Заочна мандрівка в світ художників

КАТЕРИНА БІЛОКУР

(1900 – 1961)

Катерина Білокур – відома на увесь світ українська майстриня декоративного живопису .

Народилася майбутня художниця в селі Богданівка Київської області. Її дитинство та юнацькі роки пройшли в бідній селянській родині. Тому і навчалася писати картини самостійно, без допомоги професійних педагогів.

В 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкрилась перша персональна виставка художниці, яка складалася з 11 картин. Успіх був неймовірним.

Найвідоміші полотна, що принесли художниці всесвітнє визнання , - «Польові квіти», «Цар Колос», «Сніданок», «Букет квітів», «Вересень в селі Богданівці», «За селом», «Осінь», «Жоржини», «Богданівські яблука» .

В 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі було виставлено 3 її картини. Пабло Пікоссо дуже високо оцінив їх.

Останні роки життя художниця провела в рідній Богданівці.

Ім’я Катерини Білокур, художниці із народу, яка втілювала в своїх картинах красу і багатство української природи, щедру родючість її землі – назавжди увійшло в історію українського народного мистецтва. Її картини заворожують глядача щедрістю райдужних фарб, захоплюють радісним світосприйняттям. 

КАЗИМИР МАЛЕВИЧ

(1879 – 1935)

Останні роки родина художника жила в Києві. Вони були поляками за походженням. Дитячі та юнацькі роки Казимира пройшли в селі Пархомівка Харківської області. Його батько Северин Малевич працював управляючим на цукровому заводі в цьому ж селі. Мати Людвіга Малевич була домогосподаркою. У сім’ї було 14 дітей, але тільки 9 із них досягли зрілого віку.

Казимир був первістком. Малювати почав в 15 років після того, як мати подарувала йому фарби. В 17 років деякий час провів у Київській художній школі Н. Мурашко .

В 1930 році картини художника експонуються на виставках у Берліні та Відні. Восени 1930 року Малевич був заарештований як «німецький шпигун» і пробув у в’язниці до грудня 1930 року.

Найвідоміша картина художника «Чорний квадрат». А містичним доповненням до цього полотна є картини «Чорний круг» і «Чорний хрест».

В 1933 році художник почав хворіти на тяжку хворобу. І в 1935 році помер у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург).

За заповітом, після смерті тіло Малевича було кремовано і поховано під улюбленим дубом художника біля села Німчинівки Московської області. Над могилою встановлений кубічний монумент із зображенням чорного квадрата.

Відомі картини: «Чорний квадрат», «Червоний квадрат», «Скаче червона кінниця», «Супрематизм», «Атлети» . 

ІЛЛЯ РЄПІН

(1844- 1930)

Народився художник у місті Чугуєві Харківської області. Живопису почав навчатися на 13 році життя в місті Чугуєві в І. Бунакова.

В 1963 році вступив до Петербурзької художньої академії і невдовзі показав великі успіхи. В 1869 році був нагороджений малою золотою медаллю за картину «Іов і його друзі». А в 1872 році отримав і велику золоту медаль за програму «Воскресіння дочки Іпіра».

Під час подорожі Волгою в 1870 році написав багато етюдів і ескізів. За деякими із них згодом для великого князя Володимира Олександровича написав картину «Бурлаки на Волзі».

З 1896 року Рєпін є професором-керівником в одній із навчальних майстерень Академії Мистецтв.

Ніхто із російських живописців, крім Карла Брюллова, не користувався такою славою ще за свого життя, як Ілля Рєпін .

Теми, над якими працював художник: революція, історія, портрет.

Відомі картини: «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Іван Грозний і син його Іван». 

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814 – 1861)

Видатним художником середини ХІХ століття був великий український поет Тарас Григорович Шевченко.

Народився в селі Моринцях на Черкащині, син кріпака і сам кріпак, він займає особливе місце серед борців проти кріпацького режиму. Його революційні погляди дали новий напрямок не тільки в поезії, але й у всіх жанрах українського живопису і графіки. Свою творчість Шевченко присвятив українському народові, його життю, історії.

За великою кількістю портретів художника від раннього автопортрету до пізнього – серії автопортретів, портретів Щепкіна і Олріджа можна відстежити шлях, який пройшов Шевченко. У жанровому живописі він правдиво розкрив життя українського народу. Уже в картині «Катерина» (1842) відчувається самостійність автора у відношенні до трагічної долі своєї героїні.

У спадщині художника є велика кількість пейзажних акварелей із зображенням української природи і пам’ятників старовини, оренбурзьких степів, берегів Аральського моря.

Вершиною творчості Тараса Григоровича Шевченка була його автобіографічна серія малюнків «Притча про блудного сина», «Покарання колодкою», «У в’язниці», які розкривають жорстокий світ несправедливості і безправ’я.