Шевцова Любов Григорівна. Урок-диспут по темі "П'єса "Дикий Ангел" О. Коломійця"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ

СЕРБІВСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

О.КОЛОМІЄЦЬ

(ОГЛЯД ТВОРЧОСТІ).

П’ЄСА«Дикий Ангел»

( Диспут у сімейному колі)

Учитель української мови і

літератури

вчитель вищої категорії

« Вчитель – методист»

Шевцова Любов Григорівна

Тема уроку. Олексій Коломієць (огляд творчості).

П’єса „Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі.

(Тема уроку розрахована на 2 години)

Мета уроку. На прикладі визначальних життєвих принципів головного

героя твору показати єдність особистого і громадського, роль

чесної і сумлінної праці кожного для процвітання держави;

розвивати вміння визначати проблематику твору, характеризувати

персонажів, посилаючись на текст;

сприяти розвитку творчого і креативного мислення,

самостійності;

виховувати почуття відповідальності перед майбутніми

поколіннями за те, що ти зробив у житті, і вірності батьківським

традиціям

Обладнання. Портрет О.Коломійця, основні дати життя і творчості драматурга,

записи на дошці ( висловлювання про п’єсу „Дикий Ангел”,

план диспуту), текст п’єси, виставка титульних сторінок творів

письменника

Форми і методи роботи. Розповідь, бесіда, виступ із повідомленням,

робота в групах.

Проблемні питання.

1. Відповідальність кожної людини перед собою, суспільством, майбутніми поколіннями; нерозривність людини зі своєю країною.

2. Спадкоємність поколінь.

3. Роль жінки-дружини в сім’ї.

4. Проблема ранніх шлюбів.

( Бажано на урок запросити батьків учнів 11 класу)

Тип уроку. Урок-диспут

План уроку

1. Вступне слово вчителя.

2. Оголошення теми і мети уроку.

3. Огляд життя і творчості О.Коломійця.

4. Взаємоопитування за змістом драми.

5. Диспут „Болючі проблеми сучасності в п’єсі”.

6. Робота в групах.

7. Повідомлення учня „Художня майстерність О.Коломійця і новаторство п’єси „Дикий Ангел”.

8. Заключне слово вчителя.

9. Підсумок уроку.

10. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

11. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

(Вчитель перевіряє підготовленість учнів до уроку).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель

Вашим домашнім завданням було:

• ознайомитися з біографією Олексія Коломійця;

• прочитати п’єсу „ Дикий Ангел”;

• звернути увагу на підняті болючі проблеми сучасності;

• підібрати цитати до цієї теми.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя

Сучасна українська драматургія має славну самобутню сторінку – це творчість Олексія Коломійця. У його літературному надбанні відобразилося все наше життя з усіма болючими проблемами. 60-ті – 70-ті роки стали потужним джерелом, яке збагатило українську драматургію справжніми шедеврами – п’єсами Олексія Федотовича. Його твори припали до душі численним глядачам, успіх п’єсам забезпечувала велика пошана до людської праці, насамперед жіночої. Драматург

постійно говорить з глядачами чи то про формування світогляду молодого громадянина, чи то про батьківський авторитет і відповідальність кожного перед наступними поколіннями, а також про взаємоповагу в сім’ї, чи як лінь і моральне ожиріння спотворюють життя молоді. Всі ці питання були актуальні тоді і залишаються важливими тепер.

Дома ви познайомилися із життям і творчістю цього письменника і, мабуть, запам’ятали найважливіші моменти біографії драматурга.

2. Бесіда про життя і творчість Олексія Коломійця

- Яке село на Полтавщині стало батьківщиною двох майстрів слова? Яких саме?

( Це невелике село Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Тут народився Олексій Коломієць і Архип Тесленко – майстри українського слова.)

- Яких ще визначних письменників дала нам благословенна Полтавщина?

(Полтавщина є батьківщиною Григорія Сковороди, І.П.Котляревського,

М. Гоголя, Євгена Гребінки, Панаса Мирного, Олеся Гончара...)

- Де пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника?

