План – конспект заняття на тему: « Душа мого народу – рушники, барвінками і мальвами зігріта.»

Тема : Душа мого народу – рушники, барвінками і мальвами зігріта.

Мета : Навчальна :

• пробудити інтерес до культури українського народу, його декоративно-прикладного мистецтва, зокрема рушників; ознайомити дітей з історією розвитку вишивки, основними видами вишивки, її призначенням ; формування умінь вишивати хрестиком ; оволодіння учнями трудових навичок мистецтва вишивки; дотримання санітарно-гігієнічних норм, організації робочого місця, правил безпечної праці під час виконання завдань практичної роботи.

Розвивальна:

• розвивати пізнавальні інтереси учнів, повагу до традицій українського народу, уміння користуватися приладами та інструментами.

Виховна:

• виховувати повагу до національної культури, національних та сімейних традицій, реліквій, до своїх пращурів, які протягом століть створювали ті матеріальні цінності, якими ми користуємося і по цей час, почуття міри, пропорцій, кольорових сполучень; душевної чуйності і взаємодопомоги.

Тип заняття : Формування умінь та навичок

Методи : словесні ( розповідь, бесіда, інструктаж), практичні

(навчальні вправи, гра, практична робота), наочні

(демонстрація вишитих речей).

Засоби : ілюстрації вишивок, вишиті вироби і матеріали для вишивання, зразки вишитих виробів, зразки орнаментів, тканина для вишивання хрестиком, нитки, ножиці, п»яльця.

Хід заняття

І. Вступна частина

• перевірка готовності учнів до заняття;

- перевірка кількості дітей.

ІІ. Основна частина

1.Актуалізація опорних знань.

Мозковий штурм

  Для того щоб підготуватися до сьогоднішнього заняття ми повторимо все те, з чим ознайомилися на попередніх заняттях. Для цього розв’яжемо кросворд.

1. Вид народного декоративно – прикладного мистецтва.(Витинанка)

2. Ріжучий інструмент. (Ножиці)

3. Матеріал із якого виготовляють стрічки для вишивки.(Шовк)

4. Матеріал для вишивки.(Тканина)

5. Тканина для вишивки хрестиком.(Канва)

6. Інструмент для вишивки.(Голка)

1. . Вид вишивки.(Гладь)

Бесіда

• Скажіть, будь ласка, як підібрати тканину, нитки та візерунок для вишивання? Спочатку треба визначитись, який виріб будеш вишивати:

• обрати вид орнаменту (рослинний, рослинно-геометричний, зооморфний, геометричний);

• зробити ескіз композиції на папері;

• графічно зобразити види швів на ескізі композиції;

• перенести малюнок для вишивання на тканину за допомогою копіювального паперу.

В залежності від товщини ниток переплетення в тканині треба обрати кількість ниток муліне для вишивання. Використовувати кольори в залежності від використання кольорової гами. Голка повинна мати велике вушко.

• Який орнамент називається рослинно-геометричним?

(Візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних фігурних елементів або стилізованих рослинних мотивів називається рослинно-геометричним.)

- Що вам відомо про вишивки ? А якщо повернутись на багато віків назад у минуле, то, на вашу думку, що спонукало людей взяти голку в руки і почати вишивати?

2. Повідомлення теми і мети заняття.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

- Сьогодні на занятті ми ознайомимося з різними зразками вишивок, традиційними узорами і барвами, які прикрашають одяг, оселю. Потренуємося й самі вишивати. Дізнаєтесь, що народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури.

3. Ознайомлення з новим матеріалом.

Ознайомлення з новим матеріалом я б хотіла почати такими словами:

Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята.
Десь тихо бджоли загули.
Всміхнулась люба мати.

І біль у серці раптом зник,
Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що рідна ненька вишивала

Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона.

Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до землі, де народились і живуть.Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди, обереги.

