СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Балерина черкесского происхождения

Нажмите, чтобы узнать подробности

Просмотр содержимого документа
«Балерина черкесского происхождения»

Хэзыгъэгъуазэ.

Лъэпкъыр сыт щыгъуи уэркIэ мэгушхуэ

БогъэщIэращIэр мы дунеишхуэр.

Нэмыс-кIухьэнкIэ цIыхухэр къуагъапщэ

Псэр зыхьэхуауэ цIыхубз дахащэ!

Адыгэ пщащэ, адыгэ бзылъхугъэ! Сыт хуэдиз дахагъэ, щабагъэ, Iущыгъэ, къапихрэ а псалъитIым. Дапщэрэ жысIэми зыщызгъэнщIкъым сэ а псалъэхэм. Сэ сыдэзыхьэхыр адыгэ пщащэм и дахагъ закъуэракъым, атIэ и теплъэм хуэфэщэн хьэл-щэн дахэ зэриIэрщ. Адыгэ лъэпкъым и цIэр фIыкIэ ягъэIуащ лъэпкъым хуэпэж ипхъу нэсхэм.

Мурадымрэ къалэнымрэ.

ЕджакIуэхэр адыгэ лъэпкъым и цIэр фIыкIэ зыгъэIуа хэхэсхэм нэIуасэ яхуэщIын, хэкупсэу, адыгэ лъэпкъым къызэрыхэкIам иригушхуэу гъэсэн.


Темэр къыщIыхэсхар.


Мы темэр къыхэсхыныр къызыхэкIар адыгэ хэхэсхэм нэхъ гъунэгъуу нэIуасэ захуэсщIынырщ, ахэм я гъащIэм, я лэжьыгъэм, адыгэхэм я цIэр тхыдэм зэрыхапщам щыгъуазэ сщIынырщ, Си лэжьыгъэм Iэмал къызет гъуазджэм, литературэм, живописым, н. адыгэ хэхэсхэм щаубыд увыпIэр субзыхуну, щIэблэщIэм я пащхьэм нэсу ислъхъэну.

Си лэжьыгъэр зытезухуэным сыщегупсысым куэд си щхьэм зэригъэдзэкIащ, куэди щIэсплъыкIащ. Ауэ си псэр хьэщыкъ зыхуэхъуар Шэмырзэ Моникэщ. Нобэ фи пащхьэ къислъхьэну сыхуейщ абы и гъащIэ гъуэгуанэр.

Iыхьэ нэхъыщхьэ.

Дунейм къэрал тету къыщIэкIынкъым франджы балетыр фIыуэ щамылъагъу‚ щамыцIыху. Ар икIи гъэщIэгъуэнкъым, абы и хабзэ дахэхэм лIэщIыгъуэкIэрэ заужьащ, лъэпкъ теплъэр яфIэмыкIуэдауэ, нэхъри къулей

хъуауэ нобэм къэсащ.

Сэ зи гугъу сщIынур дуней псом щыцIэрыIуэ къэфакIуэ Шэмырзэ Моникэщ - «Гранд - Опера» лъэпкъ театрым и примэ-балеринэрщ.

Шэмырзэр къэфэным къыхуалъхуат.

«Людмилэ и зекIуэкIэр щыплъагъукIэ, занщIэу уи нэгум къыщIохьэ

Кавказым щыпсэу адыгэ цIыхубзхэр - дунейм къыщигъэщIа бзылъхугъэхэм я нэхъ тхьэIухуду жыхуаIэхэр»,- мы псалъэхэр зытхар япэм балеринэу щыта, франджы искусствовед Лидовэ Иринэщ, ауэ сэ си гум къипсэлъыкIа хуэдэу си гупсысэр къиIуэтащ.

Зыми емыщхьу абы далъагъуу щыта гуакIуагъэр, дауи, «ищхъэрэжь»

къызэрыщIихуам и сэбэпщ (Людмила и адэ Шэмырзэ Ауэныр адыгэщ). «Пари Мач» журналым и корреспондентым абы къыIиха интервьюм езы Черинэ щыжиIэрт адыгэм къызэрыхэкIар.

