Електронний посібник "Говоримо українською!"

Говоримо українською!

Новоданилівка 2017

Передмова

Зі слів брудних тече брудна ріка.

І це давно для нас не таємниця,

Що бруд затопить джерело криниці,

Прозору воду тихого струмка.

Леся Коваленко

Український народ упродовж усієї своєї нелегкої історії творив і плекав рідну мову. Митці слова відшліфовували кожну його грань, щоб піднести нашу мову до рівня найрозвиненіших мов світу. Але залишитися на вершині вона зможе тільки тоді, коли ми й далі берегтимемо її як найцінніший скарб, пильнуватимемо її норми. Дбатимемо про те, щоб єдиний народ мав єдину мову.

Ви хочете правильно говорити й писати по-українському, але не знаєте, що означає якийсь вислів або як перекласти російський зворот українською літературною мовою. Загляніть у цей невеличкий посібник. В ньому знайдете відповіді на конкретні запитання, він застереже вас від поширених у практиці спілкування помилок.

Із практичних потреб виникла ідея створення цієї збірки слухачкою интегрованих курсів вчителів російської мови, літератури, зарубіжної літератури, української мови та літератури Скрябіною Г.М.

Ця праця може стати настільною для вчителя української мови, ділової людини і школяра; не зайвою вона буде в кожній культурній родині.

Адреса та адрес

Іноді трапляються помилки при використанні цих слів. Можна почути: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова в мій адрес». Але адрес - це письмове привітання. Можна сказати: вітальний адрес, адрес ювілярові. А адреса - це координати, місце проживання, розташування особи, організації і под. Наприклад: проживати за адресою, надіслати на адрес. Іноді це слово вживається в переносному значенні, тобто сказане стосується певної особи. Тому правильно сказати: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова на мою адресу».

Білет і квиток

В сучасній українській літературній мові співіснують обидва цих слова, але між собою вони різняться як значенням, так і сполучуваністю з іншими словами. Нерідко доводиться чути в транспорті: «Передайте білет на компостер»; а іноді трапляються вислови: «профспілковий білет»; «казначейський квиток». Хоча слово «білет» має значення: • картка з питаннями для тих, хто складає іспити. Наприклад: екзаменаційний білет; • цінні папери. Наприклад: лотерейний білет; кредитний білет. Слово «квиток» означає: • документ приналежності до певної організації. Наприклад: профспілковий квиток. • картка, придбана для проїзду в транспорті, входу до театру, музею тощо. Наприклад: проїзний квиток, вхідний квиток. Тому правильно сказати: «Передайте квиток на компостер»; «профспілковий квиток»; «казначейський білет».

Брати до уваги чи приймати до уваги

За аналогією до російського «принимать во внимание» дуже часто трапляються «приймати до уваги». Але в українській мові слово «приймати» використовується на позначення дії, що в буквальному розумінні означає «прибирати щось звідкись» (наприклад; «приймати папери зі столу»), або «вживати» (наприклад: «приймати ліки, їжу»), а також «приймати гостей, відвідувачів»; «приймати дитину» (в когось); «приймати бій». І правильним є вислів «брати до уваги».

Неділя і тиждень

Інколи в рекламних оголошеннях доводиться чути: «Наша фірма працює всю неділю». Що вони мають на увазі? Адже слово «неділя» в українській мові - це тільки один день тижня, причому вихідний, його відповідник в російській - «воскресенье». Отже, організація працює весь вихідний, а решту днів тижня ні? Чи все-таки помилково вжили російську кальку замість українського слова «тиждень»?

Вірний і правильний

Доводиться чути: «Абсолютно вірно!» Але це зовсім не правильно. Це - російська калька слова «верно». Адже в українській мові слово «вірний» - однокореневе зі словом «вірність». Можна «вірно кохати», «вірними» можуть бути друг, дружина, собака, але ні в якому разі не відповідь, рішення і подібне.

Російське «верно» - багатозначне слово і українською перекладається по-різному. Наприклад: Верный друг - вірний друг. Верный ответ - правильна відповідь. Верный способ - надійний спосіб. Верная смерть - неминуча смерть. Тому доцільно сказати: «Абсолютно правильно».

