Саморозвиток педагога як показник суб'єктності педагога на всіх етапах його безперервної професійної освіти.

Саморозвиток - це усвідомлений і керований особистістю процес, в результаті якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних потенцій людини, розгортання її індивідуальності. Процес саморозвитку не має меж, як немає меж досконалості людини.

Істотними характеристиками саморозвитку педагога є:

- внутрішній процес самозміни особистості під впливом власних протиріч, вищий рівень саморуху;

- спосіб реагування людини на вплив соціального середовища;

- вияв активності, яка визначається здатністю здійснювати особистісні вибори на основі пізнання себе;

- свідома якісна зміна самого себе і власної діяльності;

- сублімація креативної діяльності педагога, що реалізується безпосередньо в його професійній діяльності, що в свою чергу, направлена на особистісний, інтелектуальний і діяльнісний розвиток дитини, одночасно функціонуючи як основа самовдосконалення педагога й учня в їх взаємодії

– погляд людини на себе, заснований на минулому досвіді, даних теперішнього й очікування майбутнього;

- свідома діяльність людини, спрямована на якомога більш повну реалізацію себе як особистості.

Саморозвиток припускає наявність ясно усвідомлених цілей діяльності, ідеалів і особистісних установок.

Розвиток особистості полягає не лише у побудові вищих її рівнів, а й у послабленні існуючих структур, які виражають стереотипізовані установки і форми поведінки.

Активно практикуючі педагоги – це люди, які змотивовані на постійний саморозвиток і зацікавлені в у набутті нових професійних знань і вмінь. Саме ця якість є передумовою для створення педагогом своєї програми професійного зростання, орієнтуючись на перспективи у саморозвитку (зону найближчого розвитку).

Програма професійного зростання в певній послідовності відображає ступені (рівні) професійного розвитку педагога і прийоми якісного перетворення під час переходу із сходинки на сходинку. Існує 3 рівні професійного зростання педагога:

І рівень – імітаційний.

Педагог використовує методичні рекомендації, розроблені методистами, вченими, фахівцями-практиками. На цьому рівні, як правило, працюють педагоги-початківці.

ІІ рівень – пошуковий.

На цьому рівні педагог використовує методичні рекомендації, розроблені методистами, вченими, фахівцями-практиками і прийоми із власного досвіду.

ІІІ рівень – дослідницький.

Вчитель на основі наявного досвіду і результатів пошуково-експерементальної роботи створює авторську методику навчання і виховання дітей, орієнтуючись на педагогічний супровід інтелектуального розвитку дітей.

Такий вид діяльності характерний для педагога-дослідника, який прагне до інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти - діти навчаються за індивідуальними програмами.