И ныбжьыр илъэсипщIым щитым Моникэ «сабий телъыджэкIэ»

Къеджэрт икIи ар къэунэху вагъуэу къалъытэрт. Минрэ щибгъурэ щэщIрэ бгъу гъэм Шэмырзэм хузэфIэкIащ музыкэм щыхурагъаджэ еджапIэм концерт щитын. Къафэхэм я нэхъыбэр къыхэзыхари къэзыгъэлъэгъуари езырат. ИкъукIэ ягу ирихьу Моникэ игъэзэщIащ «Нэщхъеягъуэ къафэр».

Зауэм и пэщIэдзэхэм, илъэс пщыкIутхум иту, Шэмырзэ Моникэ Ницце къалэм щыIэ «Опера Монте-Карло» гупым и балерина нэхъыщхьэу мэлажьэ. «Медиторанэ» («ЩIыкурытых») уардэ унэм адыгэ пщащэм щегъэзащIэ классикэ репертуар: «Къыу гуэлыр», «Розэм и плъыфэр», Сен-Санс Камил и «Къыу лIэр», «Арлекиниада», н. Мис а спектаклхэм ехъулIэныгъэшхуэ къыхуахь икIи абы и гъащIэр зытетыну гъуэгур къыхузэIуах. Балетмейстер цIэрыIуэ Лифар Серж Моникэ Париж ирегъэблагъэ икIи «Гранд Опера» театрым щигъэув балетыщIэм - «Ромеорэ Джульеттэрэ» жыхуиIэм - Джульеттэ и ролыр щигъэзэщIэну кърет. А зэманым адыгэ пщащэр илъэс пщыкIух ирикъуу арат. Лифар и чэнджэщкIэ абы и цIэ-унэцIэр ехъуэжри, ар Черинэ Людмилэ мэхъу.

ЗэщIыгъуу къэфакIуэхэм къагъэщIащ хьэщыкъ зыхуэхъуахэм я образ дахэхэр...

«Черинэ Людмилэ зэчиишхуэ зиIэ цIыхущ. Балеринэ нэсщ!» - а псалъэхэр зейр Францием и Академием хэт Дрюон Морисщ. АдэкIэ абы мыпхуэдэу етх: «Абы (Людмилэ - Хь. М.) къигъэщIа образхэм - Жизель, Джульеттэ, «Къыу лIэр» , нэгъуэщIхэми трагедиер куууэ щызыхыбощIэ, поэзие нэс яхэлъщ»...

Абы пасэу гу хуищIат живописым, зыгуэрхэр гъэщIэрэщIэным, иужькIэ кином щыджэгуащ, тхылъ зыбжанэ итхащ.

КъэфакIуэшхуэ Одран Эдмонд дэкIуа нэужь, адыгэ бзылъхугъэм и

гъащIэм зэхъуэкIыныгъэ егъуэт.

Апхуэдэу зэщхьэгъусэхэм ягъэзэщIащ Одран и адэшхуэм итха «Мадам Мазэмрэ» Лист Ференц и «Мефисто вальсымрэ».

Шэмырзэмрэ Одранрэ я репертуарым хагъэхьэ зы теплъэгъуэ фIэкIа мыхъу балетхэр: Рюд Франсуа и «Марсельезэр» , Скарлатти Доменикэ и «Дыгъужьымрэ щынэмрэ», Лифар Серж итха «ЛIыхъужьым и фэеплъыр», нэгъуэщIхэри.

Наполеон теухуауэ ягъэува «ЛIыхъужьым и фэеплъым» Людмилэ що-

джэгу Бонапарту.

Минрэ щибгъурэ плIыщIрэ тху Шэмырзэм гъунэгъу хуохъу Пти Роланд, француз хореографхэм куэд езыта IэщIагъэлI иныр.

«Елисей губгъуэхэр», «ТхьэIухуд жей» балетхэм зэгъусэу щыджэгуащ Роландрэ Людмилэрэ. Псом хуэмыдэу «ТхьэIухуд жейм» зэдекIуу зыкъы-щагъэлъэгъуащ.

А балетхэр ягъэува нэужь, адыгэ бзылъхугъэр кином ирагъэблагъэ.

Шэмырзэ Людмилэ япэу щыджэгуащ «Жэгъуэш» фильмым.

