Батьківський тренінг /ТЕКСТ/

«Нехай підождуть невідкладні справи.

Я надивлюсь на сонце і на трави.

Наговорюся з добрими людьми.

Не час минає, а минаєм ми», - писала Ліна Костенко. Зворушливо і щиро.

Чи вміємо ми спілкуватися? – хто з вас і коли задавав собі таке запитання? Тим часом майже усе наше життя, крім годин сну, проходить у спілкуванні з людьми: в сім'ї, на роботі, в колі друзів, у громадських місцях.

 «Єдина справжня розкіш на світі – це розкіш людського спілкування» – любив повторювати Антуан Сент-Екзюпері.

Всім нам разом потрібно більше дбати про культуру спілкування. Дбати, починаючи з сім'ї, в якій народжується дитина…

Ми, дорослі, не повинні забувати про те, що культури спілкування наші діти вчаться у нас, інколи підсвідомо переймають форми ставлення в сім'ї до бабусі і дідуся, чоловіка – до дружини, батьків – до дітей, колег, сусідів. Все вони чують, все вони бачать, наші маленькі наступники і судді. І жорстоко потім доводиться розплачуватись за найменший прорахунок: образливе слово, неувагу, нетактовність, нечуйність. Тут система бумеранга діє бездоганно.