Гіперактивна дитина

ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА. ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

Ви чули про таке захворювання, як синдром гіперактивності?

Так, цей синдром – таке ж захворювання, як вада серця або ниркова недостатність. І як ми не будемо сварити дитину за те, що вона страждає на якусь хворобу, так і у випадку із синдромом гіперактивності розуміємо, що малюк потребує особливої уваги та допомоги.

Але як же важко сприймати спокійно та любити дитину, яка через свою надмірну неуважність і рухливість погано вчиться, неспроможний дотримуватися встановлених правил поведінки та зовсім не звертає уваги на ваші зауваження!

Але тільки любов і турботливе виховання батьків, розуміння оточення можуть допомогти дитині впоратись із її проблемою.

Отже, перед нами – не мале чудовисько, на яке не знайдеш ради. Ця дитина страждає на синдром гіперактивності.

У чому виявляється таке захворювання?

Малюк не просто час від часу відволікається – це можна сказати про всіх. Гіперактивна дитина зовсім не спроможна зосередитись на чомусь одному. Її увага ні на чому не затримується. Вона дивиться у книжку, але не розуміє прочитаного. Про її думки можна сказати, що вони обганяють одна одну, і на жодній вона не зупиниться, щоб над нею замислитись. У такої дитини – не передбачувана поведінка. Вона то на вулицю вискочить, то когось хапає, то лізе на дерево… вона постійно у синцях та подряпинах. Її дії випереджають думки про наслідки, і тому часто є небезпечними.

Гіперактивна дитина – постійно збуджена. Вона просто не може сидіти спокійно. Навіть якщо буде дуже старатися, у неї все одно щось рухатиметься – ноги, ступні, руки або язик і губи.

Як же можуть допомогти батьки і педагоги?

Спробуйте якомога більше вивчити цю хворобу. Знаючи, які особливості поведінки пов’язані саме із синдромом гіперактивності, вам легше буде уникати несправедливих звинувачень. А ще, розуміючи, чим викликані проблеми навчання і виховання, ви зможете добирати ефективні способи їх подолання.

Наприклад, дитині потрібно постійно рухатись – дайте їй таке завдання, ну хоча б перемотувати клубочок із різнокольорових ниток, або розв’язувати вузлики на мотузці – це на деякий час заспокоїть її, вона не буде відволікати інших.

Малюку легше буде навчитися контролювати свої вчинки, якщо встановити для нього суворий режим із чітким розпорядком дня. І ефективним буде введення сімейних правил – що дозволено, а що ні.

Також дуже важливо прийняти дитину об’єктивно, розуміючи її стан, і допомогти їй самій змінити уявлення про себе. Знаєте, ці діти, як правило, впевнені, що вони “бридкі, дурні й погані”. Вони ж багато чого погано почули про себе від ровесників, учителів, а деколи й від батьків.

Отже, хоча покарань ніхто не відміняє, непогано було б знаходити нагоду похвалити свою дитину. Адже щоб зробити щось правильно і добре, гіперактивній дитині потрібно набагато більше зусиль, ніж решті.

а можливістю відвідайте невролога або нервопатолога.

Рекомендації батькам:

§ У СВОЇХ ВЗАЄМИНАХ З ДІТЬМИ ПІДТРИМУЙТЕ ПОЗИТИВНУ УСТАНОВКУ. ХВАЛІТЬ ЇЇ ЩОРАЗУ, КОЛИ ВОНА НА ЦЕ ЗАСЛУЖИЛА, ПОМІЧАЙТЕ УСПІХИ. ЦЕ ДОПОМАГАЄ ЗАКРІПИТИ ВПЕВНЕНІСТЬ ДИТИНИ У СВОЇХ СИЛАХ.