Доказувати і доводити

Інколи слово «доказувати» помилково вживають в такому контексті: «доказувати теорему», «доказувати необхідність реформування» тощо. Але це дієслово означає «процес завершення акту говоріння» (наприклад, «доказувати до кінця свій монолог»). Російське слово «доказывать» українською перекладається як «доводити» в значенні «підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами» (наприклад, «доводити теорему, концепцію» тощо).

Жити; мешкати і проживати

Ми живемо, проживаємо чи мешкаємо в місті Запоріжжі? • «Жити» має загальне, найширше значення, і серед інших - перебувати, проживати де-небудь (наприклад: «...дід та баба...удвох на хуторі жили» (Т.Шевченко)).

• «Проживати» - жити за місцем прописки (наприклад: «Продавець проживає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сікорського, буд.380»). • «Мешкати» - в приміщенні (наприклад: «Сім’я мешкає в трикімнатній квартирі»). Можна сказати: «Ми живемо в місті Запоріжжі » чи «проживаємо в місті Запоріжжі (якщо в Запоріжжі прописані)».

Професійний і професіональний

Через подібність звучання, спричинену тим, що слова «професійний» і «професіональний» мають спільний корінь профес- (спеціальність, заняття), ці прикметники часто не розрізняють за значенням, хоча вони мають різну семантику. «Професійний» - той, що стосується професії; «професіональний» - той, що стосується професіоналізму; фаховий. Тобто, «професійний водій» - це людина, яка працює водієм, а «професіональний водій» - людина, яка дуже майстерно водить автомобіль; «професійний лікар» - лікар за професією, «професіональний лікар» - лікар - чудовий спеціаліст.

Підписка і передплата

«Підписку на наш журнал можна оформити на будь-якому поштовому відділенні», - чуємо по радіо. Але ж «підписка» - письмове зобов’язання додержуватися певних правил чи виконувати якусь вимогу (наприклад, «підписка про невиїзд», «підписка про мовчання»). Замовлення ж друкованого видання з попереднім внесенням часткової чи повної його оплати називається «передплатою» (чого?). Правильно: «Передплату нашого журналу можна оформити на будь-якому поштовому відділенні» (чи «передплатити наш журнал...»).

Покупка і купівля

Мабуть, не рідкість сьогодні словосполучення «покупка товару». Але слово «покупка» - це товар, який вже купили, і значення цього словосполучення зводиться до незрозумілого «товар товару», близьке за безглуздістю до «я іду на рибалку», адже «рибалка» - це людина, яка ловить рибу (треба говорити: «я іду рибалити»). На позначення ж дії придбання товару з оплатою його вартості використовується дієслово «купівля».

Тактовний і тактичний

Інколи доводиться чути: «Це дуже тактичний чоловік». Що це означає? Його деякий прагматизм? Адже прикметник «тактичний» утворений від іменника «тактика», що означає - «сукупність прийомів, методів, способів, що їх використовують у політиці, спорті, мистецтві ведення бою для досягнення певної мети» (наприклад, «тактичні прийоми», «тактичні ракети» тощо). Від іменника «такт», який має значення - «культура поведінки, уважне ставлення до когось, почуття міри», утворюється прикметник «тактовний». Правильно говорити: «Це дуже тактовний чоловік».

Рідкий і рідкісний

«Дуже рідкий випадок». До чого тут вжите слово «рідкий», яке використовується, коли йдеться про негусту масу, нещільну тканину, неблизько розташовані один за одним предмети, рідину тощо? В цьому словосполученні йдеться про випадок, який трапляється нечасто, незвичайний, тобто «рідкісний».

Прищеплювати і прививати

Нерідко трапляються вислови: «Любов до праці треба прививати змалку». Але слово «прививати» тут вжите помилково, тому що це синонім до слова «присукувати», що означає «з’єднувати нитки, зсукуючи одна одну». Коли йдеться про медичні щеплення чи виведення нових сортів рослин, вживають дієслово «прищеплювати», яке використовується також в переносному значенні - «виховувати» (наприклад: «прищеплювати навички, почуття» тощо). І любов до праці треба «прищеплювати» змалку.