Послухайте яка існувала легенда.  Колись давним-давно серед мальовничої природи жили чоловік та жінка. Усе було б добре, та діток у них не було. Нарешті, через багато років у хаті з’явилося двоє дівчаток: одна білявенька з русявим волоссячком, а друга — чорнявенька з волоссям чорним, як смола.

   Збігали роки. Виросли дівчата справжніми красунями, були серцем добрі, усім допомагали, батьків радували та шанували. Припали до вподоби двом юнакам за свою вроду, удачу і працьовитість. Ніщо не віщувало біди, але горе прийшло несподівано. Оселився серед цієї краси страшний Змій. Якось пролітав він над долиною, де дівчата вибілювали на сонці полотно, побачив їх і вирішив узяти у полон. Перетворившись на чудового метелика, він сів на травичку, а потім, перелітаючи з квітки на квітку, з кущика на кущик, усе далі й далі заманював дівчат. Опинилися сестри у непролазних хащах, де ані звір не проходить, ані пташка не пролітає. Метелика враз не стало. Усе почорніло, закрутилося, заревіло. Перед ними став страшний Змій. Схопив дівчат і поніс у своє царство. Плачуть дівчата, а він регоче, реве, жалю їм завдає. Бо не любить слуга злого духу, щоб щастя ходило між людьми, щоб добро панувало.

    Плачуть дівчата і кидають по одній волосині чорного і русявого волосся. Можливо, за цими волосинами їх знайдуть юнаки і вони повернуться додому. І сталося диво-дивне: добрий лісовий дух оживив їх і перетворив на чорні й червоні ниточки. Прилетів Змій у своє царство, замкнув на важкі залізні замки полонянок і ліг відпочивати.

   Тим часом юнаки дізналися, що дівчат украв змій і вирушили в дорогу їх рятувати та з неволі визволяти. Довго йшли вони полями, лісами. Раптом побачили у траві чорні та червоні ниточки. Здогадались вони, що це дівчата їм слід залишили. Почали змотувати вони нитки у клубочки та так і підійшли до Змієвого палацу.

   Викликали Змія на бій. Він вилетів розлючений, страшний, із ніздрів вогонь палає. Не було у хлопців зброї, лише ниточки схрестили. І сталося диво: вони перетворились на міцні мечі, що відразу відрубали по дві голови. Розправилися відважні юнаки зі Змієм, упав палац — і лише купка попелу залишилася від нього. Визволили хлопці полонянок й віддали їм решту чорних і червоних ниток. Цими нитками хрестиками вишили дівчата чудо-сорочки. З вдячністю одягли їх юнаки. Ще кращими і сильнішими стали. А дівчата всім рідним теж повишивали сорочки. Бо на візерунках вишиванок були добрі обереги від усього злого, подаровані добрим лісовим духом дівчатам-полонянкам. Відтоді, кажуть старі люди, повелось вишивання. І де у хаті є вишиванки, там рід живе добре і щасливо.

3 далекого минулого прийшло до нас вишивання. Виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивання, як вид мистецтва, існує з незапам'ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та "Іліаді" Гомера.

Вишивкою оздоблювали не тільки сорочки , а й рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини .

• А які цікаві факти про вишиті рушники ви знаєте?

Учень : У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником і з хлібом приходили до породіллі, вшановували появу немовляти в родині.  З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.   Зустрічали рідних, гостей. Проводжали людину в останню путь. 
Прикривали хліб на столі.
  Учениця :  Рушники повсякденно використовуються в побуті, і цим самим, крім обрядової, вони виконують і побутову функцію. Відповідно утворились їхні назви за призначенням: утирач - для рук та обличчя, стирок - для посуду і лави, покутниками обвішували образи та портрети, плечевими пов’язували сватів, а ще є подарункові, весільні...
  Учениця: В давні часи жінки самі ткали полотно з кращих сортів коноплі та льону. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами і білили на сонці. Літньої пори вишивальниці придивлялися до сині неба, до зелені цвіту, до барвистого метелика. А вже потім, довгими зимовими вечорами, при каганцю, всі літні барви відтворювалися на полотні гладдю, хрестиком, в'язю. Обов'язково з піснями, примовляннями. 