(Народився 17 березня 1919 року в сім’ї селянина, в селі Харківці минули дитячі роки. Потім життєві дороги привели майбутнього письменника до Харкова, де вчився спочатку на робітфаці, а потім в університеті. Після Другої світової війни був головним редактором газети „Молодь України” і журналу „Зміна”, пізніша назва „Ранок”).

- Коли почав друкуватися в пресі?

(На літературній ниві Олексій Коломієць виступив у 1960 році, опублікувавши збірку оповідань „Біла криниця”).

- Олексій Коломієць – новеліст, журналіст, а коли він взяв до рук перо драматурга?

(Олексій Федотович став драматургом на сороковому році життя. Перша його п’єса – комедія „Фараони”, а всього їх він написав 30 ).

- Назвіть, які п’єси ви читали чи дивилися на сцені? Чим вони сподобалися вам?

(П’єса „Фараони” часто транслюється по місцевому радіо. Це твір про те, як чоловіки стали жінками, а жінки - чоловіками. Жінки непогано почували себе в новій ролі, а чоловіки, принижені, знівечені, зраділи, коли побачили, що це просто сон.

П’єса „Голубі олені” і „Кравцов”, „Перший гріх” і „Горлиця”, „Прошу слова сьогодні”, „Дванадцята година” теж стали улюбленими для глядачів і читачів. Це п’єси про творчу працю, чесність, сумління і дуже є актуальними і повчальними сьогодні.)

- Як літературознавці відгукувалися про драматурга та його творчість?

(„Єдність особистого і громадського, чесна і сумлінна праця, ще відповідальність перед майбутніми поколіннями – така тематика п’єс Олексія Коломійця”

В. Сидоренко.

„ В центрі уваги драматурга – моральні й етичні проблеми, що хвилюють сучасника, проблеми становлення молодої людини”

Г. Гримич).

- Де знайшло притулок тіло відомого письменника після смерті?

(У 1994 році пішов із життя Олексій Коломієць, поховали його в центрі рідного села Харківці поруч із могилою класика української літератури Архипа Тесленка).

- З чого видно, що п’єса „Дикий Ангел” – справжній творчий успіх драматурга?

(Це найкраща п’єса, автор дав їй другу назву „Повість про сім’ю”. Цьому твору випала щаслива доля – його втілювали не лише на українських сценах. Автор п’єси і артисти Київського театру імені Івана Франка були відзначені Державною премією).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Евристична бесіда „Продовж ланцюжок...”

(Перше питання задає вчитель, а слідуючі – учні за бажанням один одному. В оцінювання навчальних досягнень входить не тільки відповідь на запитання, а й вміння правильно поставити питання).

1. Чим відрізняється драматичний твір від епічного?

(У драматичному творі дійові особи характеризуються тільки на основі їх мови. П’єса не допускає вільного втручання автора у розповідь. Авторські пояснення зводяться до скупих ремарок, які адресуються акторам. П’єса вимагає стислості у змалюванні явищ життя.)

2. Хто такі Ангели?

(Це проста робітнича сім’я, яка живе у добротному, збудованому своїми руками, будинку. Садиба, як неприступна фортеця. Під час грози, здавалось, „громи і блискавиці боялися сюди вдарити”, - відзначає Ліда – невістка, а Таня – найменша дочка, напівіронічно, напівсерйозно зауважила: „Якщо тато були вдома, звичайно, побоялися”.

Всі тут „скажені” до роботи, а що вже батько, то ніхто не бачив, щоб він відпочивав. Ангели бережуть копійку, намагаються жити економно, але не бідно. У сім’ї панує високий авторитет батька, правила, яких дотримуються в родині, стали звичними і обов’язковими для всіх.

Під час обіду Платон Микитович соромить Федора за малий заробіток, радить брати надурочні. Дочка Таня „здає свій місячний заробіток батькові, він уточнює суму і виявляє незадоволення, що вона хоче справити модну сукню”, на що каже: „На моду грошей немає”. На прохання дочки дати грошей на курси іноземних мов відповідає відмовою: „Прироби. Приробиш – краще вчитися будеш”. А найменшому, Павлику, що вчиться в інституті, радить під час літніх канікул не на завод іти, бо там заробить за два місяці лише 300 карбованців, а записатися „у ті бригади, що на Північ їдуть”. )

3. За що Платон Микитович поважає гроші? Чому виховує в дітей ощадливість?