§ РОЗМОВЛЯЙТЕ З ДИТИНОЮ СТРИМАНО, СПОКІЙНО, М’ЯКО, АЛЕ ВПЕВНЕНО. НАМАГАЙТЕСЯ ДИТИНІ ПОЯСНИТИ ЗРОЗУМІЛОЮ ДЛЯ НИХ МОВОЮ, ЧОМУ ЦЕ ПОВИННО БУТИ САМЕ ТАК, ЧОМУ ЦЕ МАЄ БУТИ ЗРОБЛЕНО САМЕ ТАК, ЧОМУ ЦЕ НЕ МОЖНА РОБИТИ…

§ ПРИ КАПРИЗУВАННІ ТА МАНІПУЛЯЦІЯХ З БОКУ ДИТИНИ ОСТАННЄ СЛОВО ЗАЖДИ МАЄ ЗАЛИШАТИСЯ ЗА ВАМИ, АЛЕ НЕ З ПОЗИЦІЇ СИЛИ, А З ПОЗИЦІЇ РОЗ’ЯСНЕННЯ. ПРЕД’ЯВЛЯЙТЕ ДО ДИТИНИ АДЕКВАТНІ, ЗРОЗУМІЛІ АЛЕ ЧІТКІ ВИМОГИ, І ТЕ, ЩО НЕ МОЖНА СЬОГОДНІ, НЕ МОЖНА І ЗАВТРА, А НЕ ВІДПОВІДНО ВІД ВАШОГО НАСТРОЮ.

§ ДАВАЙТЕ ДІТЯМ ТІЛЬКИ ОДНЕ ЗАВДАННЯ НА ПЕВНИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ, ЩОБ ВОНА ЙОГО ЗРОЗУМІЛА І МАЛА ЧАС І ЗМОГУ ЙОГО ЗАВЕРШИТИ.

§ ДЛЯ ПІДКРІПЛЕННЯ УСНИХ ІНСТРУКЦІЙ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЗОРОВУ СТИМУЛЯЦІЮ.

§ ЗАОХОЧУЙТЕ ДИТИНУ ДО ВСІХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ КОНЦЕНТРАЦІЇ УВАГИ (НАПРИКЛАД, РОБОТ З КУБИКАМИ, ПАЗЛАМИ, РОЗФАРБОВУВАННЯ, ЧИТАННЯ ТОЩО).

§ ОБМЕЖУЙТЕ ПЕРЕГЛЯД МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ ТА ФІЛЬМІВ З СИЛЬНИМ ЕМОЦІЙНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ (БІГ, МЕТУШНЯ, СТРІЛЯНИНА, АГРЕСІЯ ТА НАСИЛЬСТВО ОДНОГО ГЕРОЯ НАД ІНШИМ, БІЙКИ, КРОВ…).

§ ПЕРЕД СНОМ УНИКАЙТЕ ГАЛАСЛИВИХ ІГОР, ШУМУ, ПЕРЕГЛЯДУ ТЕЛЕВІЗОРА. ІГРИ І ЗАНЯТТЯ МАЮТЬ БУТИ СПОКІЙНИМИ, ПРИЄМНИМИ, ДОБРОЗИЧЛИВИМИ.

§ ПІДТРИМУЙТЕ ВДОМА ЧІТКИЙ РЕЖИМ ДНЯ: ЧАС ПРИЙОМУ ЇЖІ, ІГРИ, ПРОГУЛЯНКИ, СОН ЩОДНЯ МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЦЬОМУ РЕЖИМУ.

§ УНИКАЙТЕ СКУПЧЕННЯ ЛЮДЕЙ. ПЕРЕБУВАННЯ У ВЕЛИКИХ МАГАЗИНАХ, НА РИНКАХ, РЕСТОРАНАХ, РОДИННИХ СВЯТ З ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ ЛЮДЕЙ ДИТИНА ТАКОГО ТИПУ ПЕРЕЖИВАЄ ДУЖЕ СКЛАДНО І У НЕЇ МОЖУТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ РІЗНІ НЕАДЕКВАТНІ РЕАКЦІЇ.

§ ПІД ЧАС ІГОР ОБМЕЖУЙТЕ ДИТИНУ ЛИШЕ ОДНИМ ПАРТНЕРОМ. УНИКАЙТЕ НЕСПОКІЙНИХ, ГАЛАСЛИВИХ ДРУЗІВ.