Рабочая программа по украинской литературе для 5-9 классов ЛНР

ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ

УЧРЕЖДЕНИЕ ЛНР

« Зимогорьевская гимназия»

УТВЕРЖДАЮ:

Директор гимназии __________ Саркисьян Э. Г.

«_____» ______________ 2018г.

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА

по украинской литературе

базовый уровень

6-11классы

Составитель рабочей программы

Учитель- методист высшей категории

Чемес Людмила Николаевна

Пояснювальна записка

Рабочая программа разработана на основе документов:

- «Государственные образовательные стандарты Луганской Народной Республики», утвержденные приказом Министерства образования и науки ЛНР от 21.05.2018 г. № 495-од, зарегистрированные в Министерстве юстиции ЛНР 13.06.2018 г. № 201/1844;

- Примерные программы для образовательных организаций (учреждений) Луганской Народной Республики « Украинская литература», утвержденные приказом Министерства образования и науки Луганской Народной Республики от 27.12.2016 г. № 483;

- Приказ Министерства образования и науки Луганской Народной Республики от 17.08.2018 г. № 772-од «Об утверждении Методических рекомендаций по преподаванию учебных предметов в 2018-2019 учебном году в образовательных организациях (учреждениях) Луганской Народной Республики;

- Приказ Министерства образования и науки Луганской Народной Республики от 17.08.2018 г. № 767-од «Об утверждении программ для общеобразовательных организаций общего и дополнительного образования Луганской Народной Республики.

Робоча програма складена на основі адаптованої програми з навчального предмету «Українська література» для загальноосвітніх закладів з російською мовою навчання, яка створена авторським колективом у складі Гриньової О.В., Зобаренко В. А., Кагукиної І.Н., Колесникової М. Н., Литинскої А. Н., Мухиної О.В., Шевченко Т.Ф., Есаулової Н.В., під керівництвом Студенікіної В.П. - завідуючої кафедрою філологічних дисциплін Інституту психології та педагогіки Луганського Національного Університету, кандидат педагогічних наук.,- Луганск, 2015

Художня література, яка є специфічною формою образного змалювання життя, вивчається в школі як мистецтво слова. У процесі сприйняття художнього тексту вона забезпечує естетичну насолоду читачеві, збуджуючи його найпотаємніші думки й почуття, сприяє формуванню інтелектуальної духовно багатої творчої особистості, її морально-естетичному розвитку. Літературна освіченість, на відміну від освіти вузько спеціальної, є атрибутом культурних людей будь-якого фаху.

Програма поєднує в собі історичний, культурологічний, літературознавчий, морально - етичний та естетичний аспекти з врахуванням вікових особливостей учнів шкільного віку. Адаптована програма з навчального предмету «Українська література» для загальноосвітніх закладів з російською мовою навчання спрямована на реалізацію провідних принципів освіти, закладених у Федеральному державному освітньому стандарті основної загальної освіти, Законі РФ «Про освіту». Пропонована програма зберігає кращі здобутки методики навчання української літератури, до її основи покладені розробки визнаних літературознавців і практиків, таких як М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк, Р.В. Мовчан, О.М. Івасюк, Н.В. Гуйванюк, В.Є. Бузинська.

Українська література - навчальний предмет, об'єктом вивчення якого є кращі твори й головні етапи розвитку українського літературного процесу. Головною метою вивчення предмета є залучення школярів до найвищих досягнень української літератури і культури, загальнолюдських духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

• навчати школярів сукупності відомостей про явища українського літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

• давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

• вчити визначати своєрідність і загальнолюдську цінність творів української літератури (у т. ч. у зіставленні з творами російської літератури та інших видів мистецтва);

• відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;

• розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);

• виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства ; расову, етнічну, соціальну, релігійну і гендерну толерантність водночас із здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, систему життєвих (у т.ч. естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення.

Під час добору творів для текстуального вивчення враховувалася не лише їх естетична цінність (у т.ч. належність до "літературного канону"), виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально- авторського до стилів літературних епох).

У викладанні української літератури звертаємо увагу на наступні особливості:

1. Навчати оволодінню прийомам аналізу та інтерпретації літературного твору як художнього цілого.

2. Навчати вмінню зіставляти художні твори, знаходити аналогії в творчості різних письменників.

3. Виявляти історико-культурний контекст, в якому створювався художній твір.

4. Звертати особливу увагу на пізнавальну роль виразних засобів художньої мови у виявленні ідеї твору та авторської позиції.

У 5 класі передбачено 1год. на тиждень , усього 34 год.,

у 6класі - 1год. на тиждень , усього 34год.;

у 7 класі - 1 год. на тиждень , усього 34год.;

у 8 класі - 1 год. на тиждень , усього 34год.;

у 9 класі - 2 год. на тиждень , усього 68год.

Українська література для шкіл з російською мовою навчання

*Уроки розвитку мовлення, позакласного читання, літератури рідного краю (5-8 клас) учитель планує за семестрами на свій розсуд.

Зміст програми навчального курсу

«Українська література»

5-й клас

Навчальний план

5-й клас

Зміст навчального матеріалу

Українська література

6-й клас

Навчально-тематичний план

6 клас

Зміст робочої програми

Клас: 7

Предмет: українська література

Согласно письма ГУ ЛНР « НМЦРО» от 11 октября №337, с целью приведения в с целью проведения в соответствие программного материала с содержанием учебных пособий рекомендуемых к использованию при изучении предметов «Украинский язык» и «Украинская литература» в 5-11 классах образовательных учреждений Луганской Народной Республики (Письмо Министерства образования и науки Луганской Народной Республики от 06.10.2016 № 05-3052), на основании приказа Министерства образования и науки Луганской Народной Республики от 10.10.2016 № 375 «Об использовании учебников в образовательных учреждениях Луганской Народной Республики»(п.1.3.) рекомендует в «ПРОГРАММЕ ПО УКРАНИСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ для V – XI классов общеобразовательных учебных учреждений с преподаванием на русском языке»(под общей редакцией Студениковой В.П., Луганск,2015 г.), в 7 классе, изучение творчества В.Малика заменить на изучение творчества Г.Тютюнника, оставив количество часов, отводимое на изучение тем, без изменений.