(Сам Платон Микитович зізнається, що не байдужий до грошей. Він їх не любить, а поважає. Журналістові Клокову на запитання про вищу мету свого життя говорить: „Жити як слід. Це значить не тільки збагачуватися. Платон Микитович не відділяє свою сім’ю від держави, вона є її частиною. „... Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо, правда, я трошки попереду, бо в неї є ще чимало дармоїдів: або не працюють зовсім, або балакають багато, а мало роблять. У моїй сім’ї цього

немає. Як заробив, так і їж! Як заробив, так і вдягайся! Популярно пояснює він журналістові”.

Ангел добре знає, що гроші – мірило достатку і зароблятися повинні тільки чесною працею. Хизуватися бідністю, злиднями, на його думку, соромно. „І жити треба неабияк, а добре, багато, - вкоренятися в життя, щоб усе було, і про запас було. І це не гріх. Заробила моя сім’я на „Запорожця”, а державі два „Запорожці” ми зробили; телевізор нам – їй два телевізори. Більше ми робимо – краще державі. Більше труда – міцніша держава”).

4. Чому ж в якийсь час Ангелова „держава” розпалася?

(Наймолодший Павлик вирішив одружитися. Батько просто виганяє хлопця з його молоденькою дружиною, мотивуючи це тим, що Павлик не зможе утримувати свою сім’ю, бо сам ще студент.

Чудовий майстер, сумлінний трудівник Федір не зовсім чесний в особистому житті – таємно зустрічається із заміжньою жінкою, лікаркою Клавою. Батько ставить Федорові ультиматум: треба сказати правду, чесно і відверто з’ясувати свої стосунки в „трикутнику”, що утворився: Федір, Клава і її чоловік Маляр.

Найстарший син Петро досяг великих успіхів, став керівником, від рішення якого залежить доля багатьох людей. Батько дізнався, що син виявив легкодухість, злочинну бездумність, коли підписав проект будівництва житлового будинку в місці, де через 5 років буде неможливо жити. Платон Микитович вимагає від сина визнати помилку, хоч той може втратити посаду, квартиру, добробут.)

5. Який погляд на життя у Крячка?

( Антиподом Ангела виступає у п’єсі Крячко. Ця людина лише на словах патріот, його „патріотизм” не підкріплюється ділом. Разом з Платоном вони воювали, працювали на одному заводі, проте однодумцями не стали. У Крячка свій погляд на життя, він завжди викривав Ангела за його, як він каже, „зажерливість”: „Робиш, заробляєш, приробляєш, надурочні, преміальні... На пенсії, а влаштувався прийомщиком хліба в магазин за 60 карбованців. Такі як ти, Платоне, оббирають державу, як липку”. „Я не капіталістичної філософії – мною не керує копійка”, – каже Крячко. Він збирається виступити проти Платона

Микитовича громадським обвинувачем на засіданні товариського суду: той

незаконно скопав пустир, де колись сміття скидали, і посадив там цибулю і кріп).

6. Як Крячко старший міркує, хто ж відповідальний за виховання дітей? А як про це каже Ангел?

(Є недоліки у державній системі освіти й виховання: „Учиться бовдур нікудишньо, а йому все рівно трієчку ставлять. Не вчив і не вчить, а його переводять з класу в клас. Вся відповідальність за виховання дітей лежить на школі і на міліції”, - каже Крячко. Син його ніде не працює, п’є, навіть „батька за петельки хапає”.

Платон Микитович переконаний, що виховувати дітей батьки повинні змалку власним прикладом і залученням до праці: „Трудом! Здорову руку прив’яжи, щоб вона не рухалась місяців зо два, а потім відв’яжи, склянки води до рота не донесеш нею”.

