїх малюнках словникові слова і «ховають» у них букви, які необхідно запам’ятати (див. малюнок).

Створення подібних малюнків дітьми сприяє кращому запам’ятовуванню слів, розвиває уяву, творчі здібності дітей, робить процес навчання цікавим і захоплюючим, сприяє ефективному формуванню навичок написання слов­никових слів.

"Дешифрувальник"

1. Визначте ключове слово уроку.

2. Зашифруйте його за допомогою цифр.

3. Дайте завдання учням розшифрувати і оголосити тему уроку.

Урок літературного читання, 2 клас. Тема. Чому совість у людині - головне? В. Нестайко "Руденький". Завдання: Розшифруйте назву оповідання В. Нестайка - 782360545.

«Асоціативний кущ»

Кожна група отримує словникове слово і складає асоці­ативний кущ за таким алгоритмом.

Прочитати подане слово, з’ясувати його значення.

Записати будь-які слова, фрази, які спадають на думку. (Можна ставити знаки питання біля тих час­тин куща, щодо яких є сумніви — підходять вони чи ні.)

Записувати всі ідеї, які з’являються протягом усього відведеного часу.

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення». Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді. 1.    На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені). 2.    На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору). 3.    На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати). 4.    На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).

Вправа "Банани" Вчитель вибирає ключове слово уроку і зашифровує його за допомогою фрази. Наприклад: ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК  ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК  (закресліть слово,  іменник)

Вправа "Скринька скарг"  Вчитель готує скриньку, аркуші паперу,  пропонує учням написати скарги щодо сприймання теми уроку і вкинути у "Скриньку скарг"

Вправа "Роз'єднай слова"  Вчитель добирає вислів, гасло уроку, записуючи усі слова разом і дає учням  завдання прочитати вираз . Наприклад: Українанашабатьківщина.( Україна наша батьківщина). Людинапочинаєтьсяздобра.

( Людина починається з добра. )

Мета: Допомогти учням засвоїти факти та основні ідеї. Забезпечити якість вивчення нового матеріалу. Формувати вміння виділяти головне, актуалізувати, конспектувати, порівнювати, зіставляти. Забезпечити диференційований підхід. Встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями. Формувати групи компетентностей:соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: пояснення, коментоване читання тексту підручника, проблемна лекція, семінар-практикум, фронтальна бесіда, дискусія, робота з книгою, посібниками, схемами, таблицями, рисунками, моделями, демонстрація презентацій.

Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів, «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Моделі, що ожили», «Снігова грудка», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Броунівський рух», «Два - чотири — всі разом», «Навчаючи — учусь», «Павучки», «Місткий кошик» тощо.

• Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.
• Засоби: ТЗН, підручники, посібники, довідники, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, моделі тощо.

АКВАРІУМ

• Об’єднайте учнів у 2-4 групи та ознайомте із завданням.
• Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду, -  де стоять парти, і утворити коло.
• Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:

- прочитати вголос ситуацію;

- обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;

• дійти до спільного рішення за 3-5 хв.

• Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення.
• Коли завершиться відведений для дискусії час, група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

-         Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо доведеною?

-         Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Тривалість такої бесіди - 2-3 хв. Потім місце в "акваріумі" займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію.

Мета: формувати вміння практичного застосування знань, умінь і навичок. Формувати й удосконалювати вміння й навички у стандартах прямого й успішного руху до накресленої мети. Забезпечити ситуацію вибору. Формувати вміння розв'язувати типові завдання, формувати творчі вміння. Переносити знання і способи діяльності, життєвого досвіду в нову ситуацію. Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, уміння вчитися.

Методи: практичні роботи, розв’язування завдань за зразком, метод коментування, робота з підручником та різними джерелами інформації.

Прийоми: «Асоціативний ряд», «Синтез думок», «Альтернатива», «Коментування», «Навчаючи - учусь», «Карусель», «Поєдинок», «Інтелектуальний тир», змагання тощо.

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, колективна, фронтальна.

Засоби: ТЗН, математичні диктанти, тести, навчальні та наочні посібники, роздавальний матеріал, схеми тощо.

НАВЧАЮЧИ-УЧУСЬ

Такий вид навчальної діяльності надає учням можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань однокласникам під час уроку. Робота учнів організована так:

• Після того як вчитель назвав тему та мету уроку і роздав картки із завданням, учням потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься в картці.
• Якщо щось незрозуміло, треба запитати про це у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.
• Учням необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватися до передання цієї інформації іншим у доступній формі.
•   Учні можуть говорити тільки з одним учнем або з кількома. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.
• Уважно прослухавши інформацію інших, діти намагаються отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідності зробити короткі нотатки.
• ​  Коли всі поділилися та отримали інформацію, учні розказують у класі, про що вони дізналися від інших.

Мета: організувати і підтримати безперервний зворотний зв’язок. Одержати своєчасну інформацію про успішність просування у навчанні всіх учнів. Спостерігати за процесом засвоєння та застосування знань, умінь і навичок. Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів. Формувати на кожного учня «досьє» (залучаючи комп’ютер), до якого тільки він та вчитель мають доступ. Формувати групи компетентностей: соціально-трудову,загальнокультурну.

Методи: спостереження, дискусія, створення проблемної ситуації тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Зворотний зв'язок», «Релаксаційні вправи», рефлексія тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, завдання для моніторингу рівня знань, навчальні та наочні посібники тощо.

СВІТЛОФОР НАСТРОЮ У кожного учня — сигнальна картка (з одного боку зелена, зі звороту — червона). Учитель пропонує дітям за допомогою цього «світлофора» визначити, з яким настроєм вони завітали на урок. Учитель висловлює побажання, щоб гарний настрій не залишив учнів до кінця уроку. Якщо ж настрій кепський, пропонує працювати на уроці так, щоб він поліпшився.

