Рідний край , де ми живимо.

Тема. Рідний край, де ми живемо, Херсонщиною звемо

Мета: сприяти розвитку інтересу в учнів до історії рідного краю, поглиблювати бажання більше знати про нього; виховувати любов до рідної землі, почуття відповідальності за неї; ознайомити з видами рослин, тварин, які підлягають охороні; формувати екологічну культуру особистості.

Обладнання. Прапор, Герб, карта Херсонщини, вишиті рушники, географічний атлас «Херсонська область», проектор.

Перебіг заняття

1. Емоційне налаштування учнів.

Ось дзвінок вже пролунав –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Подорож розпочинаймо.

2. Організаційний момент.

Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож нашою Херсонщиною.

3. Оголошення теми і мети заняття (Слайди 1,2)

Слайд 3

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини. (М. Чернявський)

Учень1

Земля моя, земля найкраща в світі!

Я твій маленький, тонкий пагінець.

Без тебе я ніде не зможу жити,

Для мене ти і ненька, і мудрець.

Учень2

Земля моя, мій милий рідний краю,

Тебе я в щасті й горі пізнаю.

Твою красу всім серденьком вбираю

І хочу знать історію твою.

Учень3

Земля моя, земля найкраща в світі,

Ось тут моє коріння і рідня.

Бо тут мого дитинства сонце світить,

Я тут росту і тут живу щодня.

Н.Красоткіна

Учень4 Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п′ю,

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси.

Учень5 Я все люблю в своїм краю:

Ось під веселкою стою,

Ось дощ веселий напоїв Тужавий колос рідних нив.

Учень6 Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, радісну, єдину…

Люблю,як сонце, Батьківщину.

М.Сингаївський

Учитель. Нашу зустріч ми присвятимо вивченню своєї рідної Херсонщини –тих куточків, де все знайоме, рідне й близьке. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі.Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.

4. Подорож стартує!

Перша зупинка «Історична» (Слайд 4)

Історична довідка:

Херсо?нська о?бласть — область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим. Утворена 30 березня 1944 року.

В. К. Мамутов так пояснює її виникнення. У 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації м. Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво прийняло рішення про заснування нової області.

Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею займає сьоме місце серед інших областей України.

Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти м. Херсона і м. Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею — 664 км, шосейними шляхами — 605 км.

Герб області (Слайд 5)

Учень 1 Герб Херсонської області — символ, в якому відображаються історія, особливості та традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради 25 жовтня 2001 року.

Герб — це картуш у формі барокового щита із закругленими нижніми кутами.

На синьому фоні у вигляді символів жовтого кольору розташовані: якір, хлібні колосся, циркуль, нагорі — Очаківські ворота Херсонської фортеці. Над щитом міститься корона. Щит обрамлено золотим дубовим вінцем з назвою області на жовто-синій стрічці.

• Якір — символ надії. До того ж він означає, що Таврійський край є водними воротами України (Азовське та Чорне моря, ріка Дніпро).
• Хлібні колосся — основа заможності.
• Циркуль — це чіткість побудови, вірність обраному шляху, економічне відродження.
• Очаківські ворота Херсонської фортеці — крапка відліку літопису краю.
• Золотий дубовий вінець — це символ вічності та могутності.
• Зображення корони — данина історичній спадщині — Гербові Херсонської губернії.

Еталонний зразок Герба зберігається в Херсонській обласній раді. Автори обласної символіки: архітектор Сергій Сазонов і дизайнер Юрій Щепелев.

Учень 2 Прапор області (Слайди 6,7)

Прапор Херсонської області є символом, що відображає історію й традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради 25 жовтня 2001 року.

Прапор складається з трьох горизонтальних смуг: синьої, білої (яка удвічі ширша за інші) і синьої. На білу смугу в древкової частині полотнища накладений герб Херсонської області.

