Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці – основний напрямок в системі роботи вчителя

Урок –це пошук, відкриття і осмислення істини (Кожен урок проводиться для розширення й збагачення духовного світу дитини, набуття здатності усвідомлювати й оцінювати життя, визначати своє ставлення до світу).

Урок – це частина життя дитини, частина особистої долі дитини.(Кожен урок проходить на рівні загальної культури, без різких суджень, на основі толерантності.)

Урок – це основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, але в системі особистісно –орієнтованого навчання суттєво змінюється режисура уроку.

Сучасний урок – це:

НОВІ ПІДХОДИ:?

НОВІ ЗНАННЯ:

• Інтенсивне засвоєння
• Розуміння (Розуміння матеріалу, порівняння)
• Аналіз

НОВІ УМІННЯ І НАВИЧКИ:

• Робота в команді;
• Оціночні судження

Для ефективного викладання курсу доцільно застосування інтерактивних методик на уроках трудового навчання. Для цього вчитель повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

1. Дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2. На одному занятті можна використовувати один, максимум два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
3. Дуже важливо провести спокійне, глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
4. Визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
5. Передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштувати їх на роботу, підтримання дисципліни; цьому зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо

При опануванні курсу трудового навчання варто застосовувати різні форми роботи:

• Ігрові методи;
• Ігри – вправи;
• Практичні завдання пошукового характеру;

Критерії ефективного викладання:

• Оптимальні умови – позитивний настрій учителя і учня, створення стану розслабленої готовності, фіксація уваги, усвідомлення мети, результату і власних завдань.

• Правильне подання – узагальнена картина, використання всіх навчальних стилів і центрів компетентності, асоціативні і опорні когнітивні схеми

• Зважене обміркування – творче мислення, критичне мислення, техніки стійкого запам’ятовування, аналіз власного стилю навчання і мислення

• Практичне застосування – використання поза школою, учень у ролі вчителів

• Повторення, оцінювання, святкування – усвідомлення того, що знаєш, самооцінка і взаємо оцінка, святкування успіху

Розглянемо основні інтерактивні методи роботи на уроках трудового навчання.

Отже основні інтерактивні методи роботи які я використовую на уроках трудового навчання.

Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методики як „Ланцюжок”, „Пінг - понг” і побудова асоціативного куща, „Так - ні”, використання сигнальних карток.

Асоціації.

Побудова асоціативного куща.

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

Можна використовувати такі методи роботи:

• „Дерево мудрості”
• метод проектів
• рольові імітаційні ігри

1. „Кореспонденти”
2. „Прес - конференція”

Метод проектів

Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичок планування власної діяльності, навичок вибору способів та шляхів їх здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Проект – це задум, план прообраз передбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення.

Метод проектів був відомий ще у двадцяті роки ХХ ст. одним з авторів цього методу є американський педагог Д.Дьюї та його послідовник В. Килпатрик, який розробив „проектну систему навчання”. Останнім часом у звязку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти метод проектів переживаєдруге народження, як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості учнів як субєкта діяльності та соціальних стосунків.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів- індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання.

Тематика проектів може стосуватися будь- якого питання навчальної програми з метою поглиблення знань окремих учнів із цьго питання, диференціювання процесу навчання з урахуванням навчальної ситуації, зацікавленості учнів.

У здійсненні проекту задіяні найактивніші методи навчання: інтерактивна, пошукова, дослідницька. На думку видатного українського педагога Г. Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посиленню активності учня в процесі навчання, а з іншого - наближають до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає випереджувальний розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує і організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ.

Для того щоб діти активно працювали на уроках та були максимально залучені до процесу побудови проектів, учитель повинен створити грунт, на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з учителем. Саме тому вони повинні будуватися на фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів. Метод проектів на уроках обслуговуючої праці покликаний за допомогою начально- виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості. Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в творчості вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає це по собі: якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займатися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися, зробити, досягти результату. Зацікавлення буде слугувати „блоком живлення” для учнів, за допомогою якого буде виникати інтерес, а отже, і бажання творчо працювати. Головною деталлю в цьому механізмі і є метод проекту.

„Вчіть дитину вдивлятися у звичне –

І вона побачить невідоме,

Вчіть дитину вдивлятися в негарне –

І вона побачить гарне,

Вчіть дитину вдивлятися в частини –

І вона побачить ціле,

Вчіть дитину вдивлятися в мале-

І вона побачить велике”- вчить японська поезія

Робота в групах

Організація роботи в малих групах

Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо затрачені зусилля й час не гарантуватимуть бажаного результату, краще вибрати іншу форму роботи.

Як організувати роботу

1. Переконайтесь, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання. Якщо робота виявиться занадто складною для більшості учнів – вони не стануть докладати зусильдля її виконання.
2. Об’єднайте учнів по групах. У процесі формування груп остерігайтеся навішування будь – яких „ярликів” на учнів.
3. Запропонуйте учням пересісти по групам. Переконайтеся в тому, що учні сидять „пліч-о-пліч, один проти одного”. Учні члени групи повинні добре бачити один одного.
4. Розподіл ролей між учнями малих груп:
   • „спікер” (керівник)- організовує порядок виконання завдання, пропонує висловитися по черзі, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки, визначає доповідача.
   • „секретар” – веде записи результатів роботи, як член групи повинен бути готовим висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.
   • „хронометрист”- стежить за часом, заохочує групу до роботи.
   • „доповідач” – висловлює думку групи, доповідає про результати роботи.