Учень :   Окремий рушник призначався для гостей і висів він на видному місці. Господиня в знак поваги до гостя подавала йому рушник на плече. Про рушник мовиться у народній пісні:
Вода у відеречку, братику, вмивайся, 
Рушник на кілочку, братику, втирайся.

Учениця : Проте найбільше обрядів, які пов’язані з рушником, збереглося на весіллі. На сватання пов’язували сватів та молодого рушниками.  У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитись рушниками. Готувати рушники - означало дбати про дівочий посаг. До їх виготовлення привчали ще з юного віку.

Виставка вишитих речей « З бабусиної скрині».

• Силами нашої спільної діяльності ми підготували невеличку виставку вишитих виробів, які сьогодні представлені у нашому класі . Хоча, звичайно, якби всі вишиті речі, які є у ваших оселях ви принесли сюди, то, мабуть, вони зайняли б усі стіни нашої кімнати.

А зараз поглянемо на ці вишиті речі, на розмаїття фарб, яке оселилося сьогодні у нашій кімнаті. Уявімо собі руки і обличчя тих людей , які вишивали , мережили, ткали , творили. Мабуть кожному із вас річ яку ви принесли щось нагадує , чи вона чимось вам дуже дорога. Давайте послухаємо розповіді деяких учнів.( Напередодні дітям було задано завдання підготувати розповіді про якусь річ, яку вони принесли на виставку).

Чарівний світ кольорів

• Які кольори застосовують при вишиванні рушників? ( Можна вишивати будь – якими кольорами)

Але найпопулярніші в Україні рушники, вишиті червоним і чорним кольором ( демонстрація). Це національний звичай. Старі люди кажуть, то горе з радістю переплітається. Так і сучасний поет Д. Павличко вважає:

Два кольори мої, два кольори,

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Чарівний світ символів

• Які символи вишивають на рушниках? (На рушниках вишивають квіти, дерева, птахи.)

• Існує багато символів які вишивають і кожен з них має своє значення.

Калина
    Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, той стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжіли тими могутніми гронами.
У полі калина.
У полі червона, -
Хорошенько цвіте.
Ой роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багацько нас є.

     Дуб і калина
    Дуб і калина – мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудовий оберіг життєдайної сили свого роду.

    Виноград
  Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

Мак
  З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви на весні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам'ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

   Лілія
  Таємницю життя приховує в собі і квітка лілія. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю цих чарів. 
Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок – знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.
В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він – магічний, тому й благословляє пару на утворення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. 
Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.
Та чому ж саме лілія є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва квітки – крин, - порівняймо цю назву з однокореневим словом криниця.

  Ружа
  Пишні ружі рясно розквітли на сорочках і рушниках багатьох областей України. Мотив ружі вважається не досить давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене, ба навіть бездумно занесене з банальних фабричних зразків. Та чи насправді це так? Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже ця квітка нагадує Сонце.
Промовте слово ружа, і ви знайдете в ньому древню назву Сонця – Ра. А може воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові – руда.Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний круг з вічним оновленням.

   Хміль
  Узори, що нагадують листя хмелю, відносяться до молодіжної символіки. Крім центральної України, вона поширена на Поділлі та Волині. «Хміль» дуже подібний до символіки води та винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю – це весільна символіка. Народна пісня підказує, що «витися» - для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти – це «пучечки в'язати».

   Берегиня
  Берегине, хто ти? Тебе створив народ такою загадковою, багатоликою, незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Ти сама Мати-природа, яка несе в світи і суть створення, і суть захисту, а через це – вічне оновлення та гармонію життя.
Ось ти чарівна квітка-пані, що береже біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Твоє віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки ти сама знаєш час того магічного помаху-засіву.
Берегиня – дорогий нам символ, поширений всією Україною. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку космосу чітку систему Всесвіту. І при всій свої величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної схеми буття.