Поділяти і розділяти

«Я розділяю ваші думки», - чи не помилково вжите тут слово «розділяю»? Звісно, так. Адже «розділяти» - це «ділити що-небудь на частини, шматки тощо», в переносному значенні також «переживати щось спільно з кимось, утішати когось». Так що можна «розділяти» пиріг, когось чи щось на групи, участь, горе, радість і т.п. В цьому ж реченні варто було вжити слово «поділяти» в значенні «приєднуватись до чиїх-небудь поглядів, думок, намірів і т.ін.; виявляти солідарність, згоду з ким-небудь у чомусь» (наприклад: «поділяти погляди, наміри тощо»).

Положення; становище і стан

Калькування російського багатозначного слова «положение» часто призводить до недоречного вживання слів «положення», «становище» і «стан», причому перевагу, як правило, надають іменникові «положення», і ми чуємо: «міжнародне положення», «скрутне положення» тощо. Проте «положення» вживається у таких значеннях: • місцезнаходження кого- чи чого-небудь у просторі (наприклад, «вертикальне положення»); • розміщення тіла або його частини (наприклад, «положення напівлежачи»); • зведення правил, законів з певного питання (наприклад, «положення про вибори»); • теоретична думка, твердження про щось, теза (наприклад, «основні положення економічної теорії»).

Іменник «становище» означає - «події, обставини, ситуації» (наприклад, «міжнародне становище», «матеріальне становище», «становище в Криму» тощо). Слово «стан» найчастіше означає: • сукупність певних явищ, процесів (наприклад, «стан рідини», «стан справ», «стан здоров’я» тощо); • тулуб, корпус людини (наприклад, «стрункий стан»); • місце тимчасового розташування, стоянка, табір (наприклад: «Козаки вернулись до свого стану» (І.Нечуй-Левицький).

Плутати і путати

Як правильно сказати: «путати два питання» чи «плутати два питання»? Необхідно з’ясувати значення цих слів. Дієслово «плутати» означає: • в прямому значенні - безладно переплітати що-небудь (нитки, волосся тощо). • в переносному значенні - вносити безладдя, плутанину в що-небудь; помилятися, збиватися, робити не те, що слід тощо (наприклад: «плутати когось з кимось», «плутати слова», «плутати сліди» і т.д.).

Дієслово «путати» означає «стягувати путами, ремнями, ланцюгами когось, щось» (наприклад, «путати коневі ноги», «путати лоша»).

Брати до уваги чи приймати до уваги

За аналогією до російського «принимать во внимание» дуже часто трапляються «приймати до уваги». Але в українській мові слово «приймати» використовується на позначення дії, що в буквальному розумінні означає «прибирати щось звідкись» (наприклад; «приймати папери зі столу»), або «вживати» (наприклад: «приймати ліки, їжу»), а також «приймати гостей, відвідувачів»; «приймати дитину» (в когось); «приймати бій». І правильним є вислів «брати до уваги».

Вважати і рахувати

Чи можна сказати: «Рахую, що Ви маєте рацію»? Це знову ж таки неправильний переклад російського слова «считать», яке в українській мові має два аналоги: • рахувати, тобто займатись підрахунками. Наприклад: рахувати гроші, рахувати на калькуляторі; • вважати, тобто мати думку, переконання. Наприклад: вважати відповідь правильною.

Тому варто говорити: «Вважаю, Що Ви маєте рацію».

Бути правим чи мати рацію?

«Ви були абсолютно праві, так все і сталось, як Ви говорили». Чи можна «бути правим»? Звичайно, так. Але тільки тоді, коли ви знаходитесь справа від когось, хто розташований зліва. Тому що російське «Вы правы» українською перекладається як «Ви маєте рацію».

Вживати заходи, вживати заходів чи приймати міри

Як часто ми читаємо і чуємо: «Необхідно приймати міри»! Але давайте вдумаємося в значення цього вислову. Слово «міри» означає: «одиниці ємкості, об’єму, ваги, довжини» (тобто те, що має виміри в літрах, кубометрах, грамах тощо), а також «рівень, межу виміру чогось» (якою мірою, певною мірою, вища міра покарання і т.п.). Про слово «приймати» йшлось вище. І що ж виходить? Якщо трактувати «міри», наприклад, як міри об’єму (та ж пляшка), то значення вислову: «Необхідно приймати міри» зводиться до запевняння в необхідності її чи випити, чи прибрати звідкись. А коли йдеться про застосування певних дій для запобігання чомусь чи для покращення чогось, то нормативним є вислів «вживати заходів» (а не «вживати заходи» аналогічно російському «принимать меры»).

