Тема: Т. Шевченко. «Думка» ( «Тече вода в синє море…» )
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Т. Шевченка петербурзького періоду; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст твору письменника «Думка», розвивати навички виразного й осмисленого читання ліричних творів, пояснення ролі художніх засобів у них; виховувати почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим нашого народу.
Обладнання: портрет письменника, портрет Б. Ступки, фотографія музичного гурту «Фата Моргана), електронна презентація «Історія козацтва), грамзаписи вірша «Думка» у виконанні Б. Ступки, пісні «Думка» у виконанні гурта «Фата Моргана», «Кобзар».
Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Т.Г.Шевченко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
Розповідь вчителя
В далеку давнину жив на світі юнак, який шукав істину. Хтось підказав йому, що в горах є печера, а в ній глибокий колодязь.
Юнак знайшов колодязь і запитав. І той відповів йому: «Іди на площу свого селища,там знайдеш те, що шукаєш.» Сповнений надій, хлопець пішов на площу, і яким великим було його здивування, бо нічого, крім трьох торгових лавок там не було. В одній продавали шматочки дерева, в другій – шматочки метала, а в третій – тоненькі дротики. Здавалося, що ніщо і ніхто жодною мірою не стосується істини.
Розчарований повернувся юнак до колодязя, щоб спитати пояснень, але в ньому було тільки зображення луни.
Одного разу, місячної ночі, він почув звуки чарівної музики. Хтось натхненно грав на гітарі. Юнак підійшов до граючого і задивився на його пальці, вони ніби танцювали по струнам. Потім почав розглядати гітару і тут несподівано його вразило приємне відкриття: інструмент виповнений із тоненьких дротиків - струн, метала та дерева.
Юнак зрозумів слова колодязя: «Нам вже дано все, чого ми потребуємо. Наше завдання зібрати все за призначенням. Багато чого не має значення, поки ми розглядаємо окремі факти, фрагменти, але вони з’єднуються, виникає щось нове.»
Я сподіваюсь, що сьогодні на уроці…
… ви виконаєте свої завдання сумлінно;
… я можу довіряти вам, бо ви люди слова;
…наша робота буде цікавою.
ІV. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант з теми: «М. Вороний. Поема «Євшан-зілля»
Звідки автор узяв історичний факт про полоненого сина половецького хана? (З літопису.)
Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (Був узятий в полон під час походу.)
Як жилося хлопчикові у князя? (Дуже добре.)
Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав у самоті.)
Кого хан вирішив послати до сина? (Гудця-співця.)
Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам’ять юнака? (Заспівати пісню, дати понюхати євшану.)
Як поставився хлопчик до слів посланця від батька – половецького хана? (Він залишився байдужим.)
Які пісні співав посланець юнакові? (Бойові та колискові.)
Кого та що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (Рідний степ, батька.)
Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові-половчанину? (Відчуття волі.)
Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Вирушив додому.)
До кого звертається із заключним словом автор поеми? (До України.)
V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Бесіда з учнями «Вільний мікрофон»
- Хто такий Тарас Шевченко, що ви про нього знаєте?
- Які твори Кобзаря ви читали, про що в них розповідається?
- Поясніть, що означає слово «кобзар»? (український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі)
- Як ушановується пам’ять великого Кобзаря у нашій місцевості?
(його іменем названо вулицю в селі)
Розповідь вчителя
Давайте продовжимо розповідь про життя великого митця. Ім'я Тараса Григоровича Шевченка відоме не тільки кожному українцеві, його знають та шанують в усьому світі. І це не перебільшення, адже пам'ятники Великому Кобзареві встановлені в США і Канаді, Румунії та Росії, навіть у далекій Австралії. Наш геніальній поет для багатьох народів є прикладом того, як треба любити свою Батьківщину й боротися за її щасливу долю. Подолавши сотні верст разом з такими ж кріпаками, як він сам, Тарас потрапляє з України до Вільно, потім до столиці Російської імперії Санкт-Петербурга. Як і раніше, хлопець козачкує у пана Енгельгарда. Але тут йому відкривається й інший світ, світ мистецтва. Шевченко милується картинами, які прикрашають панські покої, тихцем їх перемальовує. Одного разу він так захопився, що не помітив як приїхали пани. Його налаяли, веліли висікти на стайні різками. Ця сумна подія мала для Тараса й хороші наслідки: пан помітив незвичайні здібності кріпака до малярства й вирішив зробити з нього свого домашнього художника. Шевченка віддали в науку до майстра Ширяєва. Почалася важка й нудна робота – розтирати фарби, фарбувати паркани. «Жадібний» до навчання юнак оволодів азами живопису й незабаром перевершив самого майстра. Тепер Шевченкові вже доручали розмальовувати Великий театр. Світлими петербурзькими ночами юнак ходив до Літнього саду й змальовував античні скульптури. Там він познайомився із художником-земляком І. Сошенком, який зацікавився долею талановитого хлопця. Сошенко знайомить Шевченка зі своїми друзями та вчителями – відомими художниками, поетами – К. Брюловим, Є. Гребінкою та іншими. Ці люди збирають кошти, і в житті Шевченка відбувається найрадісніша, доленосна подія – його викупають з кріпацтва, він нарешті одержує омріяну волю! Тож скоріше до знань, до улюблених занять! Тарас Шевченко навчається в Петербурзькій академії мистецтв, самотужки вивчає історію, географію, математику, мови, літературу та інші навчальні дисципліни – йому все цікаво.