Навчально-тематичний план

7 клас

Зміст робочої програми

Клас: 8

Предмет: українська література

Навчально-тематичний план

8 клас

Зміст робочої програми

Клас: 9

Предмет: українська література

Навчально-тематичний план

9 клас

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів

6 клас (з урахуванням набутих у попередніх класах)

Предметні компетентності Учень / учениця:

розповідає про роль книжки в житті людини, складність і особливість процесу творчості, місце в ньому уяви й фантазії митця;

; знає про рукописні книги часів Київської Русі, про автора «Повісті минулих літ» Нестора Лiтописця;

про виникнення народної обрядової поезії;

коментує зміст виучуваних творів, у т. ч. прихований зміст (підтекст); називає головні календарні обряди українців; різновиди календарно-обрядових пісень;

наводить цікаві факти з біографії письменника, творчість якого вивчається;

визначає головну думку твору, провідні мотиви; знаходить у творі (окремому уривку) ключові фрази, кульмінаційний епізод;

характеризує художні образи, висловлює судження про риси й поведінку героїв

, засоби характеротворення (портрет, мову тощо), виокремлює риси, які вирізняють героя з-поміж інших; пояснює алегоричні образи

; визначає жанр твору,

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 7 класу

Вступ. Художній твір як явище мистецтва. Народні думи «Дума про Марусю Богуславку» Учень / учениця:

• Розуміти функції літератури як мистецтва слова і називати їх.

• Висловлювати міркування з приводу функцій мистецтва, його місця в житті людини.

• Усвідомлення потреби зацікавлення мистецтвом, його впливу на людину.

• Виразно і осмислено читати думи, переказувати зміст, вміти визначати їхню тематику, художні особливості.

• Розвиток навичок аналізу художнього образу (аналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок).

• Усвідомлення того, що любов до вітчизни — одна з найбільших людських чеснот.

Народні балади. «Ой був в Січі старий козак... » Учень / учениця:

• Виразно і осмислено читати думу„Ой був в Січі старий козак”.

• Переказувати зміст, вміти визначати тематику, художні особливості.

Історичні пісні. «Ой на горі та женці жнуть» Учень / учениця:

• Розуміти пафос козацьких пісень.

• Підібрати висловлювання відомих людей про українські пісні, прокоментувати їх.

• Виразно і вдумливо читати тексти пісень.

• Вміти проаналізувати їхній зміст, образи, настрої, з'ясовуючи художні засоби, специфічні ознаки народної пісні.

Тарас Шевченко «І виріс я на чужині...» Учень / учениця:

• Знати про творче життя поета.

• Розуміти значення його творчості для українського народу.

• Виразно і осмислено читати твори.

• Проаналізувати роздум поета про сирітське дитинство, пояснити роль контрасту та інших художніх засобів у творі „І виріс я на чужині...”

Іван Франко « Захар Беркут» . Учень / учениця:

• Розповідати коротко про І.Франка.

• Знати зміст та історичну основу повісті.

• Переказувати і коментувати зміст.

• Вміти визначити тему повісті та її провідні мотиви.

• Володіти навичками аналізу епічного твору.

• Характеризувати образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка, підтверджувати власну думку текстовими цитатами.

• Визначати улюбленого героя.

• Аналізувати роль художніх засобів, особливості мови.

• Пояснювати роль діалектизмів.

• Обговорювати проблему вибору людини у вирішальній ситуації.

• Виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських морально- етичних цінностей.

Григір Тютюнник «Климко»:

• Мати уявлення про творчість письменника.

• Уміти переказувати зміст твору, характеризувати історичну добу, описану у ньому..

• Називати ознаки жанру, пояснювати особливості композиції, визначати головну думку, характеризувати образи.

• Вміти висловлювати власні міркування про роль взаємодопомоги в житті українського народу; про звичаї, що панували за часів фашистської окупації; про мужність і дружбу.

• Дискутувати про важливість патріотичних почуттів, поведінку людини в екстремальних ситуаціях,; роль непересічної особистості в житті народу.

• Створити презентацію повісті «Климко».

• Написати синквейни (сенкани) до характеристики улюблених образів (завдання на вибір учителя).

• Усвідомлення важливості історичної спадщини, пошук позитивного ідеалу як приклад для наслідування.

Андрій Чайковський. „За сестрою”(скорочено). Учень / учениця:

• Вміти проаналізувати повість, визначити її жанрові ознаки.

• Характеризувати козаків-запорожців.

• Вміти складати план до характеристики Павлуся.

• З'ясувати фольклорні мотиви, засоби.

• Висловлювати власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя.

• Виховання лицарських чеснот, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Богдан Лепкий. „Цвіт щастя”. Учень / учениця:

• Виразно і вдумливо читати твори, переказувати їхній зміст, виділяти головну думку.

• Вміти знаходити та коментувати реальне і уявне у творі.

• Схарактеризувати образ хлопчика, його внутрішній стан ("Цвіт щастя").

• Розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втiленні головної думки, притчевої моралі.

• Висловлювати власні роздуми про щастя людини, про істинні та фальшиві цінності, про вибір власної життєвої позиції, проводити аналогії з сучасним життям.

• Вміння розуміти істинну вартість життєвих цінностей.

Наталена Королева. „Скитський скарб”. Учень / учениця:

• Визначати ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, необхідний коментар;

• формувати кругозір, світогляд;

• вчити раціонально використовувати навчальний час;

• прагнення пізнати багато цікавого, корисного.

Микола Сингаївський. Батьківське поле”. „Чорнобривці”. Учень / учениця:

• Виразно і вдумливо читати поезії.

• Аналізувати їх, визначити їхні провідні мотиви та ідеї, прокоментувати художні засоби.

• Розвиток уміння аргументовано висловлювати власні роздуми.

Борис Харчук. „Планетник”. Учень / учениця:

• Розглядати і коментувати сюжет повісті.

• Вмiти знаходити в ній казкове і реальне.

• Характеризувати образ Планетника за планом, аналізувати його вчинки.

• Розкрити символічне значення образу квітки.

• Виділити і з'ясувати роль у творі художніх засобів.

• Висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір Планетника і кожної людини.

• Спонука до творення і примноження добра, краси.

• Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки.

Михайло Стельмах. "Гуси-лебеді летять" ( фрагменти ). Учень / учениця:

• Знати про звичаї та традиції українського народу.

• Переказувати зміст фрагментів повісті.

• Вміти розкрити образ Михайлика, розповісти про його сприйняття дорослого світу.

• Схарактеризувати інші образи (діда, батьків, подружки Люби).

• Вміти визначити головну ідею твору.

• З'ясувати роль художніх засобів та елементів фольклору.

• Розкрити власне розуміння образу гусей- лебедів.

• Виховання любові до батьків, пошани до старших, любові до природи і світу.

• Розвиток фантазії, уяви в житті творчої особистості.

Василь Голобородько. „Мова рослин”. Учень / учениця:

• Знати визначення поняття вільного вірша, розуміти його специфічну форму.