Батьки відповідальні за дітей навіть тоді, коли ті вже самі стали батьками. „У держави вас мільйони – за всіма не встигнеш, а у мене вас четверо, кожного мушу

бачити і за кожним наглядати. Споконвіків так велено батькам!”

Діти повинні тримати звіт перед батьками, а батьки відповідати перед суспільством за їхню поведінку, моральне обличчя і працю. „З віку сина мого не вийдеш ніколи! – категорично говорить Ангел своєму найстаршому. – Тебе називають не Петько, а Петро Платонович. І Платон за тебе, за діла твої відповідає. Совість роду свого не дам плямити”.)

7. Крячко, на вашу думку, позитивний чи негативний персонаж?

(Мабуть, негативний. Сім’я Ангелів добре ставилася до Крячка, а він радіє, коли „сімейна монархія” сусіда розпадається і в ній виникають конфлікти. Йому ніби аж легше стає на душі: в усіх, мовляв, негаразд, трапляються у вихованні дітей помилочки.

Але такий висновок був передчасним: те, що змалку закладено сім’єю в дітей, не може зникнути безслідно. Вся родина Ангелів знову збирається в рідній хаті. Кожного з дітей життя переконало, що батькова наука єдино правильна. Крячкового ж сина засудили на 3 роки, і він відбуває покарання у виправно-трудовій колонії).

2. Диспут

(Питання диспуту дані на попередньому уроці)

1. Що поділяєте ви в діях і вчинках Ангела, а що засуджуєте?

(Платон Микитович вважає, що дітям у першу чергу потрібно дати не матеріальне забезпечення, а вміння працювати, жити самостійно.

Найстарший син Петро хоче бути схожим на свого батька, наслідує його навіть у дрібницях. Його дача – точна копія батьківської оселі, свого маленького сина він називає Платончиком і залучає до роботи в майстерні.

Проблема батьків і дітей, очевидно, існуватиме вічно. Адже батьки, добре знаючи свої обов’язки, не завжди намагаються їх виконувати, а діти теж не завжди прислухаються до порад мудрих. П’єса допомагає нам розібратися в цій складній проблемі стосунків батьків і дітей, вказує шляхи їх розв’язання.)

Вчитель

- А тепер подумки пошукайте „дикого” Ангела в рідному селі, на своїй вулиці.

(Діти думають якусь мить)

- Знайшли? Багато чи мало? Чому? І які наслідки?

2. Чи згодні ви з думкою Платона Микитовича, що до дітей треба ставитися суворіше, вимогливіше?

(Людина виховується в праці – такий непорушний сімейний закон Ангела. Очевидно, тому серед його дітей немає ледарів. Усі вони пройшли виховання трудом. Діти не бояться праці, їх не лякають майбутні життєві труднощі. Ангел осуджує сучасне виховання, бо діти мало працюють і багато відпочивають. До дітей, вважає він, треба ставитися суворіше, вимогливіше. „Поступись перед дітьми раз – вдруге, вони тебе надалі і запитувать уже не будуть”. Платон Микитович вважає, що юнаки і дівчата повинні працювати і заробляти собі на прожиття раніше, ніж це узаконено державою: „З 16 років – їсти свій хліб... Інакше все нанівець піде”. )

3. Чи можна вважати його деспотом?

(У вихованні своїх дітей Платон Микитович користується суворими моральними принципами. Але деспотом його назвати не можна. Дізнавшись про зв’язок Федора із заміжньою жінкою, він не приймає поспішних рішень. І тільки коли переконується, що це справжнє кохання, зауважує: „Любов не возять по закапелках, не приховують! Любов не крадуть, Федоре... У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда!” Вигнати сина з дому за те, що без дозволу одружився – жорстоко, але разом з тим і необхідно. Десятки разів потім брав у руки куртку Павликову, яку забув покласти у чемодан, гірко жалкував і переживав за сина. Але принципам своїм не зрадив: хто ж навчить синів жити своїм розумом і працею, як не батько).

4. Ощадливий чи скупий Платон Микитович?