Соловей і зозуля

Полюбляють дівочі рушники. Цих пташок найчастіше вишивали на гілці калини.

Дерево життя

Знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Стовбур Дерева життя – земне існування людей у просторі з Сонцем. Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя. Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. В кроні Дерева життя живуть боги. Світове дерево уособлює єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце.

Обереги, як і узори на виробах, дуже різноманітні, але обов'язково мають бути безперервними.

Техніка вишивання має близько ста різних варіантів і так само, як і гама кольорів, є особливістю певної місцевості. З точки зору техніки та кольору ми розглянемо вишивки різних регіонів України.

Інструменти та приладдя для вишивки

• Великою мірою вигляд речей залежить від матеріалів, з яких вони виготовлені, а також від інструментів, якими користувались під час роботи.

Тканини. Найзручнішим для виконання вишивок є тканини з полотняним переплетенням ниток. Для скатертин беруть щільну тканину (льон, сіре полотно), для серветок – бавовняну, льон, шовк, шерсть, штапель. Блузки-вишиванки краще виготовляти з тонких тканин (батист). Для чоловічих і дитячих сорочок можна використати біле й сіре лляне полотно, льон з лавсаном. Часто у вишиванні застосовують спеціальну тканину – канву, яка буває різної густоти.

Нитки для вишивання вибирають залежно від призначення майбутнього виробу, характеру візерунка і способу його виконання. Користуються нитками: муліне, ірис, лляними, шовковими, шерстяними, синтетичними. Перед вишиванням нитки перевіряють на міцність фарбування. Часом перед роботою нитки протирають прозорим воском – вони стають міцнішими.

Голки бувають різної довжини і товщини. Для вишивання використовують довгі голки з великим отвором. Номери голок для вишивання, як правило непарні.

Зберігати голку бажано разом з ниткою, зав’язаною вузликом.

Наперсток необхідний для проштовхування голки через тканину при вишиванні без п’ялець. Він захищає палець від уколів голкою. Одягають наперсток на середній палець правої руки, добирають точно за розміром пальця.

Ножиці для роботи добре мати трьох видів: маленькі з гострими кінцями для підрізування і витягування ниток з тканини; середніх розмірів із затягнутими кінцями – для обрізування ниток при вишиванні; великі – для розрізування ниток (що у лотках) і розкрою тканини.

П’яльця – спеціальний пристрій для вишивання. Вони бувають дерев’яні

Підготовка до вишивання

Перш ніж розпочати вишивку, тканину вирівнюють, намічають на ній розташування візерунка, переносять на тканину візерунок. Для того, щоб вирівняти краї тканини, потрібно витягнути крайню нитку і по її сліду відрізати зайву тканину. Ширину і довжину виробу намічають таким же способом.

4.Практична робота

а) Проведення поточного інструктажу з правил техніки безпеки під час вивчення технологій обробки тканин та гігієна праці.

1. Де необхідно зберігати голки, шпильки та ножиці?

2. Як безпечно ними працювати?

3. Як слід передавати один одному ножиці?

4. Як правильно потрібно організувати своє робоче місце?

Перш ніж приступити до виконання практичної роботи візьміть собі на замітку:

• До якості готового вишитого виробу ставляться такі вимоги:

1. На вивороті не повинно бути вузликів.

2. Верхні стібки хрестиків мають іти в одному напрямку.

3. Після прання виробу нитки не повинні полиняти (перед вишиванням нитки перевірити).

• За вишитими виробами слід уміло доглядати:

1. Прати вручну.

2. Обов’язково підкрохмалювати.

3. Прасувати через вологу марлю по виворотній стороні в напрямку нитки основи.