Учень 3 (Слайд 8 географічна карта Херсонської області) Площа: 28461 км² Обласний центр: Херсон Область розташована в степовій зоні Східноєвропейської рівнини в нижній течії Дніпра. Із заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі селище Федорівка Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м біля с. Ушкалка Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля.

(Слайд 9)

Райони: 18

Міста:

обласного значення 3 районного значення 6

Райони в містах: 3

Смт: 31

Села: 568

Загальна кількість наявного населення області становить 1 076 147 (на 1.05.2013)

Особливістю національного складу населення Херсонської області є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення в області проживають представники понад 115 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області (Слайд 10)

Друга зупинка «Змагальна» (слайд 11)

Учитель

Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місця, де народилися, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри і брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного із нас – вийде велика держава Україна.

1. Конкурс «Гострий розум».

(Кожна група по черзі відгадує загадку).

У світі одна – всім потрібна вона. (Батьківщина)

Цю рослину дівчата вплітали у вінок, як символ пам’яті і вірності. (Барвінок)

Цей птах є символом щастя й любові. (Лелека)

Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає (Соловейко);

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра і смачна. (Калина)

2) Конкурс «Хто більше». (Кожна група виконує певне завдання). (Слайд 12)

І група – назвати якнайбільше тварин і птахів, що водяться на території Херсонської області.

Довідка.

Усього на Херсонщині відзначено 85 видів рослин і 176 видів тварин, внесених до червоної книги МСОП, Європейського червоного списку та Червоної книги України.

Кажанів у Херсонській області відзначено 5-7 видів. І серед них кілька - вечірниця мала, вечірниця гігантська, нетопир - внесені в Червону книгу України. А вечірниця велетенська - ще й в Європейський червоний список.

Сов у нас 4-6 видів. Серед них є такі, які на території області раніше мешкали, а тепер тут не зустрічаються. І серед них - пугач, найбільша з сов світу, занесена в Червону книгу. Розміри у нього дійсно значні: довжина тіла - до75 сантиметрів, розмах крил - до 160 - 180 сантиметрів! Гніздився пугач на території Херсонської області - поблизу Дніпра та Дніпро-Бузького лиману. Його гнізда не вдавалося виявити вже багато років, але час від часу з'являються чутки, що цю птицю в нас бачили. Також тварини, занесені до Червоної Книги України: шуліка рудий, канюк степовий, лунь польовий, боривітер степовий, пугач, видра річкова, борсук, тхір степо­вий, горностай, мишівка степова, вечірниця мала, гадюка степова, полоз жов­тий та ряд комах.

До “Червоної книги України” занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; 3 види грибів, 4 — лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.

ІІ група – назвати страви національної кухні, традиційні для нашої області.

Конкурс «Народна мудрість». (Слайд 13)

Завдання. Відновити прислів’я про Батьківщину.

Третя зупинка «Визначні місця Херсонщини. (Слайд 14)

Учитель проектує на екран фотографії і розповідає. До розповіді залучають тих, хто відвідував дані місця.

Біосферний заповідник "Асканія - Нова" Розташування: Чаплинський район, смт. Асканія-Нова Серед заповідних об'єктів України біосферний заповідник "Асканія-Нова" займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років. На сьогодні "Асканія-Нова" – це природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" – найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб.

«Легендарна тачанка» (Слайд 15). Серед пам'ятників Каховки особливе місце займає знаковий пам'ятник радянської епохи – «Легендарна тачанка» (1967 р., скульптори Ю. Лоховінін, Л. Міхайленок, Л. Родіонов, архітектор Е. Полторацький), встановлений на штучному кургані в чистому полі в честь кіннотників Червоної армії,які брали участь в 1920 р. в боях з армією Врангеля на Каховському плацдармі.

У 1957 р. в Каховці відкритий історичний музей, а в 1972 р. вона отримала статус міста.

Відома фестивалем Таврійські ігри, що влаштовується щовесни на невеликому майданчику, розташованому на набережній водосховища, та байк-рок фестивалем "Тачанка".