(Ангел виступає за сувору економію, бо в ній – запорука зростання нашого добробуту, багатства країни. Кожна людина повинна вболівати за народне добро, не проходити мимо безгосподарності. „Хочемо жити добре. Від заводу аж до соломинки, до гвіздочка, до кирпичинки – все берегти треба! Скупими бути! А не розкрадниками і байдужниками! Скупими! Інакше і не мислимо!” – ділиться батько своїм наболілим із старшим сином Петром).

5. Чи можна сказати, що Платон Микитович куркуль? (Крячко каже: „За копійкою не те що нахилиться, а й ляже”).

(Куркулем назвати Платона Микитовича не можна, бо хоч він і забирав гроші, зароблені дітьми, але на них і витрачав їх, крім того, працювали не лише діти, а й сам батько ніколи не відпочивав. Пішов відпочити тільки тоді, коли не витримало серце хвилювань за дітей, зносилося від цілоденної праці. Покинув батько сім’ю, та залишив дружних, працьовитих, чесних дітей, які, напевне, намагатимуться так само виховувати своїх дітей, щоб не перервався зв’язок поколінь.)

6. Чи погоджуєтесь ви з думкою Ліди про роль дружини в сім’ї?

(Ліда турботлива, завжди привітна дружина Петра. Своє найперше покликання вбачає в тому, щоб створити чоловікові такі умови, щоб він міг спокійно і з задоволенням працювати. Працю дружини вона називає складною професією. Крім того, треба уміти любити свого чоловіка і хоч би що там на роботі у нього сталося, удома на нього повинен чекати спокій, затишок і тепло. Вона вже навіть вгадує, що б він хотів на вечерю. Коли довго затримується на роботі, його завжди чекає гарячий чай, він не буде сам шукати цукор, масло, варення, хліб. Дружина йому все принесе і подасть. А коли прийде роздратований, треба вміти повернути йому спокій.

Коли чоловік знає, що в нього в тилу, тобто дома, все гаразд, він і на роботі краще працює. Ліда вважає, що коли беруть на роботу чоловіка, мають вимагати характеристику і дружини. Якщо вона лиха, то який із нього працівник.

Ліда прибирається, коли має прийти з роботи Петро. Він ніколи її не бачив запатланою чи недбало одягненою. Сама природа покликала жінку бути осередком сім’ї, її берегинею. Ліда шкодує, що не всі жінки мають таку, як вона, можливість (відповідне матеріальне забезпечення), доводиться їм теж іти на трудовий фронт. Проте, коли Петра звільнили з високої посади, Ліда йде на роботу.

Скільки ж правди в Лідиних словах. Втомлені, заклопотані службовими та громадським справами жінки не встигають приділити належної уваги чоловікові, дітям, а звідси розбиті сім’ї, недоліки у вихованні дітей. Суспільство від цього страждає і ще довго страждатиме; жінці необхідно створити умови для виконання її природних обов’язків, бо їх за неї ніхто не зробить, а потім, за її бажанням, приступати до суспільно корисної праці, щоб виявити свої здібності й талант.

Зараз, на жаль, у жінки немає ні відповідних умов, ні вільного вибору.)

3. Робота в групах

Вчитель

Клас ділиться на три групи (диференційовано): „Інтелектуали” (учні з високим рівнем знань), „Всезнайки” (достатній рівень знань), „Знайки” (середній і початковий рівень знань).

На протязі 3-4 хвилин члени групи колективно виконують такі завдання:

„Інтелектуали”—визначити проблеми, які піднімає автор у п’єсі „Дикий Ангел” і записати їх у зошити.

„Знайки” – якими ви уявляєте маму і її дочку Таню?

„Всезнайки” – пояснити зміст назви п’єси „Дикий Ангел” та її жанр.

Приступайте до роботи. Бажано використати цитати.

Потім учень, якого група висуне для оголошення повідомлення, захищає виконане завдання.

Вчитель

Надаємо слово „Інтелектуалам”. Уважно слухайте відповіді своїх однокласників і запишіть визначені ними проблеми у свої зошити.

(Ми визначили кілька проблем.

Найважливіша, мабуть, проблема батьків і дітей.