Керівники групи отримують пакети з матеріалами і завданнями.

ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал та підготувати доповідь за матеріалами експедиції.

Послідовність виконання завдання:

• розподілити картки з інформацією між членами групи.

• прочитати інформацію з карток

• розглянути малюнки, фото, картки, матеріали посібників.

• скласти стислий план відповіді.

• підготувати розповідь за розглянутими матеріалами з використанням малюнків.

• вибрати доповідача.

• представити результати роботи перед класом.

1. Хронометристи засікають час (15 хв.). Учні читають завдання, опрацьовують матеріали запропоновані вчителем.

Теоретичний матеріал подається на картках.

Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання гри „Блеф клуб» за допомогою сигнальних карток. Кожен учень отримує картки двох видів для відповідей „так” і „ні”. Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізують відповідними картками.

Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів : робота в малих групах, метод проектів, „експедиція”, „мозкова атака”, „наукова конференція”, „прес - конференція”, обмін інформацією.

„Експедиція”

Заздалегідь уточнені учнівські групи отримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання: малюнки наскальних зображень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті, карти.

„Подорож”

Учні об’єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.

1. „Історики” повідомляють про час та умови виникнення вишивки.
2. „Народознавці” готують виступ про символіку, обереговість та полі функціональність вишивок.
3. „Краєзнавці” розповідають про особливості технік вишивання в різних регіонах України.
4. „Кольорознавці” пояснюють значення кольорів у вишивці.
5. „Мистецтвознавці” ознайомлюють із легендами та піснями про вишивки.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник „Українська вишивка”

„Мозкова штурм”

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловити свої думки.

Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Як організувати роботу

Після презентації проблеми та чітко сформульованого проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів і запитань.

Зверніть увагу на такі моменти.

1. Під час „висловлювання ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоювання своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати і фіксувати навіть фантастичні ідеї.
3. Кількість ідей заохочується. В останньому підсумку кількість породжує якість. В умовах висловлювання великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.
4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей веде часто до висування нових, що перевершують первинні.
5. У класі можна повісити такий плакат
6. КАЖІТЬ УСЕ, ЩО СПАДЕ НА ДУМКУ.
7. НЕ ОБГОВОРЮЙТЕ І НЕ КРИТИКУЙТЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ІНШИХ.
8. МОЖНА ПОВТОРЮВАТИ ІДЕЇ, ЗАПРОПОНОВАНІ

БУДЬ – КИМ ІНШИМ.

1. РОЗШИРЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНОЇ ІДЕЇ ЗАОХОЧУЄТЬСЯ.

Думки учнів та висунуті ними ідеї записуються на дошці.

Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями систематизує інформацію. Результати такого дослідження „повертаються” учням у вигляді „спільно виробленої” схеми, якою учні користуються під час роботи.

„Прес-конференція”

„Прес-конференція” - це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку у формі прес-конференції потрібно поділити клас на групи „консультантів” (заздалегідь підготовлених учнів) та „репортерів” (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).

Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції.

„Консультанти” опрацьовують матеріал:

„Репортери” ставлять свої запитання з метою отримання від „консультантів” якнайповнішої інформації.

„Репортери” в ході уроку складають наукові статті

„Урок - конкурс”

конкурс – вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактичні ігри

Дидактична гра є одним з засобів активізації художньо-творчої діяльності учнів.

В педагогіці ігри поділяються на:

1. Творчі (сюжетно-рольова, гра-інсценізація і т.д.)
2. Рухливі (спорт)
3. Дидактичні (гра-вправа, що допомагає оволодіти навичками, знаннями, або гра-завдання, що підсилює цікавість дітей до теми уроку, збуджує їх творчу активність).

Діти полюбляють ігри - змагання, як командні так і індивідуальні

Робота в парах

1.Обмінятися роботами

2. Перевірити якість виконання роботи, проаналізувати допущені помилки, недоліки.

ГРА „ СТАРОДАВНІ ПИСЬМЕНА”

Учні грають парами. Та пара, яка швидше за всіх знайде слова, які відносяться до нашого уроку, отримає максимальну оцінку – 11 балів за урок.

Короткі висновки

• На будь-якому етапі уроку в центрі уваги вчителя знаходиться людина. Предмет лише спонукає їх до пізнавальної діяльності.
• Навчання йде „від учня”, від його здивування – до інтересу, від інтересу – до питання, від питання – до роздумів і висновків, які пояснюють оточуючий світ.
• Вчитель повинен намагатися передати учням системне, цілісне бачення світу. Учні повинні не стільки вивчати предмет, скільки жити на уроці.
• Діти постійно повинні спонукатись до самоосвіти.
• Ліричні відступи та гумор – необхідні елементи уроку, що допомагають підтримати активність учнів.
• Необхідно приймати дітей такими, які вони є.