Свято-Катериненський собор та пантеон Херсонської фортеці. (Слайд 16)

Свято-Катериненський собор – видатний архітектурний пам'ятник в Херсоні. Це перший кам'яний храм міста, його духовний, культурний та історичний центр. У Північному Причорномор'ї важко відшукати храм, що має настільки ж багату і славну долю, обкутану численними легендами і таємницями. У склепі Катериненського собору знаходиться могила легендарного правителя Півдня і Тавриди, "гордого сатрапа Сходу" князя Потьомкіна…

Херсонський художній музей iмені Олексія Шовкуненка (Слайд 17)

Будівля Херсонського художнього музею є видатним пам'ятником архітектури Херсона початку XX століття. Побудована в 1905-1906 роках для органів міського самоврядування, впродовж всієї своєї історії вона залишається одним з головних символів міста. На початку ХХ сторіччя тут розташовувалися: міська управа, кабінет міського голови, городовий сирітський суд і міський суспільний банк. У великій будівлі збиралися засідання міської Думи. Значення цієї споруди для міста важко переоцінити. Призначена для міських суспільних установ, вона була втіленням центру міського життя. І сьогодні музей є осереддям культурного життя Херсона, скарбницею духовної спадщини міста.

"Олешківські піски" (Слайд 18) неофіційно іноді називають єдиною пустелею в Україні. Загальна площа пісків загалом становить близько 200 тис. га. Цей піщаний масив має унікальний клімат.

Олешківські піски не проста пустеля. Навкруги неї розкинулись штучні ліси, створені руками людей.

Тут є ландшафтний заповідник «Саги». (Слайд 19) У заповіднику охороняється не тільки тваринний і рослинний світ, а й унікальний ландшафт – саги. Це слово складно перекласти іноземними мовами. Наукове визначення мало що скаже не фахівцеві. Передати можна хіба що враження від відвідин саг. Уявіть собі, що ви йдете по сипучому піску чергової «кучугури» – бархана, а їх тут сотні. Жара більше сорока градусів за Цельсієм в тіні, (якби була тінь!). Справжня піщана пустеля, майже Сахара. І раптом за гребенем бархана виникає, як міраж, акуратний вільховий гай. Яскрава зелень, вологе повітря, приємна свіжість вітру – справжній оазис в пустелі. Усередині саги зазвичай є озеро, оточене рогозом. У чагарниках настільки свіжо і приємно, що про спеку відразу забуваєш. А навколо на стеблах рогози десятки дрібних смарагдових жаб – квакш. Вони мелодійно співають, майже як птахи. У повітрі рояться сотні яскравих метеликів з приголомшливими назвами: «адмірал», «денне павине око». Достатньо раз побувати у вільховій сазі, щоб запам'ятати цю пригоду на все життя. Окрім саг у заповіднику є луги, березові гаї, соснові посадки. Займається заповідником Степовий філіал Українського інституту лісу, офіс цієї установи знаходиться в місті Цюрупинськ.

5.Підсумок.

Ось і закінчилася наша подорож. Сподіваюся, що вона була цікавою.

Зараз мені хочеться, щоб усі замислилися над тим, для чого ми живемо у цьому світі. Вважаю, що погодитесь зі мною, коли скажу, що наше призначення на землі – робити добро один одному, любити ближнього, любити свій рідний край, де народилися і зросли, оберігати природу, цінувати все те, що дістали в спадок від діда – прадіда.

Учень1 Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре –

То мій, святий, чудовий край.

Учень2 Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишеньках біліють-

То мила, рідна сторона.

Учень3

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють,

Де ж миліше пахнуть квіти,

Як у нашім любім краї?

Учитель. Дорогі діти! Шануйте свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми - частинка всього цього. Своїми знаннями, працею, здобутками величаймо і славмо його. Будьмо гідними своїх предків!

Література

1. http://teacher.at.ua/

2. http://ukraine.ui.ua

3. Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.

4. Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.