Тема. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму...», «Забула внучка в баби черевички...». Настрої і почуття, висвітлені в поезіях.
Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Станіслава Чернілевського та Ірини Жиленко, проаналізувати їхні поетичні твори, а саме: визначити ідейно-тематичне спрямування, художні особливості, з’ясувати їх значення;
вчити дітей відчувати і розуміти поезію, висловлювати власні думки про батьківський дім, рідних, власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі;
розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, їх мовну грамотність, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки;
прищеплювати любов до поетичного слова, виховувати почуття відповідальності за рідних і близьких людей, шанобливе ставлення до матері і бабусі, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту.
Обладнання: презентація ілюстрації до віршів, учнівські вироби, підручник, конверти із завданнями.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, музика, трудове навчання.
Перебіг уроку
І. Організація учнів. Привітання.
ІІ. Повідомлення теми. Налаштування на роботу.
Шановні присутні! Я хочу запросити вас до мистецької вітальні. Але спочатку поміркуємо, на що буде спрямована наша діяльність у мистецькій вітальні. Ви, напевно, знаєте, що є вітальні літературні, музичні. Як ви вважаєте, чому їх так називають? Що в них відбувається? Кого запрошують? (Літературні вітальні збирають знавців поезії, літератури, тих, хто захоплюється художнім словом, письменників, поетів, літературознавців. Вони читають та обговорюють художні твори. Музичні вітальні збирають прихильників музичного мистецтва, композиторів, музикантів, мистецтвознавців. Вони виконують, слухають та обговорюють музичні твори). А що ж відбувається у мистецьких вітальнях? Мистецька від слова мистецтво. А які види мистецтв ви знаєте? (музичне, образотворче, кіномистецтво, театр, декоративно-ужиткове, література). Тобто в нашій вітальні зберуться прихильники різних видів мистецтв, яких саме дізнаємося протягом уроку. А об’єднає їх всіх творчість Станіслава Чернілевського і Ірини Жиленко.
Запис у зошитах.
Двадцять третє листопада
Класна робота
Мистецька вітальня
Станіслав Чернілевський Ірина Жиленко
Забезпечення емоційної готовності до уроку
Отже, уявіть, що ми з вами перебуваємо не у звичайній класній кімнаті, а у затишній мистецькій вітальні. Створимо теплу атмосферу і побажаємо один одному гарних вражень.
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
1. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»
До нашої вітальні ми запросили поетів Станіслава Чернілевського і Ірину Жиленко, роль яких виконають ваші однокласники. Привітаємо їх оплесками.
Проходьте, будь ласка.
Шановні гості, ми раді вас бачити. Розпочнемо наше знайомство. У присутніх є декілька питань про ваш життєвий та творчий шлях. (Учні записують у зошит відомості про життєвий та творчий шлях (скорочено)).
| Станіслав Чернілевський | Ірина Жиленко |
| – Де і коли ви народилися? |
| У 1950 р. у с. Жвані на Вінниччині. | У 1941 р. в Києві. |
| – Розкажіть про своє дитинство? |
| Дуже рано втратив батька, який працював комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника. | Дитячі роки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. |
| – Яку освіту ви здобули? |
| У школах-інтернатах здобув середню освіту. Потім закінчив Вінницький педагогічний інститут, але вчителем працював недовго. | Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім – філологічний факультет Київського університету. |
| – Як далі склався ваш життєвий і творчий шлях? |
| З дитинства мріяв про кіно. Тому вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту їм. І. Карпенка-Карого. Працював на кіностудії ім. О. Довженка. Писав кіносценарії. | Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом – у редакціях газет та журналів.
|
| – Як ви прийшли в поезію? |
| Перший вірш про Т. Шевченка був надрукований у районній газеті, тоді я навчався в 4 класі. Перша поетична збірка «Рушник землі» вийшла у світ в 1984 р. | Перші книжки «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду». Писати для дітей – це велика честь, бо дитина – це чудо, а дитинство – святкова казка. Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів випустила книжку «Вуличка мого дитинства». |
| – Пане Станіславе, які нагороди маєте? |
| Лауреат літературної премії ім. Василя Симоненка «Берег надії» |
|
| – Пані Ірино, як Ви вважаєте, чим цікаві Ваші поезії? |
|
| Багатьма речами. Наприклад, мене вважають найбагатшою на кольори поетесою. В моїх збірках назви кольорів вжито 1059 разів. А ще я дуже люблю рослини, особливо квіти, і щедро описую їх у своїх віршах. На честь фіалок (своїх улюблених квітів) я навіть створила літературний жанр – «фіалки-вірші». |
Висновок. Я думаю, що ви відчули, які незвичайні талановиті перед нами митці.