• Виразно і усвідомлено читати поезії.

• Пояснювати власне розуміння їхнього образного змісту, коментувати художні засоби.

• Визначати основний пафос поезій, ідею кожної з них.

Література рідного краю. Учень / учениця:

• Знає творчість письменників-земляків, які творили в кінці ХІХ ст.

Позакласне читання. Учень / учениця:

• Знайомиться з кращими зразками духовної культури українського народу.

Розвиток зв’язного мовлення. Учень / учениця:

• Демонструє уміння переказувати, описувати, аналізувати, узагальнювати прочитані тексти.

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 8 класу

Художня література як відображення історичних подій та духовного життя народу:

Учень:

• називає особливості усної народної творчості, три основні її роди: народна лірика, народна драма, народний епос.

• Знає визначення народної лірики як окремого роду усної словесної народної творчості, характеризує жанри (види) та піджанри (підвиди).

• Називає першу фіксацію української народної пісні.

• Аналізує ліричну пісню як жанр родинно-побутової лірики, розповідає про родинно-побутову пісню „Віє вітер на долину”.

• З’ясовує особливості чумацької лірики („Ой ясне сонечко високо ходить”).

• Зіставляє та узагальнює характерні риси та відмінності кожного підвиду народної лірики.

• Характеризує зміст статті О. Кошиця „Про українську пісню й музику”.

Із прадавньої української літератури:

• Знає про прадавню українську культуру (освіту, літературу, ремесла, архітектуру, малярство, музику) періоду Київської Русі.

• Називає основні літописи як історичні та літературні пам’ятки.

• Характеризує „Ізборник Святослава” як пам’ятку цієї доби (уривок „Слово про почитання книжне”).

• Пояснює характер і обґрунтовує значення пам’ятки „Повість врем’яних літ”.

• Розповідає про розвиток писемності, значення книг, визначає особливості композиції твору, аналізує художні засоби пам’ятки, характеризує образи.

Із давньої української літератури 16 – 18 ст.

• Знає про епоху давньої української літератури ХVІ–ХVІІІ ст., про твори, писані латинською, польською та книжною староукраїнською мовами.

• Характеризує творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького, Лазаря Барановича, Івана Максимовича.

• Знає особливості барокової літератури. Аналізує твір К.Транквіліона- Ставровецького „На герб ясновельможної її милості Ірини Могилянки, княжни Вишневецької, Михайлової Корибутової”, роздумуючи над вічністю людських чеснот.

• Аналізує вірш Лазаря Барановича „Млинарське каміння дасть різне меління”.

• Розповідає зміст та називає головну думку епіграм Івана Максимовича.

• Дає визначення жанру епіграми та називає характерні особливості геральдичних віршів

Із нової української літератури. Вступ:

• Знає про умови становлення нової української літератури наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., визначає її роль у духовному житті народу.

• Знає про зачинателя нової української літератури Івана Котляревського.

• Розпізнає художнє відображення у творах нової української літератури суспільних подій та духовного життя народу.

• Характеризує значення усної народної творчості для становлення і розвитку нової української літератури.

• Називає письменників, які, наслідуючи І. Котляревського, писали твори народною мовою (Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка).

• Визначає основоположника нової української літератури – Тараса Шевченка, характеризує його роль у розвитку української літератури і нової української мови.

• Називає провідних письменників ХІХ ст. (Марка Вовчка, Пантелеймона Куліша, Леоніда Глібова, Павла Грабовського, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Архипа Тесленка, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Івана Франка, Бориса Грінченка, Лесю Українку) та їх основні твори.

• З’ясовує зміст понять літературні стилі і напрями: сентименталізм, романтизм, реалізм

Іван Котляревський. „Наталка Полтавка”:

• Знає короткі відомості про життєвий і творчий шлях І. Котляревського.

• З’ясовує мотиви написання драми „Наталка Полтавка”, відзначає, що п’єса – перший твір нової української драматургії.

• Аналізує соціально-побутовий конфлікт, який лежить в основі драми, народну етику, характери і вчинки персонажів, характеризує образи Наталки, Петра, Миколи, Горпини Терпилихи, Возного та Виборного.

• З’ясовує будову п’єси, її композицію, простежує розгортання драматичного конфлікту.

• Аналізує мовні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, поетичного образу дівчини з народу; зіставляє гумористично-викривальні характеристики Виборного і Возного.

• Визначає поняття про соціально-побутову драму, характеризує роль пісенних фрагментів у творі; з’ясовує значення п’єси „Наталка Полтавка”, пояснює, чому твір має таке тривале сценічне життя.

• Розкриває значення творчості Івана Котляревського для української літератури і мови.

Петро Гулак – Артемовський «Пан та собака», «Рибалка».

• Знає основні факти з життя письменника, найпопулярніші його твори.

• Характеризує внесок Петра Гулака-Артемовського в українську літературу.

• Знає зміст байки „Пан та Собака”.

• Визначає головні сюжетні елементи байки та композицію (експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку).

• Характеризує образи Пана і Рябка.

• Пояснює, чому письменник назвав свій твір „казкою”.

• Визначає жанрові особливості байки.

• Знаходить у тексті елементи гумору і сатири, знає основні відмінності між ними.

• Визначає роль пейзажу в тексті байки.

• Наводить приклади прислів’їв та приказок, які використав письменник у байці.

• Характеризує монологи Явтуха, які розкривають його образ.

• Вміє виразно читати і переказувати байку, висловлює свої міркування щодо зображуваного.

• Пояснює, в чому проявилася громадянська мужність письменника при зображенні подій у байці „Пан та Собака”.

• Аналізує баладу „Рибалка”, звертає увагу на її романтичний характер та народний колорит.

• Характеризує образи Рибалки та Русалки.

• З’ясовує причини звернення письменника до жанру балади.

Євген Гребінка «Ведмежий суд» , « Човен» .

• Знає основні факти з життя Євгена Гребінки, про його захоплення усною народною творчістю, про зустріч з Тарасом Григоровичем Шевченком, знайомство з російськими письменниками.

• Називає основні твори Євгена Гребінки, їх жанри.

• Виразно читає й аналізує байку „Ведмежий суд”, характеризує образи Вола, Ведмедя, Вовків, Лисички.

• Пояснює окремі фрагменти змісту байки, які розкривають несправедливість, крутійство судових чиновників, безсоромне приниження і пограбування трудового народу, беззахисність невинного підсудного, безглуздість звинувачень проти Вола.

• З’ясовує, які саме вади тогочасного устрою критикує письменник-байкар.

• Характеризує жанрові та художні особливості твору.