Ар фильм пщыкIутхум щыджэгуащ. Абыхэм ящыщщ «Вакъэ плъыжьхэр›‚ «Возвращение любви», «Спартак», «Очароватедьная идиотка», «Страсть Анны Карениной», «Гофман н таурыхъхэр», нэгьуэщIхэри. «Гофман и таурыхъхэм» щигъэзэщIа ролым папщIэ Черинэ «Оскар» саугьэтыр къыхуагъэфащэ.

Ар ди къэралми зыбжанэрэ щыIащ. 1958 гьэм Москва щекIуэкIа

еплъыныгъэм Шэмырзэм Театрышхуэм щигъэзэщIащ и роль нэхъыфIхэр - Сен-Санс Камил и «Къыу лIэр», Шарль Адан и «Жизелыр». Ди цIыхухэм ар гуапэу кърагъэблэгъа къудейкъым, абы зэи щыгъупщэжакъым хуащIа нэмысыр, пщIэр.

Мэзкуу икIыжа нэужь, Людмилэ «Гранд Опера» театрым игъэхьэзыра «Щихъ Себастьян ишэча хьэзабхэр» оперэм уэрэд щыжеIэ.

Адыгэ бзылъхугъэр здынэсам зэи къыщызэтеувыIэртэкъым. Сценэм икIыжа нэужь, Шэмырзэм романитI итхащ. И ныбжьыр хэкIуэтауэ скульптурэм зритри, цIэрыIуэ хъуащ Черинэр. И лэжьыгъэхэм ящыщ зыр («Европэр ди гущIагъщIэлъщ») Людмилэ ищIащ Европэ Советым и лъэIукIэ. Скульптурэ фэеплъ иныр щагъэуващ Страсбург - Европарламентым и унэм и гупэкIэ.

Черинэ и лэжьыгъэм хуэфэщэн пщIэ щигъуэтащ мы дунейм. Балеринэм теухуауэ тхылъитI къыдэкIащ: «Людмила Черина — трагическая танцовщица», «Людмила Черина, эротизм и мистика».

Абы къыхуагъэфэщахэщ:

- орден Почетного легиона

- орден Академических пальм

- орден Искусств и литературы саугъэтхэр.

Августым и 7-м 2014 Кэбэрдей- балъкъэрым щагъэлъэгъуащ Шэмырзэ Моникэ и гъащIэм теухуауэ Вэрокъуэ Владимиррэ Мартиросовэ Ринэрэ я IэдакъэщIэкIыу «Къыу закъуэ» фильмыр.

Мис апхуэдэ гъащIэ телъыджэ къигъэщIащ Шэмырзэ Моникэ, Черинэ ЛюдмилэкIэ зэджэжым.

МинитIрэ плIы гъэм Шэмырзэр дунейм ехыжащ, ауэ абы и цIэр дыщэпскIэ хэтхащ гъуазджэм.

Шэмырзэм и кхъащхьэм трагъэуващ «Европэр ди гущIагъщIэлъщ» скульптурэр гъэцIыкIуауэ.

КIэух псалъэ.

Адыгэ лъэпкъыр зэрыгушхуэ мыпхуэдэ цIыху хъарзынэхэм яхуэфэщэн пщIэ яхуэтщIу, ахэм къытхуагъэна тхыдэ бейм дыхуэфащэ щIэблэу дыпсэун хуейщ. Сэ сыпсэун щIэздза къудейуэ жыпIэ хъунущ. ГъащIэм гугъэфI Iэджэ щызиIэщ. Ди лъэпкъ мащIэр, ауэ гуащIэр Iуэху щхьэпэ IэджэкIэ сегуэпэкIыну къысщогугъ. ИщхьэкIэ зи гугъу сщIа цIыху щэджащэм и щапхъэм сытетмэ, сэри схузэфIэкIыну къыщIэкIынщ Iэджэ IуэхугъуэфI.

Теткъым мы дунейми

Уэ ппэсщIын, дахащэ!

Си адыгэ пщащэу

Лъэпкъыр зыхуэусэ!

Тут М.

Ди лъэпкъыр зэрыгушхуэ адыгэ нэсу дыщытыну псори фыкъыхузоджэ. Си адыгэщI! Гъагъэ, щIэращIэ, ену ефIакIуэ!







Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!