Югосла́вия — государство в Европе, существовавшее на Балканском полуострове с 1918 по 2003 год. Имело выход к Адриатическому морю.

• Югосла́вія

Югосла́вія ( Jugoslavija, Jy гослави ja) — федеративна держава, яка існувала у XX столітті на Балканському півострові, що у Південній Європі. Основними народами Югославії були серби, хорвати, словенці, боснійці, македонці, чорногорці та албанці. Столицею Югославії був Белград.

• Державотворення

1 грудня 1918 р. було підписано угоду між Державою словенців, хорватів і сербів про створення спільної держави — Королівства сербів,хорватів і словенців. Нова держава була конституційною монархією на чолі з сербською королівською династією Карагеоргієвичей, і король мав право разом з парламентом на законодавчу владу.

• Конституція

Положення

У листопаді 1920 р. в країні відбулися вибори до Установчих зборів, які прийняли конституцію, що дістала назву Відовданської.

• проголошення сербо-хорвато-словенської держави конституційною, парламентською і спадкоємною монархією;
• оголошення недоторканності короля
• здійснення разом з Народною скупщиною (парламентом) законодавчої влади. через Раду міністрів – виконавчої.
• право здійснення зовнішньої політики
• закріплення унітарного державного устрою; поділ держави на 33 жупанії (губернаторства); положення про демократичні свободи і громадянські права, рівність всіх громадян перед законом.

Королю конституція надавала великі права.

Прийняттям Відовданської конституції завершилося формування Югославської держави

• Державний переворот 6 січня 1929р

який ознаменував перехід від парламентської монархії до диктаторського режиму. Характерні риси режиму: скасування королем Олександром Видовданської конституції та розпуск Народної скупщини; зосередження усієї повноти влади в руках короля; розпуск політичних партій та організацій, запідозрених в антидержавній діяльності; перейменування Королівства сербів, хорватів і словенців на Королівство Югославія; запровадження нового адміністративного поділу на банати, які най менувалися за назвами рік; кордони проведені з таким розрахунком, щоб сербське населення становило більшість у кожному банаті.

Це означало перехід від парламентської монархії до абсолютного диктаторського режиму, покликаного зміцнити панування сербської влади.

• Політика. Особливості

28 червня 1921 р. – прийнято Видовданську конституцію:

КСХС є конституційною і спадкоємною монархією.

Король здійснював законодавчу владу, зовнішню політику, був головнокомандувачем збройних сил.

Конституція закріпила унітарний державний устрій. Держава була поділена на 33 жупанії.

Загострення національного питання.

• Із соціальними і національними протиріччями були тісно пов’язані і релігійні протиріччя (народи КСХС належали до різних віросповідань). Хорвати і словенці були католиками, серби сповідували православ’я, а жителі Боснії і Герцеговини – переважно іслам
• На перший план виходили сербо-хорватські суперечності. Важливою політичною силою стала Хорватська республіканська селянська партія, що висунула гасло національної незалежності Хорватії.

• 6 січня 1929 р. в КСХС відбувся державний переворот. Король Олександр скасував Видовданську конституцію і взяв повноту влади в свої руки. Королівство СХС перейменовувалося на Королівство Югославія

В умовах економічної кризи 1929 – 1933 рр. диктаторський режим змушений був вдатися до політичних маневрів, щоб розширити свою соціальну базу

У зовнішній політиці Югославія орієнтувалася на Францію, входила до Малої Антанти.

1934 р. – вбивство в Марселі югославського монарха. Це призвело до переорієнтації зовнішньої політики на Німеччину. Стали налагоджуватися відносини з Італією. 1937 р. між Югославією та Італією був підписаний договір про нейтралітет.

На початку Другої світової війни Югославія заявила про свій нейтралітет. 25 березня 1941 р. Югославія приєдналася до Антикомінтернівського пакту. Але група політиків – прихильників орієнтації на Великобританію та США в ніч на 27 березня 1941 р. здійснила державний переворот. Замість скинутого регента Павла на престол офіційно зійшов король Петро ІІ.