• Узагальнює зображення письменником життєвих подій, окреслює його роль у розвитку української літератури, у становленні самобутнього жанру байки.

• Виразно читає й аналізує баладу „Човен”, розкриває її алегоричний зміст.

• Висловлює судження про вплив народних пісень на зміст та образну систему твору.

• Характеризує жанрові особливості балади

Т.Г.Шевченко. « Гамалія ».

• Знає основні факти з життя Тараса Шевченка, розкриває його роль як основоположника нової української літератури.

• Називає обставини, під впливом яких формувався світогляд письменника (соціальні умови, суспільні ідеї, дружні зв’язки з іншими культурними діячами, письменниками, знайомство з творами інших письменників, з розповідями кобзарів про історичне минуле українського народу тощо).

• Знає твори Тараса Шевченка про козацьку славу („Іван Підкова”, „Гамалія”, „Гайдамаки”).

• Називає риси вдачі запорожців.

• Знає зміст ліро-епічної поеми „Гамалія” (у скороченому варіанті), характеризує образ ватажка Гамалії.

• З’ясовує своєрідність побудови поеми, роль риторичних запитань і повторів, епітетів, порівнянь у тексті поеми.

• Визначає ставлення поета до зображуваних подій.

Степан Руданський. «Наука».

• Знає основні події життя Степана Руданського, його суспільно-політичні переконання.

• Називає основні твори письменника, їх жанрові особливості.

• Аналізує вірш „Наука”, зіставляє монологи матері й батька, що дають поради синові.

• Доводить, що в основі композиції вірша лежить антитеза.

• З’ясовує прийом антитези.

• Обґрунтовує, чому батьківська наука – це основа сімейного виховання.

Іван Франко. «Каменярі». «Притча про життя»:

• Знає основні фрагменти з життя Івана Франка, його дитячі та юнацькі роки, розповідає про громадську та суспільно-політичну діяльність письменника.

• Пояснює роль Тараса Шевченка та Івана Франка у розвитку української літератури.

• Знає зміст, основну тему та головну думку вірша „Каменярі”.

• Пояснює алегоричність образів каменярів.

• Характеризує працю каменярів.

• Аналізує алегоричне відображення боротьби народу проти самодержавства.

• Зіставляє звучання двох перших і трьох останніх рядків п’ятої строфи, пояснює їх відмінність.

• Характеризує особливості будови різновиду строфи у вірші „Каменярі”, вперше використаної Іваном Франком.

• Обґрунтовує, чому Івана Франка називають Каменярем.

• Знає уривок з вірша „Каменярі” напам’ять.

• Аналізує зміст „Притчі про життя”, формулює визначення притчі як літературного жанру.

• Переказує зміст „Притчі про життя”, виділяє головну думку, наводить паралелі з власного досвіду.

• Характеризує символіку образу меду, з’ясовує значення символів у художній літературі.

• Висловлює судження про алегорично-повчальний характер „Притчі про життя”.

Борис Грінченко « До праці »:

• Знає основні відомості про життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка, обставини, в яких формувався його демократичний світогляд, про педагогічну та видавничу діяльність.

• Називає основні твори письменника.

• Аналізує вірш „До праці”. Пояснює важливість праці для людини.

• З’ясовує, до кого звертається поет і до чого він закликає.

• Характеризує тему й основну думку, композиційні та художні особливості вірша (анафора, повтори, риторичні запитання).

Леся Українка « Красо України, Подолля!» ,« Давня казка».

• Знає основні факти життя Лесі Українки і сім’ї Косачів, з’ясовує, що сприяло літературному розвитку поетеси.

• Називає риси характеру Лесі Українки, визначальні для її особистої і творчої долі (мужність і силу волі).

• Знає основні твори її багатогранної діяльності.

• Характеризує роль письменниці в розвитку української літератури

• Знає й аналізує зміст поеми „Давня казка” (скороченого варіанту), розкриває назву твору, визначає жанр, тему й головну думку.

• Порівнює образи Поета і лицаря Бертольда.

• Пояснює втілення ідей вільної творчості митця в суспільстві.

• Характеризує художні особливості поеми „Давня казка”, строфічну будову та ритміку.

• Дає визначення синтаксичних засобів (поетичних фігур) – анафори, антитези, риторичного запитання, риторичного звертання та ін., з’ясовує їх стилістичне призначення у художньому творі.

Євгенія Ярошинська.. «Двір життя»:

• Знає основні факти біографії письменниці, розповідає про її педагогічну, громадську та фольклористичну діяльність.

• Називає твори письменниці для дітей.

• Характеризує оповідання „Двір життя”, визначає основну думку твору – про плинність людського життя, вміння людини вистояти перед спокусою примарного щастя, багатства і слави, виділяє авторську концепцію розуміння змісту життя – гідно пройти шлях своєї долі до пізнання істини.

• Характеризує художні особливості оповідання, з’ясовує значення алегоричних образів та символів.

Вступ. Історичні умови розвитку художньої літератури XX ст.

• Знає суспільно-політичні умови розвитку художньої літератури ХХ ст.

• Характеризує поняття успадкування кращих традицій і мистецьких надбань попередніх епох, нові художні здобутки.

• Називає основні твори Миколи Куліша, Григорія Косинки, Тодося Осьмачки, Павла Тичини, Максима Рильського, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Василя Стуса, Олега Чорногуза, Євгена Гуцала, Ірини Жиленко, Валентина Чемериса, Анатолія Дімарова та ін., визначає тематику їх творів та жанрову різноманітність української літератури ХХ ст..

Тодось Осмачка. «Лист».. «Казка».

• Називає етапи життєвого і творчого шляху письменника, з’ясовує, як „ходіння по муках” 30-х років вплинуло на подальшу долю Т. Осьмачки.

• Характеризує змістову та естетичну цінність його поезії.

• Пояснює автобіографічну основу твору „Лист”.

• Характеризує казковий світ дитинства, зображений у вірші „Казка”.

• Обґрунтовує багатство образів-символів, з’ясовує особливості художньої мови поезії Т. Осьмачки, її символізм, фольклоризм, експресивність.

• Знає вірш « Казка» напам ять .

Андрій Малишко. «Прометей».

• Знає фрагменти з життя Андрія Малишка, його родовід, про роль матері в розвитку поетичного таланту сина.

• Відзначає вплив народної пісні на художню творчість Андрія Малишка.

• Називає основні твори та поетичні збірки.

• З’ясовує поняття поетичного новаторства Андрія Малишка.

• Знає твори поета періоду Великої Вітчизняної війни.

• Аналізує поему „Прометей” (скорочено).

