Українська література, 6 клас
Урок на тему: «Засоби гумору в оповіданні С.Васильченка «Свекор»
Мета: дати поглиблене поняття про комічне, засоби гумору; допомогти усвідомити значення гумору в оповіданні та в житті українців;
розвивати навички виділення засобів гумору, визначення серйозного змісту в смішному і навпаки;
удосконалювати читацькі вміння, навички аналізу художнього твору.
Обладнання: тексти твору, таблиці: «Засоби і прийоми комічного», «Види комічного», портрет Степана Васильченка, виставка книг.
Хід уроку
- Повідомлення теми й мети уроку.
- Розшифруйте відомий вислів, що стосується теми нашого уроку, прочитайте й прокоментуйте його (у словах слід переставити правильно букви чи склади).
Міхс ец роздов’я (Сміх – це здоров’я)
- Мотивація навчальної діяльності (учні самі формулюють теми і завдання уроку).
Комічне, засоби гумору – основні поняття, які будуть предметом розмови на нашому занятті. Також поговоримо про сім’ю, якою вона повинна бути.
- Актуалізація опорних знань.
- Гра «Родичі в українській сім’ї» (вчитель читає тлумачення слова, а діти повинні знайти слово на картці й прикріпити його на дошку).
- дружина сина (невістка)
- чоловік дочки (зять)
- батько й мати (свати (сват, сваха))
- брати, сестри чоловіка (дружини) (свояк, своячка)
- батько й мати дружини по відношенню до її чоловіка (тесть, теща)
- батько й мати чоловіка по відношенню до дружини (жінки) (свекор, свекруха)
- брат жінки (шурин)
- син брата або сестри (племінник)
- Який синонім можна підібрати до слова сім’я? (родина)
- Яке визначення слова «родина» дає тлумачний словник? (група людей, що складається з батьків, дітей, онуків і близьких родичів, які проживають разом (під спільним дахом)
- Які слова асоціюються з даним поняттям? (затишок, спокій, любов, добрі стосунки)
- Повідомлення «історика»
Сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла раніше від класів, націй ще в первіснообщинній формації. У Київській Русі існували великі родини, у яких були діди, батьки й кілька одружених сімей зі своїми дітьми. Середньостатистична сім’я часів Київської Русі становила близько шести осіб.
- Що Ви можете сказати про родину, у якій жив Василько? (Родина дружна, усі допомагають один одному, батько головний у сім’ї, Василько теж допомагає по господарству, слідкує за порядком)
- Перевірка домашнього завдання. Презентація робіт (1 група – характеристика головного героя, 2 група – звичаї і традиції української родини, показані у творі)
- «Захист» власних ілюстрацій
- Робота по темі уроку.
- Формування і вдосконаленні вмінь та навичок.
Слово вчителя:
Як Ви, напевне, помітили, багато сцен оповідання «Свекор» викликають посмішку, сміх.
- Що таке смішне, комічне? (це те, що здається нам не таким, яким має бути насправді)
Сміх буває різним: доброзичливим, осуджувальним, глузливим, дошкульним, образливим, презирливим, саркастичним.
В залежності від цього є три види комічного (слайд № ).
Гумор - доброзичливе, співчутливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.
Сатира – різке, глузливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.
Мета: висміяти все порочне, щоб викоренити його.
Сарказм – в’їдлива, глумлива, сповнена презирства насмішка.
Завдання: викрити порочні явища, бо виправити їх не можна.
Хто ж, як і над ким має право сміятися? (звірте свої відповіді із відповіддю на це питання видатного українського гумориста Остапа Вишні)
- Виставка книг.
Із якими гумористичними творами ми знайомилися в попередніх класах?
Продовж відповідь:
Остап Вишня …
Степан Руданський …
Ярослав Стельмах …
Яка природа сміху в оповіданні «Свекор»?
- Колективна пошуково-дослідницька робота.
а) повторення про засоби й прийоми комічного
Щоб створити комічне, письменники користується різноманітними засобами й прийомами. Перегляньте подані таблиці й олівцем виділить ті засоби гумору, які, на Ваш погляд, використані у творі.
А зараз, звертаючись до відповідних епізодів тексту, заповнимо таблицю.
Засоби гумору
|
Елементи твору
|
Питання
|
- Невідповідність називання за ознакою родичання вікові головного героя
|
- Назва твору
|
Як називають Василька в сім’ї?
Чи відповідало це дійсності?
За що так прозвали Василька? (любив «старувати», повчати, слідкував за порядком, був сердитим)
|
- Невідповідність дитячому віку поважності героя
|
- Зовнішність, поведінка героя
|
Якою була поведінка героя? Чи відповідала дитячому віку? (перечитування першого-третього абзацу)
|
- Неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища або обговорення ситуації, не відповідної віку сина в серйозному тоні
|
- Діалог із батьком про одруження (або комічна ситуація з одруженням)
|
Інсценування або читання за особами (с.59-60)
|
- Жартівливі народні слова, лайливі слова, фразеологізми
Мати …
Батько …
Василько …
|
- Мова героїв, їхні уявлення
|
…
|
4) Висновок (Степан Васильченко використав різні засоби гумору. Його сміх – доброзичливий, але за ним криються серйозні проблеми суспільства: відповідність батьків за виховання дітей і відповідність дітей за спокійну старість батьків. Посміявшись, ми зробили для себе серйозні висновки. Які?
- Рефлексія. Оцінювання
- На уроці я дізнався, що …
- Мене здивувало …
- Я зробив висновок, що …
- Читання вірша С.Топчія «Як добре, коли маєш власний дім».
Як добре, коли маєш власний дім,
Де нас чекають і обід, і ласка,
Як добре, коли лад і спокій в нім,
І кожний день чекаєш, наче казку.
Як добре!
Та, на жаль, і так бува,
Що йдеш додому, як татарин в гості,
Як важко, коли вирвали слова,
Що вивертають душу, ломлять кості.
Тож хай між нами не гримлять громи,
Докори і прокльони не лунають.
-Дай, Боже, сил лишитися людьми
Великомудрими і вдячними навзаєм!
- Домашнє завдання. Підготуватися до бесіди з позакласного читання за оповіданням О.Стороженка «Скарб».