Мета: вдосконалити, узагальнити, систематизувати знання, вміння та навички.

Розвивати самостійність та творче мислення. Формувати вміння самостійно засвоювати окремі питання навчального матеріалу. Формувати групи компетентностей: інформаційну, уміння вчитися, соціально-трудову.

Методи: виконання вправ, письмових і графічних робіт, підготовка рефератів, доповідей, самоперевірка, індивідуальне опитування, фронтальна бесіда, робота з підручником, довідниками, додатковою літературою, використання Іntemet тощо. (Залучення консультантів, якість виконання д/з за допомогою звірки зі зразками, усний коментар, самостійна робота, що аналогічна до домашньої).

Прийоми: «Інтелектуальна розминка», «Одне завдання на двох», «Вірю - не вірю», «Так - ні», «Знайди помилку», «Вибери сам», «Ярмарок - продаж», «Заздалегідь», «Творче завдання», бліцопитування ланцюжком, тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, групова.

Засоби: навчальні та наочні посібники, довідкова література, інформаційні таблички тощо.

Заздалегідь. На початку теми повідом​ляються всі завдання, які необхідно виконати, поділивши на обов'язкові й додаткові, письмові й усні. Обмов​ляються терміни складання завдань та їхній обсяг, принципи оцінювання, чи є можливість вибору

Ярмарок-продаж , на якому вчитель «продає» домашнє завдання, устано​вивши кожному бальну ціну.

Одне завдання на двох . Два варіан​ти цього методичного прийому: пер​ший — учні «однієї вагової категорії», другий — за принципом «паровоз і ва​гончик», тобто один з учнів сильніший і відіграє роль ведучого, другий — ве​дений. У другому варіанті важливо так продумати завдання, щоб працювали обидва учні, але частини завдання були розподілені з урахуванням здібностей і можливостей.

Мета: узагальнити і систематизувати знання, уміння і навички. Установити загальні зв’язки в матеріалі, що дозволяє побачити учням тему (розділ) в цілому. Формувати вміння застосовувати набуті знання під час розв’язування задач різного рівня складності. Формувати потребу до постійної самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, загальнокультурну.

Методи: порівняння, узагальнення, усна розповідь, бесіда, вступні, оглядові, пошукові семінари, дебати, конференції тощо.

Прийоми: «Письмовий звіт», «Шпаргалка», «Пошта», «Перепишу параграф по-своєму», «Я - вчитель», «Інтелектуальне лото», «Ділова гра», «Аукціон ідей», «Творча робота», «Учені та їхні відкриття», «Фантастичні фігури» тощо.

Форми навчання: індивідуальна, парна, фронтальна, колективна.

Засоби: ТЗН, навчальні та наочні посібники, інформаційні картки, тести тощо.

Інтелектуальне лото . Лото може бути за певною темою (за окре​мими літературними творами, темами) чи містити запитання з різних галузей знань (лото-мозаїка).

Для проведення гри потрібно підготу​вати настільну гру «Лото» (картки, ді​жечки, фішки), аркуші паперу, ручку. Участь у грі може бути командною або індивідуальною.

Учасникам гри вручають ігрові карт​ки. Ведучий швидко називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з торбинки. Усі гравці мають бути дуже уважними. Той, у кого на картці ви​явилося назване число, каже «стоп». Йому ставлять запитання під таким самим номером. Якщо гравець відпо​відає правильно, він має право закри​ти це число фішкою. Фішку отриму​ють у помічника ведучого. Якщо від​повідь неправильна, неповна — число залишається відкритим. Перемагає той учасник гри, котрий якнайшвидше за​криє всі числа на картці фішками, тоб​то правильно відповість на запропоно​вані запитання. Стежити за дотриман​ням правил гри ведучому допомагають помічники (записують усі числа, які були у грі, фіксують правильні відпо​віді гравців тощо).

Мета: в рахувати психофізіологічні особливості учнів. Розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, сприймання, мислення, мовлення, уяву тощо) та математичні здібності учнів. Формувати пізнавальний інтерес. Створити позитивно-емоційний настрій і психологічно комфортні умови. Сприяти позитивному відношенню учнів до навчання.

Методи: інтерактивні, ігрові, релаксаційні тощо.

Прийоми: «Світлофор настрою», «Навіювання», «Відстрочена відгадка», «Бліц-опитування», «Релаксаційні вправи», «Зворотний зв'язок» тощо.

Форми навчання: індивідуальні, парні, групові, фронтальні, колективні.

Засоби: ТЗН, інформаційні таблички тощо.

Кольорова феєрія

Стіки — невеликі ко​льорові квадрати. Вони дозволяють зберегти якесь інкогніто та не приму​шують до обнародування власної по​зиції. Наприклад, на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозу​міло», «Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель про​сить показати стіки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель приймає рішен​ня — продовжити пояснення, повернуться на вихідні позиції и поясни​ти знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати інди​відуально з окремими учнями. При цьому викорис​товують як колірні характеристики, так і малюнки. Діти малюють смайлики, в яких показують власні емоційні від​чуття після проведення уроку. Стіки можуть бути у формі листочків (на дошці намальоване дерево, на гілки яко​го прикріплюються стіки). На стіках — враження від проведеного уроку (очікуван​ня й т. ін.). Стіки у формі кола, трикутника, овалу... Малюнки у вигляді квітки (і пелюстки до нього), будинок (стіки — цеглинки до нього).

• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.
• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.
• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
• Привчайте учнів думати та діяти самостійно.
• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
• Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.