• Розкриває тему й головну думку твору, знаходить у тексті рядки на підтвердження хоробрості воїнів, ставлення людей до воїна-розвідника, пояснює символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей).

• Характеризує образ Прометея, порівнює його з образом героя давньогрецької міфології.

• Обґрунтовує особливості композиції поеми (обрамлювальної композиції), її елементів.

• Характеризує роль ліричних відступів у тексті твору.

• Знає напам’ять уривок з поеми (за вибором учителя).

Олег Чорногуз. « Веселі поради»: «Як поводитись в кіно», «Як дивитися в очі», «Як дізнатися про походження свого прізвища», «Як вітатися», «Як користуватися телефоном»

( на вибір)

• Розповідає про життєвий і творчий шлях Олега Чорногуза, називає відомі твори письменника.

• Аналізує зміст „Веселих порад”, характеризує складні соціальні явища, зображені письменником через призму комічного, з’ясовує типовість життєвих ситуацій та психологію поведінки людей у найрізноманітніших комічних ситуаціях.

• Розкриває мовні засоби комічного та приховану іронію.

• Аналізує фейлетон як жанр гумору

Анатолій Дімаров. «Тирлик».

• Знає основні біографічні відомості про письменника, називає твори Анатолія Дімарова.

• Розповідає сюжет оповідання „Тирлик”.

• Аналізує особливості повоєнного часу, коли відбуваються події у творі.

• Характеризує образ Тирлика.

• Відзначає роль авторської характеристики, дає визначення типізації образів та подій, аналізує мовні засоби індивідуалізації персонажів у художньому творі.

Ірина Жиленко. «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Осінь. Копання картоплі», «Кульбабки», «Похвала грошам» із циклу «Ярмарок чудес».

• Знає основні факти життя сучасної поетеси Ірини Жиленко, називає збірки її творів, їх тематику.

• Характеризує вірш „Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна”.

• Простежує дві змістові лінії твору – ліро-епічну та казково-фантасмагоричну.

• Визначає основну тему творів поетеси (радість буття) у творах „Осінь. Копання картоплі” та „Кульбабки”.

• Аналізує вірш „Похвала грошам” (із циклу „Ярмарок чудес”).

• Дає визначення гротеску та фантасмагорії, наводить приклади із вивчених творів.

Література рідного краю

• Знайомиться з творами письменників- земляків. Запам’ятати імена і твори письменників-земляків. Вдумливо читати їхні твори, розглядати зміст та основні ідеї. Висловлювати власну думку про доробок письменників-земляків. Виховання шанобливого ставлення до митців рідного краю.

Позакласне читання.

• Знайомиться з кращими зразками духовної культури українського народу.

Розвиток зв’язного мовлення

Демонструє уміння переказувати, описувати, аналізувати, узагальнювати прочитані тексти

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 9 класу

Вступ.

Українська література як художнє відображення життя народу . Учень / учениця:

• визначає роль і місце художньої літератури в духовному житті народу, характеризує зв’язок літератури з життям .

• Формулює поняття про літературний розвиток, літературний процес від найдавніших часів до наших днів, характеризує становлення і розвиток художньої літератури, зв’язок з усною словесною творчістю.

• Визначає художній текст як загальнолюдську естетичну цінність, як вид мистецтва.

• Відзначає важливість історичного та естетичного аналізу художнього твору.

• Знає принципи та схему аналізу художнього твору.

Усна народна творчість. Народна драма. „Просо”. „Коза”. „Весілля”. Учень / учениця:

• Знає про українську усну народну творчість як складову і невід’ємну частину великої культури народу.

• Називає основні роди українського фольклору: народний епос, народну лірику і народну драму.

• Характеризує народну драматургію та її основні жанри: пісню-гру з драматичними діалогами („Просо”), драматичну сценку- гру жартівливого характеру („Коза”), родинно-обрядову драму („Весілля”).

• Аналізує одну з прадавніх трудових пісень- ігор „Просо”, що є мікродрамою жартів ливого характеру.

• Характеризує мовні особливості діалогу, магічний характер пісні.

• Аналізує елементи драматичного твору (ремарки, діалоги) у п’єсі-грі „Коза”.

• Пояснює виділення з обрядів різдвяного циклу окремих складників і перетворення їх на самостійні сцени, розкриває варіантність пісні про козу-дерезу, що дійшла до наших днів.

• Аналізує народну драму „Весілля” та її варіанти у різних народів.

Прадавня українська література. Вступ. Періодизація української літератури.

Перекладна світська література. Літописи. „Поучення” Володимира Мономаха.

„Слово про закон і благодать” („Опис Києва”) Іларіона .Учень / учениця:

• Знає періодизацію української літератури (прадавню українську літературу до ХІV ст.; давню – з ХІV ст.; нову українську літературу – з часу виходу „Енеїди” Івана Котляревського (з 1798 р.).

• Характеризує основні віхи у становленні та розвитку української літератури від Київської Русі до кінця ХІХ ст.

• Пояснює основні умови створення держави Київська Русь, знає літературні пам’ятки прадавньої літератури: літописи – найдавніші пам’ятки світської літератури Київської Русі; твори перекладної церковної і світської літератури.

• Характеризує літописи як пам’ятки історії і літератури: „Повість врем’яних літ” (приблизно 1113 р.), „Київський літопис” (з 1118 р. до 1200 р.), „Галицько-Волинський літопис” (до 1292 р.).

• Аналізує перекладну церковну літературу (церковні книги візантійсько - болгарського походження) та світську літературу, серед творів якої називає „Слово про закон і благодать” Іларіона, „Поучення” Володимира Мономаха.

• Характеризує Іларіона як першого київського митрополита, талановитого письменника, який прославив Київську Русь, обстоював ідею рівноправності всіх народів.

• Узагальнює традиції, закладені письменством Київської Русі, окреслює їх значення для подальшого розвитку української та інших слов’янських літератур.

Слово о полку Ігоревім”. Учень / учениця:

• Знає „Слово о полку Ігоревім” як найвидатнішу пам’ятку світової культури, характеризує історичну основу твору, сюжет і композицію, жанр „Слова...”.

• Визначає тему та головну думку „Слова...”.

• характеристики князів Ігоря, Всеволода та Святослава.

• З’ясовує ліризм, моральну красу і велич Ярославни.

• Характеризує образ рідної землі.

• Обґрунтовує єдність змісту і форми „Слова о полку Ігоревім”.

• Доводить, що це твір високохудожній, структурно досконалий, характеризує фольклорну основу пам’ятки та її художні особливості, називає відомих йому авторів перекладів та переспівів „Слова о полку Ігоревім”.