Прийшов час познайомитися з їхніми творами.
2. Робота з художніми текстами
Робота груп. Кожна група отримує в конверті завдання.
Завдання
1. Прочитати вірш.
2. Зробити аналіз твору, користуючись допоміжними матеріалами.
3. Обрати учнів для виступу
1 учень читає вірш
1 учень характеризує вірш (тема, ідея), визначає художні засоби
1 учень характеризує ліричного героя
Учні, які виконують роль поетів, виступають у ролі консультантів під час роботи в групах.
3. Виступи учнів
1. Вірш С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму». (Запис у зошиті назви вірша).
- Словникова робота.
Інтимний – близький, дружній, задушевний, вузькоособистий.
Досвіток – світанок.
- Виразне читання поезії (музичний супровід).
- Тема: спогади дорослої людини про рідну хату, дитинство, матір, її доброту, щирість душі.
- Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини – материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.
- Історія ліричного героя твору.
(Наприклад: син працює у місті, має квартиру з усіма вигодами. Досягнув успіхів у своїй професійній діяльності, дуже зайнятий і заклопотаний. Але раз на рік обов’язково приїжджає у своє рідне село, у звичайний сільський будиночок. Милується димом, що прив’язав мотузочком хату до небес, заслуховується гоготінням полум’я в печі. І від ласкавого маминого слова, ніжної руки стає йому так добре, лагідно й спокійно на душі, що відступають усі життєві негаразди, тривоги й клопоти. Знову він – маленька дитина в родинному гніздечку під крильцем невсипущої мами.)
- Художні особливості твору:
метафора: «досвіток не скрес», «полум’я гуляє по гіллю», «гіркотина зникає», «печія не катує серце», «душа світліє»;
епітет: «світанковий вогонь».
Запитання. Яке враження справив на вас цей вірш, про що ви замислилися?
Оцінювання.
2. Вірш С. Чернілевського «Забула внучка в баби черевички». (Запис у зошиті назви вірша).
- Словникова робота.
Зело – зелень, трави.
- Виразне читання поезії (музичний супровід).
- Тема: зображення суму бабусі за внучкою.
- Ідея: уславлення любові, щирості, доброти бабусі до своєї внучки.
- Історія ліричного героя
(Бабуся живе одна у селі. Дорослий син з сім’єю мешкає у місті. Дуже рідко відвідує матір. Єдина радість бабусі онучка, яку привозять до неї влітку. Але літо швидко минає, і знову бабуся самотня. Вона дуже боляче переживає прощання, до пізнього вечора стоїть і дивиться на дорогу. Повертається в порожню хату. Їй залишається лише дивитись на черевички, згадувати онучку та сподіватися, що наступного літа вони знову зустрінуться.)
- Художні особливості поезії.
епітет: «спорожніла хата»;
порівняння: «зорі-жаровички»;
метафора: «літо перекотилось», «курява вляглась», «вийшли в небо зорі», «осінь опустила … листок».
Запитання. Що б ви порадили онучці, щоб бабуся не відчувала себе самотньою?
Оцінювання.
Висновок. Запис у зошиті. Тематика: зображення стосунків у родині (мати – син, бабуся – онучка). Художні засоби: епітети, порівняння, метафори.
3. Вірш І. Жиленко «Жар-птиця». (Запис у зошиті назви вірша).
- Виразне читання поезії.
- Тема: зображення жар-птиці, яка своєю появою приносить людям радість і щастя.
- Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).
- Характеристика героїв твору.
1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», читає «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;
Додаткові питання: хто називає жар-птицю «непристойно яскрава», «нескромна птиця»? Чому Пава так її називає? (Ворони які всі?)
2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.
- Художні особливості твору:
епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
порівняння: «очі-намистинки»;
метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справи пішли».
Учитель: Риторичне питання – це питання, яке ставиться не з метою отримання відповіді, а з метою узагальнення загальновідомої або очевидної думки.