Майже десять років минуло з того часу, коли Тарас Шевченко покинув рідний край. Але він ніколи про нього не забував. Перед очима завжди були біленькі чепурні українські хатки, вишневі садочки, верби над ставом; він немовби чув мелодійні, прекрасні, здебільшого сумні українські пісні, розповіді діда Івана про славне минуле – козаччину, гайдамаччину, коли українці боролися за свою волю, за людські права.
І захотілося Тарасові не тільки малювати, а й писати вірші, викладаючи свої думки, мрії, сподівання, спогади про рідний край у поетичній формі. Можливо, саме тому чимало творів Шевченка носять назву «Думка».
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з віршем Т. Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»), який був написаний у 1838р. у Санкт-Петербурзі. Поетові здавна подобалися народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі. Очевидно, вони нагадували йому власну долю, яка закинула його далеко від рідної України. На цю тему Шевченко написав багато віршів, у тому числі і цей, в якому йдеться про роздуми молодого хлопця про свою нещасливу долю, передається пригнічений настрій, стан зневіри, розпачу ліричного героя. Зазвичай такі твори називаються ліричними.
Теорія літератури (запис у зошити)
Ліричний герой – образний двійник автора у творі, який є носієм його емоцій, почуттів, думок тощо.
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття.
Поетичний паралелізм – літературний прийом, коли явища природи перегукуються з явищами людського життя.
Словникова робота
Козак – вільна людина із утікачів на південні землі України і Росії в ХV – XVIII ст.; воїн війська Запорозької Січі Гетьманської України.
Чужина – далека сторона, чужий край.
Виразне читання вірша
(прослуховування грамзапису декламування вірша у виконанні Б. Ступки – великого актора України, відомого за кінострічками світового масштабу: «Тарас Бульба», «Вогнем і мечем», в яких він зіграв головні ролі, а також багато інших). Виразне читання вірша учнями.
Обмін враженнями про прочитане
Евристична бесіда та завдання учням пошукового характеру
Визначте тему вірша (зображення почуттів козака, який потрапив на чужину й не може повернутися додому).
Які рядки у вірші перегукуються з долею поета?
Дуже часто у віршах явища природи перегукуються з явищами людського життя. Як відомо цей художній прийом називається поетичним паралелізмом. Наведіть приклади паралелізму у вірші Шевченка. Поясніть їх.
Визначте, до яких художніх засобів належать дані вирази, яка їх роль у творі:
Пішов світ за очі (метафора); грає синє море, грає серце (метафора); козацькеє (серце)(епітет); (неньку) старенькую (епітет); шляхи биті заросли тернами (метафора); куди ти йдеш, не спитавшись? (риторичне запитання); грає, грає; ні, ні (повтори); думка говорить (метафора).
(Ці художні засоби яскраво характеризують зображений предмет).
Перегляд електронної презентації «Козацтво» у супроводі пісні гурту «Фата Моргана» «Думка» («Тече вода в синє море…»)
Я пропоную вам ще раз прослухати вірш Т. Шевченка у виконанні гурту «Фата Моргана» - це відомий рок-гурт України, який не лише пише музику до віршів Кобзаря, але й переспівує їх. Також пропоную переглянути ілюстрації, на яких зображено козаків, а ви зможете порівняти свою уяву з зображеним.
Гра «Охарактеризуй героя»
Учням пропонуються паперові ляльки у вигляді козаків (вирізані з паперу ножицями).
Охарактеризуйте ліричного героя вірша. Напишіть на ляльках, що знаходиться в його думках, серці, руках, ногах.
VI. Закріплення знань, умінь та навичок
Слово вчителя
Думаю, вас вразила доля Т. Г. Шевченка, адже він зумів із бідного сироти, ще й кріпака стати одним із найосвіченіших, найвидатніших людей ХІХ століття не лише в Україні, а й у Європі.
Пам’ятники Т. Шевченкові стоять у всьому світі.
Край дороги, яка пролягає з Вільно до Петербурга, литовці поставили камінь – пам’ятний знак із написом: «Тут проходив 1831 року видатний український поет Тарас Шевченко».
Пройдемо й ми шляхом Т. Шевченка, розгадавши кросворд.
Розгадування кросворда
Навідні питання:
Ким був Шевченко за соціальним станом в дитинстві та юності? (Кріпак)
У пана Енгельдгардта Тарас служив як хто? (Козачок)
Що було для поета найціннішим? (Воля)
Шевченко прославився як … (художник) та… (поет).
Слава поета подолала … (час) і дійшла до наших днів.
УІІ. Підсумок
Робота з епіграфом уроку
Підсумок вчителя, оцінювання учнів
Сьогодні на уроці ви були успішними, спокійними, прогресивними, ініціативними, хоробрими. Отже Досягли УСПІХУ.
УІІІ. Домашнє завдання
Вивчити вірш Т. Шевченка напам’ять, уміти його аналізувати; зробити ілюстрації.