Вона почала існувати ще тоді, відколи виникло саме людство. У п’єсі „Дикий Ангел” чітко просліджується насамперед батьківська позиція: батьки повинні відповідати за своїх дітей, за честь роду. Батько родини раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. І саме слідування правді неодноразово призводило до конфліктів у сім’ї.

„Бува, батьки купують любов своїх дітей. Поки малі – за іграшку, за морозиво, потім за гроші. Далі дитя саме лізе до них у кишеню. А потім жінку приведе – годуйте! Прогнав сина! Нехай його життя поколесить, поморозить, попече!

Життя – не батько, не мати – подарунків не робитиме!”

Чи щасливими були б Федір із Клавою, криючись зі своєю любов’ю? Напевне, ні. І цю проблему допоміг розв’язати батько. Отже, в родині Ангелів перемогла мудрість. Але ми бачимо у п’єсі ще одну сім’ю – сусіда Крячка. Цей свого сина жалів, працювати не вчив, тому хлопець став пити, бешкетувати, а про те, щоб заробляти хоча для себе – навіть не думав. І Платон Микитович сказав сусідові, що лікувати його сина можна лише трудом, бо він став калікою.

„ Їсти, пити хоче, а робити – ні. Каліка з калік”.

Друга проблема – відповідальність кожної людини перед собою, суспільством, майбутніми поколіннями і нерозривність особистості зі своєю країною

Батько побачив, що Петро гарно живе і намовляє сина „держатися за таку гарну роботу”. Та виявилось, що Петро дав дозвіл на будівництво житлового будинку в місці, де людям заважатимуть жити гуркіт заводу, шум транспорту на магістралі, і через п’ять років там буде взагалі неможливо жити. Петро ж заспокоював батька, що через п’ять років може він тут і працювати вже не буде. )

Платон Микитович до Петра:

„ Знаєш, хто найбільше шкоди приносить землі нашій, людям, державі? Маленькі временщики... у тобі теж временщик обізвався... за п’ять років, мовляв, може, мене на цій роботі й не буде. Мовляв, інший буде відповідати – ось і вся філософія временщика. Напакостить, наплутає, грядку свою споганить, потім на іншу роботу піде або перекинуть... і сухим із води! За кожен рік, за кожен місяць, за кожну годину своєї роботи – відповідай! Помреш, і тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої. Інакше не мислимо...”

Третя проблема – спадкоємність поколінь

Викликають симпатію сини Ангела – Петро, Федір І Павлик. На їхньому вихованні настільки сильно позначився вплив батька, що вони, навіть не усвідомлюючи цього, самі діють, як він. Тут спадкоємність поколінь простежується надзвичайно чітко.

Наступна – моральні й етичні проблеми

Ми помітили, що підзаголовок п’єси „Дикий Ангел” – „повість про сім’ю”. Цим автор визначив одну з проблем драми. Справді, сім’я – найперший осередок держави. В ній закладаються моральні основи людської особистості. Сімейне виховання, родинні традиції відіграють визначальну роль у формуванні світогляду та морально-етичних принципів молодого громадянина.

Проблема ранніх шлюбів

У п’єсі зачіпається і ця проблема, що теж дуже актуальна сьогодні. Досить часто молоді люди квапляться одружуватися, незважаючи на те, що свого місця в суспільстві вони ще не знайшли і перебувають на утриманні батьків. Здебільшого така сім’я, особливо якщо не має матеріальної підтримки, розпадається. Платон Микитович на це питання має теж свій погляд, категоричний і принциповий. До Павлика каже:

„Закінчиш інститут, попрацюєш, щоб у гаманці завелося, а тоді й женися. Інакше як жити?”

А на репліку Ліди, ніби „з милим рай і в курені,” Ангел пристрасно заперечує:

„ В курені живуть злидні, а злидні перегризуть горло коханню, хоч би яке воно було.”

Звичайно, він розуміє, що чинить жорстоко, але Платон Микитович знав, що його Павлик вистоїть, переборе труднощі, бо це його син, він його так виховав.