Вибачте мене чи вибачте мені

Форма «вибачте мене» є калькою з російської мови «извините меня». Правильна форма української мови - це «вибачте мені», «пробачте». Не можна говорити «я вибачаюсь», тому що зворотна частка -сь (-ся) означає «себе», і сказати «я вибачаюсь» рівнозначне «я сам собі вибачив».

Військовий та воєнний

Військовий - це той, що стосується війська. Військовий гарнізон, військова форма, військовий як найменування особи за родом занять.

Воєнний - той, що стосується війни. Воєнний час, воєнний стан, воєнні події.

Деякі слова можуть вживатись з обома цими прикметниками залежно від значення: Військовий (воєнний) корабель; військовий (воєнний) завод.

Завдавати удару чи наносити удар

Неправильний переклад російського багатозначного слова «наносить» призводить до помилкового вживання слова «наносить» в українській мові, адже «наносити» означає: • приносити велику кількість чого-небудь (наприклад: «Нанести цілу купу цегли»); • рухаючись, захоплювати з собою й нагромаджувати куди-небудь певну кількість чогось (наприклад: «Річки наносять глину в морські води»); • приносити, доносити звуки, запах і т.ін. (наприклад: «Вітер наносив далекі приглушені дзвони»); • позначати, відбивати що-небудь на карті, схемі і т.ін. (наприклад: «На срібний предмет спеціальним різцем наносять малюнок»); • покривати шаром чого-небудь (наприклад, «нанести фарбу на поверхню столу»); • в сполученні зі словом «візит» - відвідувати кого-небудь (наприклад: «нанести офіційний візит»).

Дієслово «завдавати» має два значення: • (чого, а не що) - робити щось неприємне (наприклад, «завдавати страждань, втрат, шкоди, прикрощів, клопоту тощо»); • (що, а не чого) - допомагати комусь підняти щось (наприклад: «Хлопець мовчки завдавав бабусі на плечі в’язку хмизу»).

Коли наступні, коли такі, проте ніколи - слідуючі

Багато хто не відчуває різниці, і помилково вживає слово «наступні» тоді, коли треба вживати тільки «такі». Наприклад, у реченні: «Погляди щодо цього проекту були наступні: ... ». Адже «наступні» вживається тільки тоді, коли йдеться про черговість. Наприклад: «Наступна зупинка - вулиця Сагайдачного»; «Відповідає Петренко, наступний - Чередниченко». В решті випадків доречно вживати слово «такі», і ні в якому разі не можна говорити «слідуючі», тому що це слово - і не російське, і не українське, а належить до тієї мовної сумішки, що в народі зветься суржиком.

Книжковий і книжний

Ці слова-пароніми необхідно розвізняти за значенням. «Книжковий» - це той, що стосується книжок (наприклад, «книжковий магазин», «книжковий ринок», «книжкова полиця» тощо). «Книжний» - це той, що стосується книги (наприклад, «книжний стиль», «книжний герой» тощо).

Зустрічаються і трапляються

Чи можна сказати: «В роботі зустрічаються помилки»? Ні, тому що зустрічаються, тоді, коли є якась зустріч (переважно, хоча і не завжди, люди). Можна сказати: «В морі зустрілись кораблі»; «зустрітись з кимось поглядом»; «зустрітись з приятелем». В тексті, в книзі, в промові, в житті «трапляються» помилки, факти, недоліки тощо.

Любий і будь-хто

Інколи можна почути щось подібне до фрази: «Це настільки просто, що любий може це зробити». Але ж «любий» - прикметник, утворений від дієслова «любити». На позначення будь-якої особи доречно вживати займенники «будь-хто», «хто завгодно» тощо.

На виплат і розстрочка

Всюди можна побачити рекламні оголошення зі словами: «У нашому магазині ви можете придбати одяг в розстрочку». Але навіщо нам такий одяг, коли можна придбати готовий? Адже «розстрочка» - похідне від дієслова «розстрочувати, розстрочити», що означає зворотній процес від слів «строчити, строчіння», тобто «зшивати». Відповідником до російського в «рассрочку» є в українській мові вислів «на виплат», тому в рекламних оголошеннях треба писати: «У нашому магазині ви можете придбати одяг на виплат».