• Дотримуватись правил безпечної праці під час прасування виробу

б) Формування умінь та навичок учнів. Практична робота

• Ви підготували для роботи орнамент, схеми. Зробимо розрахунок для вишивки. ( робимо розрахунок).

б) спосіб виконання стібків;

При вишиванні орнаментів на різних виробах можуть зустрічатися фрагменти малюнка, в яких хрестики стоять окремо один від одного. У таких випадках кожну клітинку послідовно заповнюємо одиночними косими стібками, рухаючись по контуру малюнка. У тих місцях, де малюнок міняє напрям, в одних випадках крайню клітинку відразу заповнюємо хрестиком. У інших випадках її не заповнюємо зовсім, а проводимо робочу нитку на зворотній стороні до наступної клітинки. Потім зворотним ходом робочої нитки вишиваємо пересічні стібки, кожного разу, уважно стежачи за тим, щоб правильно прокласти нитку. У одних клітинках нитку прокладаємо поверх першого стібка,

(Гуртківці виконують вправи з вишивання згідно з інструкційною карткою).

Алгоритм виконання:

1.     Візьміть тканину з відповідними розмірами (розміри визначаються таким чином: рахується кількість хрестиків потрібних для вишивки, вимірюється лінійкою скільки хрестиків в одному сантиметрі, визначається скільки сантиметрів потрібно взяти).

2.     Підберіть нитки, відповідно до кольорової гами.

3.     Визначте краї вишивки;

4.     Починайте вишивати з самого нижнього рядка до верху.

5.     Оформіть краї вишивки. 

Хвилинка відпочинку

Гра – імпровізація « Контакт»

Ведучий загадує слово й називає його першу літеру: наприклад «к». Гравці по черзі запитують ведучого про яке – небудь слово на літеру «к», але формулюють запитання так, щоб решта учасників команди здогадалися, яке слово мається на увазі, а ведучий не здогадався. Коли хтось з гравців зрозумів значення запитання і яке мається на увазі слово, він говорить « Контакт».

Якщо ведучий все - таки відгадує задане учасниками слово, гра триває . Якщо ні, то він називає другу літеру задуманого ним слова. Так триває доти, доки слово не відкриється повністю. Завдання ведучого – розгадати якнайбільше слів команди і якомога довше не видати свого слова.

в) Робота над вишивкою

Гуртківці виконують вправи з вишивання

ІІІ. Заключна частина

1. Підсумок заняття

Бліц – турнір

- Для чого використовують вишивку з давніх часів?

(Вишивку використовували для прикрашання одягу та житла)

- Які символи застосовують при вишиванні рушників?

( На рушниках вишивали птахів, квіти , дерева, зірки, воду і сонце)

• Які кольори застосовують при вишиванні рушників? ( Можна вишивати будь – якими кольорами, але найчастіше червоний та чорний)

- Які матеріали використовують для вишивання?

( При вишиванні використовують тканину, ножиці, голки, наперсток, нитки, п»яльця)

• Які вимоги ставлять до вишитих виробів?

(На вивороті не повинно бути вузликів.. Верхні стібки хрестиків мають іти в одному напрямку. Після прання виробу нитки не повинні полиняти (перед вишиванням нитки перевірити).

Вічним є і буде український рушник. Він пройшов крізь віки і хотілося б, щоб і надалі був він ознакою любові і незрадливості, символізував глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.

Перегортаю білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці,

Що старостів чекали на святки -

Розшиті маками, заквітчані, барвисті.

Вже доля весни правнукам кує,

А хміль з калиною на полотні не в'яне.

Як добре, що у мого народу є

Рушник весільний і рушник прощальний.

Благословенна будь на всі віки

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу — рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.

План – конспект заняття

на тему:

«Душа мого народу – рушники,

барвінками і мальвами зігріта.»

Підготувала

керівник гуртків

Корюківського районного ЦДЮТ

Богданюк Тетяна Петрівна

2016 р.