СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Класна година : День Перемоги, 2016

Нажмите, чтобы узнать подробности

класна година, присвячена Дню Перемоги 

Просмотр содержимого документа
«Класна година : День Перемоги, 2016»

















УРОК ПАМ’ЯТІ

7-А КЛАС



































Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.



Есть события, даты, имена людей, которые вошли в историю города, края страны и даже в историю всей Земли. О них пишут книги, рассказывают легенды, сочиняют стихи, музыку. Главное же – о них помнят. И эта память передаётся из поколения в поколение и не даёт померкнуть далёким дням и событиям. Одним из таких событий стала Великая Отечественная война нашего народа против фашистской Германии. Память о ней должен сохранить каждый.

Родина!

Пламя ударило в небо –

Ты помнишь, Родина

Тихо сказала:

Вставайте на помощь,

Родина!


22 июня 1941 года мирная жизнь нашего народа была прервана. Фашистская Германия, нарушив пакт о ненападении, вторглась на территорию нашей страны. И чтобы не оказаться в фашистском рабстве, ради спасения Родины, народ вступил в схватку, врагом. 4 года войны, 1418 дней беспрерывного народного подвига. 1418 дней крови и смертей, боли и горечи утрат, гибели.

Вчерашние выпускники уходили со школьных классов в бой.

До свидания мальчики…

Ах, война, что ж ты сделала, подлая,

Стали тихими наши дворы,

Наши мальчики головы подняли,

Повзрослели они до поры.

На пороге едва помаячили

И ушли - за солдатом солдат…

До свидания, мальчики! Мальчики,

Постарайтесь вернуться назад!

Долгие 4 года до 9 мая 1945 года наши деды и прадеды боролись за освобождение родины от фашизма.

Июнь… Клонился к вечеру закат.

И белой ночи разливалось море,

И раздавался звонкий смех ребят,

Не знающих, не ведающих горя.

Июнь… Тогда ещё не знали мы,

Со школьных вечеров шагая,

Что завтра будет первый день войны,

А кончится она лишь в 45- м, в мае.

Казалось, было холодно цветам ,

И от росы они слегка поблёкли.

Зарю, что шла по травам и кустам.

Обшарили немецкие бинокли.

Такою всё дышало тишиной,

Что вся земля ещё спала, казалось,

Кто знал, что между миром и войной,

Всего, каких – то 5 минут осталось.



1. В первый день войны им было по 17-20 лет. Из каждых 100 ребят этого возраста, ушедших на фронт, 97 не вернулись назад. 97 из 100!

2. Война - это 1725 разрушенных и сожженных городов и посёлков, свыше 70 тысяч сёл и деревень. Война - это 32 тысячи взорванных заводов и фабрик, 65 тысяч километров железнодорожных путей

3. Война - это 900 дней и ночей блокадного Ленинграда. Это 125 граммов хлеба в сутки. Это тонны бомб и снарядов, падающих на мирных людей.

4. Война - это 20 часов у станка в день. Это урожай, выросший на солёной от пота земле. Это кровавые мозоли на ладонях таких же девчонок и мальчишек, как ты.

5. Война… От Бреста до Москвы - 1000 км, от Москвы до Берлина - 1600. Итого: 2600 км - это если считать по прямой.

6. Кажется мало, правда? Самолётом примерно 4 часа, а вот перебежками и по-пластунски - 4 года 1418 дней.

7. Двадцать семь миллионов жизней унесла война.



Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.



На території України війна не припинялася 1225 днів і ночей – з 22 червня 1941р. по 28 жовтня 1944р. Більш ніж у 100 населених пунктах України точилися особливо запеклі бої. Воїнам радянської армії доводилося вести запеклу боротьбу за кожне місто, за кожну вулицю, за кожен будинок. Війна не припинялася ні на годину.

За всю свою історію не бачив сивий Дніпро такої битви, яка розгорнулася на підступах нашої столиці - міста Києва. Оборона Києва тривала 73 дні. Вона зіграла велику роль в зриві гітлерівського плану „блискавичної війни”.Київ нагороджено великим званням „Міста-героя”.

За мужність і героїзм м. Керч і Одеса були удостоєні честі найвищої нагороди „Місто-герой”, 250 днів тривала оборона Севастополя.

Втрати України дуже великі: зруйновано 714 міст , 28тис. сіл, 9 мільйонів українців загинуло в роки війни. Мільйони людей залишились без житла.

24 жовтня 1941 року почався новий відрахунок часу для Харкова. Територія Харківської області опинилася під фашистським воєнним контролем. З першого дня окупації мешканці Харкова і області повинні були виконувати закони і розпорядження німецьких чиновників. Вони регламентували життя місцевого населення до найменших подробиць. Смертю каралися всі «порушники». На практиці це означало знищення всіх, кого вважали політичною опозицією. Такий устрій німецьких властей дістав назву «новий порядок». Харків’яни не скорилися уготованій їм долі. Вони не втратили людське обличчя. Створювалися й діяли підпільні організації, партизанські загони та диверсійні групи, якими було винищено понад 20 тисяч німецьких солдатів і офіцерів, 21 ешелон із військами і технікою ворога. «Режим жаху» гітлерівці почали створювати з масових страт беззахисних людей. Прикладом таких жахів є розстріл з червня 1942 по червень 1943 року близько 4 тисяч чоловік у лісопарку біля селища Сокольники.

Харків перебував під окупацією з 25 жовтня 1941 року до 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому-березні 1943 року. Із двох років окупації 17 місяців по Харківщині проходила лінія фронту, протягом 5 місяців велися активні бойові дії. Усього місто було окуповано 641 день.

23 серпня 1943 року внаслідок Бєлгородсько – Харківської операції місто було визволено військами Степового фронту(командуючий І.Конєв) разом з військами Воронезького та Південно-Західного фронтів. Повністю було звільнено Харківську область від фашистських загарбників 20 вересня 1943 року.





Ещё тогда нас не было на свете…

Ещё тогда нас не было на свете,

Когда гремел салют из края в край.

Солдаты, подарили вы планете

Великий Май, победный Май!

Ещё тогда нас не было на свете,

Когда в военной буре огневой,

Судьбу решая будущих столетий,

Вы бой вели, священный бой!

Ещё тогда нас не было на свете,

Когда с Победой вы домой пришли.

Солдаты Мая, слава вам навеки

От всей земли, от всей земли!

Благодарим, солдаты, вас

За жизнь, за детство и весну,

За тишину,

За мирный дом,

За мир, в котором мы живём!