О! Куди це я потрапив? Доброго дня, малята! Пізнаю, пізнаю моїх годувальників! Що б я без вас робив? Що б їв, якби ви не пропускали букв у словах? А ви впізнаєте, хто я ? Я - буквоїд Азбукоїд! Добре, що не дозволили вмерти з голоду. Допоможіть ще раз!
Вчитель:
Діти, ми вивчили всі букви, вміємо правильно вимовляти звуки. Покажемо, як ми працюємо зі скоромовками!
Учні читають скоромовки:
У долині жив удав,
Удавав, що він све знав,
Удавав, що все умів,
У траві хвостом вертів.
У ріку лише дивився-
Удавав, що вже умився.
Летів горобець
Через верхній хлівець,
Ніс туди гороху
І дав нам потроху.
3) Ніс сміхунчик сміху міх -
Сміх розсипався на сніг.
Яків, Яків сіяв мак -
Так-сяк, абияк.
Виріс ярий Яків мак,
Та щось коле, як їжак.
Буквоїд:
Неподобство! Все правильно! Так можна і з голоду вмерти! Піду шукати інших учнів, може вони не все знають!
Вчитель:
Діти! До нас у гості завітала казкова героїня. Відгадайте, хто вона!
(Дівчинка виконує танок).
Дівчинка:
Відгадали, хто я?
Діти:
Так, ти Пеппі Довгапанчоха!
Пеппі:
Давайте пограємо!
Відповідай, коли мастак. Єдиним словом "Ні" чи "Так"!
Треба гарно вам читати?
Треба менших ображати?
А всі парти пописати?
Друга треба виручати?
А треба слухати матусю?
Тоді дратуйте хоч бабусю!
У школі вибийте шибки!
Учительці робіть все навпаки!
Брудне взуття носіть у школу!
І книги кидайте додолу!
Завжди старших поважайте!
І малюків не ображайте!
Пеппі:
А тепер відгадайте загадки :
1.Чистенькі віконця
Сміються до сонця.
Дітоньки навколо
Наша рідна. (школа)
2. Є чарівник в школі у нас
А ну, впізнайте, хто він !
Озветься - тиша йде у клас,
Озветься ще раз - гомін !
Щоб не спізнились на урок,
Нам голос подає (дзвінок)
Пеппі:
А чи бувають смішні історії у вас?
Діти читають гумористичні вірші:
Найкраща мова
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
Якій мові ми синочка
Будемо навчати
-Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.
Дивний школяр
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки,
Слухають онуки.
Раптом менший запитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки Сміхом залилися,
— Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
Лисих не було
- Хто там, синку, в двері стука?
- Там якийсь дідок,
У куфайці, зовсім лисий, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що ходив з тобою разом у четвертий клас.
- Піди скажи: немає тата. То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.
Пряник
- У вас зуби є, дідусю? - онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
- Давно вже немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
*
Щось із Юрою не те: щось наш Юра не росте.
Він у нас такий тоненький, хворобливий і худенький,
Та чи знаєте ви те, чом наш Юра не росте?
Подивіться: він з дружками мчить по вулиці з книжками
Звідкіля біжиш ти, Юро? - Я тікаю з фізкультури.
Пеппі:
Дякую! Мені у вас дуже сподобалось! Дозвольте залишитись з вами. Пропоную разом заспівати!
Пісня «Чому вчать у школі».
Буквар :
Я вас прошу не лінуватись
І вчить уроки в другім класі,
І берегти книжки!
Віднині - найперші друзі вам вони!
Виходить "Читанка"
"Читанка" :
Я - Читанка нечитана,
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Букварику, мій братику,
Розумна голова,
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня
Чи просто погуляй.
Букварику, мій братику,
Спасибі! Прощавай!
Учень :
Гарна "Читанка" нова,
Золоті твої слова!
З тобою ми подружимо,
Дари твої заслужимо.
Ти руку нам подай –
Про все розповідай!
Буквар :
Люба "Читанка"!
Цих діток я прошу навчити того,
що знаєшсама.
Учень :
Добрий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть плакати трішки.
Шкода розлучатися, хоч и треба.
Ми не забудем ніколи про тебе!
Учень :
Спасибі тобі за добру науку,
За палички перші і першу букву.
За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки першу ласку.
Ми пам'ятаємо довгі роки
Мудрі й повчальні твої уроки.
Конкурс проводять буквар і «Читанка»: обирають 2 команди, в яких з літер учні мають швидко скласти слова «знання» і «щкола».