Остання проблема - роль жінки-дружини в сім’ї

Покликання жінки – сім’я, а найперший обов’язок – турбота про чоловіка та дітей. Але коли в сім’ї матеріальна скрута, то і жінці доводиться працювати поза домом. Це ускладнює її життя, але чоловік і діти повинні розуміти це і вже домашні турботи не звалювати лише на мамині плечі, а розподіляти цю роботу на всіх членів родини. Вважаю, що така позиція убереже жінку від виснаження, а вся сім’я від цього стане дружнішою, непорозумінь не буде, пануватиме спокій, мир і злагода. Як бачимо, це дуже добре розуміє Ліда, невістка Платона Ангела.)

Відповідають „Знайки”

(На клас виходять дві учениці, які дають характеристику мами і Тані)

( Вірною помічницею свого чоловіка є Уляна Охтисівна. На її плечах усі нелегкі господарські і сімейні турботи. Мати все знає про своїх дітей, кожного підтримає порадою і душевним словом, старається, щоб усім було затишно і надійно, ощадлива і турботлива, готує смачну і дешеву страву. Вона цілком поділяє погляди Платона на виховання, тільки серцем ніжніша й тепліша, як і годиться матері. Їй допомагає і Платон Микитович – грядку розробив за хатою на пустирі для городини, діти ходять за покупками. Коли Платон Микитович перед обідом помив руки, йому Павлик, хоч був занепокоєний і схвильований, підніс рушник, а потім виніс і велике саморобне крісло для батька – це був синів обов’язок..

Таня – перша помічниця матері в хатніх справах. Коли мати оголошує, що час обідати, дочка любовно і трохи іронічно (їй, як єдиній дочці, це дозволяється) кличе до столу „пана президента”, тобто батька. Вона поважає, дуже любить його і розуміє, що правда, хоч вона буває і не дуже приємна, на його боці. Всі батькові вимоги виконує і не шкодує потім. Таня працьовита, розумна, дотепна сучасна дівчина, її побоюється навіть Ванько Крячко. Саме Таня помітила таку деталь: у тата почерк – літери, цифри – як макове зерно. І блокнота, де він веде облік сімейних прибутків і видатків, на все життя вистачить.

А тепер висловлюють свої думки „Всезнайки”

(В центрі п’єси, звичайно, образ Платона Микитовича Ангела. Але чому ж у назві твору ми бачимо слово „дикий”?

Ангел „дикий” для заздрісних сусідів, дрібних людців типу Крячка, який не дбає ні про державу, ні про себе, ні про свого сина, а живе лише одним днем. „Дикий” Платон Микитович інколи в сім’ї, але справедливий, чинить суворо тільки з метою належного виховання дітей.

Здебільшого в драматичних творах письменники змальовують людину в найгостріших життєвих ситуаціях. Конфлікт, що лежить в основі сюжету, може мати соціальний, психологічний чи побутовий характер. В п’єсі „Дикий Ангел” побутовий конфлікт – це конфлікт двох життєвих програм: людини-одноденки і людини, котра міцно вкорінюється в життя з думкою про майбутнє родини і держави.

За характером конфлікту драматичні твори діляться на жанри: трагедія, комедія, трагікомедія і драма як жанр. Твір Олексія Коломійця – це драма. Головний герой помирає не привселюдно в трагічній обстановці, а там десь в кімнаті, деталей і конкретики тут нема. Смерть рідної людини – це трагедія для кожної сім’ї, але Платон Микитович прожив довге та повноцінне життя, і його смерть сприймається як незворотний процес всього сущого на землі. Тому, на мою думку, це драма.)

4. Повідомлення „Художня майстерність Олексія Коломійця і новаторство п’єси „Дикий Ангел”

(Учневі, який має високий рівень знань, було доручено підготувати повідомлення на дану тему)

( П’єса Олексія Коломійця „ Дикий Ангел” одна з тих, що завдяки художній майстерності і новаторству цікавить уже не одне покоління. Адже йдеться про найдорожче – сім’ю, батьків і дітей, працю, честь роду і його совість, спадкоємність поколінь. І справа не лише в тому, що в українській літературі це чи не перший твір про щасливу родину і що підняті в ньому актуальні проблеми, а й в тому, як це робиться.