Давня українська література XIV – XVIII ст. Учень / учениця:

• Знає історичні умови розвитку української літератури ХІV–ХVІІІ ст. (про монголо-татарську навалу, про загарбання українських земель сусідніми державами, посилення феодальної експлуатації народу).

• Характеризує роль Запорозької Січі в розвитку освіти України.

• Знає про зародження книгодрукування та першодруків, про культурну діяльність братств (церковно-освітніх товариств).

• Характеризує роль Києво-Могилянської академії у розвитку української науки, культури та літератури, аналізує багатство усної народної творчості цього періоду.

• Знає назви козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст. та їх основну тематику („Літопис Самовидця”, „Літопис Гр. Граб’янки”).

Іван Величковський (бл. 1650– 1701). „Зеґар цілий і полузеґарок”, „Млеко від вівці, пастиру належноє” (на вибір). Учень / учениця:

• Знає характерні риси бароко в українській літературі (орнаментальність, афористичність, дотепність, курйозність та ін.).

• Аналізує зміст прочитаних епіграм Івана Величковського „Тому, хто пише вірші”, „На хміль”, „Хто на чужеє радий, сам зловлений буває” із збірки „Зеґар цілий і полузеґарок”.

• Розповідає про поетичний пошук митця, про нові і незвичні літературні форми.

• Визначає особливості поетичного світобачення, у якому філософські роздуми чергуються із побутовими спостереженнями

• . Знає про переклад І. Величковським латинських епіграм англійського гуманіста Джона Овена українською мовою.

• Читає теоретичну працю І. Величковського „Млеко від вівці пастиру належноє”.

• Характеризує естетичний смисл курйозних віршів – стимулювання у читача інтелектуальної напруги задля осягнення невідомого.

• Говорить про поєднання словесної гри з графічними формами і живописними ефектами.

• Узагальнює особливості українського бароко – синтез різних типів мистецтва та поєднання їх з літературою.

Григорій Сковорода (1722–1794). „Всякому місту – звичай і права”, «Бджола та Шершень». Учень / учениця:

• Знає основні відомості про життя і творчість Григорія Сковороди, характеризує його як філософа, просвітителя, поета, перераховує християнські морально-етичні ідеали, які сповідував Григорій Сковорода, називає основні твори письменника, їх жанрові особливості (ліричні твори, пісні, байки, притчі).

• Характеризує збірку „Сад божественних пісень”, що проросли із зерен Святого Письма, називає основні мотиви поезій.

• Аналізує вірш « Всякому городу – нрав і права”, знаходить у тексті твору рядки про уславлення найвищих людських якостей (розуму, совісті, працьовитості), доводить, що це зразок громадянської та філософської поезії, узагальнює значення творчості Григорія Сковороди для розвитку української літератури.

• Уміти проаналізувати зміст байки «Бджола та Шершень».

• Обґрунтовує поняття про афористичність його мови, дає визначення афоризмів, наводить приклади з творів Григорія Сковороди.

• Знає напам’ять уривок з вірша.

Нова українська література (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. ) Розвиток поезії, драматургії, прози. Учень / учениця:

• Аналізує суспільно-історичні умови зародження нової української літератури кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. (скасування Запорозької Січі, заборони друкування українських книжок, відхід інтелігенції від народу, повстання народних мас)

• Характеризує появу перших друкованих збірників народних пісень, з’ясовує роль Івана Котляревського як зачинателя нової української літератури і нової української літературної мови.

• Аналізує літературні тенденції цього періоду: орієнтація на народне життя, народну мову. Окреслює основні напрями нової української літератури кінця ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст. – класицизм, просвітительський реалізм, романтизм; знає основні роди української літератури (лірику, прозу, драматургію).

• Називає письменників цього часу: Івана Котляревського, Григорія Квітку-Основ’яненка, Петра Гулака- Артемовського та ін.

Іван Котляревський (1769–1838). „Енеїда” (скорочено). Учень / учениця:

• Розповідає основні фрагменти з життя Івана Котляревського, характеризує його як зачинателя нової української літератури.

• Знає історію написання, основні сюжетні лінії, композицію, образи „Енеїди”, жанрові та стилістичні особливості.

• Аналізує тему і головну думку твору, відзначає втілення патріотизму, вірності обов’язку, мужності в образах троянців Енея, Низа й Евріала.

• Характеризує національний колорит твору, сатиричне змалювання панів, чиновників, козацької старшини.

• Звертає увагу на використання письменником прийомів бурлеску і травестії.

• Обґрунтовує, чому „Енеїду” Івана Котляревського названо „енциклопедією українського життя ХVІІІ ст.” (М. Рильський).

• З’ясовує актуальність проблем, відображених у поемі, для наших сучасників.

• Знає уривок з поеми напам’ять (за вибором учителя).

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778–1843). „Маруся”, «Конотопська відьма». Учень / учениця:

• Знає відомості про життєвий і творчий шлях письменника, розкриває основні чинники формування його світогляду, обґрунтовує роль творчості Григорія Квітки-Основ’яненка як „батька української прози” (С. Єфремов).

• Називає основні твори та їх жанрові особливості, характеризує поєднання у творчій манері Григорія Квітки-Основ’яненка ознак класицизму, реалізму та сентименталізму.

• Аналізує перший україномовний прозовий твір нової української літератури „Маруся”, визначає жанр (сентиментально-психологічна повість).

• Характеризує тему соціальної нерівності та головну думку – утвердження християнських ідеалів, зображення високих морально-етичних рис простої людини, характеризує образи Наума Дрота, Марусі та Василя, порівнює образи Марусі і Наталки Полтавки.

• Відзначає реалістичне змалювання побуту українців, їх обрядів, психологізм у зображенні персонажів.

• Називає ознаки творчого методу сентименталізму, зокрема, відтворення глибоких почуттів і переживань, внутрішнього світу персонажів.

• Характеризує художні особливості твору, роль пейзажів .

• Вміти коментувати зміст “Конотопської відьми”, виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики..

• Окреслює значення творчості Григорія Квітки-Основ’яненка для наступного розвитку української літератури.

Літературний процес 40-60 рр. XIX ст. Вступ. Учень / учениця:

• Характеризує суспільно-політичний рух в Україні 40–50-х рр. ХІХ ст., знає про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства і участь в ньому Тараса Шевченка.

• Аналізує причини переслідування української мови царським самодержавством.

• Відзначає подальше кількісне та якісне зростання української літератури, аналізує творчість поетів- романтиків харківської школи (В. Забіли, А. Чужбинського, П. Гулака-Артемовського та ін.).