Риторичний оклик – це вислів, що має підкреслено-емоційний характер і вводиться переважно з метою затримати або посилити увагу на чомусь.
Риторичні оклики: «Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!», «Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».
повтори: «яскра…»
риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».
Запитання. А ви б хотіли б, щоб у нас містом літала б хоча б одна жар-птиця? Як би ви її зустріли? Навіщо потрібні жар-птиці?
Оцінювання.
4. Вірш І. Жиленко «Гном у буфеті». (Запис у зошиті назви вірша).
- Виразне читання твору.
- Тема: зображення життя буфетного гнома, який не одне століття живе в дитячій уяві.
- Ідея: возвеличення почуття пошани, любові, поваги до сімейної реліквії (гнома).
- Характеристика образу гнома за орієнтовним планом.
1. Місце проживання.
2. Обов’язки гнома:
гукав пустунам: «Ая-яй»;
слухняним давав шоколадки;
золотить на свята сервізи;
нашіптує дітям казки.
3. Риси характеру: а) чемний; б) працьовитий; в) відповідальний; г) вихований; д) вміє підтримувати дружні стосунки; е) полюбляє смачно поїсти
і солодко поспати.
4. Гном-франтом.
5. Значення цього образу для виховання не одного покоління дітей.
- Художні особливості твору:
епітет: «буфетний гном»;
метафора: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»;
риторичні оклики: «Ай-яй!», «…прислухайся – чуєш?»
Висновок. Чи можна твори І. Жиленко назвати казками, чому?
Оцінювання.
Запис у зошиті. Тематика: зображення чарівності (казковості) навколишнього світу. Художні засоби: епітети, порівняння, метафори, риторичні оклики та запитання, повтори.
3. Виконання індивідуальних творчих завдань.
Казку у нашій вітальні спробували зробити юні художники та народні майстри і майстрині. Подивіться, скільки гномів та жар-птиць до нас завітало. Скільки цікавих історій вони можуть нам розповісти!
Перегляд малюнків жар-птиці, гнома у музичному супроводі.
Чи вдалося авторам передати образ жар-птиці, гнома? Чому ви так вважаєте?
В нашій вітальні поезії звучали у музичному супроводі. Тому я запрошую до нашої вітальні Юлію, музиканта-початківця. Чим ти керувалась, коли добирала музику до поетичних творів? Музичні твори яких композиторів ти використала?
Виступ Юлії.
4. Перевірна робота «так-ні»
ІV. Підсумок уроку.
Наша зустріч добігає кінця. Перед тим, як попрощатися з поетами, проведемо невеличку автограф-сесію. У вас є аркуші з уривками поетичних творів, визначте їх авторів і візьміть у них автограф. (Учень підходить називає вірш і бере автограф).
Підсумок. Чи правильно учні визначили авторів уривків з поетичних творів?
Як ви вважаєте, чи виправдала наша вітальня свою назву «мистецька», чому?
За що ми будемо вдячні поетам, чому вони нас навчили, про що ми замислилися?
V. Оцінювання.
VІ. Домашнє завдання. Прочитати повість Оксани Іваненко «Друкар книжок небачених» (с. 86-109). Біографію О. Іваненко готує Чернова А., всі інші питання.
Вправа «Так-ні»
1. У вірші «Теплота родинного інтиму» ліричний герой приїхав до матері. (+)
2. Онучка поїхала від бабусі наприкінці осені (вірш «Забула…»). (–)
3. Жар-птиця жила у клітці (вірш «Жар-птиця»). (+)
4. Пава назвала Жар-птицю непристойно яскравою (вірш «Жар-птиця»). (+)
5. Гном давав слухняним дітям шоколадки (вірш «Гном у буфеті»). (+)
6. Гном, готуючись до свят, чистить сервізи (вірш «Гном у буфеті»). (–)
7. Гном навчився чемних манер у цвіркуна-музиканта (вірш «Гном у буфеті»). (–)
8. Гном дітям розповідає казки у довгі засніжені ночі (вірш «Гном у буфеті»). (+)
9. «Справи пішли», «вийшли в небо зорі», «полум’я гуляє» – це метафори. (+)
10. «Світанковий вогонь», «золота, чудесна жар-птиця» – це порівняння. (–)
11. Вірші С. Чернілевського схожі на казки. (–)
12. І. Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. (+)
4 026
14 461 