Драматург-новатор, про це говорить Микола Зарудний: „ Його пошуки нових форм, незвичайної побудови твору завжди позначені винахідливістю та оригінальністю. Він традиційний лише в одному – в безмежній любові до свого народу і театру. Крім того, автор ґрунтовно досліджує проблему взаємин батьків та дітей і робить це так уміло, що нам здається, ніби письменник не має ніякого відношення до подій, що відбуваються”.

Діалоги в п’єсі короткі та жваві, часто сповнені іронічного підтексту ( розмова Ангела з журналістом Клоковим і сусідом Крячком). Сюжет розвивається трьома напруженими лініями ( Платон – Павлик, Платон – Федір, Платон – Петро).

У п’єсі багато пісень, і особливу композиційну роль тут грає пісня про тата, яку із зворушенням згадують і співають діти Ангела і невістка:

І сказала тихо мати:

- Не пустуйте, бо йде тато.

І сказала стиха мати:

- Їжте , діти, бо йде тато.

І сказала стиха мати:

- Спати, діти, бо йде тато.

І сказала стиха мати:

- До роботи, бо йде тато.

Художник Віля також співає пісню, у якій, на перший погляд, бракує логіки, але глибокий афористичний зміст: діти часто повторюють помилки батьків.

Мова персонажів глибоко індивідуалізована. Є й просторічна лексика ( „ руки в кишені”, „ не туди вернеш”, „молодята в пір’ячко вбираються”), влучні та точні висловлювання ( „вилити душу”), молодіжний сленг: („ ловити кайф”, „шишка”,

„ пас”, „назюзюкався”, пляшка „ чорнил”). Та здебільшого в п’єсі талановита молодь, як от Віля. Він не пише будь-які картини, а виношує в собі задум.

„Шукачі женьшеню довго, дуже довго ходять тайгою, поки знаходять заповітний корінь. Отак і я серед людської тайги шукаю того, хто засвітиться в мені... засвітиться – того й пишу”.

Уся п’єса пронизана тонким гумором та іронією, особливо запам’ятовуються іронічно-насмішкуваті репліки Тані, яка є загальною улюбленицею. П’єса „Дикий Ангел” – великий творчий успіх драматурга, нове слово нашій літературі. І цей твір є пам’ятником „ добрій людині”, про який мріяв О.П.Довженко.

5. Заключне слово вчителя

Ви незабаром вийдете на самостійний шлях життя, будете працювати і вчитися, будете створювати свою сім’ю, дбатимете про її добробут.

І нехай п’єса О.Коломійця буде вашим дороговказом, ви сьогодні, мабуть, всі замислилися над багатьма проблемами, і твір змусив вас задуматися.

То ж яка ваша улюблена роль у п’єсі? Яким ви уявляєте цього героя?

(Кілька учнів обмінюються думками. Коли хтось розкаже про Платона Микитовича, для порівняння уяви використати ілюстрацію до твору. Ілюстрація додається.)

З усього сказаного можна зробити висновок: тільки трудова людина знає ціну і праці, і грошам.

Трохи відхиляючись від твору, хочеться зазначити: кожній сім’ї необхідна тверда батьківська рука. Адже скільки недоодержують сучасні діти в неповних сім’ях! І це велика проблема нашого суспільства.

ІV. Підсумок уроку

(Вирішується проблемні питання: „Чи залишиться цей урок у вашій пам’яті надовго? Що ви взяли для себе?”

Можна надати ще слово батькам”)

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів

(Коментуються і виставляються бали, залучаючи до цього учнів. Звертається увага на те, чия відповідь присутнім найбільше запам’яталася)

VІ. Диференційоване домашнє завдання:

для сильніших учнів - написати твір-мініатюру « Якою я стану матір’ю»

« Яким я стану батьком»

для всього класу - ознайомитися з біографією Ю.Мушкетика. Прочитати оповідання „Суд”. Прослідкувати особистість автора у творі.

Зауваження:

Матеріал, поданий в дужках, може ввійти у відповіді учнів або бути використаним учителем як доповнення.

18