• Пояснює роль Тараса Шевченка як основоположника нової української літератури і критичного реалізму як творчого методу і літературного напряму.

Тарас Шевченко (1814–1861). Життєвий шлях. „Причинна” (уривок „Реве та стогне Дніпр широкий”), „Наймичка”, «Катерина», „Назар Стодоля” (скорочено), „Сон” („У всякого своя доля...”), „Кавказ”, „І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...”, «Заповіт», „ Ну що б, здавалося, слова…”, «Мені однаково», «До Основ'яненка», «Гайдамаки». Учень / учениця:

• Знає біографію Тараса Шевченка, відомості про його творчість з попередніх класів.

• З’ясовує роль Т. Г. Шевченка в розвитку української літератури.

• Характеризує соціальне походження поета, викуп з кріпацтва (1838), навчання в Академії художеств в Петербурзі.

• Вказує джерела творчості Великого Кобзаря, називає основні її періоди: рання творчість (1838–1843 рр.), поетична творчість 1843– 1847 рр. (період „трьох літ”); невольнича поезія (1847–1857 рр., цикл „В казематі”); творчість після заслання (1857–1861 рр.).

• Аналізує основні твори цих періодів, їх жанрове й тематичне різноманіття, з’ясовує роль подорожей поета в Україну (1843– 1844; 1845–1847 рр.).

• Знає про арешт Тараса Шевченка (1847), умови його перебування на засланні.

• Характеризує роль видання „Кобзаря”.

• Розповідає про останні роки життя Тараса Шевченка, похорон, перевезення тіла в Україну і перепоховання в Каневі.

• Розповідає про вшанування пам’яті великого поета, світове значення його творів.

• Аналізує ранню творчість Т. Г. Шевченка, основну тематику (сирітство, соціальна нерівність, трагічна доля жінки- кріпачки), вирізняє з-поміж інших жанр балади, дає визначення.

• Характеризує баладу „Причинна” – найкращий з відомих ранніх творів поета, фольклорну основу твору, називає ознаки романтизму в ньому (незвичайні обставини, події, герої), розрізняє реальне й фантастичне в баладі.

• Знаходить і аналізує ліричні відступи, переходи від одного віршового розміру до іншого, зумовлені змістом і настроєм різних частин балади.

• Знає уривок „Реве та стогне Дніпр широкий…” напам’ять.

• Характеризує поему „Наймичка”, основні сюжетні лінії, образи, художні особливості.

• Розповідає про Тараса Шевченка як драматурга, аналізує драму „Назар Стодоля”, розкриває тему та головну думку твору (показ соціальних суперечностей), характеризує образи драми.

• Аналізує ідейно-художній зміст і образи (ліричного героя, вельмож, царя і цариці) поеми „Сон”, сатиричні засоби (гротеск, сарказм та іронія) у викритті царського самодержавства, у донесенні до людей правди про суспільство насильства і зла. Знає напам’ять уривок (за вибором учителя).

• Аналізує поему „Кавказ”, її історичну основу, присвяту, композицію твору, тему національно-визвольної боротьби, пов’язує долю кавказьких народів з історичною долею України.

• Характеризує образ Прометея у зв’язку з міфом про Прометея.

• Знає уривок з поеми „Кавказ” напам’ять (за вибором учителя).

• Аналізує послання „І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...”, характери характеризує традицію використання жанру послання в Новому Заповіті, у давній українській літературі, висловлюється про адресата „Послання...”.

• Аналізує викриття Тарасом Шевченком псевдолібералізму українського панства, його зради своєму народові, підтверджує віру в можливість відродження України, обґрунтовує актуальність поеми для сьогоднішніх українців – земляків Тараса Шевченка, яким адресоване „Послання...”. Знає уривки напам’ять (за вибором учителя).

• Розкрити мрію поета про майбутнє свого народу, ідею твору “Заповіт”.

• Вивчити напам’ять “Заповіт”.

• Розглядати і вміти прокоментувати окремі фрагменти з “Гайдамаків” (“Вступ”, “Конфедерати”, “Червоний бенкет”, “Бенкет у Лисянці”, “Епілог”, “Гонта в Умані”, “Передмова”).

• Вміти визначати основні сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини.

• Характеризувати героїв поеми (Ярема, Гонта).

• Аргументує визначальний вплив Тараса Шевченка на розвиток української літератури, духовної культури українського народу, окреслює світове значення творчості Великого Кобзаря.

Марко Вовчок (1833–1907). „Інститутка”, «Максим Гримач». Учень / учениця:

• Знає основні фрагменти з життя і творчості Марка Вовчка (Марії Вілінської), характеризує її світогляд.

• Відзначає вплив на творчість письменниці Опанаса Марковича, Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша.

• Називає основні твори письменниці (народні оповідання та повість „Інститутка”).

• Характеризує повість „Інститутка”, життєві основи змісту, головну думку – непереборне прагнення людини до волі.

• Визначає її жанр – перша соціально-реалістична повість.

• Характеризує образи повісті (панночки, бабусі-служниці, Прокопа, Назара, Устини, Катрі).

• Знає зміст понять – літературний характер та його типовість.

• Розкриває основні ознаки повісті як жанру.

• Вміти прокоментувати зміст оповідання «Максим Гримач», визначити жанр твору, пояснити особливості сюжету, роль описів природи, знаходити фольклорні образи- символи.

• Розуміти зміст поняття характеру у творі.

• Вміти розпізнати характер романтичного типу.

• Розуміти причину заборони Максима Гримача на одруження Катрі з Семеном.

• Висловлювати власні судження про ідейно-художні особливості оповідання.

Пантелеймон Куліш (1819–1897). „Чорна рада” (скорочено). Учень / учениця:

• Знає основні відомості про життєвий і творчий шлях Пантелеймона Куліша, його видавничу діяльність, журналістську та перекладацьку практику.

• Називає основні напрями художньої творчості, твори письменника.

• Характеризує „Чорну раду” – перший український історичний роман- хроніку.

• Розкриває основний конфлікт твору.

• Аналізує образи реальних та вигаданих героїв твору (Брюховецького, Череваня, Івана Шрама, Петра Шраменка, Якима Сомка, Лесі Череванівни), неповторних особистостей, життєво правдивих характерів.

• Простежує особливості поетики роману (особливості оповіді, художніх засобів творення образів, передачі історичного колориту), узагальнює значення П. Куліша для культури, науки та літератури українського народу.

Література рідного краю. Учень / учениця:

• Знає творчість письменників-земляків, які творили в кінці ХІХ ст.

Позакласне читання. Учень / учениця:

• Знайомиться з кращими зразками духовної культури українського народу.

Розвиток зв’язного мовлення. Учень / учениця:

Демонструє уміння переказувати, описувати, аналізувати, узагальнювати прочитані тексти.

НОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Оцінювання усних відповідей учнів з української літератури

Оцінка «5». Ставиться учневі, який:

• виявляє глибокі знання і розуміння тексту твору, вміє пояснити взаємозв’язок подій,

• характери, вчинки героїв і роль художніх засобів у розкритті ідейно- естетичного змісту твору;

• здатний до оригінальних та творчих рішень різноманітних завдань;

• вміє користуватися теоретико-літературними знаннями та навичками розбору при аналізі художнього твору, самостійно оцінювати окремі літературні явища, виявляючи власну позицію щодо них;

• працює з різними джерелами інформації, систематизує та творчо використовує дібраний матеріал на підтвердження власного судження;

• вільно володіє монологічним (діалогічним) літературним мовленням;

• може допустити незначні помилки різного характеру, які сам же виправляє.

Оцінка «4». Ставиться учневі, який:

• дає відповідь, що задовольняє ті ж вимоги, що й оцінка «5», але допускає деякі помилки, неточності, які сам виправляє після зауваження вчителя;

• виявляє знання і розуміння науково-теоретичного матеріалу та художнього тексту твору, уміє пояснити взаємозв’язок подій, характери, вчинки героїв і роль художніх засобів у розкритті ідейно-естетичного змісту твору, але може допускати неточності;

• під керівництвом учителя або за його зразком виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження власного судження;

• володіє монологічним (діалогічним) літературним мовленням на достатньому рівні, допускає окремі лексичні та граматичні помилки.

Оцінка «3». Ставиться учневі, який:

• знає і розуміє науково-теоретичний та художній текст не досить повно;

• розкриває взаємозв’язок основних подій, характери та вчинки героїв поверхово, не спираючись на текст твору;

• відтворює матеріал і наводить приклади з тексту за допомогою вчителя або учнів;

• має слабкі навички і вміння щодо ідейно-естетичного аналізу художніх творів;

• допускає помилки різного характеру в змісті відповіді;

• недостатньо володіє монологічним (діалогічним) літературним мовленням, виявляє до деякої міри обмежений словниковий запас.

Оцінка «2». Ставиться учневі, який:

• володіє літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння;

• уміє відтворити або охарактеризувати лише незначну частину науково- теоретичного або художнього тексту;

• не дає самостійного визначення науково-літературного поняття, не знає змісту художнього тексту;

• здійснює аналіз художнього твору дуже поверхово, обмежено надає відповідь;

• допускає суттєві помилки різного характеру у змісті відповіді, слабо володіє монологічним (діалогічним) літературним мовленням, лексика обмежена.

Оцінка «1». Ставиться учневі, який:

• виявляє науково-теоретичні знання та знання змісту художнього твору на елементарному рівні, називає лише якийсь окремий літературний факт або явище;

• не вміє пояснити поведінку і характери героїв, не робить літературознавчого аналізу художнього тексту;

• не володіє теоретико-літературними поняттями;

• показує низький рівень монологічного (діалогічного) літературного мовлення;

• має дуже обмежений словниковий запас.

Ресурсне забезпечення програми:

1. Адаптованої програми з навчального предмету «Українська література» для загальноосвітніх закладів з російською мовою навчання/ Гриньова О.В., Зобаренко В. А., Кагукина І.Н., Колесникова М. Н., Литинска А. Н., Мухина О.В., Шевченко Т.Ф., Есаулова Н.В., під керівництвом Студенікіної В.П.- Луганск, 2015;

2. Олена Міщенко. Українська література: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів – К.: «Генеза»,2007 – 286с.

3. О. М. Авраменко, Г. К. Дмитренко. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин – К.: «Грамота», - 2009.

4. Міщенко О.І. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів – К.: «Генеза », - 2009

5. Борис Степанишин. Джерела пружно бють : хрестоматія з української літератури для 9 класу – К.: « Школяр », 2002.

6. О.І. Борзенко. Джерела. Українська література : хрестоматія для шкіл з українською мовою навчання . Видавництво «Ранок»,2013.

7. Р. Мовчан. Українська література : хрестоматія нововведених творів за програмою 2002 року ( у трьох частинах). Частина третя ( 9-11 класи) – К.: « Генеза»,2003.

Література дл я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:

П.Тичина. “Ой не крийся, природо, не крийся”, “Енгармонійне”, “Скорбна мати”, “Дума про трьох вітрів”, “І Бєлий, і Блок”, “Мадонно моя...”, “Золотий гомін”.

М.Зеров. Поезії, переклади.

Ю.Клен. Поезії, поеми, “Спогади про неокласиків”.

П.Филипович. Поезії.

В.Свідзинський. Поезії.

Є.Плужник. Поезії, “Галілей”.

М.Бажан. “Гофманова ніч”, “Сліпці”, «Будівлі,», “Нічні концерти”.

М.Хвильовий. “Санаторійна зона”, “Дорога й ластівка”, “Сентиментальна історія”, “Синій листопад”, “Кіт у чоботях”, “Вальдшнепи”.

Ю.Яновський. “Голлівуд на березі Чорного моря”, “Байгород”, “Чотири шаблі”.

І.Сенченко. “Із записок ”.

В.Підмогильний. “Невеличка драма”, “Повість без назви...”.

Г.Косинка. “Серце”, “Змовини”, “Гармонія”, “На золотих богів”, “Місячний сміх”, «Фавст».

М.Куліш. “Маклена Граса”, “Патетична соната”.

В.Домонтович. “Романи Куліша”, “Аліна і Костомаров”, “Дівчина з ведмедиком”, «Доктор Серафікус», “Болотяна Лукроза”.

М.Йогансен. Поезії, “Подорож доктора Леонардо та його коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію”.

Г.Михайличенко. “Блакитний роман”.

А.Любченко. “Вертеп”, оповідання.

О.Слісаренко. “Чорний ангел”.

Д.Гуменна. “Діти Чумацького шляху”, “Мана”, “Дар Евдотеї”.

О. Довженко. “Земля”, “Щоденник”, “Ніч перед боєм”.

Б.-І.Антонич. Поезії, “На другому березі”.

Є.Маланюк. Поезії; “Нариси з історії нашої культури”.

В.Бобинський. Поезії.

С.Гординський. Поезії.

К.Гриневичева. “Шоломи в сонці”, “Шестикрилець”.

Наталена Королева. “Предок”, “1313”, “Сон тіні”.

Ірина Вільде. Новели, оповідання.

28